номер провадження справи 4/173/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про залишення позову без розгляду
06.11.2023 Справа № 908/2861/23
м.Запоріжжя Запорізької області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВК ФРУНЗЕ», (юридична адреса: 722202, Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Веселе, вул. Козацька, буд. 39; адреса для листування: 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЕТЕХНІКА», (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 121-В)
про стягнення 1 465 057,10 грн.
Суддя Зінченко Н.Г.
За участю представників сторін:
від позивача - Безух А.М., на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АР № 1135686 від 10.10.2023;
від відповідача - Громут В.І., на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АР № 1141951 від 25.09.2023;
УСТАНОВИВ
13.09.2023 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н від 12.09.2023 (вх. № 3109/08-07/23 від 13.09.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «СВК ФРУНЗЕ», смт. Веселе Мелітопольського району Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЕТЕХНІКА», м. Запоріжжя про стягнення 1 465 057,10 грн. попередньої оплати за непоставлений товар.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2023 справу № 908/2861/23 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2861/23, справі присвоєно номер провадження справи 4/173/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.10.2023.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/2861/23 до 18.12.2023, підготовче засідання відкладалося на 06.11.2023.
В судове засідання 06.11.2023 з'явилися представники позивача і відповідача, здійснювалася фіксація судового процесу програмно-апаратним комплексом «Акорд».
03.10.2023 до служби діловодства господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЕТЕХНІКА» надійшло Клопотання вих. № б/н від 02.10.2023 (вх. № 21010/08-08/23 від 03.10.2023) про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СВК ФРУНЗЕ» без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Подане клопотання мотивовано наступним: між позивачем та відповідачем був укладений договір № ОВ-027/2021 від 25.11.2021 та специфікація до нього № 001 від 25.11.2021, за умовами якого ТОВ «ПОЛЕТЕХНІКА» прийняло на себе зобов'язання щодо поставки товару ТОВ «СВК ФРУНЗЕ», а останнє зобов'язалося оплати товар та прийняти його. За умовами договору предметом поставки є сільськогосподарська техніка, насіння для сівби, засоби захисту рослин, мінеральні добрива (товар). Предметом спору у справі № 908/2861/23 є вимоги про стягнення з ТОВ «ПОЛЕТЕХНІКА» 1 465 057,10 грн. попередньої оплати за оплачений ТОВ «СВК ФРУНЗЕ», але непоставлений товар. Разом із тим, в п. 10.1 договору № ОВ-027/2021 від 25.11.2021 сторони погодили, що усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього договору, підлягають вирішенню у постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Правова ліга» (сайт суду - http://sud.te.ua) у відповідності з його регламентом. Третейський розгляд справи здійснюється постійно діючим Третейським судом у складі з одного третейського судді. Місце знаходження третейського суду та місце розгляду спору: м. Тернопіль, майдан Волі, 4, поштовий індекс 46001. Мова третейського судочинства - Українська. Сторони є такими, що розуміють правовий зміст та правові наслідки цього третейського застереження та вважають їх звернення до третейського суду достатнім заходом захисту своїх прав. Таким чином, сторонами у даній справі укладено третейську угоду у вигляді третейського застереження у договорі. За таких обставин, майнові вимоги ТОВ «СВК ФРУНЗЕ», що є предметом розгляду у справі № 908/2861/23, підлягають вирішенню у третейському суді, що було обумовлено сторонами в договорі № ОВ-027/2021 від 25.11.2021, укладеному до порушення провадження у справі № 908/2861/23. З урахуванням викладеного, відповідач наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, а тому вважає наявними підстави для залишення судом позову у справі № 908/2861/23 без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
10.10.2023 до служби діловодства господарського суду Запорізької області від ТОВ «СВК ФРУНЗЕ» надійшли Заперечення вих. № б/н від 10.10.2023 (вх. № 21499/08-08/23 від 10.10.2023) щодо клопотання про залишення позову без розгляду, які полягають в тому, що попередня оплата за сівалку в розмірі 1 465 057,10 грн. здійснювалася позивачем відповідачу на підставі виставлених ним рахунків № 29891 від 29.11.2021 і № 31352 від 09.12.2021 при відсутності укладеного між сторонами договору № ОВ-027/2021 від 25.11.2021. Тобто, правовідносини сторін щодо отримання грошових коштів виникли в позадоговірному порядку. При цьому, позивач наполягає на тому, що до теперішнього часу у нього відсутній примірник зазначеного договору підписаний з боку відповідача. Також позивач просить суд зауважити, що в п. 8.1 договору зазначено, що строк його дії один календарний рік з моменту підписання. Отже, питання повернення отриманих коштів знаходиться за межами регулювання договору № ОВ-027/2021 від 25.11.2021 і поза межами третейської угоди, яка виникла в момент підписання цього договору і закінчилася зі спливом строку договору. З урахуванням наведеного, позивач просить суд відмовити в клопотанні ТОВ «ПОЛЕТЕХНІКА» про залишення позовної заяви без розгляду.
10.10.2023 до служби діловодства господарського суду Запорізької області від ТОВ «СВК ФРУНЗЕ» надійшло Клопотання вих. № б/н від 10.10.2023 (вх. № 214939/08-08/23 від 10.10.2023) про витребування доказів, яким позивач просить суд витребувати у відповідача оригінал договору № ОВ-027/2021 від 25.11.2021, оскільки у позивача відсутній примірник зазначеного договору підписаний з боку відповідача.
Дослідивши матеріали справи № 908/2861/23, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СВК ФРУНЗЕ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЕТЕХНІКА» без розгляду, з огляду на наступне.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на приписи ст., ст. 530, 693, 1212 ЦК України. Мотивуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що на підставі виставлених ТОВ «ПОЛЕТЕХНІКА» рахунків № 29891 від 29.11.2021 і № 31352 від 09.12.2021 ТОВ «СВК ФРУНЗЕ» перерахувало відповідачу 1 465 057,10 грн. попередньої оплати за сівалку. Рахунки надавалися відповідачем позивачу засобами електронної пошти. Також відповідач надав позивачу договір № ОВ-027/2021 від 25.11.2021 та специфікацію № 001 від 25.11.221 на придбання сівалки. Зазначений договір в двох екземплярах позивачем був підписаний і переданий представнику відповідача. Проте, до теперішнього часу у позивача відсутній примірник договору № ОВ-027/2021 від 25.11.2021 підписаний з боку відповідача. Відповідачем оплачений позивачем товар поставлений не був, так само і кошти в розмірі 1 465 057,10 грн. не повернуті. Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 1 465 057,10 грн. попередньої оплати за непоставлений товар.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно пункту 7 частини 1 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Як вбачається із даної норми, вказане право відповідача може бути реалізоване лише до початку розгляду справи по суті.
Водночас, положення ст. 226 ГПК України не є диспозитивними та передбачають обов'язок суду залишити позов без розгляду з підстав вказаних у частині 1 цієї статті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання, розгляд справи по суті розпочинається із закриттям підготовчого засідання.
Згідно з ч. 2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Справа № 908/2861/23 знаходиться на стадії підготовчого провадження, до розгляду справи по суті суд не переходів.
Таким чином, відповідач у визначений законом строк реалізував своє право подати до суду заперечення проти вирішення спору в господарському суді відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Частиною 1 статті 5 Закону України «Про третейські суди» визначено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про третейські суди» третейська угода - угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
Статтею 12 Закону України «Про третейські суди» встановлено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди.
Відповідно до частини 5 статті 4 ГПК України угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Право сторін на передачу спору для вирішення третейським судом також передбачено статтею 22 ГПК України.
В судовому засіданні 06.11.2023 відповідачем суду для огляду наданий оригінал договору № ОВ-027/2021 від 25.11.2021 та специфікації до нього № 001 від 25.11.2021, які скріплені підписами уповноважених представників сторін та печатками підприємств, а до матеріалів справи належним чином посвідчені копії цих документів.
У зв'язку із цим судом залишається без розгляду клопотання позивача про витребування доказів.
Відповідно до положень частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
В чинній редакції Господарського процесуального кодексу України в ст. 79 ГПК України закріплений стандарт доказування «вірогідності доказів».
Так, відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини. Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей»…. Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
За таких обставин, з огляду на наданий відповідачем суду для огляду оригінал договору № ОВ-027/2021 від 25.11.2021 та належним чином посвідчену копію цього договору до матеріалів справи, суд дійшов висновку що спірні правовідносини сторін мали місце саме на підставі укладеного ними договору № ОВ-027/2021 від 25.11.2021. За умовами цього договору ТОВ «ПОЛЕТЕХНІКА» прийняло на себе зобов'язання щодо поставки товару ТОВ «СВК ФРУНЗЕ», а останнє зобов'язалося оплати товар та прийняти його. За умовами договору предметом поставки є сільськогосподарська техніка, насіння для сівби, засоби захисту рослин, мінеральні добрива (товар).
Позовні вимоги у даній справі пред'явлені з підстав нездійснення відповідачем свого обов'язку щодо поставки товару (сівалки) на суму здійсненої позивачем попередньої оплати.
Пунктом 10.1 договору визначено, що усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього договору, підлягають вирішенню у постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Правова ліга» (сайт суду - http://sud.te.ua) у відповідності з його регламентом. Третейський розгляд справи здійснюється постійно діючим Третейським судом у складі з одного третейського судді. Місце знаходження третейського суду та місце розгляду спору: м. Тернопіль, майдан Волі, 4, поштовий індекс 46001. Мова третейського судочинства - Українська. Сторони є такими, що розуміють правовий зміст та правові наслідки цього третейського застереження та вважають їх звернення до третейського суду достатнім заходом захисту своїх прав.
Тобто, між позивачем та відповідачем була укладена третейська угода у вигляді третейського застереження у договорі № ОВ-027/2021 від 25.11.2021.
При цьому, доводи позивача, що третейська угода виникла в момент підписання договору і закінчилася зі спливом строку договору (один календарний рік) є безпідставними, оскільки в п. 8.1 договору вказано, що договір набуває чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін і діє один календарний рік. Але в будь-якому разі до повного виконання договору.
Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.08.2018 у справі № 906/493/16 викладено правовий висновок про те, що:
- у разі наявності арбітражної угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог ГПК України клопотання про припинення провадження господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті;
- господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності арбітражної угоди;
- суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд. У разі невизначеності арбітражної установи сторона арбітражної угоди не має обов'язку перед зверненням до компетентного державного суду звертатися до однієї чи декількох арбітражних установ для того, щоб вони вирішили питання щодо своєї компетенції стосовно цього спору.
Судом встановлено, що третейська угода у вигляді третейського застереження у договорі № ОВ-027/2021 від 25.11.2021 не визнана недійсною, не втратила чинності та може бути виконана.
При цьому згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12.11.2020 року у справі № 910/13366/18, суд зазначає, що укладаючи третейське застереження, сторони зазвичай передбачають передачу до третейського суду будь-яких спорів, у тому числі спорів щодо дійсності самого договору (якщо такі спори прямо не виключені зі сфери третейського застереження). У подальшому, якби сторона могла відмовитися від третейського розгляду і заперечувати компетенцію третейських суддів, посилаючись на недійсність договору, то недобросовісна сторона завжди використовувала би таку можливість для зриву третейського розгляду.
Втім реалізація сторонами права на укладення арбітражної угоди щодо передачі спорів, які виникнуть з укладеного ними правочину чи у зв'язку з ним, на розгляд арбітражу не є відмовою від права на звернення до господарського суду, оскільки являє собою вибір сторонами такого правочину одного із способів реалізації права на звернення за захистом своїх прав.
Так, згідно практики Європейського суду з прав людини звернення фізичних та/або юридичних осіб до третейського суду є правомірним, якщо відмова від послуг державного суду відбулась за вільним волевиявленням сторін спору (рішення у справі «Девір проти Бельгії» від 27.02.1980).
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та той факт, що між сторонами укладена угода про передачу цього спору на вирішення третейського суду (у вигляді третейського застереження у договорі № ОВ-027/2021 від 25.11.2021), суд дійшов висновку про залишення без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СВК ФРУНЗЕ», м. смт. Веселе Мелітопольського району Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЕТЕХНІКА», м. Запоріжжя про стягнення 1 465 057,10 грн. попередньої оплати за непоставлений товар.
Згідно з ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Частиною 2 ст. 123 ГПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
За таких обставин, суд зазначає, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» позивачу за його клопотанням підлягає поверненню з Державного бюджету України за відповідною ухвалою судовий збір в розмірі 21975,85 грн. у зв'язку із залишенням позову без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 123, 226, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВК ФРУНЗЕ», смт. Веселе Мелітопольського району Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЕТЕХНІКА», м. Запоріжжя про стягнення 1 465 057,10 грн. попередньої оплати за непоставлений товар залишити без розгляду.
2. Після отримання відповідного клопотання повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «СВК ФРУНЗЕ», (юридична адреса: 722202, Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Веселе, вул. Козацька, буд. 39; адреса для листування: 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11, ідентифікаційний код юридичної особи 36648954) за відповідною ухвалою суду з Державного бюджету України 21975,85 грн. судового збору у зв'язку із залишенням позовної заяви у справі № 908/2861/23 без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Учасники по справі можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.
Повний текст ухвали складено і підписано 10.11.2023.
Суддя Н.Г.Зінченко
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.