Справа № 159/6758/23
Провадження № 1-кс/159/2693/23
КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2023 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурорки ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ковель клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 у кримінальному провадженні внесеному в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12023030550001582 від 08.11.2023, за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
ВСТАНОВИВ:
10 листопада 2023 до слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області надійшло клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_8 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи із прямим умислом, в порушення вимог п. 1 Додатку № 1, затвердженого пунктом 1 Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-XII від 17.06.1992, п. 2, п. 9 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, придбав, зберігав вогнепальну зброю без передбаченого законом дозволу за наступних обставин.
Так ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час та при невстановлених обставинах на початку весни 2023 року незаконно придбав пістолет марки «EKOL» , який є короткоствольною гладкоствольною нестандартною вогнепальною зброєю, переробленою саморобним способом із стартового пістолету моделі «Majarov», шляхом внесення конструктивних змін та придатний для стрільби, який зберігав без передбаченого законом дозволу за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , до моменту його виявлення та вилучення працівниками поліції під час проведення санкціонованого обшуку 08 листопада 2023 року.
Окрім того, ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці, діючи умисно, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб обіг якого заборонено - канабіс, масою 492,47 г. який зберігав з метою збуту за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції під час проведення санкціонованого обшуку 08 листопада 2023 року.
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.
В клопотанні слідчий зазначає, що в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі не зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Слідчий зазначає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, підозрюваний буде і надалі продовжувати свою протиправну діяльність та не забезпечить виконання завдання кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України. Зокрема, особисте зобов'язання та домашній арешт відносно підозрюваного ОСОБА_5 не може запобігти вищевказаним у клопотанні ризикам та не може бути застосовано відносно останнього, оскільки він підозрюється у вчинені тяжких злочинів, що дає підстави вважати, що обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, ним виконані не будуть. Особиста порука не може бути застосована відносно підозрюваного тому, що особа, яка б заслуговувала на довіру та яка зможе поручитися за виконання останнім обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутня.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні наполягала на задоволенні клопотання, зазначивши, що менш суворий запобіжний захід не може забезпечити виконання підозрюваним обов'язків.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти клопотання слідчого, просив суд застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 заперечувала проти клопотання слідчого, просив суд застосувати у відношенні підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вислухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ч. ч. 1, 4, 5 ст. 214 КПК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.11.2023 за № 12023030550001582 і розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.
08.11.2023 о 17 годині 25 хвилин ОСОБА_5 затримано на підставі п. 2 ч.1 ст. 208 КПК України.
08.11.2023 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу та придбанні та зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.
Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Обґрунтованість підозри вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом обшуку від 08.11.2023 року; висновком судової експертизи № СЕ-19/103-23/12730-НЗПРАП, згідно якої вилучений в ході обшуку у ОСОБА_5 верхівкові частини та листя частин рослин зеленого кольору, відділенні від стебел з бічними відгалуженнями, являють собою особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, маса якого становить 492,47 г; висновком судової експертизи № СУ 19/103-23/12729-БЛ, згідно якої вилучений в ході обшуку у ОСОБА_5 предмет є короткоствольною гладкоствольною нестандартною вогнепальною зброєю, переробленою саморобним способом із стартового пістолету моделі «Majarov»; протокол затримання від 08.11.2023 року; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 08.11.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 08.11.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 08.11.2023.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи питання щодо правильності кваліфікації дій підозрюваного, вважає, що наявні у провадженні докази свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують її з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.
Частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних засобів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчий суддя, з'ясовуючи наявність зазначених слідчим ризиків, виходить з наступного.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини - рішення «Бекчиєв проти Молдови», § 58, ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Оцінюючи ризик переховування ОСОБА_5 від слідства та суду з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про особистість підозрюваного встановлено, що останній розуміє наслідки своїх дій та покарання у вигляді позбавлення волі, яке йому загрожує, крім того підозрюваний ніде не працює, не має постійного джерела прибутку, не має міцних соціальних зв'язків, а тому може вживати всі можливі заходи спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності.
Оцінюючи ризик впливу на свідків, то слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, які були залучені при проведенні слідчої (розшукової) дії, а саме обшуку, може чинити спроби переконати, домовитися щодо дачі неправдивих свідчень або залякати свідків або будь-яким іншим шляхом незаконно впливати на них.
Щодо оцінки ризику вчинення ОСОБА_5 інших кримінальних правопорушень, то слідчий суддя бере до уваги ту обставину, що наявні всі підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 продовжить вчинення інших кримінальних правопорушень в сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, зброї, вибухових пристроїв, оскільки за результатами обшуку у нього вилучено предмети, схожі на зброю, рослини, схожі на коноплі, значну кількість речовин, схожих на психотропні речовини та прекурсори, а також предметів, пристосованих для виготовлення наркотичних засобів та психотропних речовин. Крім того останній не має постійного місця роботи, отже і сталого щомісячного доходу. Помешкання, де він проживав пристосоване для ефективного вирощування нарковмісних рослин та виготовлення психотропних речовин.
Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено .
Таким чином, в діях підозрюваного ОСОБА_5 встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ризик впливу на свідків, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчий суддя, з урахуванням обставин, якими підтверджується зазначені в клопотанні ризики, враховуючи, що перебуваючи на волі, підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, чинити тиск на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, оцінивши обставини, зазначені в ст.178 КПК України, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення, вважає, що запобігання передбаченим ст.177 КПК України ризикам, можливо лише шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання покладених процесуальних обов'язків, та запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу, будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 згідно ст.12 КК України, належить до тяжких злочинів, та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків, що передбачено ч.3 ст.182 КПК України.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 372, 395 КПК
України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати запобіжний захід - тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на шістдесят днів з моменту його затримання, з подальшим його утриманням в ІТТ ГУНП у Волинській області, ДУ "Луцький слідчий ізолятор".
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання - 08.11.2023 з 17 год 25 хв.
Встановити строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою до 05 січня 2024 року включно.
Відповідно до ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що становить 214720 (двісті чотирнадцять сімсот двадцять) гривень 00 коп, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Ковельського міськрайонного суду Волинської області.
Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
В разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України, з під варти у зв'язку з внесенням застави. Після внесення застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- не відлучатися без дозволу слідчого з с. Парипси Попільнянського району Житомирської області;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та зміну контактного номеру телефону.
В разі внесення застави, строк дії покладених на ОСОБА_12 обов'язків не може перевищувати двох місяців з моменту внесення застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.
У випадку невиконання підозрюваним ОСОБА_13 покладених обов'язків, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1