номер провадження справи 24/117/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.2023 Справа № 908/2255/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Зеленцової К.Ю., розглянувши матеріали клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Простір” про винесення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правову допомогу у справі № 908/2255/21
за позовом: Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області (вул. Залізнична, буд. 17, м. Запоріжжя, 69061) в інтересах держави в особі Департаменту агропромислового розвитку Запорізької обласної державно адміністрації (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107, ідентифікаційний код 00731270) та Східного офісу Держаудистслужби (вул. Володимира Антоновича, буд. 22 корп.2, м. Дніпро, 49101, ідентифікаційний код 40477689) в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (вул. Перемоги, буд. 129, м. Запоріжжя, 69057)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Простір” (вул. Урожайна, буд. 21, с. Степне, Запорізький район, Запорізька область, 70432, ідентифікаційний код 32090116)
про стягнення 405430,76 грн.
представники:
прокурор: Гапонов В.М., посвідчення 075791 від 01.03.2023
від позивача: Гордєєв М.С., виписка від 24.03.2023 з ЄДР Східний офіс Держаудитслужби;
Кульбачук В.П., посвідчення № 31 від 01.02.2020 Департамент Агропромислового розвитку
від відповідача: не прибув
УСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.12.2021 відмовлено в позові першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Департаменту агропромислового розвитку Запорізької обласної державної адміністрації та Східного офісу Держаудистслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Простір”.
04.01.2022 на адресу до Господарського суду Запорізької області надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Простір” про винесення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу, у якому останній просить суд стягнути з Департаменту агропромислового розвитку Запорізької обласної державно адміністрації та Східного офісу Держаудистслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Простір” судові витрати по сплаті витрат на правову допомогу в сумі 12712,00 грн.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.01.2022 вказану заяву було розподілено на розгляд судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.01.2022 прийнята до розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Простір” про винесення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правову допомогу у справі № 908/2255/21 та призначено розгляд клопотання на 26.01.2022 об 11 год. 50 хв.
1
12.01.2022 на електронну адресу та 14.01.2022 на поштову адресу суду від Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області надійшли до суду заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Простір” про стягнення витрат на правничу допомогу.
24.01.2022 на адресу суду від Департаменту агропромислового розвитку Запорізької обласної державної адміністрації надійшли заперечення від 21.01.2022 № 0134102-01 на клопотання про винесення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правову допомогу Товариства з обмеженою відповідальністю “Простір”.
26.01.2022 Запорізькою обласною прокуратурою подані до суду пояснення (у порядку ст. 149 ГПК України) від 26.01.2022 № 15/2-2046-21.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.01.2022 зупинено провадження у справі № 908/2255/21 з розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Простір” про винесення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правову допомогу у справі № 908/2255/21, до розгляду Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.12.2021 та повернення матеріалів справи № 908/2255/21 до Господарського суду Запорізької області.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.07.2022 апеляційну скаргу заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Департаменту агропромислового розвитку Запорізької обласної державно адміністрації та Східного офісу Держаудистслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області залишена без задоволення, рішення Господарського суду Запорізької області від 20.12.2021 у справі № 908/2255/21 залишено без змін.
У зв'язку з усуненням обставин, що викликали його зупинення, ухвалою суду від 16.10.2023 поновлено провадження з розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Простір” про винесення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правову допомогу у справі № 908/2255/21 з 06.11.2023. Судове засідання призначити на 06.11.2023 о 12 год. 00 хв.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 06.11.2023 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Представник Департаменту агропромислового розвитку Запорізької обласної державно адміністрації Департамент вважає заявлені до відшкодування ТОВ «Простір» витрати на правову допомогу завищеними та неспіврозмірним складності справи. Крім того, відповідно до ст. ст. 4, 41, 45 ГПК України прокурор є стороною у судовому процесі та має процесуальні права та обов'язки сторони, в інтересах якої прокурор звернувся до суду, в тому числі щодо сплати судового збору та інших судових витрат. При цьому, звертає увагу, що Департамент мав заперечення щодо висновку до акту ревізії від 02.09.2020 № 08.07-20/2 Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області. У зв'язку з чим позиція Департаменту була доведена Управлінню Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області та прокуратурі. Департамент, як сторона справи під час виконання своїх функціональних повноважень не порушував норм законодавства щодо предмету спору. Департамент не погоджується з позицією представника ТОВ «Простір» щодо стягнення з позивачів 12712,00 грн, так як позовну заяву було пред'явлено саме прокурором в інтересах держави, враховуючи акт перевірки та вимогу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області.
