СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року м. Харків Справа № 917/483/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В.О.,
за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Тетяни Вікторівни вх. №2090 П/2 на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.09.2023, постановлену суддею Безрук Т.М. у приміщенні Господарського суду Полтавської області (дата підписання ухвали: 22.09.2023) за результатами розгляду заяви Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Тетяни Вікторівни, м.Полтава, про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі (Приватному акціонерному товариству "Нафтогазвидобування", м.Київ), яка має заборгованість перед боржником у справі №917/483/23
за позовною заявою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", м.Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл", м.Полтава,
про стягнення 1554148,50 євро,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.09.2023 прийнято до розгляду заяву приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Тетяни Вікторівни про зміну прохальної частини заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належить особі, яка має заборгованість перед боржником; відмовлено у задоволенні заяви Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Тетяни Вікторівни про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником (ПрАТ "Нафтогазвидобування").
В обґрунтування вказаної ухвали господарський суд зазначив наступне: Господарський суд міста Києва у справі № 910/5525/23 виніс рішення від 10.07.2023 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" основної суми заборгованості у розмірі 40158980,55 грн та витрат зі сплати судового збору у розмірі 602384,71 грн, вказане рішення набрало законної сили 01.08.2023. Разом з тим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2023, яка набрала законної сили в день її постановлення, відстрочено виконання рішення суду у справі № 910/5525/23 до 10.01.2024, тому не може бути проведено звернення стягнення на кошти іншої особи для виконання рішення у справі 917/483/23 до закінчення строку відстрочення виконання цього рішення, тобто до 10.01.2024, тож на цей час відсутні підстави для звернення стягнення у справі 917/483/23 на кошти іншої особи, що має заборгованість перед боржником, оскільки право на їх стягнення у ТОВ “Сервіс Ойл” згідно з ухвалою від 17.07.2023 у справі 910/5525/23 виникне після закінчення відстрочки; до того часу існує вірогідність зміни стану виконавчого провадження чи розміру заборгованості.
Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гуріна Тетяна Вікторівна 02.10.2023, тобто в межах установленого законом строку, направила поштою до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.09.2023 у справі №917/483/23 в частині відмови у задоволенні заяви приватного виконавця; з урахуванням відстрочки, наданої ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2023 у справі №910/5525/23 звернути стягнення на грошові кошти в розмірі 10190341,31 грн, які належать ПрАТ "Нафтогазвидобування" (код ЄДРПОУ 32377038) та яке має заборгованість перед ТОВ "Сервіс Ойл", на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 у справі №910/5525/23, в рахунок погашення заборгованості за виконавчим провадженням № 72068063.
В обґрунтування вимог скарги заявник зазначає наступне: наявність заборгованості ПрАТ "Нафтогазвидобування" перед ТОВ "Сервіс Ойл" та беззаперечність такої заборгованості підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2023, яке набрало законної сили 01.08.2023, тому, на думку приватного виконавця, наявні підстави для звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником. Щодо відстрочення виконання вказаного рішення, про яке зазначив Полтавської області в ухвалі від 21.09.2023, приватний виконавець зазначає, що прохальна частина його заяви містила в собі умову щодо відстрочення звернення стягнення, отже, на думку апелянта, суд мав задовольнити вказану заяву, навівши в ухвалі застереження про відстрочення звернення стягнення, як це передбачено ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2023 у справі №910/5525/23. Заявник скарги вважає припущенням висновок господарського суду про те, що існує вірогідність зміни стану виконавчого провадження чи розміру заборгованості до 10.01.2024, та зазначає, що така зміна автоматично зумовить лише зміну суми звернення стягнення на дебіторську заборгованість ТОВ "Сервіс Ойл" на підставі відповідної ухвали; права та інтереси ПрАТ "Нафтогазвидобування" не будуть порушені, оскільки відстрочка виконання буде врахована при зверненні стягнення на дебіторську заборгованість.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Тетяни Вікторівни на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.09.2023 у справі №917/483/23. Повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться "07" листопада 2023 р. об 11:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №104. Встановлено учасникам справи строк до 02.11.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами надсилання відзиву іншим учасникам справи), а також для подання заяв, клопотань тощо. Іншою ухвалою від цієї ж дати витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/483/23. На виконання вказаної ухвали, 30.10.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали від 21.09.2023 у справі №917/483/23 (в одному томі).
27.10.2023 від представника ПрАТ "Нафтогазвидобування", адвоката Пінчука-Ніколайчука Юрія Володимировича, надійшла заява про участь у судовому засіданні 07 листопада 2023 року об 11:30 год. у справі №917/483/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою суду від 30.10.2023 вказану заяву було задоволено.
31.10.2023, тобто в межах установленого судом строку, представник ПрАТ "Нафтогазвидобування" надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає наступне: відстрочка виконання рішення означає перенесення виконання на інший час, водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням, саме відстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, натомість відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом (така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 у справі №916/190/18); наявність діючої відстрочки виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 у справі №910/5525/23 дозволяє ПрАТ "Нафтогазвидобування" та ТОВ "Сервіс Ойл" знайти шляхи для вирішення питання погашення заборгованості (відступлення права вимоги, взаємозалік однорідних вимог та інше), отже на час закінчення відстрочки виконання рішення суду існує висока вірогідність зміни стану виконавчого провадження чи розміру заборгованості. ПрАТ "Нафтогазвидобування" просить залишити ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.09.2023 у справі №917/483/23 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
06.11.2023 від апелянта надійшла заява про розгляд справи в судовому засіданні без участі приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Т.В.
У судовому засіданні 07.11.2023 взяв участь представник ПрАТ "Нафтогазвидобування" (у режимі відеоконференції), який підтримав викладену ним письмово правову позицію, зазначивши, зокрема, що ПрАТ "Нафтогазвидобування" та ТОВ "Сервіс Ойл" наразі вживають заходів, спрямованих на погашення заборгованості шляхом здійснення взаємозаліку, отже, станом на дату 10.01.2024, до якої відстрочено виконання рішення у справі №910/5525/23, заборгованість ПрАТ "Нафтогазвидобування" перед ТОВ "Сервіс Ойл", ймовірно, істотно зменшиться або ж буде повністю погашена.
Інші учасники справи, належним чином повідомлені про час та місце судового засідання 07.11.2023, не скористалися своїм процесуальним правом на участь у вказаному засіданні.
В ході апеляційного розгляду даної справи апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах встановленого строку.
Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України.
Присутній у судовому засіданні представник ПрАТ "Нафтогазвидобування" не висловлював заперечень щодо повноти дослідження доказів, які надано до справи у відповідності до ст.74 ГПК України та які стосуються меж апеляційного розгляду справи.
За таких обставин, колегія суддів, дослідивши матеріали справи та заслухавши представника ПрАТ "Нафтогазвидобування", дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.
Господарський суд Полтавської області у справі № 917/483/23 прийняв рішення від 25.04.2023 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" 1504500,00 Євро - основного боргу, 49648,50 Євро - заборгованості за процентами, 459558,61 грн - відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Рішення сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили 18.05.2023.
На виконання вказаного рішення Господарський суд Полтавської області видав відповідний наказ від 31.05.2023 №917/483/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" 1504500,00 Євро - основного боргу, 49648,50 Євро - заборгованості за процентами, 459558,61 грн - відшкодування витрат зі сплати судового збору.
За заявою стягувача, приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Гуріною Т.В. постановою від 19.06.2023 відкрито виконавче провадження № 72068063 з виконання наказу від 31.05.2023 у справі № 917/483/23.
10.07.2023 Господарський суд міста Києва у справі №910/5525/23 виніс рішення про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" основної суми заборгованості у розмірі 40158980,55 грн та витрат зі сплати судового збору у розмірі 602384,71 грн, вказане рішення набрало законної сили 01.08.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2023, яка не була оскаржена і набрала законної сили, відстрочено виконання рішення суду у справі № 910/5525/23 до 10.01.2024.
