ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" листопада 2023 р. Справа№ 910/5992/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Коробенка Г.П.
Шаптали Є.Ю.
при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: Лутченко Ю.В.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-БУД", м. Київ
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 (повний текст складено 27.07.2023)
у справі № 910/5992/23 (суддя Маринченко Я.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гіскон", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-БУД", м. Київ
про стягнення 288 113,26 грн,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Гіскон" (далі - позивач, ТОВ "Будівельна компанія Гіскон") звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-БУД" (далі - відповідач, ТОВ "МБС-БУД") про стягнення 288113,26 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору субпідряду №2019\ГП-3 від 29.05.2019 в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 208655,58 грн яку позивач просить суд стягнути з відповідача. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 69815,80 грн, 3% річних у розмірі 9483,82 грн та пеню у розмірі 158,06 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 у справі № 910/5992/23 позов задоволено. Присуджено до стягнення з ТОВ "МБС-БУД" на користь ТОВ "Будівельна компанія Гіскон" заборгованість у розмірі 208655,58 грн, інфляційні втрати у розмірі 69815,80 грн, 3% річних у розмірі 9483,82 грн, пеню у розмірі 158,06 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 4321,70 грн.
Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем на виконання умов Договору було виконано та передано, а відповідачем прийнято виконані позивачем роботи по об'єкту на загальну суму 4228655,58 грн. Відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт виконав частково здійснивши оплату позивачу у розмірі 4020000,00 грн, внаслідок чого за відповідачем наявна заборгованість у розмірі 208655,58 грн.
Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, місцевий господарський суд встановив, що надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, умовам Договору та є арифметично вірними.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
15.08.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "МБС-БУД" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 по справі №910/5992/23; прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову; судові витрати покласти на позивача.
Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначив, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права та без повного дослідження та надання оцінки всім доказам у справі, у зв'язку з чим наявні підстави для його скасування.
Так, скаржник стверджує, що при постановленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не надано оцінки тому, що сума боргу відповідача є невеликою та сума неустойки підлягає зменшенню на 50%.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2023 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-БУД" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 у справі №910/5992/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий судя Кравчук Г.А., судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5992/23.
Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-БУД" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 у справі №910/5992/23 до надходження до суду матеріалів справи.
06.09.2023 матеріали справи №910/5992/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відрядженні.
Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2023 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-БУД" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 у справі №910/5992/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кравчук Г.А., судді: Шаптала Є.Ю., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-БУД" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 у справі №910/5992/23 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Надано скаржнику десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржником 09.10.2023 усунуто недоліки апеляційної скарги та надано суду докази сплати судового збору у розмірі 6 482,55 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "МБС-БУД" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 у справі № 910/5992/23, справу №910/5992/23 призначено до розгляду на 06.11.2023 о 10 год. 00 хв.
Позиції інших учасників справи.
01.11.2023 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, оскаржуване рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
Обґрунтовуючи заперечення проти вимог скаржника, позивач зазначає, що відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, не подав суду першої інстанції жодних заяв, клопотань, контррозрахунків. При вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій судам належить брати до уваги як обставини, прямо визначені у статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними. Відповідач не надав місцевому господарському суду доказів на обґрунтування підстав для зменшення розміру неустойки.
Явка представників сторін.
У судове засідання 06.11.2023 з'явився представники позивача.
Представник відповідача у судове засідання 06.11.2023 не з'явився, про поважність причин нез'явлення свого повноважного представника суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду апеляційної інстанції не надходило.
Колегія суддів звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду.
За приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).
Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не була визнана обов'язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні 06.11.2023 проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, оскаржуване рішення місцевого господарського суду просив залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Як убачається з матеріалів справи, 29.05.2019 між ТОВ "Будівельна компанія Гіскон" (далі - субпідрядник) та ТОВ "МБС-Буд" (далі - Підрядник) укладено Договір субпідряду №2019\ГП-3 (далі - Договір) відповідно до умов якого Підрядник доручає, а Субпідрядник зобов'язується на власний ризик, власними силами, засобами, матеріалами якісно та у відповідності до будівельних норм виконати та здати Підряднику відповідно до умов цього Договору комплекс робіт з влаштування теплоізоляції та гідроізоляції покрівлі на Об'єкті, здати Підряднику такі Роботи у встановлений Договором строк, а Підрядник здійснити приймання якісно виконаних Робіт та сплатити їх вартість у розмірі визначеному в Договірній ціні відповідно до умов Договору. (п.2.1. Договору)
Склад, вартість, об'єми робіт, вартість та кількість матеріалів, необхідних для виконання Робіт, та інші додаткові умови визначаються в Договірній ціні чи Локальних Кошторисах та інших підписаних сторонами угодах, що є Додатками до цього Договору та являються його невід'ємною частиною. (п.2.2. Договору)
Згідно з п.3.1. Договору ціна договору становить суму вартості виконаних робіт та вартості використаних матеріалів. При цьому, вартість виконаних робіт є твердою та становить ціну, що погоджена Сторонами в Договірних цінах, що є додатком до Договору та становлять його невід'ємну частину, а вартість матеріалів і обладнання є динамічною та визначається на основі фактичної вартості матеріалів чи обладнання на момент їх закупівлі, яка перед їх покупкою Субпідрядником в обов'язковому порядку письмово погоджується з Підрядником. Вартість матеріалів, що визначена в Договірній ціні/Локальному кошторисі, яка є додатком до Договору, є динамічною.
