Справа №: 343/844/23
Провадження №: 2/0343/290/23
РІШЕННЯ
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 листопада 2023 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Тураша В. А.,
секретаря - Лукань О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу огорожі-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернувшись до суду з позовною заявою, просить ухвалити рішення, яким:
зобов?язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні 0,0046 га належної їй на праві власності земельної ділянки по кадастровому номеру 2622081101:01:005:0018 на АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу огорожі стежки довжиною 46 м, яка складається із металевого дроту та металевої сітки на вкопаних у землю 20 стовпчиків, з яких 15 металевих, 1 дерев?яного та 4 бетонних, а також привести землю до попереднього стану;
стягнути з відповідача на її користь вартість сплаченого судового збору, вартість послуг ФОП ОСОБА_3 та адвоката згідно квитанції до прибуткових касових ордерів.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . У відповідності до Державного акту від 02.02.2004 вона є власником земельної ділянки площею 0,7660 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства у с. Гошеві Калуського району. Цій земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 2622081101:01:005:0018. Згідно опису меж земельної ділянки, вказана земля на відрізку між позначками від «Д» до «Е» межує із її сусідом ОСОБА_4 ,який проживає по АДРЕСА_2 і має вільний вихід на її земельну ділянку, оскільки між ними немає паркану.
Приблизно 3 роки тому, вона дозволила своєму сусідові та її двоюрідному брату ОСОБА_2 , тимчасово користуватись невеликою частиною приватизованої нею у 2004 році земельною ділянкою для проходу його синові ОСОБА_5 до річки Лужанка без дозволу облаштовувати паркан. Проте влітку 2021 року ОСОБА_2 самовільно облаштував на її земельній ділянці відокремлений прохід - стежку шириною від 1,2 м до 1,4 м з використанням 20 стовпчиків та огорожі з металевої сітки. При цьому 15 металевих та 4 бетонних стовпчики, окрім 1 дерев?яного, були забетоновані. В даний час він претендує на цю частину земельної ділянки та категорично відмовляється забрати забетоновані та вкопаний в землю стовпчики по відгородженій стежці на частині її землі зі сторони межівника ОСОБА_6 і, відповідно, металеву сітку та металевий дріт. Він зазначає, що і надалі буде користуватись цією стежкою.
Вона двічі його попереджала, що самостійно демонтує огорожу стежки, якщо він її не забере сам. Однак він відмовився демонтувати цю огорожу. Коли на її прохання ОСОБА_7 став викопувати (демонтувати) ці стовпчики , то батько відповідача ОСОБА_4 наніс йому побої. Вони обоє вигнали ОСОБА_8 з поля і тим самим не дали завершити роботу. Разом із ОСОБА_9 і її вигнали з цієї частини її земельної ділянки. При цьому ОСОБА_2 забрав належні їй лом та кувалду , за допомогою яких ОСОБА_10 демонтував стовпчики, та 2 рулони металічної сітки ,яка була знята з огорожі.
Разом з тим ОСОБА_10 встиг витягнути із землі біля 8 стовпчиків , поки його не вигнали з поля. В той же день ОСОБА_2 закопав на те саме місце ці стовпчики, але не почепив сітку, а натягнув на по новому облаштовані стовпчики дріт.
14.11.2022 рекомендованим листом вона направила ОСОБА_2 заяву, в якій просила повернути її лом, кувалду та 2 рулони металевої сітки, демонтувати закопані у землю металеві стовпчики та не перешкоджати їй користуватись приватизованою земельною ділянкою. Отримавши листа, ОСОБА_2 , відповіді не надав.
Вона неодноразово зверталася до Долинського міського голови з вимогою надати допомогу у демонтажі незаконного облаштованої огорожі, проте позитивного результату не було, мали місце відписки.
У складеному інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_3 акті встановлення межових знаків від 21.02.2023 зазначено, що межі земельної ділянки з кадастровим номером 2622081101:01:005:0018 позначені межовими знаками в кількості 7 шт. Також у акті зазначено, що на частині земельної ділянки облаштована стежка , яка відгороджена парканом , внаслідок чого площа земельної ділянкі зменшена на 0,0046 га. На схемі встановлення меж земельної ділянки показана частина ділянки площею 0,0046 га, яку незаконно відгородив від її землі ОСОБА_2 , облаштувавши стежку для доступу до річки Лужанка.
