ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
17.10.2023Справа №911/1857/23
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал"
доОСОБА_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на
стороні позивача -Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"
простягнення 99 975,72 грн
Суддя Бойко Р.В.
секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники учасників справи:
від позивача:Панасюк Х.М.
від відповідача:не з'вилась
від третьої особи:не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" звернулося до Господарського суду Київської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Єржаховської Наталії Олександрівни про стягнення 99 975,72 грн.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" стверджує про невиконання Фізичною особою-підприємцем Єржаховською Наталією Олександрівною своїх зобов'язань за Кредитним договором №R322904/3187/971911 від 06.01.2021, у зв'язку з чим у відповідача виник борг за тілом кредиту у розмірі 73 493,90 грн та борг зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 26 481,82 грн, право вимоги яких було набуте позивачем за укладеним з Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" Договором відступлення права вимоги №114/2-58 від 13.04.2023.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 99 975,72 грн було передано на розгляд Господарського суду міста Києва, оскільки судом було встановлено, що підприємницька діяльність фізичної особи-підприємця Єржаховської Наталії Олександрівни припинена з 26.01.2023, в той час як згідно з відповіддю №125849 від 23.06.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що місцем реєстрації ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .
13.07.2023 матеріали справи №911/1857/23 надійшли до Господарського суду міста Києва та за наслідками автоматизованого розподілу справи між суддями були передані на розгляд судді Бойко Р.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 (постановленою після усунення позивачем недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою від 14.07.2022) відкрито провадження у справі №911/1857/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору.
21.08.2023 в системі "Електронний суд" ОСОБА_1 сформовано заяву про закриття провадження у справі, яка мотивована тим, що відповідач з березня 2022 року разом із трьома дітьми отримала тимчасовий прихисток у Федеративній Республіці Німеччина у зв'язку з повномасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України. Як зазначає відповідач, документи, які підтверджують розрахунки за Кредитним договором №R322904/3187/971911 від 06.01.2021 з Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" згоріли внаслідок обстрілів її будинку та відновлення таких документів значно складне, а надані позивачем розрахунки не вірні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 відмолено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про закриття провадження у справі №911/1857/23 відмовлено; призначено у справі №911/1857/23 судове засідання на 12.09.2023; запропоновано ОСОБА_1 взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
29.08.2023 в системі "Електронний суд" ОСОБА_1 сформовано заяву про закриття провадження у справі, яка мотивована тим, що будь-які позови до відповідача не можуть розглядатися Господарським судом міста Києва, оскільки відповідач не проживає у місті Києві з 2008 року, а проживала до 24 лютого 2022 року у АДРЕСА_2 , а зараз разом із багатодітною сім'єю мешкає у Федеративній Республіці Німеччині. Також відповідач зазначає, що жодної копійки не бралп у позивача, а всі проблеми у відносинах з Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" є результатом війни.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі №911/1857/23; враховуючи обставини, на які посилається відповідач, а саме - втрату документів, з метою повного і всебічного дослідження обставин справи, вирішено з власної ініціативи залучити до участі у справі третю особу та витребувати докази; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк"; зобов'язано позивача направити залученій третій особі копію позову з додатками, а докази такого направлення надати суду; запропоновано залученій третій особі у строк протягом 10 днів надати суду письмові пояснення щодо заяв по суті спору з доказами їх направлення іншим учасникам справи; витребувано у Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" належним чином засвідчені виписки по рахунку ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), який використовувався для обслуговування кредиту за Кредитним договором №R322904/3187/971911 від 06.01.2021, а саме виписки щодо видачі кредиту, погашення кредиту, сальдо, тощо; запропоновано позивачу надати суду оригінал витягу з реєстру боржників від 18.04.2023 до Договору відступлення права вимоги №114/2-58 від 13.04.2023; відкладено судове засідання на 03.10.2023.
02.10.2023 засобами електронного зв'язку та 09.10.2023 засобами поштового зв'язку від Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" на виконання ухвали суду від 12.09.2023 надійшли виписки по рахункам ОСОБА_1 , а також заява про розгляд справи без участі представника третьої особи.
У зв'язку з неявкою представників учасників справи у судове засідання, призначене на 03.10.2023, ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 відкладено судове засідання на 17.10.2023; визнано обов'язковою явку позивача у наступне судове засідання; запропоновано ОСОБА_1 взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
09.10.2023 засобами електронного зв'язку від Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" надійшла заява про розгляд справи без участі представника третьої особи.
17.10.2023 засобами поштового зв'язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" надійшли оригінали реєстру боржників та додаткової угоди №1 до Кредитного договору №R322904/3187/971911 від 06.01.2021.
В судовому засіданні, призначеному на 17.10.2023, взяла участь представник позивача, яка надала пояснення по суті спору, за змістом яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" позовні вимоги підтримує та просить задовольнити позов повністю.
