ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"09" листопада 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3819/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,
розглянувши справу № 916/3819/23 в порядку загального позовного провадження
за позовом: акціонерного товариства “Українська залізниця” /ЄДРПОУ 40075815, адреса - 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, e-mail: uz@uz.gov.ua/ в особі регіональної філії “Одеська залізниця” акціонерного товариства “Українська залізниця” /ЄДРПОУ 40081200, адреса - 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, e-mail: postbox@odz.gov.ua/
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Вертикаль-Юг” /ЄДРПОУ 37291956, адреса - 67701, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Гагаріна, 6, кв. 23/
про стягнення неустойки у розмірі 17 600,00 грн та зобов'язання звільнити об'єкт
ВСТАНОВИВ:
31.08.2023 року акціонерне товариство “Українська залізниця” звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 4332/23/ до товариства з обмеженою відповідальністю “Вертикаль-Юг” про :
- стягнення неустойки за договором від 27.06.2018 (зареєстровано 06.07.2018) № ОД-ДН-1-18-302д-НЮ за період з 15.04.2022 по 15.08.2023 у розмірі 17 600,00 грн;
- зобов'язання звільнити об'єкт від рекламної конструкції, яка розміщувалась згідно договору від 27.06.2018 (зареєстровано 06.07.2018) № ОД-ДН-1-18-302д-НЮ, шляхом демонтажу рекламної конструкції, що розташована за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський р., смт. Затока (залізничний переїзд 60 км ПК4).
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором від 27.06.2018 (зареєстровано 06.07.2018) № ОД-ДН-1-18-302д-НЮ.
Позов пред'явлено на підставі ст.ст. 207, 530, 549, 610, 611 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України.
Ухвалою суду від 05.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3819/23; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Ухвала Господарського суду Одеської області від 05.09.2023 у справі № 916/3819/23 направлялась учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу, за адресою, вказаною в позовній заяві (67701, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Гагаріна, 6, кв. 23, яка є його місцезнаходженням, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті „Судова повістка”.
Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом пункту 4 частини шостої якої днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
02.10.2023 адресу суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке направлялося на адресу відповідача, з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою».
Також суд звертає увагу, що положеннями ч. 7 ст. 120 ГПК України визначено, що учасники судового засідання зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою в вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за відповідною адресою не проживає.
Таким чином, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20, № 910/1730/22 від 19.12.2022 року).
Суд зазначає, що основним способом, за допомогою якого суди здійснюють повідомлення учасників справи, є надіслання повісток. Це означає, що якщо в матеріалах справи є корінець повідомлення, в якому зазначено, що лист вручено безпосередньо учаснику справи, наявний підпис працівника пошти, то особа може вважатися належним чином повідомленою. Разом з тим, є випадки, коли судові повістки не вручаються. У тому випадку, якщо зазначено, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до положень Господарського процесуального кодексу, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою. Вказане узгоджується з позицією Касаційного цивільного суду Верховного Суду яка викладена у справі №752/24739/19 від 18.01.2023 року.
Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.09.2023 було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач, обізнаний про розгляд справи № 916/3819/23, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.
Оскільки відповідач по справі не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Як встановлено судом при безпосередньому дослідженні доказів, 27.06.2018 між ПАТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії “Одеська залізниця” акціонерного товариства “Українська залізниця” /виконавець/ та ТОВ «Вертикаль-Юг» /замовник/ укладено договір про надання рекламних послуг № ОД/ДН-1-18-302д-НЮ, за умовами якого виконавець прийняв на себе зобов'язання надати замовнику послуги по тимчасовому розміщенню на території та об'єктах філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" спеціальних рекламних конструкцій замовника з можливістю подальшого експонування на них рекламоносіїв (надалі-послуги), а замовник зобов'язався прийняти і оплатити ці послуги (п. 1.1. договору).
Умови надання послуг, а саме: адресна програма, тип спеціальних рекламних конструкцій, термін розміщення, вартість послуг визначаються у додаткових угодах до давного договору, що є невід'ємними частинами цього договору /п. 1.2 договору/.
Положеннями п. 2.1 договору визначено обов'язки виконавця, зокрема:
- надати замовнику послуги на території та об'єктах філії «Одеська залізниця» відповідно до умов, викладених у цьому договорі та додатках до нього /п. 2.1.1 договору/;
- протягом усього строку дії цього договору та додаткових угод до нього не перешкоджати та забезпечувати працівникам замовника вільний доступ до спеціальних рекламних конструкцій /п. 2.1.4 договору/;
- надавати замовнику акти наданих послуг /п. 2.1.5 договору/.