Представник Східного офісу Держаудитслужби вважає заявлені до відшкодування ТОВ «Простір» витрати на правову допомогу завищеними, належним розміром витрат, які можуть бути відшкодовані ТОВ «Простір» за складання процесуальних документів у розмірі 2723,4 грн. та розмір витрат на участь у судових засіданнях відповідно до фактично витраченого часу. При цьому, звертає увагу, що Офіс не ініціював перед Запорізькою окружною прокуратурою Запорізької області подання зазначеного позову Крім того, у поданому відзиві, Офіс зазначав, що Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» не уповноважує органи державного фінансового контролю виступати безпосередньо позивачами по стягненню коштів з непідконтрольних об'єктів, до яких належить ТОВ «Простір».
Прокурор вказує на те, що ТОВ «Простір» у клопотанні не визначено в якій частині підлягає стягненню 12712 грн відносно кожного з позивачів, необґрунтовано, що цей обов'язок є солідарним.
В засіданні 06.11.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк її оскарження.
Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне та дійшов таких висновків.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані із залученням експертів та проведенням експертиз.
Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.4). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч.5). Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку (ч.6). Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми (ч.7). Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8).
При цьому, Департамент мав заперечення щодо висновку до акту ревізії від 02.09.2020 № 08.07-20/2 Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області. У зв'язку з чим позиція Департаменту була доведена Управлінню Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області та прокуратурі.
Позовна заява ґрунтується на оцінюванні прокурором вимоги до Департаменту та акту перевірки Департаменту.
Судом відмовлено у задоволені позовних вимог першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області.
Необхідно зазначити, що Департамент, як сторона справи під час виконання своїх функціональних повноважень не порушував норм законодавства стосовно предмету спору, що встановлено рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.12.2021 по зазначеній справі, яке залишено без змін Центральним апеляційним господарським судом.
ТОВ «Простір» у клопотанні не визначено в якій частині підлягає стягненню 12 712 грн відносно кожного з позивачів, необґрунтовано, що цей обов'язок є солідарним.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.10.2022 у справі № 923/199/21 відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду, стосовно застосування норм ГПК України щодо розподілу судових витрат у справах за позовами прокурора в інтересах держави та зробила наступні правові висновки:
« 8.25. За частиною п'ятою статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
8.26. Дещо інший механізм визначено цією ж статтею стосовно звернення з позовом прокурора. Так, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (частина п'ята статті 56 ЦПК України).
8.27. Разом із цим загальна норма частини першої статті 55 ГПК України передбачає, що органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті (стосовно права укладати мирові угоди).
8.28. Частиною другою статті 46 ГПК України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 ГПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
8.29. Частини перша та друга статті 42 ГПК України містять переліки прав та обов'язків учасників справи, які не є вичерпними.
8.30. Схожі положення містять відповідно частина перша статті 57, частина друга статті 49, частина перша статті 43 ЦПК України.
8.31. Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що за змістом наведених положень процесуального закону прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених відповідним процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом, він має ті ж права та обов'язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.
8.32. З урахуванням наведеного, звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб'єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов'язки, пов'язані з розподілом судових витрат.
9.1. Положення статей 123, 129 ГПК України визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на засаді обов'язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.
9.2. За змістом статей 42, 46, 53, 56 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом він має ті ж права та обов'язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.
9.3. Звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб'єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов'язки, пов'язані з розподілом, судових витрат.».
З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання ТОВ «Простір» про винесення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правову допомогу у розмірі 12712,00 грн з позивачів - Департаменту агропромислового розвитку Запорізької обласної державної адміністрації та Східного офісу Держаудитслужби.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання ТОВ «Простір» про винесення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правову допомогу у розмірі 12712,00 грн з позивачів - Департаменту агропромислового розвитку Запорізької обласної державної адміністрації та Східного офісу Держаудитслужби.
Відповідно ст. 241 ГПК України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано - 10.11.2023.
Суддя Т.А. Азізбекян