ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 140/5464/22 пров. № А/857/14198/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.06.2023р. в адміністративній справі за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській обл. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» про примусове стягнення адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (суддя суду І інстанції: Ксензюк А.Я., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 29.06.2023р., м.Луцьк; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),-
ВСТАНОВИВ:
15.08.2022р. (згідно з відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції) позивач Головне управління /ГУ/ Держпродспоживслужби у Волинській обл. звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» до Державного бюджету України за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін суми адміністративно-господарської санкції у вигляді вилучення необґрунтовано одержаної виручки у розмірі 48455 грн. 75 коп. та штрафу в розмірі 48455 грн. 75 коп. (а.с.1-5).
Розгляд справи здійснений судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами справи (а.с.30 і на звороті).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.06.2023р. заявлений позов задоволено; стягнуто з ТзОВ «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» у дохід бюджету адміністративно-господарські санкції у розмірі 96911 грн. 50 коп. (а.с.83-86).
Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив відповідач ТзОВ «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль», який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.88-90).
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом в оскаржуваному рішенні не досліджено та не надано оцінку підставам виникнення адміністративно-господарської санкції у вигляді необґрунтовано одержаної виручки за реалізацію нафтопродуктів, оскільки ТзОВ «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» не порушувало граничний рівень торгівельної надбавки для дизельного палива та автомобільних бензинів.
Окрім цього, судом не досліджено та не надана оцінка самій процедурі щодо стягнення штрафних санкцій, зокрема, не досліджувались розрахунки граничних рівнів торгівельної надбавки для нафтопродуктів, та не перевірявся розрахунок та додаток до штрафної санкції.
Позивачем не доведено правомірність висновків, що підприємством здійснювалася реалізація пального за цінами, вищими від граничних, не доведено належними та допустимими доказами відповідний розрахунок застосованих адміністративно-господарських санкцій.
Апелянт стверджує, що ТзОВ «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» під час реалізації пального застосовані ціни, які були сформовані відповідно до запровадженого способу регулювання, а також доведені до відома у встановленому порядку на час здійснення відповідної реалізації пального. При цьому, додаток до акту перевірки містить недостовірну інформацію в графах ціна реалізації товару, «дозволений відсоток торгівельної надбавки до ціни реалізації без декларування» «економічно обґрунтована ціна за 1 літр пального» та «кількість реалізованого пального у літрах», що впливає на розрахунок в таблиці додатку до акту перевірки.
Також позивач неправомірно застосував при перевірці постанову КМ України № 341 від 22.04.2020р. (зі змінами, внесеними постановою КМ України № 450), які набрали чинності 12.05.2021р., оскільки постановою № 474 від 14.05.2021р. норму абз.5 п.3 Порядку декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затв. постановою КМ України № 341 від 22.04.2020р., виключено; вказані зміни у постанові КМ України № 341 від 22.04.2020р. діяли лише два дні.
Позивач ГУ Держпродспоживслужби у Волинській обл. скерував до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її безпідставною, необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції надав належну оцінку всім обставинам справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального законодавства, ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.110-114).
Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як достовірно встановлено під час судового розгляду, 28.04.2022р. позивач ГУ ДПС у Волинській обл. з метою перевірки дотримання чинного законодавства щодо обігу підакцизних товарів з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» № 481/95-ВР від 19.12.1995р., «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995р., «Про ціни і ціноутворення» № 5007-VI від 21.06.2012р. та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального, прийняв наказ № 461-п «Про проведення фактичної перевірки ТзОВ «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль», яким визначено забезпечити проведення фактичної перевірки ТзОВ «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль», а саме господарської одиниці АЗС № 2, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Ковельський район (Любомльський район), с.Вишнів, вул.Київська, 2 (а.с.10).
Підставою для призначення перевірки податковим органом зазначено приписи пп.20.1.9, 20.1.10, 20.1.11 п.20.1 ст.20; п.75.1 ст.75, пп.80.2.2 п.80.2 ст.80, пп.69.2 п.69 підрозділу ХХ Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р.
Також ГУ ДПС у Волинській обл. видано посадовим особам направлення на перевірку № 771/03-20-09-02-12 та № 772/03-20-09-02-12 від 29.04.2022р. (а.с.11-12).
У період з 29.04.2022р. по 03.05.2022р. посадовими особами податкового органу проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та пальним, за результатами якої складено Акт перевірки № 03/1596/09-01/41579579 від 04.05.2022р. (а.с.13-15).
Під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.41-4 постанови КМ України № 1236 від 09.12.2020р. «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2» (із змінами та доповненнями). Зокрема, за результатами дослідження Z-звітів з РРО встановлено реалізацію пального за цінами, вищими від граничних цін та граничної торгівельної надбавки (дані наведені у Додатку № 1 до акту перевірки). У результаті порушення вимог законодавства, а саме неналежного формування, встановлення та застосування державних регульованих цін товариством необґрунтовано одержано виручку в сумі 48455 грн. 75 коп.
