ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
07 листопада 2023 року Справа № 903/976/23
Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., за участю секретаря судового засідання Лівандовського Т.Г.,
представника позивача: Корнійчук І.М.,
відповідача: Нашкова І.І., представника відповідача: адвоката Рязанцева О.Є,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут"
до Фізичної особи-підприємця Нашкова Івана Івановича
про стягнення 17276грн. 57коп.
встановив: позивач - ТОВ "Волиньелектрозбут" звернувся до суду з позовом про стягнення з ФОП Нашкова Івана Івановича (відповідача) 17276грн. 57коп. заборгованості за поставлену електричну енергію. Також просить стягнути з відповідача 2684грн. витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості спожитої (купленої) електричної енергії згідно договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.04.2020р.
Ухвалою суду від 25.09.2023 відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк до 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України. Надати суду відзив та докази надіслання відзиву позивачу; всі письмові, електронні та інші докази, що підтверджують заперечення проти позову. Роз'яснено відповідачу, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами. Також встановлено відповідачу, зокрема, строк в 5 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.4 ст.176 ГПК України. Зобов'язано копію заяви з запереченням надіслати позивачу, докази надіслання надати суду.
09.10.2023 відповідач надіслав до суду заяву (вх.№01-75/6000/23) із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, в якій зазначив, що підставою для заперечень слугує наявність належно врегульованих між сторонами договірних правовідносин та інших фактичних обставин, які підлягають з'ясуванню виключно в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Повідомив, що докази наявності вказаних обставин будуть надані суду у строки та порядку, встановленому процесуальним законом.
Ухвалою суду від 10.10.2023р. постановлено перейти до розгляду справи №903/976/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання 24.10.2023. Встановлено сторонам строк до 20.10.2023р. для подання суду заяв, клопотань та пояснень, пов'язаних з розглядом справи, які не були подані сторонами до суду, з направленням поданих документів іншим учасникам судового процесу.
Ухвалою суду від 24.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті "07" листопада 2023 р.
Відповідач відзиву на позов не надав, позову не оспорив.
Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
07.11.2023 Через канцелярію суду відповідач подав суду пояснення по суті позовних вимог з доданими до нього доказами. У поясненні відповідач заперечує щодо позовних вимог.
Згідно ч 4, 5 ст. 80 ГПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк, суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч.9 ст.80 ГПК України).
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зазначене, суд долучає до справи пояснення та залишає без розгляду додані до нього докази на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України, оскільки відповідачем не обгрунтовано поважності причин пропуску строку для подання доказів та не подано клопотання про поновлення строку на подання доказів, а норми ГПК України не передбачають повернення поданих доказів без клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на їх подання згідно ст. 119 ГПК України. Також, відповідачем не подано доказів надіслання доданих до пояснення документів позивачу.
У суовому засіданні 07.11.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач та його представник проти позову заперечили, зазначили, що приміщення офісу, що належить Нашкову І.І. за адресою: АДРЕСА_1 , з жовтня 2022 року використовується як житлове приміщення та перереєстроване у житловий будинок. 05.03.2023 вказане приміщення було відключено від електропостачання. При укладенні договору про постачання електроенергії Нашков І.І. мав статус фізичної особи, тому справа не відноситься до юрисдикції господарського суду.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення учасників справи, господарський суд встановив наступне.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №429 від 14.06.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю “Волиньелектрозбут” (далі - ТОВ “ВЕЗ”, Постачальник, Позивач) надано ліцензію з постачання електричної енергії споживачу.
З 01.01.2019 відповідно до ч.4 ст. 63 Закону України “Про ринок електричної енергії”, п.8 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 “Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії”, абз. 14 пп.1.1.2; ч.З пп. 3.1.6; абз.1-2 пп. 3.1.7; абз. 1-2 пп. 3.2.1; абз.1 пп. 3.2.5; пп.3.3.1; пп.3.3.5 ПРРЕЕ постачання електричної енергії малим непобутовим споживачам здійснюється на підставі публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розроблений ТОВ “ВЕЗ” на підставі типового договору (додаток № 6 до ПРРЕЕ), а також публічної комерційної пропозиції, що є невід'ємною частиною та додатком № 2 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, які опубліковані на офіційному сайті ТОВ “ВЕЗ”.
Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії, що передбачено абз.5 п.13 розділу XVII Закону України “Про ринок електричної енергії”.
Між ТОВ “Волиньелектрозбут”, як постачальником та Нашковим І.І, як споживачем було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом вчинення споживачем дій, що засвідчують його бажання укласти договір, а саме фактом надання підписаної заяви-приєднання (вх.№835 від 29.05.2020).
Вид об'єкта споживача - приміщення офісу за адресою: с.Липини вул.Рівненська, 143.
Зазначений об'єкт належить на праві власності Нашкову І.І., про що свідчить свідоцтво про право вланості на нерухоме майно від 12.04.2011 та витяг про державну реєстрацію прав від 27.05.2011.
