ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 300/4340/23 пров. № А/857/16553/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу представника Кузіва Володимира Миколайовича , діючого на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.08.2023р. в адміністративній справі за позовом представника Кузіва Володимира Миколайовича , діючого на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській обл. про визнання протиправними дій щодо відмови в призначенні дострокової пенсії за віком, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Главач І.А.; час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 14.08.2023р. м.Івано-Франківськ; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),-
ВСТАНОВИВ:
07.07.2023р. (згідно з відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції) представник Кузів В.М. , діючий на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача Головного управління /ГУ/ Пенсійного фонду /ПФ/ України в Івано-Франківській обл. щодо відмови у призначенні дострокової пенсії за віком, передбаченої ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати пенсійний орган зарахувати період догляду до 3-х років за дитиною 2004 року народження до страхового стажу роботи ОСОБА_2 та призначити дострокову пенсію за віком з 06.06.2023р.; судові витрати покласти на відповідача (а.с.2-6).
Розгляд цієї справи, що віднесена процесуальним законом до справ незначної складності, проведено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (в письмову провадженні) за наявними матеріалами справи (а.с.23-24).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.08.2023р. в задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.38-46).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив представник Кузів В.М. , діючий на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2 , який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задовольнити (а.с.50-55).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивач народила та виховала п'ятеро дітей. В силу приписів ч.3 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.181 КЗпП України та усталеної судової практики до загального стажу, що дає право на дострокову пенсію за віком, зараховується час догляду працюючої особи за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.
В розглядуваній справі призначення дострокової пенсії позивача поставлено у залежність від терміну отримання необхідних довідок органом, що призначає допомогу по догляду за дитиною. Тому вирішальною обставиною слід вважати позивачем народження п'яти дітей та виховання їх до досягнення шестирічного віку.
Водночас, діючим законодавством не передбачено того, що факт неотримання соціальної допомоги при народженні дитини є підставою для відмови в зарахуванні періоду догляду за дитиною до страхового стажу.
Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено під час судового розгляду, позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір'ю п'яти дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.13-17).
Факт виховання позивачем дітей до досяґнення ними 6-річного віку підтверджується довідкою Виконавчого комітету Зеленської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської обл. № 737 від 27.12.2021р. (а.с.18).
17.01.2022р., 04.02.2022р. та 12.04.2022р. позивач зверталася до відповідача ГУ ПФ України в Івано-Франківській обл. із заявами про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Звернення від 12.04.2022р. опрацьовувалось за принципом екстериторіальності ГУ ПФ України в Хмельницькій обл., яким було прийнято рішення № 092250003528 від 19.04.2022р. про відмову в призначенні пенсії, яке було направлено листом № 09-00-0205-8/15566 від 13.05.2022р.; причиною відмови визначено недостатність страхового стажу (12 років 11 місяців замість необхідних 15 років) (а.с.11-12).
Також відповідачем до матеріалів справи долучено рішення ГУ ПФ України в Івано-Франківській обл. № 92250003528 від 26.01.2022р. про відмову в призначенні пенсії, згідно якого ОСОБА_2 відмовлено в призначенні пенсії за віком, як матері, яка народила п'ятьох дітей (а.с.31).
06.06.2023р. позивач ОСОБА_2 повторно звернулася до пенсійного органу із заявою (довільної форми) про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.9-10).
У відповідь ГУ ПФ України в Івано-Франківській обл. направило позивачу лист (рішення) № 5918-5397/Я-02/8-0900/23 від 04.07.2023р. про відмову у призначенні пенсії, згідно якого позивач зверталася до відділу обслуговування громадян № 2 (сервісний центр смт.Верховина) 17.01.2022р., 04.02.2022р. та 12.04.2022р. із заявами про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Звернення від 12.04.2022р. опрацьовувалось за принципом екстериторіальності ГУ ПФ України в Хмельницькій обл. та було прийнято рішення про відмову № 092250003528 від 19.04.2022р., яке направлено листом від 13.05.2022р. Причиною відмови зазначено недостатність страхового стажу (15 років). У відмові зазначено, що страховий стаж позивача становить 12 років 11 місяців 23 дні. До страхового стажу зараховано всі періоди роботи згідно з документами, долученими до заяви, крім періоду догляду до 3-х років за дитиною 2004 року народження. Для підтвердження спірного стажу є необхідною довідка органів соціального захисту населення про отримання (неотримання) допомоги, передбаченою додатком 11 до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 345 від 19.09.2006р. За відсутності вказаної довідки до страхового стажу є неможливим зарахування періоду догляду до 3-х років за дитиною 2004 року народження (а.с.11-12).
Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що до страхового стажу зараховуються періоди, протягом яких особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за які щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до трудового стажу для призначення пенсії, до 01.01.2004р. (дата набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Отже, час догляду за дитиною у період до 01.01.2004р. зараховується до страхового стажу непрацюючій матері (до досягнення дитиною 3-річного віку) чи працюючій особі, якій у встановленому законом порядку надана відповідна відпустка по догляду за дитиною до 3-річного віку. Починаючи з 01.01.2004р., час догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку зараховується до страхового стажу в разі отримання відповідної допомоги (за відомостями, що містяться в системі персоніфікованого обліку).
Тобто, до страхового стажу, що дає право на дострокову пенсію за віком, зараховується час догляду працюючої особи за дитиною до досягнення нею 3-річного віку (у разі оформлення відповідної відпустки).
Згідно фактичних обставин справи пенсійним органом зараховано до страхового стажу позивача для призначення пенсії час догляду за дітьми 1990, 1993, 1997 та 2009 років народження до досягнення ним 3-річного віку та період, що підтверджується формою PC-право стаж для розрахунку права.
Стосовно зарахування періоду догляду позивачем за сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до досягнення ним трирічного віку є необхідною довідка органу соціального захисту населення про період отримання допомоги по догляду за дитиною до 3-х років.
Оскільки в матеріалах справи є відсутніми докази отримання позивачем допомоги по догляду за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до досягнення ним трирічного віку, тому відповідачем правомірно не зараховано до страхового стажу позивача час догляду за вказаною дитиною до досягнення нею трирічного віку.
На думку колегії суддів, викладені висновки суду першої інстанції у повній мірі відповідають дійсним обставинам справи та узгоджуються з вимогами чинного законодавства, з огляду на таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначає Закон України № 1058-IV від 09.07.2003р. «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 8 цього Закону передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно із ч.3 ст.4 цього Закону виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.
Відповідно до ст.5 вказаного Закону цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Статтею 26 зазначеного Закону встановлені умови призначення пенсії за віком. Зокрема, за загальним правилом особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності відповідного страхового стажу, визначеного у даній статті.
Водночас, приписами п.3 ч.1 ст.115 наведеного Закону визначено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку, - після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу. При цьому особами з інвалідністю з дитинства вважаються також діти з інвалідністю віком до 18 років.
За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п'ятьох або більше дітей, дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини, якій не встановлено інвалідність, до шестирічного віку здійснювалося батьком, батьку призначається дострокова пенсія за віком після досягнення віку 55 років та за наявності страхового стажу не менше ніж 20 років.
Отже, діюче законодавства передбачає такі підстави для призначення спірної дострокової пенсії як народження і виховання п'ятьох або більше дітей, досягнення жінкою 50-річного віку та наявність 15 років страхового стажу.
Згідно із ч.2 ст.181 КЗпП України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Час відпусток, зазначених у цій статті, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Крім того, відповідно до п.8 ст.11 вказаного Закону загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини.
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затв. Постановою Правління ПФ України № 22-1 від 25.11.2005р.:
п.2.1- до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків;
2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Період догляду у 2004 році особою за дитиною до досягнення нею трирічного віку, одним з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікуном, піклувальником - за дитиною з інвалідністю, непрацюючою працездатною особою - за особою з інвалідністю І групи або за престарілим, який за висновком закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, підтверджується довідкою органів соціального захисту населення про отримання (неотримання) допомоги, передбаченою додатком 11 до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 вересня 2006 року № 345, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 жовтня 2006 року за № 1098/12972.
Якщо за відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку жінка не зверталась (у тому числі у разі смерті дитини до закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами або мертвонародження, про що додатково надається свідоцтво про смерть дитини), надається свідоцтво про народження дитини. У цьому випадку період перебування у відпустці визначається як період непрацездатності за відомостями реєстру застрахованих осіб, що не може перевищувати тривалості такої відпустки, встановленої статтею 17 Закону України «Про відпустки», а для жінок, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, - тривалості, передбаченої пунктом 10 частини першої статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
4) відомості про місце проживання особи;
5) документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
6) документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком, зокрема:
жінкам, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матерям осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до зазначеного віку,- документи про народження дітей (дитини), виховання їх (її) до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність. У разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п'ятьох або більше дітей, дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини, якій не встановлено інвалідність, додається заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану (далі - ДРАЦС) про смерть, рішення суду тощо) (при призначенні пенсії згідно з пунктом 3 частини першої статті 115 Закону)
Постановою КМ України № 637 від 12.08.1993р. затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно з п.11 цього Порядку час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі:
свідоцтва про народження дитини або паспорта громадянина України (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть);
документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
Документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала, і те, що до досягнення дитиною 12-річного віку один з батьків не працював, є:
виписка з трудової книжки;
відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, отримані в порядку взаємного обміну інформацією;
інформація із системи персоніфікованого обліку.
