ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
з питань відводу
10 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 380/18141/22 пров. № А/857/15728/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Іщук Л.П.,
Обрізка І.М.,
розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду Шинкар Т.І. та Обрізка І.М. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року у справі №380/18141/22 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебуває справа №380/18141/22 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку.
08.11.2023 судом апеляційної інстанції зареєстрована заява ОСОБА_1 про відвід суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду Шинкар Т.І. та Обрізка І.М., яка мотивована тим, що вказані судді брали участь у розгляді справи №461/5424/22 в межах якої суд зробив висновок про те, що транспортний засіб, який оформлявся ОСОБА_1 як порожній насправді перевозив незадекларований товар. Вказує, що висновки про наявність фактів порушення апеляційний суд у справі №461/5424/22 обґрунтовує також наявністю дисциплінарного провадження за наслідком якого посадова особа митниці (тобто ОСОБА_1 ) звільнена з посади державної служби (Наказ №263-дс від 04.11.2022 та №1399-о від 15.11.2022. Зазначає, що такі обставини викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості або об'єктивності суддів Шинкар Т.І. та Обрізка І.М.
Вирішуючи подану заяву про відвід, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Підстави для відводу судді передбачені статтями 36, 37 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частиною 3 статті 39 КАС України відвід повинен бути вмотивованим.
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у ухвалі 10 лютого 2021 року у справі №9901/224/20 головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. ЄСПЛ зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 9 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
Разом з тим, підставою для відводу не обов'язково має бути доведений факт необ'єктивності чи заінтересованості судді. Питання про існування фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не лише має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене».
Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним чином поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє відсутні докази чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінуючої зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Для забезпечення умов, за яких у скаржника не виникало б будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, а також заради уникнення не сприйняття, неспокою, надмірного хвилювання у скаржника, вважаємо за необхідне заяву про відвід суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду Шинкар Т.І. та Обрізка І.М. задовольнити частково, проте з мотивів, відмінних від наведених у заяві ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 2 статті 41 КАС України у разі задоволення відводу одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду Шинкар Т.І. та Обрізка І.М. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року у справі № 380/18141/22 задовольнити частково.
Відвести суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду Шинкар Т.І. та Обрізка І.М. від розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року у справі №380/18141/22.
В частині мотивів відводу, викладених у заяві ОСОБА_1 - відмовити.
Справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року у справі №380/18141/22 слід передати на повторний автоматизований розподіл для визначення складу колегії суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. І. Шинкар
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко