ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.11.2023Справа № 910/4340/23
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 19 847, 62 грн.
без повідомлення учасників справи
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (далі - ТОВ "Маркс.Капітал", позивач) до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ, відповідач) про стягнення пені та матеріальних втрат на суму 19 847, 62 грн., нарахованих за несвоєчасну сплату страхового відшкодування.
У обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на підставі договору про надання фінансових послуг факторингу № 1/10-08/2016 від 10.08.2016 та відповідно до положень підпункту ґ) п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у позивача виникло право звернення до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АЕ/7002097, яке було сплачене відповідачем несвоєчасно.
У позові ТОВ "Маркс. Капітал" просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2 140,92 грн., інфляційні втрати в сумі 12 963,98 грн. та 3 % річних у сумі 4 742,72 грн., що разом становить 19 847,62 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 позовну заяву ТОВ "Маркс.Капітал" прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторонам надана можливість та строки реалізувати свої процесуальні права та обов'язки до 08.07.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2023 провадження у справі було зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду рішення у справі № 910/16820/21.
06.09.2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про врахування висновків щодо застосування норм права, які викладені в окремій думці суддів Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2023 року у справі № 910/16820/21. У поданому клопотанні позивач просить поновити провадження у справі № 910/4340/23.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 провадження у справі № 910/4340/23 поновлено у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили його зупинення.
Відповідач надав суду відзив на позов, у якому проти заявлених вимог заперечив, зазначив, що відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ не зобов'язане здійснювати відшкодування пені, інфляційних втрат та 3 % річних замість ліквідованого страховика, при цьому МТСБУ не є його правонаступником, а первісний кредитор не передавав позивачу прав на зазначені вимоги за договором про надання фінансових послуг факторингу № 1/10-08/2016 від 10.08.2016. Також зазначив, що позивачем пропущений строк позовної давності за заявленими позовними вимогами, просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті позову та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позов задоволенню підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27.05.2016 в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля "Міцубіші", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого останньому була спричинена матеріальна шкода.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 17.06.2016 у справі № 753/11052/16-п за вказаною подією водія ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Також судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , винного в скоєнні ДТП, була застрахована у ПАТ "СК "Скайд" згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/7002097.
Відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу № 31/05-ТЗ від 07.06.2016, виконаного суб'єктом оціночної діяльності на замовлення потерпілої особи, вартість матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП власнику автомобіля марки ""Міцубіші", реєстраційний номер НОМЕР_2 , склала 40 292,41 грн.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
За договором страхування, згідно з положеннями статті 979 Цивільного кодексу України, одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (пункт 3 статті 980 Цивільного кодексу України).
Законом України «Про страхування» встановлено види обов'язкового страхування, одним з яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відносини у сфері обов'язкового страхування відповідальності регулює Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Об'єктом обов'язкового страхування відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу згідно зі статтею 5 цього Закону.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та захисту майнових інтересів страхувальників.
Разом з тим встановлено, що 10.08.2016 між власником пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_2 (цедент) та ФОП Шиян Д.С. (цесіонарій) був укладений договір відступлення права вимоги (цесії) щодо виплати страхового відшкодування, за умовами якого цесіонарій займає місце цедента в зобов'язаннях, що виникли із страхової пригоди, що сталась 27.05.2016 у м. Києві за участю автомобілів «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1 та автомобіля "Міцубіші", реєстраційний номер НОМЕР_2 , а саме - право на одержання грошового відшкодування завданої майнової шкоди у сумі 36 177,51 грн.
10.08.2016 ФОП Шиян Д.С. (клієнт) та ТОВ "Маркс. Капітал" (фактор) уклали договір про надання фінансових послуг факторингу № 1/10-08/2016, відповідно до якого клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов'язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що виникли у клієнта, зокрема, за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/7002097.
За умовами вказаного договору фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов'язаннях, що виникли із вищезазначеного договору відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі. Права, передані фактору клієнтом за цим договором, складають 67 016,84 грн., у тому числі за договором страхування № АЕ/7002097 на суму 36 177,51 грн. (п. 1.2, 1.3 договору).
Пунктом 1.4 договору відступлення передбачено, що зобов'язаною особою (боржником) є ПАТ "СК "Скайд"; МТСБУ - у порядку, передбаченому Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 6.1).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Метою такого договору може бути як передача факторові права вимоги клієнта до боржника в обмін на надання клієнтові грошових коштів, так і відступлення клієнтом своєї вимоги в забезпечення виконання його зобов'язань перед фактором. Предметом договору факторингу може бути одна або декілька вимог.
Отже судом встановлено, що на підставі договору факторингу № 1/10-08/2016 від 10.08.2016 до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до боржника - ПАТ "СК "Скайд" щодо страхового відшкодування за договором страхування (полісом) № АЕ/7002097.
У той же час із матеріалів справи вбачається, що постановою Господарського суду м. Києва від 04.08.2021 у справі № 910/17371/20 Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Скайд" визнано банкрутом.
Згідно з ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.06.2021 по справі № 910/17371/20 грошові вимоги ТОВ «Маркс.Капітал» до ПАТ «СК «Скайд», які виникли із зобов'язання ПрАТ "СК "Скайд" щодо страхового відшкодування за договором страхування (полісом) № АЕ/7002097 в сумі 36 177,51 грн. були в повному обсязі внесені до реєстрів кредиторів.
03.10.2022 ухвалою Господарського суду м. Києва у справі № 910/17371/20 затверджено ліквідаційний баланс банкрута та ліквідовано Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Скайд" (03039, м. Київ, пров. Руслана Лужевського, буд. 14, корп. 1, оф. 3-Б; ідентифікаційний код 16295210) як юридичну особу у зв'язку з банкрутством.
Посилаючись на такі обставини та на пп.г п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач вважає, що на підставі договору факторингу він набув право вимоги до МТСБУ за договором страхування (полісом) № АЕ/7002097 у зв'язку з ліквідацією страховика.
Проте суд з цього приводу зазначає наступне.
Статтею 4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що суб'єктами обов'язкового страхування відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, потерпілі.
При цьому страхувальники за цим законом - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу. Страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов'язкового страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України «Про страхування».
Отже страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів спрямоване на захист матеріальних інтересів потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та на компенсацію шкоди, заподіяної їх життю та здоров'ю, а також завданих їм збитків, у тому числі за рахунок МТСБУ у випадках, передбачених вказаним Законом.
МТСБУ є спеціальним суб'єктом у сфері страхування.
Як визначає стаття 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Бюро є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування відповідальності за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування відповідальності.
МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого статуту.
Згідно з підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» одним з основних завдань МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
Порядок виконання зобов'язань страховика, що ліквідується, визначає стаття 20 вказаного Закону. Так, відповідно до пункту 20.1 цієї статті у разі ліквідації страховика, правонаступника якого встановлено, договори страхування зберігають свою силу до закінчення строку дії такого договору. У разі ліквідації страховика за його власним рішенням визначені договором обов'язки цього страховика виконує ліквідаційна комісія (пункт 20.2 статті 20 Закону).
У разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов'язки за договорами обов'язкового страхування відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов'язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов'язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом (пункт 20.3 статті 20 Закону).
У випадку ліквідації страховика із встановленням його правонаступника права та обов'язки такого страховика переходять до його правонаступника у тому обсязі і на умовах, що були встановлені договором страхування, який зберігає чинність до закінчення строку його дії.
Поряд з цим пункти 20.2 та 20.3 статті 20 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначають випадки, за яких права та обов'язки страховика за укладеними ним договорами не переходять до правонаступників, а саме - ліквідації страховика за його власним рішенням та за рішенням визначених законом органів, що відбувається в порядку та за встановленою законом процедурою, за якою ліквідаційна комісія такого страховика виконує його обов'язки за договорами страхування шляхом акцептування та задоволення вимог кредиторів у процедурі ліквідації.
Відповідно до статті 609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Ліквідація юридичної особи - страховика у зв'язку з визнанням його банкрутом здійснюється відповідно до положень КУзПБ або Закону про банкрутство, який був чинний на час порушення справи про банкрутство ПАТ «СК «Скайд» із особливостями, визначеними цим законом для банкрутства страховиків.
Так, ч. 7 статті 87 Закону про банкрутство було визначено, що страхувальники за договорами страхування, за якими страховий випадок настав до дня прийняття господарським судом постанови про визнання страховика банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, мають право вимагати страхові виплати.
Отже однією з підстав прийняття МТСБУ на себе зобов'язань страховика, що ліквідується, є встановлення в процедурі ліквідації недостатності майна цього страховика для виконання таких зобов'язань за договорами страхування.
Разом з цим згідно з положеннями пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема: ґ) у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності;
Регламентні виплати, зазначені у підпунктах «а»-«д» цього пункту, розподіляються в порядку, встановленому президією МТСБУ.
При цьому пунктом 41.3 статті 41 вказаного Закону передбачено, що МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування. У таких випадках МТСБУ відшкодовує частину шкоди, яка не компенсована за договорами інших видів страхування.
Пунктом 22.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.
Так, МТСБУ відшкодовує шкоду у випадках, чітко передбачених положеннями наведеного Закону, одним з яких є встановлення недостатності майна страховика, якого визнано банкрутом та ліквідовано, для виконання зобов'язань за договорами страхування відповідальності, що здійснюється за рахунок фонду захисту потерпілих.
Цей випадок не є тотожним правонаступництву, що є підставою заміни сторони у зобов'язанні та внаслідок якого до правонаступника переходять права та обов'язки правопопередника у зобов'язанні у тому обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено у договорі або законі (стаття 512 Цивільного кодексу України). Така процедура для страховика визначена пунктом 20.1 статті 20 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Основна функція МТСБУ у правовідносинах щодо відшкодування шкоди за договорами страхування замість страховика, що ліквідується і майна якого недостатньо для виконання цих зобов'язань, фактично зводиться до забезпечення у будь-якому разі отримання потерпілою особою належного їй відшкодування.
Отже, шкода, яку зобов'язане відшкодувати МТСБУ відповідно до положень пункту 20.3 статті 20, пункту 41.3 статті 41 вказаного Закону, є регламентною виплатою, що здійснюється за рахунок фонду захисту потерпілих, отримання якої потерпілим гарантується МТСБУ.
МТСБУ приймає на себе зобов'язання із відшкодування шкоди страховика, що визнаний банкрутом та ліквідується, лише за зобов'язаннями, для погашення яких у цього страховика недостатньо майна, тобто у цьому разі виступає спеціальним суб'єктом у сфері обов'язкового страхування, що фактично гарантує постраждалій особі (потерпілому) отримання належної їй регламентної виплати попри банкрутство та ліквідацію страховика, майна якого виявилося недостатньо для погашення акцептованих вимог кредиторів у процедурі банкрутства.
Наведене дає підстави для висновку про те, що МТСБУ не є правонаступником страховика, який ліквідується і щодо якого встановлено недостатність майна для виконання зобов'язань за договорами, у розумінні статті 512 Цивільного кодексу України, а натомість гарантує отримання потерпілою особою належного їй відшкодування попри ліквідацію зобов'язаного у цих правовідносинах страховика і встановлену недостатність його майна для виконання цих його зобов'язань.
При цьому після такої сплати за наявності обставин, передбачених пунктом 38.2 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у МТСБУ може виникнути право регресної вимоги до осіб, визначених зазначеним положенням.
Отже МТСБУ вступає у правовідносини щодо відшкодування шкоди замість страховика, якого визнано банкрутом і ліквідовано із встановленням недостатності його майна для виконання зобов'язань за укладеними ним договорами страхування, лише із встановленням цих обставин та звернення до Бюро потерпілої особи за таким відшкодуванням. Тобто Бюро у межах цих правовідносин гарантує отримання лише відшкодування шкоди потерпілою від дорожньо-транспортної пригоди особою.
Судом встановлено, що 12.12.2022 МТСБУ сплатило ТОВ «Маркс.Капітал» страхове відшкодування у сумі 35 795,27, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_3 за період з 12.12.2022 до 13.12.2022.
У той же час предметом розгляду даної справи є стягнення з МТСБУ пені, інфляційної складової боргу та 3% річних за неналежне виконання відповідачем основного зобов'язання зі сплати страхового відшкодування.
Проте, як вже зазначалось, МТСБУ не є правонаступником ліквідованого страховика, тобто не набуває усіх прав та обов'язків останнього як сторони у зобов'язанні, а фактично вступає у спірні правовідносини лише у разі та після встановлення факту недостатності майна страховика, що ліквідується, для погашення зобов'язань за договором страхування відповідно до рішення уповноважених законом органів, для погашення вимог кредиторів, тобто не є таким, що приймає на себе всі зобов'язання такого страховика, у тому числі і ті, які є наслідком неналежного виконання або невиконання цим страховиком власних зобов'язань за договорами страхування.
Положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не містять правових підстав покладення на МТСБУ такого ж обсягу зобов'язань за договорами страхування, який мав страховик, що ліквідований, та який набуває правонаступник у разі здійснення правонаступництва відповідно до пункту 20.1 статті 20 вказаного Закону, а отже, і правових підстав відповідальності МТСБУ за неналежно виконаними/невиконаними цим страховиком зобов'язаннями.
Відповідно до пункту 36.5 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Виходячи зі змісту наведеної норми, за прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика саме він має сплатити пеню, передбачену наведеним положенням, особі, яка має право на таке відшкодування, натомість за прострочення здійснення регламентної виплати з вини МТСБУ пеня нараховується за час такого прострочення і у такому разі Бюро має обов'язок сплатити її.
Водночас установлені у справі обставини не дають підстав для висновку про те, що МТСБУ з моменту набуття ним обов'язку із здійснення регламентної виплати допустило прострочення виконання цього зобов'язання. Позивач стверджує саме про те, що підставою нарахування пені та матеріальних втрат є невиконання ліквідованим страховиком зобов'язання з виплати страхового відшкодування у встановлений строк до моменту порушення провадження у справі про банкрутство.
На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що підстави для покладення на МТСБУ обов'язку із відшкодування пені, інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих у зв'язку із невиконанням зобов'язання за договором страхування ліквідованим страховиком, відсутні.
Указана правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2023 у справі № 910/16820/21, до розгляду якої зупинялось провадження в даній справі.
При цьому судом прийнята до уваги наявність окремих думок суддів Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/16820/21, проте, суд вважає, що підстав для їх застосування у даній справі немає.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, враховуючи, що підставою позову у даній справі є невиконання МТСБУ зобов'язання ПАТ «СК «Скайд» за Полісом № АЕ/7002097, тоді як МТСБУ не відповідає за прострочення виконання зобов'язань з виплати страховиком страхового відшкодування за договорами страхування, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ТОВ «Маркс.Капітал» про стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України пені у сумі 2 140,92 грн., інфляційних втрати в сумі 12 963,98 грн. та 3 % річних у сумі 4 742,72 грн., що разом становить 19 847,62 грн.
Щодо клопотання відповідача про застосування до позову наслідків спливу строків позовної давності, то суд зазначає, що позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи (п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").
У даному випадку, зважаючи на той факт, що порушення прав та інтересів позивача за позовом не встановлено, строк позовної давності судом не застосовується.
Щодо стягнення з ТОВ «Маркс.Капітал» витрат на правову допомогу у розмірі 2 000,00 грн, заявлених відповідачем у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених судових витрат відповідач долучив до матеріалів справи копії: свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 9406/10, виданого Проц А.В.; посвідчення адвоката України Проц А.В від 18.09.2020; договору від 12.10.2021 № 4.1/12-10/2021, укладеного з Адвокатським об'єднанням "ІНС.ЛОУ Груп" та Моторним (транспортним) страховим бюро України про надання послуг в сфері права; додаткової угоди від 28.12.2021 до вказаного договору; додаткової угоди № 902 від 22.03.2023 до договору, відповідно до якої вартість послуг на виконання завдань відповідно до договору про надання послуг в сфері права № 12.10.2021 № 4.1/12-10/2021, складає 2 000,00 грн.
Наведені вище докази суд вважає достатніми для підтвердження факту понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як зауважили Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховний Суд у справі № 905/1795/18, у справі № 922/2685/19, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У даному випадку при визначенні розміру витрат на правову допомогу суд враховує незначний ступінь складності справи; ціну позову, що не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; розгляд справи у спрощеному провадженні без виклику сторін; характер спірних відносин та значення справи для сторін; обсяг виконаної адвокатом роботи при подачі відзиву; формування та викладення позиції відповідача його представником.
З огляду на викладене, дослідивши надані відповідачем докази, суд дійшов висновку, що відповідачем належними та достатніми доказами доведено співмірність та адекватність понесених ним витрат на правничу допомогу по справі № 910/4340/23 у розмірі 2000,00 грн.
З урахуванням наведеного, у зв'язку з відмовою в задоволенні позову, суд покладає витрати позивача, а також витрати відповідача на правничу допомогу у сумі 2000,00 грн. - на позивача відповідно до статті 129 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 19 847,62 грн. відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» (36023, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Колективна, будинок 10, ідентифікаційний код 37686922) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, будинок 8, ідентифікаційний код 21647131) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
Повний текст рішення складений 10 листопада 2023 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К. І.