Із урахуванням викладеного, до страхового стажу зараховуються періоди, протягом яких особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за які щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до трудового стажу для призначення пенсії до 01.01.2004р. (дата набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Отже, час догляду за дитиною у період до 01.01.2004р. зараховується до страхового стажу непрацюючій матері (до досягнення нею 3-річного віку) чи працюючій особі, якій у встановленому законом порядку надана відповідна відпустка по догляду за дитиною до 3-річного віку.
Починаючи з 01.01.2004р., час догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку зараховується до страхового стажу у разі отримання відповідної допомоги (за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку).
За наведених умов для підтвердження спірного страхового стажу (час догляду за дитиною 2004 року) позивач, яка не працювала у вказаний період, повинна представити довідку органу соціального захисту про отримання допомоги відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської обл. № 0056 від 01.02.2022р. у виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 , відмовлено згідно протоколу № 927 від 20.05.2004р. у зв'язку із недоданням необхідних довідок в місячний термін (а.с.20).
Також станом на 2004 рік позивач не працювала, що стверджується архівною довідкою № Я-16 від 12.01.2022р., згідно якої робота позивача в колгоспі «Карпати» тривала з 01.01.1989р. по 31.01.1990р. (а.с.19).
Звідси, матеріалами справи стверджується факт неотримання непрацюючою позивачем спірної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку; також відмову в призначенні такої допомоги позивач не оскаржувала в установленому порядку тощо.
Обов'язковою умовою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до норм Закону України № 1058-IV є наявність необхідного страхового стажу (в тому числі пільгового) та досягнення особою визначеного законодавством пенсійного віку.
Статтею 24 Закону № 1058-IV визначено порядок обчислення страхового стажу. Страховий стаж - це період (строк), упродовж якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами ПФ України відповідно до вимог Закону № 1058-IV за відомостями, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувались до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що було чинним раніше, крім випадків, передбачених Законом № 1058-IV.
Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті страхувальниками. Обчислення розміру пенсії та її перерахунок провадиться з урахуванням страхового стажу особи, а саме, періоду, протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що матеріалами справи об'єктивно підтверджується страховий стаж позивача тривалістю лише 12 років 11 місяців (а.с.32), через що остання не має права на призначення спірної пенсії згідно ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Звідси, відмова пенсійного органу в призначенні дострокової пенсії за віком є правомірною та ґрунтується на вимогах закону.
Покликання апелянта на правову позицію, висловлену Верховним Судом по аналогічній категорії справ, зокрема, в постановах від 16.05.2019р. у справі № 607/15077/16-а, від 07.11.2019р. у справі № 686/1015/16-а, є хибним, оскільки обставини цієї справи є відмінними від обставин розглядуваної справи.
Зокрема, у вказаних справах йдеться про зарахування до спеціального стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, часу догляду працюючої особи за дитиною до досягнення нею 3-річного віку; в цих справах відпустки по догляду за дитиною надавалися до 2004 року.
Натомість, в розглядуваній справі спір стосується призначення дострокової пенсії за віком згідно ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; непрацююча позивач не отримувала соціальну допомогу по догляду за дитиною за період, який обчислюється з 2004 року.
Додатково колегія суддів враховує, що попередні рішення пенсійних органів № 092250003528 від 19.04.2022р., № 92250003528 від 26.01.2022р. про відмову в призначенні пенсії не оскаржувалися позивачем в судовому порядку.
Натомість, заява позивача від 06.06.2023р., яка складена в довільній формі та скерована позивачем до пенсійного органу, розглянута останнім в порядку Закону України «Про звернення громадян».
В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що всі конкретні, доречні та важливі доводи представника позивача, наведені в позовній заяві, заперечення відповідача, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені представником позивача в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими вимоги позивача відхилені.
Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів приходить до переконання про відсутність правових підстав для визнання протиправними дій відповідача ГУ ПФ України в Івано-Франківській обл. щодо відмови у призначенні дострокової пенсії за віком, передбаченої ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язання пенсійного органу зарахувати період догляду до 3-х років за дитиною 2004 року народження до страхового стажу роботи ОСОБА_2 та призначити дострокову пенсію за віком з 06.06.2023р., а тому заявлений позов не підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.
За правилами ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта ОСОБА_2 .
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника Кузіва Володимира Миколайовича , діючого на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.08.2023р. в адміністративній справі № 300/4340/23 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта ОСОБА_2 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді Н. В. Бруновська
Р. Б. Хобор
Дата складання повного тексту судового рішення: 10.11.2023р.