ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 524/550/23 Номер провадження 22-ц/814/4115/23Головуючий у 1-й інстанції Семенова Л.М. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.
суддів: Гальонкіна С.А., Обідіної О.І.
секретар: Андрейко Я.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу в режимі відеоконференції за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Альошкіної Олени Ігорівни
на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 14 червня 2023 року, ухвалену суддею Семеновою Л.М.
по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про встановлення факту проживання однією сім?єю чоловіка та жінки та перебуванні на утриманні,-
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю із своїм чоловіком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебування на його утриманні.
Заява обгрунтована тим, що за життя її чоловік ОСОБА_2 будучи військовослужбовцем отримав статус ветерана військової служби та отримував пенсію, яка була основним джерелом засобів до існування сім'ї.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
12 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, однак їй було відмовлено, оскільки заявник та її чоловік були зареєстровані за різними адресами, а тому необхідно надати документ, що підтверджує спільне проживання та доказ перебування на утриманні померлого годувальника.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 14 червня 2023 року цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу по день його смерті та перебування на утриманні чоловіка залишено без розгляду.
Ухвала суду мотивована тим, що вказана заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки між сторонами є спір про право, який вирішується в позовному провадженні.
Не погодившись з даною ухвалою місцевого суду її в апеляційному порядку оскаржила представник ОСОБА_1 адвокат Альошкіна Олена Ігорівна, просила її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права.
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому ст. 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції не надходило.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У справі, яка переглядається, встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку окремого провадження із заявою в якій просила встановити факт проживання однією сім?єю разом із своїм чоловіком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебування на його утриманні.
Вказала, що вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, однак їй було відмовлено, оскільки заявник та її чоловік були зареєстровані за різними адресами, а тому необхідно надати документ, що підтверджує спільне проживання та доказ перебування на утриманні померлого годувальника, що стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з даною заявою.
Залишаючи заяву без розгляду суд першої інстанції прийшов до висновку, що факт, який просить заявник встановити не може бути встановленим, оскільки не тягне ніяких юридичних наслідків, між сторонами є спір про право, який підлягає розгляду в позовному провадженні.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком місцевого суду з наступних підстав.
Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина сьома статті 19 ЦПК України).
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Пунктом 5 частини 2 ст. 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядє справи в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку наводиться у ст. 315 ч. 1 ЦПК і не є вичерпним.
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Пунктом 5 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ
про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній
справі після її порушення суддя зобов'язаний провести підготовчі
дії, зокрема, з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.
У відповідності до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно із вимогами ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.
Суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Так, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз'яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.
У тому разі, коли буде виявлено, що з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження у справі, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Поняття "спір про право" пов'язане виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів не може бути й спору про право.
В матеріалах справи міститься заява Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області в якій просили розгляд справи провести без участі їх представника, проти встановлення факту проживання однією сім'єю та перебування заявниці ОСОБА_1 на утриманні чоловіка ОСОБА_2 не заперечують (а.с 28).
Таким чином, висновок суду про те, що зі змісту заяви та характеру спірних правовідносин вбачається спір про право, є припущенням, яке не ґрунтується на матеріалах справи, в яких відсутні докази того, що заінтересована особа, порушує, оспорює або не визнає права заявника, в зв'язку із чим висновок суду про залишення заяви без розгляду на підставі ч. 6 ст. 294 ЦПК України є необґрунтованим та передчасним.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 6, ст. 379, ст. 382 ЦПК України,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Альошкіної Олени Ігорівни задовольнити.
Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 14 червня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий: О. Ю. Кузнєцова
Судді: С. А. Гальонкін
О. І. Обідіна