Заява-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є додатком 1 до договору про постачання №628-0924000 від 01.04.2020.
Також ОСОБА_1 було підписано Публічну комерційну пропозицію №2.1 “Універсальна “Малі непобутові”, яка є додатком 2 до договору №628-0924000.
Відповідно до пунктів 1.1.-1.2. договору цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (надалі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (надалі - споживач) постачальником універсальних послуг (надалі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору. Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (надалі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.
Згідно із п. 2.1. договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Постачальник купує електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не може перевищувати встановлену потужність для відповідної категорії генеруючої установки, визначену законом, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами на підставі укладеного між ним та побутовим споживачем договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством відповідно до додатку 3 до цього договору.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього поговору.
У разі надання у встановленому порядку постачальником споживачу повідомлення про зміни умов цього договору (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, цей договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення): 1) достроково розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача - у разі надання постачальнику письмової заяви споживача про незгоду/неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до зазначеної в повідомленні дати зміни умов договору; 2) зміненим на запропонованих постачальником умовах - якщо споживач не надав постачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін у встановлений цим пунктом термін.
Згідно з п. 5.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Пунктом 5.10. договору передбачено, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Відповідно до умов комерційної пропозиції № 2.1 “Універсальна “Малі непобутові”, (яка є додатком 2 до договору), споживач до 15 числа поточного календарного місяця здійснює попередню оплату у розмірі 100% вартості очікуваного обсягу споживачння у наступному розрахунковому періоді на підставі рахунку, виставленого постачальником. Розмір платежу розраховується як сума добутків визначених на наступний календарний місяць цін на універсальну послугу відповідно класу на очікувані обсягиспоживання електричної енергії. У разі відсутності інформації про рівень цін для розрахунку розміру платежу застосовуються ціни, що діють у поточному клендарному місяці. Остаточний розрахунок проводиться за фактично поставлену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку з врахуванням проведених авансових платежів протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку споживачем.
Рахунок за спожиту електроенергію надається постачальником споживачу протягом 2-х робочих днів, після отримання від відповідного оператора системи розподілу даних щодо обсягу спожитої електричної енергії споживачем в один із таких способів: через особистий кабінет на сайті постачальника; електронною поштою; факсимільним зв'язком за телефоном; поштовим зв'язком; у відповідних структурних підрозділах постачальника.
У відповідності до п.4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Відповідно до абз. 13 пп.1.1.2; пп. 3.1.5; абз.1-2 пп. 3.1.7; абз. 1 пп. 3.2.1; абз.1 пп. 3.2.5 ПРРЕЕ постачання електричної енергії споживачам здійснюється на підставі публічного договору про постачання електричної енергії споживачу, який розроблений ТОВ “ВЕЗ” на підставі примірного договору, який є додатком до ПРРЕЕ, а також публічної комерційної пропозиції (що є невід'ємною частиною та додатком до договору про постачання електричної енергії споживачу), які опубліковані на офіційному сайті ТОВ “ВЕЗ”. Укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.
Для проведення розрахунків ТОВ “ВЕЗ” на ім'я споживача Нашкова І.І. було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Позивач зазначає, що постачальник виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, забезпечивши безперебійне постачання електричної енергії для потреб об'єктів споживача за адресою: Волинська обл, Луцький район, с.Липини, вул.Рівненська, 143. Водночас відповідач свої зобов'язання щодо повної оплати поставленої електроенергії за період лютий 2023 р - червень 2023 р не виконав.
Позивач зазначає, що 28.02.2023 складений акт прийому-передачі обсягу реалізованої електричної енергії за лютий 2023 року №205/528-0924000/2/1, згідно якого у лютому 2023 р спожито 580 кВт активної електроенергії на загальну суму з ПДВ 3557,54грн. Поставлена електроенергія за даний період оплачена відповідачем частково, а саме: 21.07.2023 на суму - 1394,99грн, 23.08.2023 на суму - 2100грн.
На підтвердження факту передачі електроенергії відповідачу позивачем надано суду копії рахунків, а також надані акти прийому передачі обсягу реалізованої електричної енергії:
31.03.2023 року був складений акт прийому-передачі обсягу реалізованої електричної енергії за березень 2023 року № 205/528-0924000/3/1, згідно якого в березні 2023 року відповідачем спожито 997 кВт активної електроенергії на загальну суму з ПДВ 6128,87 грн;
30.04.2023 року був складений акт прийому-передачі обсягу реалізованої електричної енергії за квітень 2023 року № 205/528- 0924000/4/1, згідно якого в квітні 2023 року відповідачем спожито 853 кВт активної електроенергії на загальну суму з ПДВ 5310,82 грн;
31.05.2023 року був складений акт прийому-передачі обсягу реалізованої електричної енергії за травень 2023 року № 205/528-0924000/5/1, згідно якого в травні 2023 року відповідачем спожито 737 кВт активної електроенергії на загальну суму з ПДВ 4266,22 грн;
30.06.2023 року був складений акт прийому-передачі обсягу реалізованої електричної енергії за червень 2023 року № 205/528-0924000/6/1, згідно якого в червні 2023 року відповідачем спожито 260 кВт активної електроенергії на загальну суму з ПДВ 1508,11 грн.