Положеннями п. 2.2 договору визначено обов'язки замовника, зокрема:
- для підтвердження факту виконання робіт по розміщенню та монтажу спеціальної рекламної конструкції скласти разом з виконавцем акт про розміщення та монтаж спеціальних рекламних конструкцій у відповідності до технічних умов /п. 2.2.9 договору/;
- оплатити послуги виконавця у відповідності до розділу 3 цього договору /п. 2.2.11 договору/;
- щомісяця приймати виконані послуги шляхом підписання акту наданих послуг /п. п. 2.2.12 договору/;
- привести у належний санітарно-технічний стан територію та об'єкт, на якому була розміщена спеціальна рекламна конструкція, при припиненні дії цього договору /п. 2.2.13 договору/;
- протягом двох тижнів після дати закінчення періоду проведення рекламної кампанії або припинення договору або відповідної додаткової угоди демонтувати рекламну конструкцію власними силами у присутності представників виконавця згідно з проектною документацією, дотриманням норм техніки безпеки, електробезпеки, пожежної безпеки та санітарних норм за наявності відповідної ліцензії або залучати для демонтажу на підставі договору особу, яка має таку ліцензію. Демонтаж рекламної конструкції посвідчується відповідним актом, складеним сторонами /п.2.2.15 договору/;
Вартість послуг виконавця та порядок оплати визначається відповідно до додаткових угод, що є невід'ємною частиною цього договору. Оплата послуг проводиться замовником щомісячно на умовах 100 % передплати шляхом перерахування коштів виконавцю протягом трьох банківських днів до початку місяця, за який слідує оплата. Початком надання послуг вважається дата початку періоду проведення рекламної кампанії, яка визначена сторонами у додатковій угоді. Закінченням надання послуг є дата закінчення періоду проведення рекламної кампанії. Відсутність на спеціальних рекламних конструкціях реклами протягом періоду надання послуг не є підставою для звільнення замовника від оплати послуг або перерахунку вартості послуг /п.п. 3.1, 3.3, 3.4 договору/.
Згідно п. 4.1 договору, за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором. У випадку невиконання замовником свого обов'язку, передбаченого пунктом 2.2.15 цього договору щодо демонтажу рекламної конструкції, замовник зобов'язаний сплатити виконавцю неустойку у розмірі 200% вартості послуг, передбаченою додатковою угодою на розміщення цієї конструкції, за кожний місяць розміщення конструкції понад період проведення рекламної компанії або з моменту припинення дії додаткової угоди /п. 4.8 договору/.
Сторони звільняються від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання умов даного договору, якщо вони є результатом форс-мажорних обставин. Сторона, в якої виникла неможливість виконання зобов'язання по цьому договору, повинна при виникненні та завершенні вищевказаних обставин, відразу, проте не пізніше п'яти робочих днів з моменту їх виникнення, у письмовій формі повідомити іншу сторону, при цьому строк виконання цього договору переноситься на термін, протягом якого діяли такі обставини. Несвоєчасне повідомлення про обставини непереборної сили позбавляє відповідну сторону права посилатися на них у майбутньому. Настання та дія форс-мажорних обставин підтверджується довідкою ТПП України або наданням копій відповідних наказів Укрзалізниці /розділ 5 договору/.
Сторони дійшли згоди, що умови цього договору застосовуються до відносин, які виникли між ними з 01.07.2018 і діють до 31.12.2018. Договір може бути пролонгований за погодженням сторін, шляхом укладання додаткової угоди /п.п. 6.1, 6.2 договору/.
27.06.2018 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання рекламних послуг № ОД/ДН-1-18-302д-НЮ, якою визначено умови проведення рекламної кампанії. Так, адресною програмою є: Одеська обл., Б-Дністровський р., смт. Затока, (залізничний переїзд 60 км ПК4). Вартість робіт становить 517,00 грн/місяць, в т.ч. ПДВ.
01.03.2019, 10.05.2019, 10.09.2019, 26.03.2021, укладено ряд додаткових угод до договору про надання рекламних послуг № ОД/ДН-1-18-302д-НЮ, якими продовжено дію договору. Так, додатковою угодою № 6 від 26.03.2021 сторони внесли зміни до договору та виклали п. 6.1 у наступній редакції: «сторони дійшли згоди, що умови цього договору застосовуються до відносин, які виникли між ними з 01.07.2018 і діють до 30.06.2021». Вартість робіт на 01.01.2021 - 550,00 грн з ПДВ. Додаткова угода може бути пролонгована за погодженням сторін, шляхом укладання додаткової угоди за умови щоквартального застосування індексу інфляції.
Дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та застосовується до відносин між сторонами, що виникли з 01.01.2021.
Сторонами підписано протокол узгодження договірної ціни, яким засвідчено, що сторонами досягнуто погодження на 01.01.2021 про договірну ціну на рекламні послуги у розмірі 550,00 грн.
Судом досліджено надані позивачем акти наданих послуг, а саме: від 30.09.2021 за вересень 2021 на суму 610,00 грн та від 31.10.2021 за жовтень 2021 на суму 610,00 грн.
