ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 380/8263/21 пров. № А/857/16838/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Іщук Л.П.,
Обрізка І.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Сидор Н.Т.) про встановлення судового контролю за виконанням рішення, постановлену у письмовому провадженні в м.Львові 31 серпня 2023 року у справі №380/8263/21 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій,
ВСТАНОВИВ:
24.05.2021 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, просив суд (враховуючи ухвалу суду про роз'єднання позовних вимог): - визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області від 10.03.2021 № 2459107/3186905239 про відмову в реєстрації податкової накладної 11.02.2021 № 30 в Єдиному реєстрі податкових накладних; - зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податкову накладну від 11.02.2021 № 30.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року, яке набрало законної сили 18.11.2021, позов задоволено.
11.07.2023 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав заяву з питань встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України. Вказав, що ДПС України у добровільному порядку не виконала рішення суду та не здійснила реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, податкова накладна №30 від 11.02.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстрована, а має статус «очікує реєстрації згідно рішення суду».
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року заяву задоволено. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.08.2021 у справі №380/8263/21. Зобов'язано Головне управління ДПС у Львівській області та Державну податкову службу України протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення від 10.08.2021 у справі №380/8263/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд першої інстанції вказав, що зважаючи на підтверджений долученими доказами факт тривалого не виконання Державною податковою службою України рішення суду, яке набрало законної сили, ні в добровільному, ні в примусовому порядку, наявні підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення у спосіб зобов'язання відповідачів подати звіт по виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.08.2021 у справі №380/8263/21.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року та прийняти рішення, яким у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_1 про встановлення судового контролю відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.08.2021 у справі № 380/8263/21 виконано, відповідно до ЄРПН 19.11.2021 внесено інформацію щодо прийняття до реєстрації за рішенням суду податкової накладної. Скаржник вказує, що згідно з даними з ЄРПН міститься наступна інформація щодо податкової накладної, внесена на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.08.2021 у справі № 380/8263/21, статус податкової накладної № 30 від 11.02.2021 в ЄРПН - «очiкується реєстрацiя ПН/РК за рiшенням суду», тобто, вказане свідчить про виконання рішення. Скаржник зазначає, що податковим органом надано докази (квитанції) щодо прийняття до реєстрації податкових накладних, що підтверджують виконання рішення суду. Скаржник вказує також, що саме на платника податку покладено обов'язок забезпечення достатнього розміру реєстраційного ліміту, необхідного для реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Враховуючи положення статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів, та відсутності об'єктивних підстав для задоволення клопотання скаржника про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю представника ДПС.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуваної ухвали суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.
З матеріалів справи вбачається, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.08.2021 у справі №380/8263/21 набрало законної сили 18.11.2021.
17.08.2022 Львівським окружним адміністративним судом позивачу видано виконавчий лист про зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 №30 від 11.02.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.
Оскільки ДПС України у добровільному порядку не виконала рішення суду та не здійснила реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, 17.03.2023 позивачем згаданий вище виконавчий лист скеровано для примусового виконання у Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України.
В процесі здійснення примусових заходів, державним виконавцем за невиконання рішення суду двічі накладено штраф на боржника в розмірі 5100 грн та 10200 грн. Однак незважаючи на це, боржником рішення суду не виконано, у зв'язку з чим, державним виконавцем 08.06.2023 скеровано подання до органів Національної поліції України про кримінальне правопорушення за фактом умисного невиконання рішення суду, а виконавче провадження закінчено на підставі пункту 11 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з таких підстав.
Згідно з статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначений статтею 382 КАС України згідно з положеннями якої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, установити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, вправі суд, який ухвалив судове рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи, запобігає неналежному виконанню обов'язків, пов'язаних зі змістом задоволених позовних вимог. Підставами застосування таких заходів впливу є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що вказують на протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, встановленому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Конституційний Суд України у Рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 зазначив, що механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури примусового виконання рішень суду. Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.
У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України вказав, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Суд апеляційної інстанції зауважує, що добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов'язок. Цей обов'язок не залежить від того, подала особа, на користь якої прийнято рішення, заяву чи виконавчий лист. Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України. При цьому, передбачені статтею 382 КАС України процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина судового процесу для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі Класс та інші проти Німеччини, із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.
У рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 № 30 від 11.02.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) встановлений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок №1246).
Пунктами 19, 20 Порядку № 1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Тобто ДПС на виконання судового рішення, що набрало законної сили, мала зареєструвати зазначену вище податкову накладну без будь-яких умов, з огляду на обов'язковість рішення суду, яке набрало законної сили.