У даній справі № 917/483/23 приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гуріна Тетяна Вікторівна (далі - Приватний виконавець) в порядку ст. 336 ГПК України звернулася до Господарського суду Полтавської області з заявою від 01.09.2023 з урахуванням змін, викладених у заяві від 15.09.2023, в яких просила господарський суд з врахуванням відстрочки, наданої ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2023 у справі № 910/5525/23, звернути стягнення на грошові кошти в розмірі 10190341,31 грн, що належать ПрАТ "Нафтогазвидобування", яке має заборгованість перед ТОВ "Сервіс Ойл", на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 у справі №910/5525/23, в рахунок погашення заборгованості за виконавчим провадженням № 72068063.
В обґрунтування заяви Приватний виконавець посилався на те, що, як установлено в ході проведення виконавчих дій в межах виконавчого провадження, на кошти боржника накладено арешт у кримінальному провадженні, і в подальшому ухвалами Октябрського районного суду м.Полтави у справі №554/2088/22 арешт скасовано частково лише в частині сплати соціальних виплат, заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати, податків, зборів та інших платежів; рухоме майно боржника також перебуває під арештом, нерухоме майно у боржника відсутнє. Також Приватний виконавець зазначив, що у ПрАТ “Нафтогазвидобування” існує заборгованість перед ТОВ “Сервіс Ойл”, яка підтверджена рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 у справі № 910/5525/23, отже, на думку заявника, в даному випадку наявні підстави для звернення стягнення на відповідну суму.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.09.2023 у задоволенні вказаної заяви відмовлено - з наведених вище підстав.
Надаючи оцінку висновкам місцевого господарського суду, згідно з підпунктом б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 336 ГПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У ч. 8 ст. 336 ГПК України зазначено, що у разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником.
Згідно з положеннями статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику (частина 1). Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку (частина 2). Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих (частина 3). На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом (частина 4).
Подана в порядку статті 336 ГПК України виконавцем чи стягувачем заява про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є по суті вимогою про стягнення коштів з такої особи з визначених законом підстав, що у разі її задоволення судом має відповідати та забезпечувати досягнення мети виконавчого провадження - реальне виконання судового рішення, шляхом стягнення грошових коштів з особи, яка має заборгованість перед боржником. Системний аналіз приписів частини першої статті 336 ГПК України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на грошові кошти передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно з метою фактичного виконання рішення суду. Відповідні висновки наведено у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 905/1642/19, від 21.09.2022 у справі № 910/11124/19 тощо.
Під час розгляду заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до статті 336 ГПК України предметом дослідження суду має бути факт наявності заборгованості, що повинен підтверджуватись доказами, які відповідають вимогам статей 76-79 ГПК України, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення. Послідовна та стала правова позиція щодо предмета дослідження у цій категорії справ щодо застосування положень статті 336 ГПК України висловлена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі № 910/5300/17, постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі № 925/1048/17, від 11.09.2019 у справі №902/1260/15, від 01.08.2019 у справі № 927/313/18, від 06.02.2020 у справі № 913/381/18, від 25.09.2020 у справі № 913/558/17, від 06.07.2023 у справі № 917/234/21 тощо.
Як встановлено місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі у даній справі №917/483/23 та не заперечується учасниками справи, Господарський суд міста Києва у справі №910/5525/23 виніс рішення від 10.07.2023 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" основної суми заборгованості у розмірі 40158980,55 грн та витрат зі сплати судового збору у розмірі 602384,71 грн, вказане рішення набрало законної сили 01.08.2023.
Тобто заборгованість особи, якій належать кошти (ПрАТ "Нафтогазвидобування") перед боржником у даній справі, ТОВ "Сервіс Ойл", дійсно є беззаперечною.
Водночас, ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2023, яка набрала законної сили, відстрочено виконання рішення суду у справі № 910/5525/23 до 10.01.2024.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі дійшов обгрунтованого висновку про те, що вказана ухвала Господарського суду міста Києва від 17.07.2023 має враховуватися і при розгляді заяви Приватного виконавця у справі № 917/483/23.
Як вбачається з апеляційної скарги, Приватний виконавець також не заперечує необхідності врахування вказаної ухвали, однак вважає, що оскільки прохальна частина його заяви містила в собі умову щодо відстрочення звернення стягнення, то суд мав задовольнити вказану заяву, навівши в ухвалі застереження про відповідне відстрочення.
Разом з тим, як вказує сам апелянт, звернення стягнення у будь-якому випадку не може відбутися раніше, ніж закінчиться відстрочка, тобто, до 10.01.2024.
Тобто заявником не обґрунтовано доцільності постановлення ухвали про звернення стягнення на кошти ПрАТ "Нафтогазвидобування" до вказаного терміну, із зазначенням про відстрочення такого стягнення.
Апелянт зазначає, що висновок місцевого господарського суду про існування вірогідності того, що до 10.01.2024 може змінитися стан виконавчого провадження чи розмір заборгованості - є лише припущенням.
Проте колегія суддів вважає таке припущення достатньо обґрунтованим, враховуючи також, що, як повідомив ПрАТ "Нафтогазвидобування" під час апеляційного провадження, ПрАТ "Нафтогазвидобування" та ТОВ "Сервіс Ойл" наразі вживають заходів, спрямованих на погашення заборгованості шляхом здійснення взаємозаліку, отже, станом на дату 10.01.2024, до якої відстрочено виконання рішення у справі №910/5525/23, заборгованість ПрАТ "Нафтогазвидобування" перед ТОВ "Сервіс Ойл", ймовірно, істотно зменшиться або ж буде повністю погашена.
Окрім того, як вказував Приватний виконавець у поданій до господарського суду заяві, на кошти і майно боржника накладено арешт у кримінальному провадженні. У судовому засіданні 07.11.2023 представник ПрАТ "Нафтогазвидобування" підтвердив ці обставини, зазначивши, що у разі якщо ПрАТ "Нафтогазвидобування" розрахується з ТОВ "Сервіс Ойл", відповідні кошти неможливо буде невідкладно спрямувати на погашення заборгованості перед стягувачем, оскільки вони також підпадуть під дію арешту.
Отже, навіть якщо б суд першої інстанції задовольнив заяву Приватного виконавця про звернення стягнення на кошти ПрАТ "Нафтогазвидобування" (із наведеною у ній умовою щодо відстрочки), це не сприяло б досягненню мети виконавчого провадження, а саме, швидшому та ефективнішому виконанню рішення суду в даній справі № 917/483/23.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що вимоги про звернення стягнення на кошти ПрАТ "Нафтогазвидобування", навіть з урахуванням умови про відстрочку, заявлено Приватним виконавцем передчасно та без обґрунтування доцільності й необхідності вчинення судом відповідної процесуальної дії.
Тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду про відмову в задоволенні такої заяви Приватного виконавця.
Будь-яких інших доводів, що могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали в частині відмови у задоволенні заяви приватного виконавця та для звернення стягнення на грошові кошти в розмірі 10190341,31 грн, які належать ПрАТ "Нафтогазвидобування" на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 у справі №910/5525/23, в рахунок погашення заборгованості за виконавчим провадженням №72068063 - в апеляційній скарзі не наведено.
Суд апеляційної інстанції в ході даного провадження надав належну оцінку наявним у справі доказам та доводам сторін, водночас, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
За результатами апеляційного перегляду ухвали місцевого господарського суду колегією суддів також не було встановлено наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч.2 ст.277 ГПК України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч.3 цієї ж норми є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 13, 269, п.1 ч.1 ст.275, ст.276, ст.282 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Тетяни Вікторівни залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.09.2023 у справі №917/483/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 10.11.2023
Головуючий суддя О.В. Шевель
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя В.О. Фоміна