Справа № 474/1448/23
Провадження № 2-о/474/23/23
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
11.11.23р. смт Врадіївка
Суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області Сокол Ф.Г. під час вирішення питання про відкриття провадження у цивільній справі за заявою Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області про визнання спадщини відумерлою, -
встановив:
02.11.2023р. до Врадіївського районного суду Миколаївської області надійшла заява Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області (далі - заявник), в якій заявник просить визнати спадщину відумерлою у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 , яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сирове Врадіївського району Миколаївської області, право на будинок який посвідчується свідоцтвом про право власності, без номеру, від 10.02.1989р. виданого виконавчим комітетом Сирівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, а право власності на цю нерухомість зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.07.2005р. за реєстраційним номером майна 11505807 та передати відумерлу спадщину у власність Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною 3 ст. 294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Однак, ознайомившись із змістом та формою поданої заяви, судом встановлено, що вона подана без додержання вимог, викладених в статті 175, 185 ЦПК України.
Як вбачається із заяви, вона підписана та подана представником заявника - адвокатом Тихоненком Михайлом Івановичем, який не зареєстрував електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, її окремій підсистемі (модулі), про що сам зазначив у вступній частині заяви.
18.10.2023р. набув чинності Закон України від 29.06.2023 № 3200-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами”, яким, зокрема, внесені зміни до ЦПК України, а саме.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно ч. 6 ст. 14 ЦПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
За змістом ч. 7 ст.14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Отже, представництво інтересів заявника за пред'явленою заявою здійснюється фаховим адвокатом, а відтак особою, яка зобов'язана зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 року за №1845/0/15-21, засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету (п.42).
Пунктами 5.4-1, 5.5 вказаного Положення передбачено, що Електронний кабінет - персональний кабінет (вебсервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІТС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу.
Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Ідентифікаційні дані особи - для юридичних осіб: ідентифікаційний код юридичної особи (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, - код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України); для фізичних осіб - підприємців: реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП), для адвокатів - номер та дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; для фізичних осіб: унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі - УНЗР), реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або номер і серія паспорта. Для фізичних осіб - громадян України номер і серія паспорта є ідентифікаційними даними виключно за відсутності у такої фізичної особи РНОКПП або УНЗР.
За наслідком викладеного вбачається, що перевірка наявності в особи зареєстрованого в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, враховуючи технічний функціонал, можливо здійснити за наявності інформації про РНОКПП відповідної особи.
Враховуючи викладене, представнику заявника, який є адвокатом, необхідно зареєструвати в обов'язковому порядку електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, про що необхідно вказати у заяві чи окремому документі та надати відповідне підтвердження до суду.
Також представнику заявника та у разі наявності у учасників справі зареєстрованих електронних кабінетів, слід повідомити суд про РНОКПП відповідної особи, у тому числі адвоката, для можливості перевірки судом цих обставин та подальшого здійснення обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу.
Частиною 7 ст. 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частиною 4 ст. 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України “Про безоплатну правову допомогу”.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Пунктами 3-9 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019р. № 41 із змінами, (далі - Положення про ордер), визначено, що в Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1).
Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Ордер, встановленої форми, є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі “Особистого кабінету адвоката” на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.
Облік згенерованих ордерів здійснюється автоматично системою управління електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України. Історія генерування ордерів відображається у відповідному розділі “Особистого кабінету адвоката” на офіційному веб-сайті НААУ та у адміністративній частині електронної бази даних ЄРАУ.
Адвокати, адвокатські об'єднання або адвокатські бюро ініціюють генерування ордерів відповідно від адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, керівників (уповноважених осіб) адвокатського об'єднання, адвокатського бюро через офіційний веб-сайт НААУ, в раді адвокатів регіону, або як виняток у передбачених Радою адвокатів України випадках безпосередньо у Національній асоціації адвокатів України.
Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
При цьому згідно з п.п. 4-6 рішення Ради адвокатів України від 12.04.2019р. № 41 із змінами, дозволено адвокатам України в строк до 01 січня 2022 року використовувати Типову форму ордера, виготовленого друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону.
Типова форма ордера, виготовлена друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону відповідно до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затверджене рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17 грудня 2012 року, із змінами та доповненнями, діє після 01 січня 2022 року до закінчення повноважень адвоката у конкретній справі (провадженні).
Визнати таким, що втратило чинність Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17 грудня 2012 року, із змінами та доповненнями, крім Додатку № 1 до Положення про ордер адвоката та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17 грудня 2012 року, та пункту 18 Положення, які діють до 01 січня 2022 року.
Таким чином адвокати України мали право використовувати ордера виготовлені друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону до 01.01.2022р., та після вказаної дати до закінчення повноважень адвоката у конкретній справі (провадженні), якщо такий ордер був виданий до 01.01.2022р.
Водночас адвокатом Тихоненком М.І. на підтвердження своїх повноважень на представництво інтересів заявника надано ордер серії МК № 141763 від 03.10.2023р. виготовлений друкарським способом, тобто такий, який не відповідає Положенню про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019р. № 41.
Таким чином, адвокатом Тихоненком М.І., в порушення приписів ч. 7 ст. 177 ЦПК України, не надано документа, що підтверджує його повноваження.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його (абз. 2 ч. 1 ст. 185 ЦПК України).
Частиною 2 ст. 185 ЦПК України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, є законні підстави для залишення вказаної заяви без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків (у випадку відсутності реєстрації електронного кабінету - адвокату Тихоненко Михайлу Івановичу зареєструвати такий кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та надати суду відповідні відомості, або зазначити номер ідентифікаційного коду для можливості суду самостійно перевірити наявність електронного кабінету адвоката).
При цьому вважаю за необхідне роз'яснити, що п. 3 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позивачеві надано право до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі звернутися до суду із заявою про відкликання позовної заяви, в тому числі і в частині позовних вимог. Результатом звернення до суду із вказаною заявою є постановлення ухвали про повернення позовної заяви в цілому чи в частині позовних вимог. У вказаному випадку також застосовуються правила ч. 7 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 14, 175, 177, 185, 259-263 ЦПК України, -
постановив:
Заяву Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області про визнання спадщини відумерлою - залишити без руху та надати заявнику для усунення недоліків строк 3 (три) дні, який рахується з моменту отримання заявником ухвали про залишення заяви без руху.
Заявнику виконати вимоги ухвали суду:
- надати документ оформлений відповідно до приписів чинного законодавства на підтвердження повноважень адвоката Тихоненка Михайла Івановича;
- у випадку відсутності реєстрації електронного кабінету - адвокату Тихоненку Михайлу Івановичу зареєструвати такий кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та надати суду відповідні відомості, або зазначити номер ідентифікаційного коду для можливості суду самостійно перевірити наявність електронного кабінету адвоката.
У випадку не виконання вимог ухвали у зазначений суддею строк, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Копію ухвали направити заявнику, адвокату Тихоненку М.І.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ф.Г. Сокол