Справа №760/5808/23
2/760/6554/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2023 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Митрофанової А.О.,
при секретарі Костюк В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2023 року Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (далі - АТ «Райффайзен Банк», Банк) звернулось до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги Банк обґрунтовував тим, що 30.07.2014 до АТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк», звернувся ОСОБА_1 із заявою про акцепт публічної пропозиції/угоди №PDV2-508670, відповідно до якої він прийняв/акцептував публічну пропозицію АТ «Райффайзен Банк Аваль» про надання послуг в порядку та на умовах, що викладені у Правилах банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк Аваль», що оприлюднені та знаходяться у вільному доступі на сайті банку www.aval.ua та погодився з ними, що підтверджується його підписом. 08.01.2020 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № НОМЕР_1 , за умовами якого позичальнику надано кредитні кошти в межах поточного ліміту 84200 грн та максимального ліміту 500000 грн строком на 48 місяців під 48,0% річних, а позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користуванням кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора та виконати всі зобов'язання в порядку та строки, визначені договором. За умовами укладеного між сторонами договору кредит видавався шляхом зарахування коштів кредиту на картковий рахунок одночасно з ініціюванням клієнтом платіжних (видаткових) операцій за картковим рахунком, із здійсненням банком договірного списання коштів кредиту з карткового рахунку у випадках, визначених договором. 09.11.2021 кредитний ліміт відповідача було змінено із 84200 грн до 109000 грн.
Як зазначає позивач, Банк виконав свої зобов'язання, надав відповідачу кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами кредитного договору. Однак, всупереч вимогам договору, позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання, не здійснював сплату Банку обов'язкового щомісячного платежу за користування кредитом та відсотків за користування кредитними коштами. У зв'язку із такою бездіяльністю відповідача за ним виникла заборгованість, яка станом на 18.10.2022 становить 96212,32 грн, що складається із заборгованості за дозволеним овердрафтом, у тому числі простроченої заборгованості із щомісячного обов'язкового внеску 12417,46 грн.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд стягнути із відповідача на свою користь вищевказану суму заборгованості, а також понесені у справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2684 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2023 для розгляду цивільної справи №760/5808/23 визначено суддю Солом'янського районного суду міста Києва Митрофанову А.О.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 27 березня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачу у 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали суду подати суду відзив на позов.
01.05.2023 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, з огляду на його необґрунтованість та безпідставність. Заперечуючи проти пред'явлених до нього вимог, відповідач вказав на те, що згідно статті 2 Правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк Аваль» сторонами було визначено, що вони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень договору, якщо це стало наслідком причин, що настали після набуття договором чинності та знаходяться поза сферою контролю та виконуючої сторони. Також передбачили, що такі причини включають, зокрема війну або військові дії, а період звільнення від відповідальності починається з моменту оголошення невиконуючою стороною форс-мажору, що підтверджується відповідною довідкою, засвідченою торгівельно-промисловою палатою, або якщо форс-мажор виник унаслідок рішення державних органів, сторони вважали, що текст такого рішення є достатнім доказом настання обставин форс-мажору. Обставини форс-мажору автоматично продовжують термін виконання зобов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків.
У поданому відзиві відповідач також звернув увагу на те, що у відповідності до Закону України №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022,у період дії воєнного стану у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов'язку сплатити на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.
Також, відповідач звернув увагу суду на ті обставини, що у нього з Банком був зворотній зв'язок, кожного разу він направляв йому прохання про реструктуризацію заборгованості, а також повідомляв про своє скрутне фінансове становище, яке було зумовлене звільненням ОСОБА_1 з попередньої роботи, його перебуванням на обліку в центрі зайнятості, реабілітацією хворого батька, смертю бабусі, а також вагітністю дружини з лютого 2023 року. Вказав, що після оформлення спадщини після смерті своєї бабусі, він планує у подальшому реалізувати спадкове майно для погашення кредитної заборгованості. Таким чином, оскільки відповідач до 24.02.2022 всі зобов'язання перед позивачем у повному обсязі виконував, а настання форс-мажорних обставин виключає його умисел в тимчасовому припиненні виконання зобов'язань, то відповідно на підставі статтей 614, 617 Цивільного кодексу України він не може вважатися таким, що умисно порушив взяті на себе зобов'язання за кредитним договором та підлягає притягненню до цивільної відповідальності.
Додатково в обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зауважив на тому, що нова редакція Правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк Аваль», яка діяла з 25.03.2020 по 25.04.2020, не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки станом на день укладення між сторонами договору 08.01.2020 діяла редакція згаданих Правил з 25.12.2019 по 26.01.2020, за якими передбачалося звільнення від відповідальності за настання форс-мажорних обставин.
З огляду на викладені у відзиві заперечення ОСОБА_1 просив суд відмовити у задоволенні позову та визнати відсутність у позивача права на відшкодування ним збитків у вигляді тіла кредиту, процентів та всіх інших можливих платежів, у тому числі заборгованості, що є предметом спору у цій справі.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 12 травня 2023 року замінено позивача АТ «Райффайзен Банк» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит Капітал»).
24.07.2023 на адресу суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, згідно змісту яких останній повідомив суд про те, що 21.07.2023 він отримав листа від ТОВ «ФК «Кредит Капітал» щодо оформлення реструктуризації боргу вже заявленого у розмірі 121354,16 грн, що на 25141,84 грн є більшим за суму, вказану в позовній заяві. Оскільки працівники позивача не змогли надати ґрунтовну відповідь з приводу причин підвищення суми боргу, ОСОБА_1 таку пропозицію позивача вважав неприйнятною та, зважаючи на умови статті 2 Правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк Аваль» (у редакції з 25.12.2019 по 26.02.2020), відмовився від подальшого виконання зобов'язання. Просив суд зобов'язати позивача видалити всі його персональні дані з внутрішньої бази даних та припинити контактувати з ним, визнати розірваним укладений із позивачем кредитний договорів та відмовити у задоволенні його позову.
Згідно вимог частини тринадцятої статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до вимог частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд виходить з наступного.
Як установлено судом та убачається з матеріалів справи, 30.07.2014 ОСОБА_1 та ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк», уклали угоду №PDV2-508670, згідно якої відповідач прийняв публічну пропозицію ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про надання послуг в порядку та на умовах викладених в Правилах, висловлює повну та безумовну згоду з її умовами. Підписанням угоди сторони безумовно визнають, що публічна пропозиція, Угода, Правила, згода, Тарифи, Заяви разом з всіма змінами, додатками та додатковими договорами/угодами до них у сукупності є Договором банківського обслуговування, складають його зміст, мають обов'язкову силу та застосовуються до відносин сторін. Договір банківського обслуговування є укладеним з дати підписання сторонами угоди.
Крім того установлено, що 08.01.2020 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк», та відповідачем підписано заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка № НОМЕР_1 , за умовами якої позичальнику надано кредитні кошти в межах поточного ліміту в сумі 84200 грн, який в подальшому було збільшено до 109000 грн, строком на 48 місяців під 48,0% річних, а позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користуванням кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора та виконати всі зобов'язання в порядку та строки, визначені договором.
Відповідно до умов пункту 3.1. вказаної вище заяви сторони погодили, що проценти за Договором будуть нараховуватися та сплачуватися клієнтом в порядку, визначеному пунктами 2.5.1-2.5.4 пункту 2.5 статті 2 розділу 6 Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (далі - Правила).
Згідно з умовами пункту 3.2. Заяви-Договору в порядку та на умовах, визначених підпунктами 2.5.5.-2.5.6. пункту 2.5. статті 2 розділу 6 Правил, клієнт зобов'язаний сплачувати Банку обов'язковий щомісячний платіж за користування кредитом у розмірі 5 відсотків від власної заборгованості перед Банком, але не менше тридцяти гривень або суми залишку власної заборгованості перед Банком, якщо вона менше за зазначену суму. Порядок та умови погашення іншої заборгованості за кредитом в т.ч. недозволеного овердрафту визначається п. п. 2.5.5.-2.5.13. статті 2 розділу 6 Правил. Клієнт зобов'язався здійснити остаточне погашення кредиту та процентів за користування кредитом не пізніше дати закінчення строку кредиту, а у разі його подовження в останній робочий день строку користування кредитом.
Відповідно до пункту 6 Заяви позичальник підтвердив, що він ознайомлений з чинною редакцією Правил. Клієнт визнав та підтвердив, що на взаємовідносини сторін за цією Заявою поширюється положення Договору, Правил, в тому числі розділів 2, 6 Правил. Клієнт зобов'язався дотримуватися умов Договору, Правил, зокрема тих положень, що регламентують умови відкриття та обслуговування карткових рахунків, а також надання банком кредитів. Підписанням цієї Заяви клієнт підтвердив, що до відносин сторін за цією Заявою застосовуються всі положення Договору, в тому числі розділів 2, 6 Правил, так само якби текст Правил був би власноручно підписаний.
З поданого відповідачем до суду відзиву на позовну заяву убачається, що останній не заперечує проти факту підписання вказаних вище угоди та заяви, не заперечує також проти факту ознайомлення із Правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк Аваль». Ба більше, заперечуючи проти позову, сам посилається на положення статті 2 вказаних Правил, у редакції яка діяла з 25.12.2019 по 26.01.2020, та наполягає на їх застосуванні у частині звільнення від відповідальності у зв'язку із настанням форс-мажорних обставин.
Відповідно до наданих суду копій розписки від 08.01.2020 та виписки по рахунку відповідача убачається, що останній отримав кредитну картку та користувався наданими Банком кредитними коштами.
Отже, з укладенням кредитного договору, отримання та використання кредитних коштів за відповідачем відповідно виник обов'язок повернути Банку кредит та сплатити відсотки у строки та в розмірах чітко встановлених договором.
Проте, з наданих суду доказів убачається, що всупереч вимогам кредитного договору відповідач не виконував своєчасно взяті на себе договірні зобов'язання, а саме не здійснював щомісячного погашення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитним коштами, у зв'язку з чим станом на 18.10.2022 за ним виникла заборгованість у розмірі 96212,32 грн, яка складається із заборгованості за дозволеним овердрафтом, у тому числі простроченої заборгованості з обов'язкового щомісячного внеску в сумі 12417,46 грн.
У зв'язку з невиконанням умов договору Банком на адресу відповідача було направлено вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором за вих. № 114/5-К-262045 від 19.10.2022, в якій Банк повідомив позичальника про те, що він припинив належним чином виконувати свої зобов'язання за кредитним договором, унаслідок чого його прострочена заборгованість перед Банком станом на 18.10.2022 склала 12417,46 грн. Тому, керуючись умовами кредитного договору та положеннями статтей 625, 1050 Цивільного кодексу України, вимагав не більше аніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання цієї вимоги здійснити дострокове погашення кредиту у повному обсязі разом зі сплатою процентів, а саме - 96212,32 грн.
Оскільки вказана вимога була залишена відповідачем без належного реагування, Банк звернувся до суду із позовом у цій справі, де просив стягнути із відповідача кредитну заборгованість, яка складається із суми дозволеного овердрафту, в яку включена також прострочена заборгованість з обов'язкового щомісячного внеску в сумі 12417,46 грн.
Тобто, направляючи відповідачу вищевказану письмову вимогу про погашення заборгованості, у зв'язку із порушенням відповідачем зобов'язання із щомісячного погашення заборгованості, Банк реалізував своє право достроково вимагати повернення частини кредиту, яка залишалася, чим змінив строк виконання основного зобов'язання.
Окрім того, судовим розглядом установлено, що 13.04.2023 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (позивач) було укладено Договір відступлення прав вимоги №114/2-58, у відповідності до умов якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило позивачу права вимоги до боржників, зокрема і до відповідача, що убачається із наданої суду копії витягу з реєстру боржників №114/2-59 від 18.04.2023 до вказаного вище договору.
Цивільний кодекс України (далі - ЦК України) у статтях 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (частина перша статті 627 ЦК України)
Частиною першою статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року, принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, враховуючи те, що відповідачем не було у встановленому порядку спростовано належними та допустимими доказами факту укладання вказаного договору із позивачем, отримання кредитних коштів, використання їх та відсутність обов'язку щодо повернення заборгованості чи існування заборгованості у меншому розмірі, ніж заявлено позивачем, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню у повному обсязі.
Разом з цим, суд відхиляє доводи відповідача з приводу відсутності у нього обов'язку повернути кредитні коштів з тих підстав, що згідно статті 2 Правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк Аваль» він звільняється від відповідальності за невиконання положень договору через настання форс-мажорних обставин, які автоматично продовжують термін виконання зобов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків.
Так, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилався на виниклі форс-мажорні обставини, які полягають у введенні в Україні з 24.02.2022 військового стану, що потягло за собою неможливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитним договором.
