справа № 198/490/23
провадження № 2/0198/223/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.11.2023 року суддя Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області Жмуд Н.М. при підготовці до розгляду цивільної справи за позовною заявою адвоката Мерцалова Максима Юрійовича - представника позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
ВСТАНОВИВ:
Станом на 08.11.2023 року до Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області надійшов вищевказаний позов . В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач вказав, що з відповідачем по справі, перебуває у шлюбі з 04.06.2022 року. Як зазначено в позовній заяві, підставою для розірвання шлюбу є те, що у них відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя. відсутнє взаєморозуміння. З ОСОБА_2 спільного господарства не ведуть. Просить розірвати шлюб між ним та відповідачем.
Згідно до системи авторозподілу, справу розподілено судді Жмуд Н.М.
10.11.2023 року, суддя перебувала у відпустці.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження, дослідивши зміст позову та доданих до нього документів, суддя виходить з наступного.
Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.
Суддя зазначає, що згідно з нормами частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, у тому числі, зазначення доказів, що підтверджують обставини, викладені в позові, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В свою чергу, відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ суспільного майна подружжя" до позовної заяви про розірвання шлюбу додається оригінал свідоцтва про шлюб. Тобто, позивач, при зверненні до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, повинен надати суду оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу. Однак, до позовної заяви, позивачем його не подано, а долучено лише його ксерокопію.
Пунктом 8 частини 3 ст.175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Позивачем не вказано, де знаходиться оригінал свідоцтва про шлюб та не заявлено з приводу даного жодного клопотання.
З приводу даного, суддя зазначає, що у випадку відсутності оригіналу свідоцтва про шлюб у позивача, він не позбавлений можливості звернутись до відповідного органу із заявою про отримання дублікату свідоцтва про шлюб.
Також у позовній заяві зазначено, що позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору посилаючись на п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовоий збір", у зв'язку з тим, що він являється учасником бойових дій (підтверджується посвідченням, виданим 23.09.2019 року).
Стосовно посилань позивача на підстави для звільнення від сплати судового збору саме на п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовоий збір" суд зазначає, що згідно із пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі N 545/1149/17 (провадження N 14-730цс19) зазначено, що "відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 ЗаконуN 3551-XII. Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі N 9901/311/19 (провадження N 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі N 490/8128/17 (провадженняN К/9901/166/18, К/9901/30220/18)".
ОСОБА_1 є позивачем у цій справі, предметом позову є розірвання шлюбу. Отже, позов у цій справі не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій та відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 01 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684,00 грн., тобто за подання позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати документ про сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн. за подання позовної заяви про розірвання шлюбу, який подано фізичною особою, за наступними реквізитами для перерахування судового збору (з 01.01.2023): отримувач коштів - ГУК у Дніпропетровській обл/ТГс.Юр'ївка/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача UA508999980313131206000004529, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області (назва суду, де розглядається справа).
Вищезазначені обставини в їх сукупності позбавляють суддю можливості вирішити питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Суд, вирішуючи питання щодо залишення без руху позовної заяви, також керується практикою Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Враховуючи зазначене, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.
Керуючись ст.ст.185, 258, 260 ЦПК України, суддя -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву адвоката Мерцалова Максима Юрійовича - представника позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України:http://yr.dp.court.gov.ua.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Наталя ЖМУД