Актом обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 2622081101:01:005:0018 від 21.03.2023, складеним комісією спеціалістів Долинської міської ради та Гошівським сільським старостою, встановлено наступне:
у відповідності до акту встановлення межових знаків від 21.02.2023 на частині приватизованої ОСОБА_11 земельної ділянки площею 0,7660 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 облаштована стежка площею 0,0046 га,яка відокремлена огорожею з обох сторін. З однієї сторони стежки на межі із сусідом ОСОБА_12 є облаштована огорожа за допомогою металевої сітки , а з другої сторони стежки на земельній ділянці ОСОБА_11 також є облаштована огорожа загальною довжиною 46 м , яка складається із вкопаних у землю 20 стовпчиків, з яких 15 металевих, 1 дерев?яного та 4 бетонних. На верхній частині 16-ти стовпчиків натягнутий металевий дріт, а на 4-х стовпчиках встановлена металева сітка. Ширина стежки в різних місцях становить від 1,2 до 1,4 м.
Комісія рекомендує їй звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Враховуючи, що відповідачем ОСОБА_2 порушені її права на користування землею площею 0,0046 га внаслідок самовільного облаштування для своїх потреб стежки для виходу до річки, вона змушена звернутися до суду по захисту своїх прав та інтересів.
В добровільному порядку усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою та демонтувати незаконно облаштовану огорожу неможливо, оскільки ОСОБА_2 категорично відмовляється це зробити (а.с.1-2).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2023 цивільна справа № 343/844/23 про зобов'язання усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу огорожі передана на розгляд судді Турашу В.А. (а.с.24).
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 11.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 343/844/23 за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_2 про зобов'язання усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу огорожі. Призначено підготовче судове засідання. Визначено відповідачу п?ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову (а.с.26).
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 01.05.2023 закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_2 про зобов'язання усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу огорожі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.36).
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_11 , та її представник - адвокат Дуткевич М.В. (ордер серії АТ №1031954 а.с.20, договір про надання правової допомоги від 25.01.2023 а.с.19) позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позовній заяві , просили позов задоволити. Позивачка ОСОБА_11 в судовому засіданні додатково пояснила, що стежки для проходу до річки, на частині її приватизованої земельної ділянки, де відповідач ОСОБА_2 самовільно встановив огорожу , ніколи не було. Приблизно три роки назад, вона дозволила своєму двоюрідному брату - відповідачу ОСОБА_2 тимчасово користуватись невеликою частиною її земельної ділянки для проходу його синові ОСОБА_13 до річки Лужанка, однак не дозволяла облаштовувати огорожу.Огорожу - встановлення стовпчиків, натягнення металевої сітки та дроту, зробив саме ОСОБА_2 . Межівником цієї частини земельної ділянки є ОСОБА_12 .
Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Кобилинець Т.В. ( ордер серії АТ №1041955 а.с.42) в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, вважають їх безпідставним та таким, що не підлягають до задоволення, оскільки спірна земельна ділянка належиться на праві спільної сумісної власності позивачці та її чоловікові. Стежкою ( прохід до річки Лужанка) користуються всі жителя с.Гошів Калуського району. Будь-яких перешкод у користуванні даною стежкою жителями с.Гошів , зі сторони позивачки ніколи не було. Позивачка самовільно захопила частину дороги, яка є загального користування. Стовпчики, металева сітка та металевий дріт встановлений невідомо коли та невідомо ким, відповідач ОСОБА_2 їх не встановлював. Тому вони вважаю, що стовпчики, металева сітка та дріт належать саме позивачці ОСОБА_11 . Лист-претензію від позивачки, відповідач отримав більше року назад, однак відповіді не надав, оскільки стовпчики не встановлював.Кофлікт між ОСОБА_11 та робочими, які знімали стовпчики та сітку, мав місце, але це був конфлікт з батьком відповідача ОСОБА_4 , відповідач лише "заступився"за батька. Металічну сітку, яку демонтували робочі, відповідач спочатку забрав, однак згодом викинув її на земельну ділянку позивачки. Просили в позові відмовити, оскільки позивачкою не доведено, що саме відповідач ОСОБА_2 порушує права ОСОБА_11 в користуванні земельною ділянкою, а пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що позов ,підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
Згідно зі ст. 41 Конституції України - кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю.
Ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановленому законом.
Відповідно до положень ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках або порядку, встановлених законом.
Згідно із приписами ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до вимог ч.2 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно із положеннями ч.12 ст.79-1 ЗК України, межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Згідно з п.п. г, е ч.1 ст. 91 ЗК України, власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.
Ч. 2 ст.91 ЗК України визначено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Згідно з ст. 107 ЗК України, основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.
Наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686, затверджено Інструкцію про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, якою визначено механізм відновлення меж земельних ділянок на місцевості. У пунктах 4.1-4.3 Інструкції зазначено, що відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок. Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.
Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до ст. 186 ЗК України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
За змістом п. 4.1, п. 4.2, п. 4.3 Інструкції № 376, відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок.
Згідно положень ст.ст. 103, 152, 153 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них. Власник та користувач земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобіганню вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, застосування інших, передбачених законом способів.
Згідно зі ст. 189 ЗК України, самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.
Відповідно до вимог ст. 158 ЗК України, земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7«Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч.3 ст. 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).
Відповідно до ст.3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
В судовому засіданні встановлено, що позивачці ОСОБА_11 , належить на праві власності земельна ділянка з кадастровим номером 2622081101:01:005:0018 площею 0,7660 га та цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: с.Гошів, Долинського району, Івано-Франківської області. Вказаний факт підтверджено копією Державного акту на право власності на земельну ділянку , серія ІФ №034597 від 02.04.2004 ( а.с.5).
Власником суміжної земельної ділянки площею 0,8500 га та цільовим призначенням: для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, ведення особистого підсобного господарства, яка розташована на території с.Гошів, являється ОСОБА_4 - батько відповідача. Вказаний факт підтверджено копією державного акту на право приватної власності на землю І-ІФ №011753 від 07.05.2001 (а.с.43-47).
Вказані земельні ділянки ОСОБА_11 та ОСОБА_4 межують між собою згідно: Державного акту на право власності на земельну ділянку , серія ІФ №034597 від 02.04.2004 ОСОБА_11 від літ. "Д" до літ. "Е"( план земельної ділянки а.с.5 зв.стор.); Державного акту на право приватної власності на землю І-ІФ №011753 від 07.05.2001 ОСОБА_4 від літ."М" до літ."Н" ділянки №1-1 (а.с.43).
Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами, на частині земельної ділянки площею 0.0046 га , яка належить на праві приватної власності позивачці по справі, від закінчення межі з ОСОБА_4 , від літ."Д" до літ."Г" облаштована стежка, яка з двох сторін, зі сторони межівника ОСОБА_12 та зі сторони земельної ділянки ОСОБА_11 відокремлена огорожею ( схема встановлення меж земельної ділянка а.с.13, план меж земельної ділянки а.с.44).
Судом встановлено, що позивачка неодноразово зверталася у Долинську міську раду із заявами про врегулювання конфлікту між нею та відповідачем ОСОБА_2 , що стосується межі між суміжними земельними ділянками (а.с.10,17) та до відповідача ОСОБА_2 з вимогою демонтувати огорожу та не перешкоджати їй у користуванні земельною ділянкою (а.с.7).
Згідно відповіді Долинської міської ради (а.с.16) в Долинської міської ради відсутні підстави в односторонньому порядку здійснювати демонтаж вказаної огорожі.
Листом №Г/740 від 05.01.2023 Долинська міська рада повідомила, що для повного та об'єктивного розгляду звернення ОСОБА_11 , вона може звернутися до суб'єкта господарювання, що є виконавцем робіт із землеустрою згідно із законом, замовити кадастрову зйомку (комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок), яка включає геодезичне встановлення меж земельної ділянки, відновлення меж земельної ділянки на місцевості, встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі (а.с.11).
З ініціативи позивачки ОСОБА_11 проведено роботи із відновлення меж земельної ділянки та складено акт встановлення межових знаків. Вказана процедура відбувалася із залученням сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_3 .
Згідно акту встановлення межових знаків від 21.02.2023 (а.с.12), межі земельної ділянки за кадастровим № 2622081101:01:005:0018, яка знаходиться с.Гошів, Калуський район, Івано-Франківська область, площею 0.7660 га , наданої власнику/користувачу земельної ділянки гр. ОСОБА_11 для ведення особистого селянського господарства позначено (на місцевості) межовими знаками у кількості 7 шт, список яких додається. Схема прив'язки межових знаків до об'єктів і контурів місцевості додаюється. Власник/користувач земельної ділянки претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки має , на частині земельної ділянки облаштована стежка яка відгороджена парканом внаслідок чого площа земельної ділянки зменшена на 0,0046 га. Власниками, користувачами суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не виявлено. Межові знаки пред'явлені та передані на зберігання гр. ОСОБА_11 , яку про адміністративну відповідальність за знищення межових знаків згідно з пунктом "е" частини першої статті 211 Земельного кодексу України та статті 56 Кодексу України про адміністративні правопорушення ознайомлено. Даний акт підписаний власноком земельної ділянки ОСОБА_11 , виконавцем робіт Соболь Л.Р., представником Гошівського старостинського округу Пуняк О. та суміжним землекористувачем ОСОБА_14 . До даного акту долучено схему встановлення меж земельної ділянки кадастровий номер 2622081101:01:005:0018, з якої вбачається , що на земельній ділянці належній ОСОБА_11 , є відокремлена частина земельної ділянка (стежка) площею 0.0046 га (а.с.13).
