ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" листопада 2023 р. Справа №909/410/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Орищин Г.В.,
суддів Галушко Н.А.,
Желіка М.Б.
секретар судового засідання Костерева О.А.
розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайтен Машинері Україна» від 24.07.2023
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.2023 (повний текст рішення складено 03.07.2023, суддя Максимів Т.В)
у справі № 909/410/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайтен Машинері Україна»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Консервний завод «Консерваторія»
про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 220815,01 грн
за участю представників:
від позивача - Карпин П.Й.
від відповідача - не з'явились
28 квітня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Тайтен Машинері Україна» звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Консервний завод «Консерваторія» 220815,01 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу сільськогосподарської техніки від 07.01.2021 №TMU-412Т-21.
В обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «Тайтен Машинері Україна» покликається ст. 526, 530, 549, 610, 612, 625, 629, 655 ЦК України, ст.193 ГК України та зазначає про виконання ним укладеного між сторонами договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №TMU-412T-21 від 07.10.2021, відповідно до умов якого позивач поставив відповідачу товар, однак, відповідач, в порушення п.2.4. договору, отриманий товар оплатив частково, внаслідок чого в останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 106363,85 грн. За порушення строку здійснення оплати поставленого товару позивач, на підставі п.7.1. договору, нарахував відповідачу пеню в сумі 53603,58 грн. та 60847,58 грн. 40% річних, у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України та п.7.2. договору.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.2023 у даній справі позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайтен Машинері Україна» задоволено частково; з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консервний завод «Консерваторія» на користь позивача стягнуто 7248,66 грн - пені та 14497,29 грн - 40% річних, а також 326,19 грн судового збору; в частині позовних вимог про стягнення 106363,85 грн основного боргу, 46354, 92 грн пені та 46350,29 грн 40% річних відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «Тайтен Машинері Україна» та відмовляючи в стягненні 106363,85 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок курсової різниці, виходячи зі змісту істотних умов, укладеного між сторонами, договору, його ціни, загальної вартості та порядку розрахунків, суд дійшов висновку, що сторони, вказані умови договору визначили та погодили у національній валюті - гривні, натомість встановленням в договорі прив'язки до еквіваленту в іноземній валюті - Євро, сторони внесли неясність в такі умови, що не може використовуватись позивачем для покращення свого становища по відношенню до другої сторони договору. На переконання суду, в даному випадку ризик, пов'язаний з неясністю такої умови несе позивач, оскільки ціна товару, що є істотною умовою договору вказана у гривнях, тому він позбавлений права на стягнення вартості товару, визначеної в подальшому в іноземній валюті. Водночас, суд зазначив про відсутність виставленого з боку продавця (позивача) рахунка на другий платіж, як це визначено п. 2.1 договору, із зазначенням іншої суми. Відтак, відповідач сплативши вартість товару визначену у договорі та видатковій накладній, добросовісно виконав зобов'язання перед позивачем щодо оплати товару в повному обсязі.
Щодо стягнення пені та 40% річних за несвоєчасне виконання умов договору, суд встановив, що такі підставно заявлені позивачем, однак, здійснивши їх перерахунок, дійшов висновку що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 7248,66 грн. пені та 14497,29 грн. 40 % річних.
Не погодившись з ухваленим рішенням, позивач оскаржив таке в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі позивач звертає увагу на неповне з'ясування судом умов укладеного між сторонами договору в частині проведення розрахунків за поставлений товар, що стало наслідком ухвалення неправильного рішення. Як на підставу для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового позивач, зокрема, покликається на таке:
- з аналізу змісту договору вбачається, що грошове зобов'язання покупця хоч і виражене у гривні, проте має прив'язку до еквіваленту в іноземній валюті - євро. При цьому сторони передбачили порядок визначення суми, що підлягає сплаті у гривнях, у п. 2.4 договору, відповідно до якого, покупець повинен сплатити суму заборгованості у гривнях з врахуванням відповідного курсу продажу євро встановленого МВРУ на момент закриття торгів, на день, який передує дню фактичного здійснення платежу покупцем. Сторони визначили грошовий еквівалент в іноземній валюті - євро, що підлягає сплаті у гривнях за відповідним курсом євро встановленого на МВРУ, тобто ціна товару фіксується в Євро на момент підписання договору і надалі не змінюється. Сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається шляхом множення зазначеного в п. 2.3 договору грошового еквівалента в іноземній валюті на відповідний курс продажу євро на МВРУ на момент закриття торгів на день, який передує дню фактичного здійснення платежу покупцем. Таким чином, виходячи з умов договору, покупець взяв на себе обов'язок здійснювати оплату вартості товару з урахуванням курсу євро до гривні, встановленому на МВРУ на момент закриття торгів в день, що передує дню здійснення кожної операції за договором. Разом з тим, позивач звертає увагу суду на здійснення відповідачем першого платежу в розмірі 412075,35 грн., що є еквівалентом 13500,00 євро та відрізняється від суми означеної в п. 2.3.1 договору (411164.10 грн.) Відтак, апелянт зазначає, що ТОВ «Консервний завод «Консерваторія», укладаючи договір, знало та усвідомлювало той факт, що вартість товару виражена в іноземній валюті - євро та, що усі розрахунки повинні проводитись у порядку, визначеному п. 2.4 договору;
- позивач вважає, що суд дійшов помилкового висновку про порушення ним порядку здійснення розрахунків, що полягає у відсутності виставлення покупцю розрахунків на оплату, оскільки за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним бухгалтерським документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за товар, тобто носить інформаційний характер;
- апелянт зазначає, що ним правильно здійснено розрахунки заявлених до стягнення сум пені та 40% річних від простроченого зобов'язання, вираженого в іноземній валюті, з врахуванням чинного законодавства та актуальної практики Верховного Суду.