Як вбачається з постанови про закінчення виконавчого провадження від 08.06.2023 ВП №71483463 державним виконавцем 06.04.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. За невиконання рішення суду державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн. та зобов'язано виконати рішення суду, про що повідомити державного виконавця. У зв'язку з повторним невиконанням боржником рішення суду державним виконавцем 24.05.2023 винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 10200 грн. Боржником не вжито заходів щодо виконання рішення суду, законні вимоги державного виконавця щодо його виконання боржником не виконані. Боржника попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду. 08.06.2023 державним виконавцем до Національної поліції України направлено подання (повідомлення) про кримінальне правопорушення щодо порушення кримінального провадження за фактом умисного невиконання посадовими особами Державної податкової служби України рішення суду. Виконавче провадження закінчено відповідно до вимог пункту 11 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
До матеріалів справи долучено інформацію з електронного кабінету платника податків, якою підтверджено, що станом на час звернення позивача із заявою статус податкової накладної №30 від 11.02.2021 - «очікує реєстрації згідно рішення суду», що не заперечує і скаржник.
Вказане, на переконання суду апеляційної інстанції, не підтверджує належне виконання скаржником рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року, належні та допустимі докази реєстрації податкової накладної №30 від 11.02.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних в матеріалах справи відсутні.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що невиконання рішень, постановлених національними судами, є системною проблемою України, яка констатована у багатьох рішеннях ЄСПЛ.
Так, у рішенні від 15 жовтня 2009 року у справі Юрій Миколайович Іванов проти України (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine, заява № 40450/04,) ЄСПЛ констатував порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до неї та вказав, що вони є наслідком несумісної з положеннями Конвенції практики, яка полягає в систематичному невиконанні державою-відповідачем рішень національних судів, за виконання яких вона несе відповідальність і у зв'язку з якими сторони, права яких порушені, не мають ефективних засобів юридичного захисту.
Рішення ЄСПЛ від 12 жовтня 2017 року у справі Бурмич та інші проти України (Burmych and Others v. Ukraine, заява № 46852/13) є продовженням пілотного рішення у зазначеній вище справі. У цьому рішенні ЄСПЛ зазначив, що в рамках процедури пілотного рішення одним із найважливіших завдань є спонукання держави-відповідача до запровадження засобу юридичного захисту для всіх потерпілих від системного порушення, а відповідальність за надання відшкодування обов'язково покладатиметься на національні органи влади. У цій справі заявники скаржилися на невиконання або тривале невиконання рішень національних судів, ухвалених на їхню користь, і з цих підстав стверджували про порушення Україною їхніх прав, гарантованих статтями 6, 13 Конвенції, а також статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. ЄСПЛ відзначив, що порушені заявниками питання вже вирішувалися у згаданому пілотному рішенні від 15 жовтня 2009 року у справі Юрій Миколайович Іванов проти України , проте Україна не забезпечила ефективного виконання цього рішення, що зумовило лише зростання кількості аналогічних заяв.
Оскільки, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових рішень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено такий обов'язок, а тому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.
Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Верховний Суд у постанові від 31.10.2018 року у справі №704/1547/17 сформулював правову позицію, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацом другим пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 року №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
За встановлених обставин, надаючи правову оцінку наведеним заявником обставинам, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, за відсутності в Єдиному реєстрі податкових накладних інформації про реєстрацію податкової накладної № 30 від 11.02.2021 в датою її фактичного отримання, оскільки фактично рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року у цій справі не виконано, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що наявні правові підстави для задоволення заяви позивача та встановлення строку для подачі до Львівського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення суду.
Щодо аргументів скаржника про те, що до вищезазначеної податкової накладної вказано, виявлені помилки: «Додатково повідомляємо - сума ПДВ в документі (1998.82) не може перевищувати суму податку, обчислену відповідно до вимог пунктів 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 ПКУ (ліміту на рахунку ПДВ) (-42997.95) продавця», то такі виходять за межі предмету дослідження у питанні встановлення судового контролю.
Крім того, станом на дату подання спірної податкової накладної для реєстрації відповідний ліміт був наявний, предметом спору у цій справі була не відмова у реєстрації податкової накладної з підстав відсутності ліміту, а станом на лютий 2021 року (на дату подання податкової накладної на реєстрацію) таких перешкод не існувало, реєстрація податкової накладної зупинена та відмовлено у їх реєстрації за протиправним рішенням, яке скасовано судом, відповідно, права позивача поновлені судом.
Враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дотримано норми процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 312, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі № 380/8263/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Т. І. Шинкар
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко