ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
19.10.2023Справа № 910/4203/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О., розглянув матеріали господарської справи
За позовом Приватного акціонерного товариства "ВЕСКО"
до Vesco Сlays Italy S.R.L
про стягнення 187 000,00 доларів США та 232 480,00 Євро
За участі представників учасників справи:
від позивача Гальцова І.К.
від відповідача не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Приватне акціонерне товариство "ВЕСКО" до Vesco Сlays Italy S.R.L про 187 000,00 доларів США та 232 480,00 Євро заборгованості за поставлений позивачем товар за контрактом № 02/2022/V/5 від 23.05.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2023 відкрито провадження у справі № 910/4203/23 та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження на 21.08.2023, провадження у справі зупинено у зв'язку зі зверненням з судовим дорученням про надання правової допомоги (вручення документів).
24.08.2023 від іноземного суду надійшли документи, складені на виконання вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Гаага, 1965.
Ухвалою суду від 21.08.2023 судом поновлено провадження у даній справі.
Ухвалою суду від 21.08.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 25.09.2023.
Ухвалою суду від 25.09.2023 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.10.2023.
10.10.2023 від представника відповідача надійшла заява про визнання позову, в якій останній визнав заявлені позивачем позовні вимоги та просив суд розглядати справу за відсутності представника відповідача.
Зважаючи на належне повідомлення учасників справи в судовому засідання 19.10.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно з ч. 5 вказаної норми, суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Заява відповідача про визнання позову, підписана представником відповідача адвокатом Хотюшиним Павлом Віталійовичем, який дії на підставі ордеру серії АН № 1257923 від 01.09.2023 на підставі договору № 010923 від 01.09.2023.
Відповідно до п. 4.2.4 вказаного договору для виконання цього договору адвокату надаються наступні права: зокрема, визнання або відмова повністю або частково від позовних вимог.
За вказаних обставин, суд не знаходить підстав для відмови в прийнятті визнання відповідачем позову.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
23.05.2022 між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено контракт № 02/2022/V/5, за умовами якого продавець продає на умовах контракту, а покупець купує глину з вогнетривких та тугоплавних глин українського походження (далі - продукція) відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною контракту.
Відповідно до п. 3.4 контракту (в редакції додаткової угоди № 1 від 18.07.2022) датою поставки партії продукції та переходу права власності на поставлену продукцію вважається дата оформлення митної декларації.
Валютою платежів за цим контрактом є долар США. Платежі здійснюються шляхом телеграфних банківських переказів (п. 4.1 контракту). Проте додатковою угодою № 4 від 05.10.2022 сторонами погоджено, що валютою платежів за контрактом є Євро.
Згідно з п. 4.2 контракту покупець здійснює платіж у розмірі 100% вартості кожної партії продукції протягом 90 календарних днів від дати поставки партії продукції шляхом прямого банківського переказу за платіжними реквізитами продавця, при чому в платіжних документах неодмінно здійснюється посилання на цей контракт та номер рахунку-фактури.
Вказаний контракт набирає чинності з дати його підписання сторонами. Строк дії контракту - до 31.12.2022 включно, але не раніше виконання взаємних зобов'язань, що виникли за цим контрактом.
Додатковою угодою № 6 від 23.12.2022 сторони погодили, що усі суперечки та розбіжності, які можуть виникнути з цього контракту або у зв'язку з цим, підлягають вирішенню у господарському суді за місцезнаходженням позивача за правилами, встановленим Господарським процесуальним кодексом. Правом, яке регулює цей контракт, є матеріальне право України
Як встановлено судом під час розгляду справи, за період з 04.10.2022 по 07.11.2022 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 187 000,00 доларів США та 232 480,00 Євро, що підтверджується вантажно-митними деклараціями, а також рахунками, виставленими позивачем.
Проте, як вказує позивач, відповідач не здійснив розрахунок за поставлену продукцію.
Відповідач, у свою чергу, в заяві про визнання позову не заперечує проти вказаних доводів позивача про наявність у відповідача заборгованості в розмірі 187 000,00 доларів США та 232 480,00 Євро.
Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідач доказів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем або спростовували доводи останнього, суду не надав, при цьому відповідачем підтверджено розмір такої заборгованості в заявленому до стягнення розмірі в заяві про визнання позовних вимог.
Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 187 000,00 доларів США та 232 480,00 Євро є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.
Щодо судових витрат позивача на оплату позову судовим збором, суд зазначає таке.
Так, ухвалою суду від 25.09.2023 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.10.2023.
Проте, 10.10.2023 відповідачем подано заяву про визнання позову, тобто така заява про визнання позову подана до початку розгляду срави по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином, враховуючи, що до початку розгляду справи по суті відповідачем подана заява про визнання позову, суд вважає за доцільне повернути позивачу 50 відсотків судового збору.
Як вбачається з платіжної інструкції № 1430 від 16.03.2023, при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 237 244,66 грн.
За вказаних обставин позивачу підлягає поверненню судовий збір у розмірі 118 622,33 грн.
Інша частина судового збору в розмірі 118 622,33 грн (50%) підлягає покладенню на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Vesco Сlays Italy S.R.L. (Віа Сарагозза 130, 41121 Модена (МО), Італія/Via Saragozza 130, 41121 Modena (MO) Italy; реєстраційний номер/ID: MO-429036) на користь Приватного акціонерного товариства "ВЕСКО" (04053, місто Київ, пров. Бехтерівський, будинок 12Б; код 00282049) 187 000,00 (сто вісімдесят сім тисяч) доларів США та 232 480,00 (двісті тридцять дві тисячі чотириста вісімдесят) Євро заборгованості, 118 622,33 грн (сто вісімнадцять тисяч шістсот двадцять дві грн 33 коп.) судового збору.
3. Повернути Приватному акціонерному товариству "ВЕСКО" (04053, місто Київ, пров. Бехтерівський, будинок 12Б; код 00282049) з Державного бюджету України частину судового збору в розмірі 118 622,33 грн (сто вісімнадцять тисяч шістсот двадцять дві грн 33 коп.), сплаченого платіжною інструкцією № 1430 від 16.03.2023.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення підписано 09.11.2023.
Суддя О.Г. Удалова