Згідно наданої відповідачем копії Правил банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк Аваль» у редакції, яка була чинна з 25.12.2019, пункту 2.1 статті 2 Розділу 7 визначено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень Договору, якщо це стало наслідком причин, що настали після набуття Договором чинності та знаходяться поза сферою контролю невиконуючої сторони. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадянське безладдя, терористичні акти, збої в роботі телефонних мереж загального користування, електронних каналів зв'язку, а також рішення державних органів і таке інше, але не обмежуються ними. Банк також звільняється від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень Договору, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю Банку, зокрема неплатоспроможність банків-кореспондентів, неплатоспроможність інших банків, через які здійснюють розрахунки клієнти Банку та їх контрагенти. Період звільнення від відповідальності починається з моменту оголошення не виконуючою стороною форс-мажору, що підтверджується відповідною довідкою, засвідченою торгівельно-промисловою палатою, або іншими доказами. Якщо форс-мажор виник внаслідок рішення державних органів, сторони вважають, що текст такого рішення є достатнім доказом настання обставин форс-мажору.
У пункті 2.2 статті 2 Розділу 7 вказаних Правил було зазначено, що обставини форс-мажору автоматично продовжують термін виконання зобов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Про настання форс-мажорних обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше ніж шість місяців, то кожна із сторін матиме право відмовитися від подальшого виконання зобов'язань за договором, і в такому разі жодна із сторін не матиме право на відшкодування другою стороною можливих збитків.
Виходячи з тлумачення вищевказаних пунктів укладеного між сторонами кредитного договору, слід дійти висновку, що про настання форс-мажорних обставин, які вплинули на сторону, ця сторона зобов'язана невідкладно повідомити іншу сторону договору з моменту виникнення цих обставин. При цьому, саме позичальник задля звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання у зв'язку із обставинами форс-мажору має довести, що ці обставини форс-мажору і спричинили порушення ним зобов'язань.
Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів того, що відповідач ОСОБА_1 , як позичальник, повідомляв Банк про настання форс-мажорних обставин, що є обов'язковим для застосування цих пунктів договору та звільнення позичальника від виконання його зобов'язань за умовами договору.
Більш того, саме позичальник має довести, що невиконання ним зобов'язань є наслідком дії форс-мажорних обставин, однак матеріали справи жодних доказів з цього приводу не містять. При цьому, посилаючись на настання форс-мажорних обставин, відповідач вказує лише на введення з 24.02.2022 в Україні воєнного стану та не наводить будь-яких інших обставин, які мають причинно-наслідковий зв'язок із вторгненням на територію України країни агресора, та які прямо потягли за собою неможливість виконання взятого на себе зобов'язання, та про які відповідно ним своєчасно було повідомлено кредитора.
Інші викладені у відзиві на позовну заяву обставини щодо погіршення фінансового стану відповідача також не свідчать про настання у позичальника форс-мажорних обставин.
Що стосується викладених ОСОБА_1 у прохальних частинах відзиву на позовну заяву та додаткових поясненнях вимог про визнання відсутніми права позивача на відшкодування відповідачем збитків у вигляді тіла кредиту, процентів та всіх інших можливих платежів, в тому числі заборгованості, що є предметом позову, а також про зобов'язання позивача видалити всі його персональні дані з внутрішньої бази даних, припинення контактування та про визнання розірвання договору №010/322904/82/778852 від 08.01.2020, то суд звертає увагу на те, що він не наділений повноваженнями надавати правову оцінку вказаним вимогам та досліджувати похідні від них обставин, оскільки в межах даного судового провадження ОСОБА_1 будь-яких зустрічних позовних вимог не заявлялось.
У відповідності до частини 1 статті 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2684 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 525, 526, 530, 533, 543, 611, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, статтями 12 ,13, 76-81, 89, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Київ, РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (Код ЄДРПОУ - 35234236, адреса місцезнаходження: м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1/28) заборгованість за заявою про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка №010/322904/82/778852 від 08.01.2020 у розмірі 96212,32 грн, яка складається із заборгованості за дозволеним овердрафтом 96212,32 грн, у тому числі простроченої заборгованості із щомісячного обов'язкового внеску в сумі 12417,46 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Київ, РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (Код ЄДРПОУ - 35234236, адреса місцезнаходження: м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1/28) судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору у загальному розмірі 2684 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.О. Митрофанова