ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
10.11.2023 м.Дніпро Справа № 904/3153/22 (904/4344/22)
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії
головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач),
суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.
розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Дім" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2023 (суддя Камша Н.М.)
у справі № 904/3153/22 (904/4344/22)
за позовом розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича, м. Київ
до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський Елеватор", м.Кам'янське, Дніпропетровська область
відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ", м. Дніпро
відповідача-3 товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Плюс", м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ
про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №06/04/18/1 від 06.04.2018
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛАРА", м. Дніпро
до відповідача-1 розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича, м. Київ
відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський Елеватор", м.Кам'янське, Дніпропетровська область
відповідача-3 товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ", м. Дніпро
відповідача-4 товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Плюс", м. Дніпро
про визнання договору відступлення права вимоги (цесії) №06/04/18/1 від 06.04.2018 недійсним
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича, м. Київ (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський Елеватор" (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" (далі - відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Плюс" (далі - відповідач-3), в якій позивач просив:
- визнати недійсним договір відступлення права вимоги (цесії) № 06/04/18/1 від 06.04.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровський Елеватор", Товариством з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Плюс";
- судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський Елеватор", Товариство з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Плюс".
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2023 у даній справі позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір відступлення права вимоги (цесії) №06/04/18/1 від 06.04.2018, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровський Елеватор", товариством з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" та товариством з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Плюс". Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський Елеватор" на користь арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича, свідоцтво №1732 від 11.11.2015 судові витрати у розмірі 827 грн 00 коп. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" на користь арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича, свідоцтво №1732 від 11.11.2015 судові витрати у розмірі 827 грн 00 коп. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Плюс" на користь арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича, свідоцтво №1732 від 11.11.2015 судові витрати у розмірі 827 грн. 00 коп. В задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛАРА" - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрний Дім" подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати в частині визнання недійсним договору відступлення права вимоги (цесії) №06/04/18/1 від 06.04.2018 та відмовити у позові. Судові витрати стягнути з ТОВ «Дніпровський елеватор», ТОВ «ІММЕ», ТОВ «Агроцентр-Плюс» .
В обґрунтування поданої апеляційної скради апелянт зазначає, що судове рішення є таким, що протирічить вимогам законодавства. Господарський суд дійшов до висновку про те, що спірний правочин від 06.04.2018 не відповідає критеріям розумності, не має на меті добросовісне виконання зобов'язань ТОВ "ІММЕ" перед своїми кредиторами. Разом з тим, суд першої інстанції не зазначив яким чином оспорюваний договір вчинений на шкоду кредиторам, не зазначив розмір «спричиненої» шкоди кредиторам, не звернув увагу на те, що оспорюваний правочин не зменшує розмір активів. Крім того, суд першої інстанції не зазначив, яким чином оспорюваний правочин призвів до неможливості погашення заборгованості перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК», чи призвів цей правочин до неплатоспроможності. Разом з тим розпорядник майна шляхом подання позову, а суд шляхом винесення рішення від 03.03.2023, всупереч ст.44 Кодексу, позбавили кредиторів активу - права вимоги на суму 380 млн. гри., яке можна б реалізувати в процедурі санації або ліквідаційній процедурі. ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ» не було залучено до участі у справі, натомість дане судове рішення прямо впливає на права та обов'язки. Адже ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ» є кредитором у справі №904/3153/22 про банкрутство ТОВ «ІММЕ» (ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2023 у справі №904/3153/22 про банкрутство ТОВ «ІММЕ») і інтерес кредитора полягає у недопущенні зменшення (поповненні) ліквідаційної маси боржника. У даному випадку судове рішення прямо вплинуло на зміну ліквідаційної маси боржника, що в свою чергу впливає на права кредиторів у справі про банкрутство.
Від АТ КБ "Приватбанк" надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження, в яких зазначає, що апеляційна скарга подана апелянтом більше ніж через 7 місяців після винесення рішення господарським судом. В діях ТОВ "Аграрний дім" вбачаються ознаки зловживання процесуальними правами, оскільки апелянт є учасником справи про банкрутство, кредитором ТОВ "ІММЕ". Отже він не міг не знати про існування спору у даній справі та не був позбавлений можливості фізичної участі у цій справі. При розгляді грошових вимог всіх кредиторів справу №904/3153/22 неодноразово відкладали у зв'язку з розглядом справи №904/3153/22(904/4344/22). Представник ТОВ "Аграрний дім" приймав участь в судових засіданнях в Центральному апеляційному господарському суді та надавав пояснення у справі №904/3153/22(904/4344/22). Враховуючи зазначене, останній не був позбавлений можливості ознайомитися з прийнятим господарським судом рішенням.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
В провадженні Центрального апеляційного господарського суду перебували апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський Елеватор" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2023 у справі №904/3153/22 (904/4344/22).