Крім цього, як вбачається з акту обстеження земельної ділянки складеного 21.03.2023, комісією в складі: ОСОБА_15 - начальника відділу капітального будівництва, голови земельної комісії Долинської міської ради,Юсип В.М. - начальника відділу управління благоустрою та інфраструктури Долинської міської ради, ОСОБА_16 - провідного спеціаліста управління благоустрою та інфраструктури Долинської міської ради, ОСОБА_17 - старости Гошівського старостинського округу, ОСОБА_18 - провідного спеціаліста відділу земельних ресурсів Долинської міської ради, цього числа складено акт обстеження земельної ділянки гр. ОСОБА_11 площею 0,7660 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2622081101:01:005:0018).Комісією встановлено, що у відповідності до акту встановлення межових знаків від 21.02.2023 на частині приватизованої гр. ОСОБА_11 земельної ділянки площею 0,7660 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2622081101:01:005:0018), облаштована стежка площею 0,0046 га, яка відокремлена огорожею з обох сторін. З однієї сторони стежки на межі із сусідом ОСОБА_12 є облаштована за допомогою металевої сітки огорожа, а другої сторони стежки на земельній ділянці гр. ОСОБА_11 також є облаштована огорожа загальною довжиною 46,0 м. Огорожа складається із вкопаних у землю 20 стовпчиків з яких 15 металевих, 1 дерев'яного та 4 бетонних. По верхній частині 16 стовпчиків натягнутий металевий дріт, а на 4 стовпчиках встановлена металева сітка. Ширина стежки становить в різних місцях від 1,2 м до 1,4 м. Зі слів гр. ОСОБА_11 дану стежку на її земельній ділянці облаштував для своїх потреб сусід ОСОБА_2 , який відмовляється демонтувати дану огорожу. Комісія рекомендує звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав (а.с.18).
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_19 суду пояснив, що 08.10.2022 він по проханню ОСОБА_11 приїхав в с.Гошів. ОСОБА_11 попросила його демонтувати огорожу, на що він погодився. Спочатку він зняв металічну сітку , а потім став викопувати металічні стовпчики. Коли він викопав біля 7-8 стовпчиків, на поле вибігло двоє чоловіків- старший та молодший. Молодшим був ОСОБА_2 , який є в залі судового засідання. Старший чоловік почав сваритись та бігти за ним, вдаривши його по плечах та погрожуючи вбивством. Всю цю подіє позивачка знімала на телефон. Відповідач ОСОБА_2 намагався забрати у позивачки телефон, розбити його та погрожував їм за те, що вони викопали стовпчики. Суперечка тривала біля однієї години . Старший чоловік забрав зняту металічну сітку, а ОСОБА_2 заставив його встановити стовпчики на попереднє місце. Після цього він поїхав додому.
Свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що він проживає в с.Гошів та являється межівником земельної ділянки позивачки по справі ОСОБА_11 . Приблизно три роки назад, відповідач ОСОБА_2 звернувся до нього з проханням, щоб він дозволив їм прохід по своїй земельній ділянці, на що він відмовився. Після цього ОСОБА_2 разом з батьком загородили частину земельної ділянки позивачки- встановили стовпчики, натягнули сітку. Він особисто бачив, як ОСОБА_2 ставив сповпчики та натягував сітку, оскільки це видно з вікна його будинку. Межа між його земельною ділянкою та земельною ділянкою ОСОБА_11 , яку він погоджував при приватизації, проходить по паркані, який встановила ще його бабця. На той час позивачки ОСОБА_11 не було, вона перебувала за кордоном.
Допитаний в судовому засіданні інженер-землевпорядник ОСОБА_3 суду пояснив, що по зверненню позивачки ОСОБА_11 , він в лютому 2023 року проводив обміри приватизованої земельної ділянки позивачки та встановлював межові знаки. У громадянки ОСОБА_11 була виконана приватизація земельної ділянки. При проведенні робіт по встановленні меж суміжних земельних ділянок він встановив межові знаки між земельними ділянками в кількості 7 штук. При встановленні межових знаків були присутні ОСОБА_11 , представник Гошівського старостинського округу О.Пуняк та суміжний землекористувач ОСОБА_21 . Власник земельної ділянки ОСОБА_11 мала претензії щодо меж та конфігурації земельної ділянки , оскільки частина належної їй земельної ділянки облаштована стежкою, яка відгороджена металічними стовпчиками в кількості більше 12,внаслідок чого площа земельної ділянки зменшена на 0,0046 га. ОСОБА_11 пояснювала, що вказані металічні стовпчики , самовільно встановив її родич. Межа між земельною ділянкою ОСОБА_11 та суміжним власником земельної ділянки ОСОБА_22 повинна проходити по паркану, який є в наявності. Зауважень, претензій щодо проведених обмірів та встановлення межі , від суміжного власника земельної ділянки ОСОБА_20 не було. Ним було складено акт встановлення межових знаків та схема встановлення меж земельної ділянки, які є в матеріалах справи. Його послуги по виконанню вказаних робіт , є платними.
Таким чином з наданих сторонами та досліджених в судовому засіданні доказів, беззаперечно встановлено, що саме відповідач ОСОБА_2 , самовільно, без будь-яких на це законних підстав встановив огорожу на земельній ділянці позивачки ОСОБА_11 по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2622081101:01:005:0018, і таким чином чинить перешкоди в користуванні даною земельною ділянкою позивачці ОСОБА_11 , яка являється власником вказаної земельної ділянки.
Враховуючи вищенаведене, з урахуванням всіх доказів наданих сторонами по справі, даних технічної документації із землеустрою земельних ділянок , показів свідків, спеціаліста, суд дійшов до висновку, що позивачкою доведено належними та допустимими доказами факт порушення відповідачем її права власності на землю, а тому позов підлягає до задоволення.
Щодо вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного:
Згідно зі ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи слідує, що позивачкою при подачі позову було сплачено судовий збір в сумі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією ( а.с.3 ).
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України судовий збір в розмірі 1073,60 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.
Відповідно до ч.1, п. 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В підтвердження понесених позивачкою судових витрат на професійну правничу допомогу суду було надано договір про надання правової допомоги ОСОБА_11 , адвокатом Дуткевичем М.В. від 25.01.2023, відповідно до п.3.1. якого за надання правової допомоги та покриття фактичних витрат клієнт сплачує адвокатові гонорар за спільною домовленістю з урахуванням тривалості затраченого часу на вивчення, підготовку та складання позову, а також ведення справи в Долинському районному суді орієнтовано в розмірі 4000 грн ( а.с.19) , розрахунок (акт) вартості за надані послуги по договору від 05.04.2023, відповідно до якого загальна сума витрат становить 4000,00 грн (а.с.22) та квитанція до прибуткового касового ордера від 05.04.2023, про сплату гонорару в розмірі 4000,00 грн ( а.с.21), а тому з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 4000,00 грн. витрат за надання правової допомоги.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані з залученням свідків, спеціалістів, експертів, тощо.
З матеріалів справи вбачається, що за надані позивачці послуги щодо встановлення межових знаків ОСОБА_11 сплатила ФОП ОСОБА_3 5500 грн, що підтверджується відповідною квитанцією до прибуткового касового ордера (а.с.14) , а тому з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 5500,00 грн. витрат пов'язаних із залученням спеціаліста.
На підставі ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 316, 317, 319, 321, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 79-1, 81, 91, 96, 103, 107, 152, 153, 158 Земельного кодексу України, керуючись ст.ст. 141, 258, 259,264, 265, 268, 352,354,355 Цивільно-процесуального кодексу України, суд-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу огорожі - задоволити.
Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_11 , частиною її земельної ділянки площею 0,0046 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер земельної ділянки 2622081101:01:005:0018) по АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу огорожі стежки довжиною 46 м, яка складається із металевого дроту та металевої сітки на вкопаних у землю 20 стовпчиків, з яких 15 металевих, 1 дерев?яного та 4 бетонних та привести вказану земельну ділянку в попередній стан.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073,60 грн, сплаченого судового збору, 4000,00 грн витрат за надання правової допомоги та 5500 грн за надання послуг ФОП ОСОБА_3 згідно квитанцій.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивачка : ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителька АДРЕСА_3 .
Відповідач : ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення виготовлено 10.11.2023
Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш