ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
10.11.2023Справа № 910/17151/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд" (01001, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 2, ідентифікаційний код 32308116)
до 1) Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 44116011)
2) Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 11-А, ідентифікаційний код 37993783)
про стягнення 28 624 669,53 грн,
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд" (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення 23 624 669, 53 матеріальної шкоди та 5 000 000, 00 грн моральної шкоди.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Пунктом 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, в порушення вищевикладеного, позивачем не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача.
Так, 18.10.2023 набув чинності Закон України №3200-IX, яким з метою запровадження обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями було внесено зміни в тому числі в Господарський процесуальний кодекс України.
Частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Згідно пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Частиною 10 статті 165 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку.
Отже, чинна редакція Господарського процесуального кодексу України зобов'язує юридичних осіб та адвокатів зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку та встановлює наслідки невиконання таких вимог-фактичне повернення/не врахування поданих учасниками (що не зареєстрували електронний кабінет в ЄСІТС) заяв по суті спору.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Свої позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд" обґрунтовує протиправною бездіяльністю Головного управління Державної податкової служби у м. Києві щодо невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ в сумі 8 730 254, 00 грн в період з 15.12.2013 по 19.01.2021, у зв'язку з чим позивачу було нараховано надлишкові відсотки за вимушене користування кредитними коштами згідно умов кредитної угоди №1 від 05.02.2008 та договору про відступлення прав вимоги б/н від 01.02.2019 а також курсову різницю від перерахунку заборгованості за кредитом в іноземній валюті на дату балансу і на дату здійснення операцій. Вказані протиправні дії, за твердженням позивача, також принизили його ділову репутацію через неможливість своєчасного виконання ним своїх зобов'язань щодо повернення позики.
При цьому, в тексті позовної заяви позивач, зокрема, посилається на ті обставини, що задля уникнення збитків кредитора від прострочення боржника, на виконання вимог ч. 2 ст. 226 Господарського кодексу України, останній звертався до кредитора "KREATON, S.A." із листом-повідомленням №1 від 10.07.2013 про неможливість повернення основної суми боргу та процентів за користування кредитом за кредитною угодою №1 з вини податкового органу, втім позикодавцем не виявлено бажання відмовитися від умов договору щодо погодженої плати.
Проте, у порушення ч. 2 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви не додано будь-яких доказів на підтвердження обставин щодо надсилання листа-повідомлення №1 від 10.07.2013 "KREATON, S.A.".
Крім того, приписами пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивач зобов'язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення (ч. 1 ст. 172 ГПК України).
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів статей 2, 7 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Однак, до позовної заяви не додано будь-яких доказів надсилання її копій разом з доданими документами відповідачам.
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
За таких обставин суд вважає за необхідне залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд" без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.
Керуючись ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд" без руху.
2. Встановити позивачу шестиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.
Ухвала набирає законної сили 10.11.2023 та оскарженню не підлягає.
Суддя Л. Г. Пукшин