Відповідач та третя особа явку своїх представників у судове засідання не забезпечили. Третя особа просила розглядати справу №911/1857/23 без її участі, а ОСОБА_1 про причини неявки суд не повідомила, хоча про місце, дату та час засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується наступним.
По-перше, за інформацією із системи "Електронний суд" ОСОБА_1 має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС з 09.12.2021.
Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
За наявною в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" інформацією ухвала суду від 04.10.2023 була доставлена до електронного кабінету ОСОБА_1 04.10.2023 о 18 год. 18 хв.
По-друге, відповідно пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній станом на 04.10.2023) днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи
Ухвала суду від 04.10.2023 направлялась ОСОБА_2 на вказану нею самою у своїх заявах електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 та згідно наявної в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" інформації ухвала суду від 04.10.2023 була доставлена до електронну скриньку відповідача 04.10.2023 о 15 год. 51 хв.
По-третє, згідно пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Згідно відповіді №125849 від 23.06.2023 з Єдиного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала суду від 04.10.2023 була направлена ОСОБА_1 на адресу місця реєстрації 06.10.2023 та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600050732875 була вручена представнику ОСОБА_1 за довіреністю 11.10.2023.
З наведеного вбачається, що суд вжив більш ніж достатньо заходів для належного та завчасного повідомлення відповідача про призначене на 17.10.2023 судове засідання та ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про засідання.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористалась, свою явку у судові засідання не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила, а відтак суд, керуючись приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та представника Акціонерного товариства "Райффайзен Банк".
В судовому засіданні 17.10.2023 судом завершено розгляд справи №911/1857/23 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
06.01.2021 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (після перейменування - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк") (кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Єржаховською Наталією Олександрівною (позичальник) було укладено кредитний договір №R322904/3187/971911 (надалі - Кредитний договір).
У п. 1.1 Кредитного договору зазначено, що відповідно до умов договору кредитор зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти (кредит) в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 99 900,00 грн, а позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти, передбачені п.п. 2.1, 2.2 договору, та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені договором.
Згідно з п. 1.3 Кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту - 28.12.2023 або інша дата, визначена відповідно до статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, в який позичальник зобов'язаний здійснити погашення заборгованості за договором в повному обсязі).
Пунктом 2.1 Кредитного договору передбачено, що протягом строку фактичного користування кредитом до кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3 договору включно, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісячно кредитору проценти, сума яких розрахована на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 29,9% річних на рахунок нарахованих доходів кредитора в АТ "Райффайзен Банк Аваль".
Розмір процентної ставки, за якою позичальник сплачує кредитору проценти за фактичне користування до настання кінцевого терміну погашення кредиту, збільшується на 200 базисних пунктів при кожному невиконанні або неналежному виконанні позичальником будь-якої з умов передбачених пунктом 3.4, та/або пунктом 4.2, та/або 6.1, та/або пунктом 6.4, та/або пунктом 7.1.1, та/або пунктом 8.1.4 договору. Під базисним пунктом сторони розуміють значення, що дорівнює одній сотій частині одного процента. Зазначене збільшення процентної ставки за кредитом застосовується починаючи з першого банківського дня календарного місяця, наступного за місяцем, в якому кредитору стало відомо про настання обставини, визначеної першим абзацом цього пункту договору.
За умовами п. 5.3 Кредитного договору позичальник зобов'язується здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту в дату, визначену графіком (Додаток №1 до договору). Якщо дата сплати, зазначена у графіку, не є банківським днем, платіж здійснюється не пізніше останнього банківського дня, що передує даті, визначеній у графіку. Якщо дата платежу у місяці здійснення платежу відсутня, позичальник зобов'язаний здійснити погашення заборгованості за кредитом та сплатити проценти в останній календарний день поточного місяця. Під поняттям "банківський день" сторони розуміють робочий день, протягом якого приймаються документи клієнтів на переказ і документи на відкликання та здійснюється їх оброблення, передання і виконання.
При простроченні погашення кредиту проценти нараховуються за весь строк фактичного користування кредитом на суму фактичної заборгованості, в т.ч. протягом строку такого прострочення (п. 5.5 Кредитного договору).
Згідно з п. 8.1 Кредитного договору у разі настання обставин невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань (обов'язків) за договором та/або договором забезпечення, а також інші обставини, які, на думку кредитора, свідчать про те, що зобов'язання позичальника за договором не будуть виконані, кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод/договорів про зміни вжити один або декілька таких заходів:
8.1.1 відмовити в наданні кредиту або його частини за договором;
8.1.2 скасувати або встановити розмір ліміту в розмірі фактичної заборгованості позичальника за кредитом;
8.1.3 вимагати дострокового повного/часткового погашення заборгованості;
8.1.4 вимагати надання забезпечення (додаткового забезпечення) виконання зобов'язань позичальника за договором.
