ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року м. Львівсправа № 380/14219/23
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 22247,86 грн,-
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Львівській області (Позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Відповідач), в якому просить:
- прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;
- задовольнити позов Головного управління ДПС у Львівській області та стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до бюджету податковий борг в сумі 22247,86 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом, який виник за період з 03 березня 2021 року по 16 лютого 2022 року, та станом на 30 травня 2023 року становить 22247,86 грн і складається з штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО (21080900 - 30) у сумі 12425,76 грн та адміністративних штрафів і штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (21081500 - 50) у сумі 9822,10 грн. Вказує, що податковий орган виніс податкову вимогу форми «Ф» № 37758-17 від 27 березня 2018 року, яку надіслав на адресу платника податків. Позивач стверджує, що станом на сьогодні суми податкових зобов'язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто, визнаються сумою податкового боргу. Оскільки платником податків не вживаються заходи щодо погашення наявної у неї заборгованості просить стягнути її у судовому порядку.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 27 червня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін та роз'яснено відповідачу її право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Вказану ухвалу відповідач отримала 11 липня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 79018317861160 від 12 липня 2023 року та даними відстеження з офіційного сайту Укрпошти. Проте станом на момент прийняття судом рішення у цій справі відповідач відзиву на позовну заяву не подала.
Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ураховуючи наведене, а також беручи до уваги те, що встановлений ухвалою судді від 27 червня 2023 року про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, минув, суд відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України вирішує цю справу на підставі наявних у її матеріалах доказів.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.
Статтею 15 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За змістом пункту 41.4 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 цієї ж статті контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Зі змісту наявної у матеріалах справи довідки Головного управління ДПС у Львівській області № 6237/5/13-01-13-09-14 від 05 червня 2023 року про наявність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів), що контролюються ГУ ДПС у Львівській області, слідує, що станом на 30 травня 2023 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) має податковий борг на загальну суму 22247,86 грн, а саме штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО у сумі 12425,76 грн та адміністративні штрафи і штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у сумі 9822,10 грн.
Суд встановив, що податковий борг відповідача за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО у сумі 12425,76 грн виник на підставі:
- 833,98 грн - пеня за несвоєчасну сплату узгодженого зобов'язання, яке виникло відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «С» від 29.05.2017 № 0008201407 (дата виникнення боргу 03.03.2021);
- 780,80 грн - пеня за несвоєчасну сплату узгодженого зобов'язання, яке виникло відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «С» від 14.01.2019 № 0000184001 (дата виникнення боргу 03.03.2021);
- 10810,98 грн - пеня за несвоєчасну сплату узгодженого зобов'язання, яке виникло відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «С» від 21.01.2019 № 0000594006 (дата виникнення боргу 03.03.2021).
Податковий борг відповідача за платежем адміністративні штрафи і штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у сумі 9822,10 грн виник на підставі:
- 7374,18 грн - пеня за несвоєчасну сплату узгодженого зобов'язання, яке виникло відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 21.01.2019 № 0000604006 (дата виникнення боргу 03.03.2021);
- 72,80 грн - пеня за несвоєчасну сплату узгодженого зобов'язання, яке виникло відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 21.01.2019 № 0000614006 (дата виникнення боргу 03.03.202);
- 1143,57 грн - пеня за несвоєчасну сплату узгодженого зобов'язання, яке виникло відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 21.01.2019 № 0000614006 (дата виникнення боргу 22.10.2022);
- 1231,55 грн - пеня за несвоєчасну сплату узгодженого зобов'язання, яке виникло відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 21.01.2019 № 0000614006 (дата виникнення боргу 16.02.2022).
Указана сума податкового боргу відповідача підтверджується також даними зворотного боку облікової картки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Докази оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень від 29.05.2017 № 0008201407, від 14.01.2019 № 0000184001, від 21.01.2019 № 0000594006, від 21.01.2019 № 0000604006, від 21.01.2019 № 0000614006, згідно з якими контролюючий орган нарахував відповідачу вищевказані суми пені, у матеріалах справи відсутні.
Докази сплати зазначеної суми податкового боргу відповідачем у матеріалах справи також відсутні.
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
За змістом пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів.
При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.
В такому випадку право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 30 днів з дня скерування на адресу платника податків податкової вимоги, надісланої на раніше існуючий податковий борг, і реалізація такого права у часі не обмежена, а право на стягнення новоствореного податкового боргу виникає на наступний день, що настає за днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання.
На виконання вказаних положень Податкового кодексу України контролюючий орган надіслав відповідачу податкову вимогу форми «Ф» № 37758-17 від 27 березня 2018 року, яка згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 7900054216684 вручена їй 09 червня 2018 року.
Доказів оскарження та скасування зазначеної податкової вимоги та визначеної у ній суми податкового боргу відповідачем не надано, а судом не встановлено.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Станом на дату розгляду цієї справи податковий борг відповідача перед бюджетом становить 22247,86 грн та залишається непогашеним.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, стягнувши з відповідача до бюджету суму податкового боргу у розмірі 22247,86 грн.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу у сумі 22247,86 грн - задовольнити повністю.
Стягнути до бюджету з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг в розмірі 22247,86 грн.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 09 листопада 2023 року.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна