ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХвала
про залишення позовної заяви без руху
"10" листопада 2023 р. м. Ужгород Справа №907/930/23
Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,
розглянувши матеріали за позовом
Закарпатської обласної прокуратури, м. Ужгород Закарпатської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород Закарпатської області, Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області, с. Керецьки Хустського району Закарпатської області
до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”, м. Київ в особі філії “Довжанське лісомисливське господарство” Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”, с. Довге Хустського району Закарпатської області
про стягнення 45 633 774,60 грн шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення,
ВСТАНОВИЛА:
Позовна заява №12-924ВИХ-23 від 27.09.2023 (вх. №02.3.1-05/975/23 від 09.10.2023) підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Водночас прокурором до позовної заяви не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Так, на підставі положень частини 2 статті 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” (далі - Закон), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із підпунктом 1 пункту 2 статті 4 Закону, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи із предмета заявлених позовних вимог, які носять майновий характер, прокурору слід було оплатити подану позовну заяву судовим збором у розмірі 684 506,62 грн.
Водночас суд звертає увагу на те, що в п. 2 прохальної частини поданої прокурором позовної заяви міститься клопотання про звільнення останнього від сплати судового збору за її подання, в обґрунтування чого прокурор посилається на приписи п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, за якими від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За твердженням прокурора, предметом заявленого ним позову виступає стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні №62023140160000122 від 27.04.2023, за обвинуваченням ОСОБА_1 як головного лісничого Державного підприємства “Іршавське лісове господарство”, вина якого встановлена і підтверджується вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 10.07.2023 у справі №301/1986/23.
Прокурор звертає увагу суду на те, що фактичні обставини, які кваліфіковані органом досудового розслідування в якості підстави для кримінальної відповідальності, повністю співпадають із обставинами, котрими обґрунтований даний позов про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев.
Відповідач у межах наявного спору, на переконання прокурора, прямо пов'язаний із кримінальним провадженням, вказаним вище, оскільки його посадова особа має процесуальний статус обвинуваченого, що виник із моменту направлення до суду обвинувального акту; при цьому, означене обвинувачення стосується не дій ОСОБА_1 як звичайної фізичної особи, а безпосередньо його бездіяльності як службової особи, до обов'язків якої входило здійснення охорони лісу від незаконних рубок дерев, незаконного пошкодження дерев до ступеня припинення росту, складання протоколів про порушення лісового законодавства, затримання у встановленому законом порядку осіб, винних у вчиненні лісопорушень, огляд місць рубань тощо.
Прокурор зауважує, що саме відповідач як юридична особа, уповноважена забезпечувати охорону лісових насаджень та постійний лісокористувач, відповідає за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, а відтак, недоцільним є покладення на державу обов'язку зі сплати судового збору за позовну заяву, подання якої зумовлене вчиненням кримінально переслідуваного діяння та завданням значної шкоди суспільним інтересам.
Проаналізувавши доводи прокурора через призму чинного законодавства, що регулює питання звільнення від сплати судового збору за звернення до господарського суду з позовною заявою, суд вважає за доцільне відзначити наступне.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз положень п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” свідчить про те, що позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, звільняються від сплати судового збору у разі надання позивачем до суду доказів, що матеріальні збитки, які він просить стягнути, завдані саме у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення.
Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №757/52913/17-ц та в ухвалі Верховного Суду від 20.05.2021 у справі №569/4294/21.
Згідно із ч. 1 ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Тобто цивільний позов подається на стадії досудового розслідування, до початку судового розгляду та прийняття судом вироку у справі.
Водночас зі змісту позовної заяви, поданої прокурором, вбачається, що за результатами судового розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні №62023140160000122 від 27.04.2023 Іршавським районним судом Закарпатської області 10.07.2023 ухвалено вирок у справі №301/1986/23, згідно з яким ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки з позбавленням права обіймати посаду головного лісничого лісогосподарського підприємства строком на 1 рік. Позов у даній справі поданий прокурором після ухвалення судом вироку у кримінальному провадженні.
При цьому, наявність вироку у кримінальному провадженні щодо притягнення службових осіб за незаконну порубку лісу не є визначальним для покладення на лісокористувача цивільно-правової відповідальності на підставі ст. 1166 Цивільного кодексу України. Не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення чи непорушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу. Аналогічної позиції притримується і Верховний Суд у постановах від 18.05.2023 у справі №914/669/22, від 28.09.2023 у справі №927/32/23.
Крім того, слід зауважити, що відповідачем в межах цієї справи є Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України” в особі філії “Довжанське лісомисливське господарство” Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”, а не фізична особа, щодо якої було порушено кримінальне провадження, а предметом спору виступає стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, а не шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз вищевикладеного в сукупності дозволяє дійти висновку про відсутність підстав для звільнення прокурора від сплати судового збору на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, у зв'язку з чим у задоволенні відповідного клопотання, викладеного в п. 2 прохальної частини позовної заяви, належить відмовити.
Приписами ст. 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених ст. 162, 164, 172 ГПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити в задоволенні клопотання Закарпатської обласної прокуратури, м. Ужгород Закарпатської області про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви у справі №907/930/23.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Встановити прокурору спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду заяви про усунення недоліків з одночасним наданням:
- доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
4. Встановити прокурору строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення даної ухвали.
5. Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
6. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвалу складено та підписано 10.11.2023.
Суддя Пригара Л.І.