Акти приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії не підписані відповідачем.
Позивач зазначає, що у відповідача - ОСОБА_1 виникла заборгованість за передану електроенергію на загальну суму 17276,57грн.
18.05.2023 з метою врегулювання спору, позивач надіслав відповідачу претензію №9409 з вимогою оплатити заборгованість, що підтверджується реєстром претензій надісланих поштою та фіскальним чеком АТ "Укрпошта" від 18.05.2023.
Претензія була залишена відповідачем без розгляду та задоволення.
18.05.2023 та 07.09.2023 позивач звертався до ПрАТ “Волиньобленерго”, як оператора системи розподілу електроенергії із із запитом з проханням провести контрольну перевірку засобів обліку споживача і надати інформацію про стан підключення та історію споживання електричної енергії споживачем за період з 01.01.2023 по 01.05.2023 та за період з 01.05.2023 по 01.07.2023.
ПрАТ “Волиньолбенерго” у листах-відповідях №1-13/1097 від 15.06.2023 та №23-41644 від 07.09.2023 повідомив позивача, що за період з 01.01.2023 по 01.05.2023 ОСОБА_1 було спожито електроенергії у розмірі 3375 кВт., за період з 01.05.2023 по 01.07.2023 - 997кВТ електроенергії.
Отже позивач стверджує, що у відповідача перед ТОВ "Волиньелектрозбут", на день подачі позову, виникла заборгованість за поставлену електроенергію на суму 17276,57грн.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що офісне приміщення не використовується ним у підприємницькій діяльності та вже не є нежитловим. У серпні 2022 року здійснена перереєстрація приміщення на житлове.
Проте, доказів зазначеного відповідачем суду не надано.
Водночас суд звертає увагу на те, що укладений між сторонами договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є чинним, сторонами не розірваний, у судовому порядку недійсним не визнаний. Доказів укладення з позивачем договору на постачання електроенергії для побутових потреб до приміщення, яке має статус житлового, за адресою: с.Липини, вул.Рівненська, 143, відповідпачем суду не надано.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За приписами частин 1, 2 ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною першою статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Умовами укладеного договору між сторонами встановлено, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Таким чином, підставою для оплати є рахунок постачальника на оплату, а надання послуг підтверджується підписаними між сторонами актами приймання-передачі.
На підтвердження факту передачі електроенергії відповідачу позивачем надано суду копії рахунків та акти приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії за лютий-червень 2023 року. Водночас, копії рахунків не містять відмітки про отримання рахунка відповідачем - ОСОБА_1 . Також, у актах приймання-передачі відсутній підпис споживача - ОСОБА_1 . Зазначені докази не містять і відмітки про відмову від їх одержання відповідачем.
Крім того, суд зазначає, що рахунки та акти приймання-передачі видані споживачу на ім'я фізичної особи-громадянина ОСОБА_1 . У заяві-приєднанні до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг споживач також вказаний як ФОГ Нашков І.І., а не фізична-особа підприємець Нашков І.І.
В якості доказів надіслання рахунків відповідачу, позивачем надані реєстри рахунків від 07.03.2023, від 06.04.2023, від 05.05.2023, від 06.06.2023 та від 06.07.2023, з яких не вбачається, які саме рахунки надсилалися відповідачу.
Такі докази не можуть вважатися належними, оскільки реєстри рахунків не містять відмітки пошти про приймання кореспонденції для пересилання. Позивачем не надано суду розрахункових документів (поштової квитанції чи фінансового чека) відділення зв'язку, опису вкладення тощо.
Крім того, надаючи загальну оцінку рахункам на оплату та актам приймання-передачі, які не підписані спожмивачем, суд зазначає, що останні не є належними та допустимими доказами, та складені в односторонньому порядку позивачем без направлення (вручення) відповідачу. Зазначені докази, на переконання суду, лише відображають позицію сторони стосовно періоду надання послуг, їх величини (розміру), вартості, об'єкту надання тощо.
При цьому ненаправлення відповідних рахунків та актів боржнику, позбавляє його можливості своєчасного врегулювання спірних питань між сторонами, здійснення захисту своїх прав та інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
До претензії про сплату заборгованості за передану електроенергію, яка надсилалася ТОВ "Волиньелетрозбут" Нашкову І.І., також не було долучено рахунків на оплату та актів приймання-передачі.
Таким чином суд дійшов висновку, що звернення позивача з вимогою до відповідача про стягнення 17276,57грн. заборгованості є передчасним, а тому у позові слід відмовити.
Згідно із ч.2,4 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено та підписано 10.11.2023.
Суддя О. Г. Слободян