Матеріали перевірки, у тому числі Акт № 03/1596/09-01/41579579 від 04.05.2022р., були скеровані листом ГУ ДПС у Волинській обл. № 2341/5/03-20-09-02-05 від 12.05.2022р. на адресу ГУ Держпродспоживслужби у Волинській обл. (а.с.9).
За результатами розгляду вказаних матеріалів ГУ Держпродспоживслужби у Волинській обл. прийняло рішення № 09-Р від 18.05.2022р. про застосування адміністративно-господарських санкцій у вигляді: вилучення у ТзОВ «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» в дохід державного бюджету необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 48455 грн. 75 коп.; накладення штрафу в розмірі 48455 грн. 75 коп. (100 відсотків необґрунтованої виручки).
Загальна сума застосованих адміністративно-господарських санкцій становить 96911 грн. 50 коп. (а.с.25 і на звороті).
Рішення № 09-Р від 18.05.2022р. про застосування адміністративно-господарських санкцій позивач оскаржував в судовому порядку.
Згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.11.2022р. у справі № 140/5929/22, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2023р., в задоволенні позову ТзОВ «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» про визнання протиправним та скасування рішення ГУ Держпродспоживслужби у Волинській обл. № 09-Р від 18.05.2022р. відмовлено (а.с.66-82).
Враховуючи, що відповідач не сплатив штрафні санкції, які накладені вищевказаним рішенням, позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом.
Приймаючи рішення по справі та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ТзОВ «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» добровільно не сплатив в установлені строки суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 96911 грн. 50 коп. за порушення вимог п.41-4 постанови КМ України № 1236 від 09.12.2020р. «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2» (із змінами та доповненнями), що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Відтак, вимоги позивача про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 96911 грн. 50 коп. до бюджету ґрунтуються на приписах закону.
Такі висновки суду першої інстанції в повній мірі відповідають приписам діючого законодавства та узгоджуються із фактичними обставинами справи, з огляду на таке.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення визначає Закон України «Про ціни та ціноутворення» № 5007-VI від 21.06.2012р. /Закон України №5007-VI/.
Частиною 1 ст.16 Закону України № 5007-VI встановлено, що органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.
Відповідно до п.2 ст.16 Закону України № 5007-VI повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами.
Згідно ст.12 Закон України № 5007-VI державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб'єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.
Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).
Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін.
Зміна рівня державних регульованих цін може здійснюватися у зв'язку із зміною умов виробництва і продажу (реалізації) продукції, що не залежать від господарської діяльності суб'єкта господарювання.
Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади, державні колегіальні органи та органи місцевого самоврядування під час встановлення державних регульованих цін на товари до складу таких цін обов'язково включають розмір їх інвестиційної складової частини.
Пунктом 3 ч.1 ст.5 Закону України № 5007-VI передбачено, що Кабінет Міністрів України у сфері ціноутворення визначає перелік товарів, державні регульовані ціни на які затверджуються відповідними органами виконавчої влади, якщо інше не визначено законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України № 5007-VI державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом:
1) установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання:
фіксованих цін;
граничних цін;
граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди);
граничних нормативів рентабельності;
розміру постачальницької винагороди;
розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів);
2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.
Пункт 41-4 постанови КМ України № 1236 від 09.12.2020р. «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» /постанова КМ України № 1236/, зі змінами внесеними постанови КМ України № 488 від 29.04.2022р. «Про внесення змін до постанови КМ України № 1236 від 09.12.2020р.» на час вчинення порушення, передбачено установлення на період дії карантину граничного рівня торговельної надбавки в розмірі:
не більше 7 гривень з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра дизельного палива;
не більше 6,5 гривні з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра бензинів автомобільних.
Середня вартість 1 літра дизельного палива ULSD 10 пропроміле та бензинів автомобільних GASOLINE 10 пропроміле визначається Міністерством економіки на підставі розрахунків акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», проведених з урахуванням відповідних даних міжнародного інформаційного агентства Platts CIF NWE за попередні 10 днів, розрахункових коефіцієнтів 0,825 та 0,745 кілограма на літр відповідно, витрат на зовнішнє логістичне забезпечення у сумі 80 доларів США/тонну та інших витрат, передбачених зовнішньоекономічним договором (контрактом) у сумі 150 доларів США/тонну, сум митних платежів (акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) та щоденного офіційного курсу іноземної валюти, встановленого Національним банком у відповідному періоді. Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» подає щомісяця до 1, 11 і 21 числа Міністерству економіки зазначені розрахунки.
Інформація про середню вартість 1 літра дизельного палива та бензинів автомобільних оприлюднюється на офіційному веб-сайті Міністерства економіки щомісяця до 3, 13 і 23 числа.
Під час продажу (реалізації) «брендового преміального» дизельного палива та бензинів автомобільних, із покращеними показниками якості та позначення (маркування) яких включає певну торгову марку (товарний знак), розмір доплати не може перевищувати 5 відсотків до розміру роздрібних цін на відповідні види палива, визначені згідно з абзацами третім - п'ятим цього пункту.
Постановою КМ України № 341 від 22.04.2020р. «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення» /постанова КМ України № 341/ затверджено Порядок декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, який визначає механізм декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, переліки яких затверджено постановою КМ України № 341.
Пунктами 2, 3 вказаного Порядку передбачено, що декларуванню підлягає зміна роздрібних цін (з урахуванням податку на додану вартість) на кожний окремий вид товару незалежно від виду його упаковки (крім товарів, вид упаковки яких визначено у переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість, затвердженому постановою КМ України № 341), ваги (об'єму) одиниці товару, дозування, форми випуску та будь-яких інших ознак.
Декларування зміни роздрібних цін на товари здійснюється суб'єктом господарювання щодо об'єкта (закладу) роздрібної торгівлі у разі збільшення роздрібної ціни на товар, що реалізується таким об'єктом (закладом), порівняно з роздрібною ціною на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 341 або з попередньо задекларованою роздрібною ціною (крім випадків збільшення ціни внаслідок закінчення строку дії знижки або зменшення ціни):
на 15 відсотків і більше - за 30 днів до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування;
на 10 відсотків і більше, але менше ніж 15 відсотків, - за 14 днів до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування;
на 5 відсотків і більше, але менше ніж 10 відсотків, - за три дні до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування.
Постановою КМ України № 594 від 17.05.2022р. «Про зупинення дії пункту 41-4 постанови КМ України № 1236 від 09.12.2020р.» зупинено дію пункту 41-4 постанови КМ України № 1236, із змінами, внесеними постановою КМ України № 488 від 29.04.2022р.
На офіційному сайті Верховної Ради України зазначено, що набрання чинності вказаною постановою відбулось 20.05.2022р.
Отже, на дату перевірки відповідача та здійснення ним реалізації вказаного у акті палива діяли норми пункту 41-4 постанови КМ України № 1236, якою на період дії карантину установлено граничний рівень торговельної надбавки.
Відповідно до ч.3 ст.20 Закону України № 5007-VI порядок стягнення сум адміністративно-господарських санкцій, передбачених цією статтею, визначається Господарським кодексом України.
Статтею 238 Господарського кодексу /ГК/ України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Згідно ст.239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовуватись до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, серед яких і адміністративно- господарський штраф.
Відповідно до ст.241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету в разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Частиною 1 ст.250 ГК України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Судом достовірно встановлено, що рішення ГУ Держпродспоживслужби у Волинській обл. № 09-Р від 18.05.2022р. про застосування адміністративно-господарських санкцій у вигляді вилучення у ТзОВ «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» в дохід державного бюджету необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 48455 грн. 75 коп. та накладення штрафу в розмірі 48455 грн. 75 коп., є чинним.
У матеріалах справи відсутні докази добровільної сплати в установлені строки ТзОВ «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 96911 грн. 50 коп. за порушення вимог п.41-4 постанови КМ України № 1236 від 09.12.2020р. «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2» (із змінами та доповненнями).
Право на звернення до суду уповноваженого органу в сфері ціноутворення визначене п.8 ч.1 ст.18 Закону № 5007-VI, відповідно до якого уповноважені органи мають право звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
При цьому в апеляційній скарзі відповідач фактично не погоджується із правомірністю рішення, якими до нього застосовано адміністративно-господарські санкції.
Разом з тим, предметом позовних вимог у цій справі було не оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а стягнення за позовом такого суб'єкта суми адміністративно-господарських санкцій за допущені суб'єктом господарювання порушення, які не були ним сплачені у визначений законом строк.
Апеляційний суд враховує, що ГУ Держпродспоживслужби у Волинській обл. дотримані вимоги Закону № 5007-VI та встановлену процедуру, яка передує зверненню до суду із позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій, а тому вимоги позивача про стягнення вказаних адміністративно-господарських санкцій у дохід бюджету відповідають приписам чинного законодавства.
За таких обставин відповідач ТзОВ «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» добровільно не сплатив в установлені строки суму адміністративно-господарських санкцій в загальному розмірі 96911 грн. 50 коп., а тому такі підлягають стягненню в судовому порядку відповідно до закону.
Оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, зазначені в позовній заяві, відзиві відповідача були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими вимоги позивача задоволені у визначений спосіб.
Оцінюючи в сукупності наведені обставини, колегія суддів приходить до переконливого висновку про обґрунтованість та підставність заявленого позову, через що останній підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.
Згідно ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ТзОВ «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль».
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування останнього колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.06.2023р. в адміністративній справі № 140/5464/22 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Товариство з обмеженою відповідальністю «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль».
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді Н. В. Бруновська
Р. Б. Хобор
Дата складання повного тексту судового рішення: 10.11.2023р.