Окрім того судом досліджено виставлені позивачем рахунки на оплату, а саме:
- № 1653/899 від 10.06.2021 на суму 595,00 грн;
- № 1732/899 від 15.07.2021 на суму 610,00 грн;
- № 1825/899 від 09.08.2021 на суму 610,00 грн;
- № 1927/899 від 20.09.2021 на суму 610,00 грн;
- № 2018/899 від 20.10.2021 на суму 615,00 грн;
- № 2112/899 від 19.11.2021 на суму 615,00 грн;
- № 2192/899 від 13.12.2021 на суму 615,00 грн;
- № 2295/899 від 17.01.2022 на суму 630,00 грн;
- № 2390/899 від 18.02.2022 на суму 630,00 грн.
Судом досліджено акт перевірки рекламних документів, які розташовані на території та об'єктах регіональної філії «Одеська залізниця», біля залізничного мосту через Дністровський лиман, складений 17.01.2023. З даного акту вбачається, що контрагентом ТОВ «Вертикаль Юг» розміщено рекламну конструкцію, а саме білборд 3,0 х 6,0 за адресою: Одеська обл., Б-Дністровський р. ,смт. Затока (залізничний переїзд 60 км ПК4). Зовнішній стан конструкції - незадовільний; маркування відсутнє; сюжет відсутній.
До акту додано фотофікскацію білборд від 17.01.2023, з якої вбачається пошкодження рекламної конструкції.
Відповідно до бухгалтерської довідки № 247/899 від 20.07.2023 у ТОВ «Вертикаль-Юг» наявна заборгованість за договором № ОД/ДН-1-18-302дНЮ від 27.06.2018 за період з 01.07.2021 по 30.06.2023 на суму 11,00 грн. З довідки вбачається здійснення товариством оплат на підставі платіжних доручень, а саме: № 988 від 24.06.2021, № 993 від 23.07.2021, № 999 від 20.08.2021, № 1004 від 24.09.2021, № 1009 від 22.10.2021, № № 1015 від 23.11.2021, № № 1025 від 12.10.2021, № 1029 від 26.01.2022, № 1033 від 11.03.2022.
Господарський суд зазначає, що предметом позову у даній справі є стягнення неустойки внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання з демонтажу рекламної конструкції, а також зобов'язання звільнити об'єкт від рекламної конструкції.
Оскільки, відповідач не здійснив демонтажу рекламної конструкції у строк, визначений у договорі, то суд приходить до висновку, що права інтереси позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, ідо виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).
Судом встановлено, що між сторонами укладено договір про надання рекламних послуг № ОД/ДН-1-18-302д-НЮ від 27.06.2018 /зареєстрований 06.07.2018/.
Відповідно до положень ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст. 526 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 ГК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Господарський суд зазначає, що спірний договір про надання рекламних послуг № ОД/ДН-1-18-302д-НЮ від 27.06.2018 сторонами щомісячно продовжувався у період з липня 2021 по березень 2022, оскільки відповідачем у березні 2022 було проведено останню оплату по договору.
Разом із тим, відповідачем всупереч положень п. 2.2.13 та п. 2.2.15 договору не приведено у належний санітарно-технічний стан територію та об'єкт, на якому була розміщена спеціальна рекламна конструкція, при припиненні дії цього договору, а також протягом двох тижнів після припинення договору не демонтовано рекламну конструкцію власними силами у присутності представників виконавця згідно з проектною документацією, дотриманням норм техніки безпеки, електробезпеки, пожежної безпеки та санітарних норм за наявності відповідної ліцензії або не залучено для демонтажу на підставі договору особу, яка має таку ліцензію. Демонтаж рекламної конструкції мав посвідчуватися відповідним актом, складеним сторонами.
Судом напроти встановлено, що станом на 17.01.2023 ТОВ «Вертикаль Юг» розміщено рекламну конструкцію, а саме білборд 3,0 х 6,0 за адресою: Одеська обл., Б-Дністровський р., смт. Затока (залізничний переїзд 60 км ПК4), що підтверджується відповідним актом позивача та фотофіксацією.
При цьому суд зазначає, що рекламна конструкція є пошкодженою, що ймовірно мало місце внаслідок ракетних обстрілів території України, зокрема, смт. Затока. Проте, відповідно до умов спірного договору, спеціальні рекламні конструкції - конструкції, що використовуються для розміщення рекламоносіїв на територіях і об'єктах залізниці. З акту та фотофіксації вбачається, що білборд 3,0 х 6,0 продовжує розміщуватися за адресою: Одеська обл., Б-Дністровський р., смт. Затока (залізничний переїзд 60 км ПК4). Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем свого обов'язку, передбаченого п. 2.2.15 договору з демонтажу рекламної конструкції, що має бути посвідчено відповідним актом.
За таких обставин, господарський суд приходить до висновку про порушення відповідачем своїх зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 та п. 2.2.15 за договором про надання рекламних послуг № ОД/ДН-1-18-302д-НЮ від 27.06.2018.
У зв'язку із чим, позовні вимоги про зобов'язання звільнити об'єкт від рекламної конструкції, яка розміщувалась згідно договору від 27.06.2018 (зареєстровано 06.07.2018) № ОД-ДН-1-18-302д-НЮ, шляхом демонтажу рекламної конструкції, що розташована за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський р., смт. Затока (залізничний переїзд 60 км ПК4), підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас, вимогами п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).
Як встановлено судом вище, у випадку невиконання замовником свого обов'язку, передбаченого пунктом 2.2.15 цього договору щодо демонтажу рекламної конструкції, замовник зобов'язаний сплатити виконавцю неустойку у розмірі 200% вартості послуг, передбаченою додатковою угодою на розміщення цієї конструкції, за кожний місяць розміщення конструкції понад період проведення рекламної компанії або з моменту припинення дії додаткової угоди /п. 4.8 договору/.
Судом перевірено та встановлено вірність здійсненого позивачем розрахунок штрафних санкцій на підставі п. 4.8 договору. Так, штрафні санкції за період з 15.04.2022 по 15.08.2023 становить 17600,00 грн = 550,00 грн * 16 місяців. Господарський суд погоджується із вихідними даними, зазначеними позивачем у розрахунку.
Разом із тим, відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, зменшення неустойки (зокрема пені) є протидією необґрунтованому збагаченню однієї із сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення пені спрямоване на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагента на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.
З огляду на викладене, на підставі частини 3 статті 551 ЦК України, частини 1 статті 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 року у справі № 902/538/18.
За встановлених у цій справі обставин, господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір пені на 50%, а саме з 17 600,00 грн до 8 800,00 грн. Оскільки суд враховує, що місце розташування рекламних конструкцій за спірним договором є - Одеська обл., Білгород-Дністровський р., смт. Затока. Вказана адреса відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309 з 03.03.2022 по 17.08.2022 відносилась до територій можливих бойових дій. Вказані обставини, ймовірно, могли стати перешкодою звільнення об'єкту від рекламної конструкції шляхом її демонтажу.
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
З урахуванням вказаного, оскільки дослідженими матеріалами справи встановлено порушення відповідачем своїх зобов'язань, передбачених п. 2.2.15 за договором про надання рекламних послуг № ОД/ДН-1-18-302д-НЮ від 27.06.2018, приймаючи до уваги відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача та доказів на спростування доводів позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” акціонерного товариства “Українська залізниця” про стягнення штрафних санкцій та зобов'язання звільнити об'єкт від рекламної конструкції шляхом демонтажу рекламної конструкції підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені. При цьому суд вважає за необхідне зменшити розмір неустойки, заялений позивачем до стягнення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при пред'явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 5 368,00 грн., що вбачається із платіжної доручення № 7103 від 17.08.2023.
Відповідно до п. 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Приймаючи до уваги вищезазначене, з огляду на положення ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” акціонерного товариства “Українська залізниця” - задовольнити частково.
2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю “Вертикаль-Юг” /ЄДРПОУ 37291956, адреса - 67701, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Гагаріна, 6, кв. 23/ звільнити на користь акціонерного товариства “Українська залізниця” /ЄДРПОУ 40075815, адреса - 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, e-mail: uz@uz.gov.ua/ в особі регіональної філії “Одеська залізниця” акціонерного товариства “Українська залізниця” /ЄДРПОУ 40081200, адреса - 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, e-mail: postbox@odz.gov.ua/ об'єкт від рекламної конструкції, яка розміщувалась згідно договору від 27.06.2018 (зареєстровано 06.07.2018) № ОД-ДН-1-18-302д-НЮ, шляхом демонтажу рекламної конструкції, що розташована за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський р., смт. Затока (залізничний переїзд 60 км ПК4).
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Вертикаль-Юг” /ЄДРПОУ 37291956, адреса - 67701, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Гагаріна, 6, кв. 23/ на користь акціонерного товариства “Українська залізниця” /ЄДРПОУ 40075815, адреса - 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, e-mail: uz@uz.gov.ua/ в особі регіональної філії “Одеська залізниця” акціонерного товариства “Українська залізниця” /ЄДРПОУ 40081200, адреса - 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, e-mail: postbox@odz.gov.ua/ неустойку за договором від 27.06.2018 (зареєстровано 06.07.2018) № ОД-ДН-1-18-302д-НЮ у розмірі 8 800,00 грн /вісім тисяч вісімсот гривень 00 копійок/ та судовий збір у розмірі 5 368,00 грн /п'ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок/.
4. В іншій частині вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 09 листопада 2023 р.
Суддя Н.Д. Петренко