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань за договором (п. 12.1 Кредитного договору).
Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що з лютого 2022 року ОСОБА_1 припинила виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором із погашення кредиту та сплати процентів.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, підприємницька діяльність фізичної особи-підприємця Єржаховської Наталії Олександрівни ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) була припинена з 26.01.2023.
13.04.2023 Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (новий кредитор) було укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-58 (надалі - Договір відступлення).
Відповідно до ст. 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення (ст. 52 Цивільного кодексу України).
За змістом статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, частини восьмої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її обов'язок виконання укладених нею договорів не припиняється, а продовжує існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Таким чином, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її обов'язок щодо виконання укладених нею як фізичною особою-підприємцем договорів не припиняється, а залишається за нею як за фізичною особою.
За таких обставин, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного суду від 13.02.2018 у справі №910/8729/18 та від 25.06.2019 у справі №904/1083/18.
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача, як нового кредитора у зобов'язаннях за Кредитним договором, про порушення відповідачем своїх зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів, у зв'язку з чим у ОСОБА_1 виник борг за тілом кредиту у розмірі 73 493,90 грн та борг зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 26 481,82 грн.
Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що банк у повному обсязі виконав зобов'язання за кредитним договором, та надав позичальнику кредитні кошти, що підтверджується виписками з рахунків позичальника які додані до позовної заяви. Зокрема, на підтвердження розміру заборгованості банк долучив до матеріалів позовної заяви первинну бухгалтерську документацію - виписки з особових рахунків позичальника з електронних реєстрів бухгалтерського обліку. Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №554/4300/16-ц.
Згідно із частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.
За умовами п. 5.3 Кредитного договору позичальник зобов'язується здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту в дату, визначену графіком (Додаток №1 до договору).
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Так, на момент звернення позивача до суду із цим позовом, виходячи з наявних в матеріалах справи банківських виписок з особового рахунку позичальника, підтверджується прострочення повернення позичальником кредиту.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Відповідачем не надано суд жодних доказів на спростування наведених позивачем обґрунтувань та/або погашення вказаної заборгованості за кредитним договором.
Більше того, із наданих позивачем та третьою особою документів вбачається, що фактично відповідач перестала здійснювати погашення кредиту з лютого 2022 року. При цьому, як стверджує сама ОСОБА_1 , у своїй заяві від 21.08.2023 з березня 2022 року вона мешкає у Федеративній Республіці Німеччині, відтак суд констатує, що у разі якби відповідач продовжувала виконувати свої зобов'язання за Кредитним договором після повномасштабної військової агресії, то докази такого виконання в неї були б в наявності. Проте жодних доказів повного погашення кредиту ОСОБА_1 суду не надано.
При цьому, суд з прикрістю констатує, що через повномасштабну військову агресію багато громадян України втратили своє майно та були вимушені переїхати до інших країн, проте наведене жодним чином не може слугувати єдиною та достатньою підставою для невиконання своїх зобов'язань перед іншими особами, які, зокрема продовжують свою роботу на території України, забезпечуючи сталість банківської системи в Україні, функціонування економіки України в умовах воєнного стану та інших громадян робочими місцями.
Суд звертає увагу відповідача, що діяльність "колекторських компаній" є одним із видів законної господарської діяльності юридичних осіб та останні вимагають лише виконання боржниками своїх зобов'язань за договорами, які боржники і так зобов'язані виконувати в силу законодавства України.
Натомість ігнорування боржниками взятих на себе зобов'язань не є добросовісною поведінкою особи в розумінні Цивільного кодексу України.
Суд звертає увагу відповідача, що військова агресія проти України має негативний вплив на всіх мешканців України та юридичних осіб, які здійснюють свою діяльність на території України. Втрата певною особою в результаті воєнних дій свого майна за певних доведених обставин може слугувати підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошових зобов'язань, однак не слугує підставою для припинення таких зобов'язань в цілому.
Окремо суд звертає увагу відповідача, що державою Україна було вжито заходів для захисту майнових інтересів осіб - учасників кредитних правовідносин, в тому числі суб'єктів господарської діяльності, в умовах воєнного стану.
Так, згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Крім того, державою розробляється механізм компенсації фізичним та юридичним особам завданої внаслідок дій агресора матеріальної шкоди.
Таким чином, в матеріалах справи наявні достатні та належні докази надання третьою особою відповідачу кредиту та часткове погашення відповідачем такого кредиту у період з січня 2021 року по січень 2022 року, а також припинення виконання відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором з лютого 2022 року. Натомість доводи ОСОБА_1 з приводу відсутності в неї боргу за Кредитним договором є голослівними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов'язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З огляду на наведені приписи законодавства, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується порушення ОСОБА_1 своїх зобов'язань за Кредитним договором з повернення кредиту починаючи з лютого 2022 року, у зв'язку з чим у неї станом на дату розгляду даного спору наявний борг за тілом кредиту у розмірі 73 493,90 грн.
Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За змістом частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Пунктом 2.1 Кредитного договору передбачено, що протягом строку фактичного користування кредитом до кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3 договору включно, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісячно кредитору проценти, сума яких розрахована на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 29,9% річних на рахунок нарахованих доходів кредитора в АТ "Райффайзен Банк Аваль".
За розрахунками третьої особи та позивача відповідач зобов'язаний сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 26 481,82 грн, нараховані за період з 24.02.2023 по 14.04.2023.
Суд критично ставиться до тверджень відповідача щодо невірності такого розрахунку, оскільки ОСОБА_1 не було надано свого контррорзрахунку процентів та навіть не зазначено в чому полягає невірність здійсненого третьою особою (банком) розрахунку, оскільки саме на підставі такого розрахунку Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" було заявлено свої позовні вимоги.
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення.
Позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 23.05.2018 у справі №910/1238/17, про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, а в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання було неодноразово підтримано Великою Палатою Верховного Суду та касаційними судами у складі Верховного Суду, зокрема у постановах від 17.11.2021 у справі №910/22113/17, від 08.12.2021 у справі №922/4053/20.
Зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів звернення третьої особи до відповідача з вимогою достроково повністю/частково погасити заборгованість у порядку п. 8.1.3 Кредитного договору до відчуження права вимоги за цим договором на користь позивача, суд дійшов висновку про правомірність нарахування ОСОБА_1 процентів за користування кредитними коштами за період з 24.02.2023 по 14.04.2023, які підлягали сплаті позичальником щомісячно.
Однак матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем на користь третьої особи за період з 24.02.2023 по 14.04.2023 процентів у розмірі 26 481,82 грн, а отже ОСОБА_1 було порушено виконання своїх зобов'язань в цій частині.
Таким чином, ОСОБА_1 було порушено свої зобов'язання перед АТ "Райффайзен Банк" із повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.
13.04.2023 Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (новий кредитор) було укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-58, за умовами якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників (портфель заборгованості). Перелік кредитних договір, боржників, розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання договору, зазначені у Додатку №1 до договору (попередній реєстр боржників), що є його невід'ємною частиною.
Відступлення новому кредитору зазначених в попередньому реєстрі боржників (Додаток №1 до договору) прав вимоги відбувається за умови виконання новим кредитором п. 3.2. договору, та з моменту підписання сторонами реєстру(ів) Боржників, складених за формою, наведеною в Додатку №2 до договору. Сторони погодили, що реєстр(и) Боржників підписується(ються) сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати підписання договору та попереднього реєстру боржників (п. 2.2 Договору відступлення).
Відповідно до п. 3.1, п. 3.2 Договору відступлення загальна вартість прав вимоги за договором (ціна договору), становить 12 720 706,62 грн. Новий кредитор здійснює оплату загальної вартості шляхом безготівкового переказу, на рахунок первісного кредитора протягом 2 робочих днів з моменту укладення цього договору.
На підтвердження оплати права вимоги за Договором №114/2-58 від 13.04.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" було надано суду платіжну інструкцію №71034 від 13.04.2023 на суму 12 720 706,62 грн.
З наданого суду витягу з реєстру боржників до договору №114/2-58 від 13.04.2023 (з урахуванням укладеної сторонами Додаткової угоди №1 від 15.05.2023) вбачається, що до портфелю заборгованості було включено кредитний договір №R322904/3187/971911 від 06.01.2021, укладений між АТ "Райффайзен Банк" та ОСОБА_1 .
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на наведені приписи цивільного законодавства вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло від Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" права вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором із повернення кредиту у розмірі 73 493,90 грн та зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 26 481,82 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" направило ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 , повідомлення-вимогу про зміну кредитора у зобов'язанні за Кредитним договором та про сплату заборгованості, що підтверджується фіскальним чеком відділення поштового зв'язку від 04.06.2023 та списком згрупованих поштових відправлень.
Отже, у позивача, як нового кредитора, наявне право вимагати від відповідача сплати заборгованості за Кредитним договором у загальному розмірі 99 975,72 грн.
За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" підлягають задоволенню повністю, а з ОСОБА_1 підлягає стягненню борг з повернення суми кредиту у розмірі 73 493,90 грн та борг за процентами за користування кредитом у розмірі 26 481,82 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача з огляду на задоволення позову у повному обсязі.
Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (79018, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28; ідентифікаційний код 35234236) заборгованість у розмірі 99 975 (дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн 72 коп. та судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. Видати наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 10.11.2023.
Суддя Р.В. Бойко