Відповідно до п.3.1.1. Договору в редакції Додаткової угоди №7 від 09.07.2021 до Договору, Сторонами погоджена загальна Договірна ціна в розмірі 4626576,02 грн, в тому числі ПІДВ - 771096,00 грн, з яких: вартість Робіт по секції 1.3. Об'єкта - 719977,06 грн, в тому числі ПДВ - 119996,18 грн., де вартість виконання робіт є твердою та складає 310882,58 грн, в тому числі ПДВ - 51813,76, а вартість матеріалів та обладнання є динамічною та складає 409094,48 грн; вартість Робіт по секції 1.2. Об'єкта - 1669225, 12 грн., в тому числі ПДВ - 278204, 19 грн, де вартість виконання робіт є твердою та складає 288175,54 грн в тому числі ПДВ - 48029,26 грн, а вартість матеріалів та обладнання є динамічною та складає 1381049,58 грн, в тому числі ПДВ - 230174,93 грн; вартість Робіт по секції 1.1. Об'єкта - 1488196,57 грн, в тому числі ПДВ - 248032,76 грн, де вартість виконання робіт є твердою та складає 367234,94 грн., в тому числі ПДВ - 61205,82 грн, а вартість матеріалів та обладнання є динамічною та складає 1 120961,63 грн, в тому числі ПДВ - 186826,94 грн; вартість додаткових робіт з влаштування тепло, -гідроізоляції покрівлі по секціям 1.1., 1.2, 1.3. Об'єкта - 156184,72 грн, в тому числі ПДВ - 26030,79 грн, де вартість виконання робіт є твердою та складає 110396,87 грн, в тому числі ПДВ - 18399,48 грн, а вартість матеріалів та обладнання є динамічною та складає 45787,85 грн, в тому числі ПДВ - 7631,31 грн; додаткових робіт з влаштування гідроізоляції над підвальними перехідними галереями між секціями 1-2 і секціями 2-3 та деформаційного шва по секції 1.3. Об'єкта - 68957,46 грн, в тому числі ПДВ - 11492,91 грн; вартість додаткових робіт з влаштування герметизації отвору між поверхнею бетону та поверхнею вводів інженерних мереж Об'єкта - 227127,47грн, в тому числі ПДВ - 36 758,62 грн; вартість додаткових робіт з влаштування тепло, -гідроізоляції покрівлі по секціям 1.1., 1.2., 1.3. Об'єкта - 296907,62 грн, в тому числі ПДВ - 49484,60 грн.
Згідно з п.3.3. Договору загальна вартість Робіт визначається на підставі підписаних сторонами Актів приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних робіт КБ-3 з розрахунку обсягу фактично виконаних робіт та закуплених матеріалів, погоджених Сторонами.
Відповідно до п.3.5.1. Договору в редакції Додаткової угоди №7 від 09.07.2021 до Договору, ?порядок сплати авансових платежів: Протягом 5 банківських днів з дня підписання цього Договору Підрядник перераховує на розрахунковий рахунок Субпідрядника авансовий платіж на закупівлю ПВХ мембрани для виконання Робіт на секції 1.3. Об'єкта у сумі 197165,92, в т. ч. ПДВ - 32860,99 грн; Протягом 30 банківських днів з дня передачі фронту робіт по секції 1.2. Об'єкта Підрядник перераховує на розрахунковий рахунок Субпідрядника авансовий платіж на закупівлю матеріалів для виконання Робіт на секції 1.2. Об'єкта у сумі 1381049,58 грн, в тому числі ПДВ - 230174.93 грн; За 5 банківських днів до початку виконання комплексу Робіт на секції 1.1. Об'єкта Підрядник перераховує на розрахунковий рахунок Субпідрядника авансовий платіж на закупівлю матеріалів у сумі 1120961,63 грн, в тому числі ПІДВ - 186826,94 гри; За 5 банківських днів до початку виконання комплексу додаткових Робіт влаштування тепло, -гідроізоляції покрівлі на секціях 1.1., 1.2, 1.3. Об'єкта Підрядник перераховує на розрахунковий рахунок Субпідрядника авансовий платіж на закупівлю матеріалів для виконання Робіт на секції 1.2. Об'єкта у сумі 45787,85 грн, в тому числі ПДВ - 7631,31 грн; Протягом 5 банківських днів з дня передачі фронту робіт Підрядник перераховує на розрахунковий рахунок Субпідрядника авансовий платіж на закупівлю матеріалів для виконання додаткових робіт з влаштування гідроізоляції над підвальними перехідними галереями між секціями 1-2 і секціями 2-3 та деформаційного шва по секції 1.3. Об'єкта у сумі 46708,26 грн, в тому числі ПДВ - 7784,71грн; Протягом 5 банківських днів з дня передачі фронту робіт Підрядник перераховує на розрахунковий рахунок Субпідрядника авансовий платіж на закупівлю матеріалів для виконання додаткових робіт з влаштування герметизації отвору між поверхнею бетону та поверхнею вводів інженерних мереж Об'єкта у сумі 157818.12 грн, в тому числі ПДВ - 26303,02 грн; За 5 банківських днів до початку виконання комплексу додаткових Робіт влаштування тепло, -гідроізоляції покрівлі на секціях 1.1., 1.2., 1.3. Об'єкта Підрядник перераховує на розрахунковий рахунок Субпідрядника авансовий платіж на закупівлю матеріалів для виконання Робіт на секції 1.2. Об'єкта у сумі 172544,40 грн, в тому числі ПДВ - 28757,40 грн.
Згідно з п. 3.5.2. Договору оплата фактично виконаних робіт за розрахунковий місяць здійснюється Підрядником протягом 5 банківських днів після підписання сторонами Акту виконаних робіт ф.КБ-2в та Довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 за відповідний місяць.
Відповідно до п.6.1.3. Договору Підрядник зобов'язаний здійснювати приймання робіт, що були виконані Субпідрядником у строки та відповідно до умов, встановлених Договором, а також своєчасно оплачувати належним чином виконані роботи відповідно до умов Договору.
Додатком №1\6 до Договору сторони визначили Договірну ціну №7 на виконання додаткових робіт з влаштування тепло-, гідроізоляції покрівлі на суму 296907,62 грн.
Додатком №5 до Договору сторони визначили Календарний графік виконання робіт.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання умов Договору було виконано та за Актами приймання виконаних будівельних робіт ф.КБ-2в та Довідками про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 від 31.07.2019, 31.08.2019, 30.11.2019, 31.03.2020, 30.06.2020, 31.07.2020, 31.08.2020, 30.09.2020 передано, а відповідачем прийнято виконані позивачем роботи по Об'єкту на загальну суму 4228655,58 грн.
Вказане також підтверджується наявними в матеріалах справи зареєстрованими податковими накладними.
Cтрок виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором субпідряду №2019\ГП-3 від 29.05.2019 є таким, що настав.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт виконав частково здійснивши оплату позивачу у розмірі 4020000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з АТ "Укрсиббанк" за період з 25.06.2019 по 06.08.2021, внаслідок чого за відповідачем наявна заборгованість у розмірі 208655,58 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Згідно з статтею 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За змістом частини 1 статті 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Згідно частини 1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Оскільки, наявність заборгованості підтверджено наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів її оплати в повному обсязі, колегія суддів погоджується з висновокм місцевого господарського суду про наявності підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 208655,58 грн.
Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 69815,80 грн, 3% річних у розмірі 9483,82 грн та пені у розмірі 158,06 грн, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (частина 3 статті 549 ЦК України).
Відповідно до п.8.2. Договору за порушення строків оплати фактично виконаних та прийнятих робіт Підрядник сплачує пеню в розмірі 0,05% за кожен день прострочення, нараховану на суму простроченого платежу.
Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, умовам Договору та є арифметично вірними, а тому позовні вимоги в даній частині обґрунтовано задоволені місцевим господарським судом.
Щодо твердження апелянта про наявність підстав для зменшення штрафних санкцій апеляційний господарський суд зазначає таке.
Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Аналогічні принципи наведено у статті 233 ГК України, за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
При цьому, відповідно до частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати з покупця надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для покупця і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Відповідну правову позицію викладено в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.
Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.
Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
При цьому зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статті 86 ГПК України на власний розсуд та внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 27.03.2019 у справі №912/1703/18.
Господарський суд об'єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання) тощо.
Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статті 86 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідженню конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.
У свою чергу, в статті 233 ГК України визначено в якості обставин, які беруться до уваги у випадку зменшення неустойки, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть учать у зобов'язанні; не лише майнові, але і інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.
Судова практика виходить з того, що істотне значення можуть мати обставини, які стосуються ступеня виконання зобов'язання, причин невиконання або неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків тощо.
При застосуванні частини 3 статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини 3 статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 ЦК України та статтею 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Разом з тим апелент не надав суду жодних доказів та не навів беззаперечних обставин, які могли свідчити про поважність причин неналежного виконання зобов'язання, винятковість обставин чи невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) наслідкам порушення зобов'язання.
Так, згідно зі статтями 42, 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється, зокрема, на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Враховуючи, що відповідачем в обґрунтування своїх вимог та заперечень не надано суду належних доказів щодо винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій у даній справі.
Згідно з частинами 2, 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості у розмірі 208 655,58 грн, інфляційних втрат у розмірі 69 815,80 грн, 3% річних у розмірі 9 483,82 грн, пені у розмірі 158,06 грн.
У зв'язку з наведеним, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи, викладені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта (відповідача).
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-БУД" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 у справі №910/5992/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 у справі №910/5992/23 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/5992/23 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 08.11.2023.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Г.П. Коробенко
Є.Ю. Шаптала