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2023 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський Елеватор" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2023 у справі № 904/3153/22 (904/4344/22) залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2023 у справі №904/3153/22 (904/4344/22) залишено без змін. Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг покладено на скаржників
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення закріплені Конституцією України серед основних засад судочинства (пункт 8 частини першої статті 129).
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, обсяг реалізації конституційного права на оскарження судового рішення у конкретних правовідносинах визначається положеннями процесуального закону.
Частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України передбачено, Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до приписів частин першої, четвертої та п'ятої статті 272 ГПК України у разі, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Верховний Суд у постановах від 19.10.2018 у справі №910/2002/17, від 12.03.2020 у справі №910/10364/16, від 18.06.2020 №44/380-б, від 10.09.2020 у справі №Б13/115-12 зазначав, що для розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, суд має встановити наявність таких умов для відкриття провадження: 1) особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду; 2) доводи, що покладені в основу апеляційної скарги, не розглядалися під час апеляційного розгляду за апеляційною скаргою іншої особи.
Апеляційним судом встановлено, що звертаючись з апеляційної скаргою на рішення суду від 03.03.2023 у справі №904/3153/22(904/4344/22) Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор", зазначав, що боржник ТОВ "ІММЕ" не міг усвідомлювати, що ненадання згоди на запропоновані банком умови кредитування спричинить необхідність дострокового повернення кредитних коштів і висновок суду, що боржник міг спрогнозувати поведінку АТ КБ «Приватбанк» є припущенням. Окрім того послався, що суд не надав оцінку наявності економічної вигоди в оспорюваному правочині, а саме: право вимоги до ТОВ «Агроцентр-Плюс» складає 380 млн. грн, а заплатити ТОВ "ІММЕ" мало ТОВ «Дніпровський елеватор» 350 млн. грн. Суд першої інстанції за наявності сумнівів у правильності висновку експерта не викликав його для надання усних пояснень, не призначив повторну або додаткову експертизу. Крім того, апелянт вважав, що оскаржуваним судовим рішенням ТОВ "ІММЕ" було позбавлено активу - права вимоги до ТОВ «Агроцентр-Плюс» на суму 380 млн. грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" в обґрунтування поданої скарги зазначало, що в матеріалах справи відсутні докази, що ТОВ "ІММЕ" стало неплатоспроможним внаслідок укладення саме оскаржуваного договору. За твердженням скаржника, на момент звернення з позовом розпорядник майна не зробив аналіз фінансово-господарського стану ТОВ "ІММЕ". Позов про визнання недійсним договору подано до проведення інвентаризації. Окрім того зауважував, що шкода кредиторам укладенням оскаржуваного договору відсутня. ТОВ "ІММЕ" не могло прогнозувати, що ненадання згоди на запропоновані банком умови кредитування спричинить необхідність дострокового повернення кредитних коштів. Суд не надав оцінку наявності економічної вигоди в оспорюваному правочині, а саме: право вимоги до ТОВ «Агроцентр-Плюс» складає 380 млн. грн, а заплатити ТОВ "ІММЕ" мало ТОВ «Дніпровський елеватор» 350 млн. грн; різницю в 30 млн. грн скерувати на погашення боргів перед кредиторами, тобто висновки суду про фраудаторність договору є хибними. Крім того, звертав увагу на неналежну оцінку експертизи судом.
За результатами розгляду апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Таким чином в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2023 у даній справі було надано, у тому числі, доводам, які наведені ТОВ "Аграрний Дім" в своїй апеляційній скарзі.
Частиною ч. 5 статті 272 ГПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Верховний Суд в постанові від 05.10.2023 у cправі №910/1245/17 зазначав, що належною підставою для відмови у відкриті апеляційного провадження, зокрема згідно з частиною п'ятою статті 272 ГПК України, є встановлення тотожності підстав та аргументів, викладених у первісній апеляційній скарзі, та мотивів в постанові суду апеляційної інстанції за результатами її розгляду, з тими аргументами та підставами, що їх викладено особою, яка подає апеляційну скаргу згідно зі статтею 272 ГПК України. Тотожність аргументів та підстав у первісній апеляційній скарзі та мотивів в постанові суду апеляційної інстанції за результатами її розгляду, тим аргументам та підставам, що їх викладено особою, яка подає апеляційну скаргу згідно зі статтею 272 ГПК України, визначається шляхом логічного співставлення відповідних аргументів та їх змістовним співпадінням.
Апеляційним судом враховано, що пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі «Брумареску проти Румунії»). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії»).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Дім" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2023 у справі № 904/3153/22 (904/4344/22).
Керуючись статтями 234,254, 269, 272 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Дім" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2023 у справі № 904/3153/22 (904/4344/22).
Повернути Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Дім" апеляційну скаргу від 23.10.2023 та додані до неї документи (апеляційна скарга з додатками на 19 аркушах).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.Ф.Мороз
Суддя А.Є.Чередко
Суддя Л.А.Коваль