Процесуальний хід розгляду даної справи відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду.
Відповідач своїм правом, передбаченим ст. 263 ГПК України не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав, участі уповноваженого представника в жодному судовому засіданні не забезпечив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Тайтен Машинері Україна», а також про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень.
За клопотанням представника позивача, розгляд справи відбувався з ним в режимі відеоконфренції з використанням власних технічних засобів, поза межами приміщення суду. В даному судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, а також свої міркування, висловлені у попередньому судовому засіданні.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія зазначає наступне:
7 жовтня 2021 року між ТОВ «Тайтен Машинері Україна» (продавець) та ТОВ «Консервний завод «Консерваторія» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №TMU-412T-21, за умовами п.1.1. якого продавець зобов'язався передати у власність покупця сільськогосподарську техніку (далі-товар), згідно з умовами оплати, які викладені в п.2.3, а також п. 2.4 даного договору.
За умовами п. 1.2. договору специфікація на товар наведена в додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору.
Товар постачається на умовах DDP (Інкотермс -2010), адреса: Івано-Франківська область, м. Коломия, в строк до 26 жовтня 2021 р., при умові 30% оплати товару (п.1.3. договору).
Відповідно до п. 2.1 договору сторони встановлюють ціну товару в гривнях, а також встановлюють грошовий еквівалент в іноземній валюті - EURO (далі - еквівалент), який визначено по курсу продажу євро на Міжбанківському валютному ринку України (далі - МВРУ "міжбанк", "курс продажу") на момент закриття торгів на день, який передує дню підписання цього договору. Загальна сума договору складається з суми всіх платежів, здійснених покупцем на підставі виставлених продавцем рахунків згідно договору.
Згідно п.2.2. договору, на момент підписання цього договору загальна вартість товару становить 1370547,00 (один мільйон триста сімдесят тисяч п'ятсот сорок сім) грн., в т.ч. ПДВ 20% -228424 грн. 50 коп.
Грошовий еквівалент в іноземній валюті становить 45000,00 євро (сорок п'ять тисяч євро 00 євроцентів), який визначено по курсу продажу євро на Міжбанківському валютному ринку України (далі - МВРУ «міжбанк», «курс продажу») на момент закриття торгів на день, який передує дню підписання цього договору і становить 30,4566 гривень за один євро.
На момент підписання цього договору вартість кожної одиниці товару становила:
1. Плуг оборотний KUHN MULTI-LEADER 8T (5+3) LPO, новий -1370547,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% -228424,50 грн. Грошовий еквівалент в іноземній валюті - 45000, 00 ЄВРО (сорок п'ять тисяч євро 00 євроцентів), який визначено по курсу продажу євро на МВРУ на момент закриття торгів на день, який передує дню підписання цього договору і становить 30,4566 гривень за один євро.
В п.2.3. договору, сторони встановили, що протягом терміну дії договору, грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті в гривнях в такому порядку:
п. 2.3.1. Платіж в розмірі 411164 (чотириста одинадцять тисяч сто шістдесят чотири ) грн 10 коп., в т.ч. ПДВ 20 % , здійснюється покупцем до 21 жовтня 2021 року. Грошовий еквівалент в іноземній валюті - 13500, 00 євро (тринадцять тисяч п'ятсот євро), який визначено по курсу продажу євро на МВРУ на момент закриття торгів на день, який передує дню підписання цього договору і становить 30,4566 гривень за один євро.
п. 2.3.2. Платіж в розмірі 959382 (дев'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч триста вісімдесят дві ) грн 90 коп., в т.ч. ПДВ 20 %, здійснюється покупцем до 21 квітня 2022 року. Грошовий еквівалент в іноземній валюті - 31500, 00 ЄВРО (тридцять одна тисяча п'ятсот євро), який визначено по курсу продажу євро на МВРУ на момент закриття торгів на день, який передує дню підписання цього договору і становить 30,4566 гривень за один євро.
За умовами п. 2.4 договору, покупець зобов'язаний здійснити оплату за цим договором, таким чином, що сума у гривнях, що підлягає сплаті покупцем на виконання ним зобов'язань за п.2.3., визначається шляхом множення зазначеного в цьому пункті грошового еквіваленту в іноземній валюті, на відповідний курс продажу євро на МВРУ ( що вказаний у графі "міжбанк", "курс продажу") на момент закриття торгів, на день, який передує дню фактичного здійснення платежу покупцем, при цьому, додаткових угод та надсилання повідомлень покупцю не вимагається.
Відповідно до п. 3.2 договору продавець зобов'язаний передати товар покупцеві в термін та у місці, що вказано в п.1.3 договору.
Приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем в день його отримання від продавця, покупець зобов'язаний перевірити комплектність, цілісність тари, пломб на ній (при їх наявності), а також відсутність ознак пошкодження товару і у випадку їх виявлення негайно, до закінчення приймання, письмово заявити продавцю. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем.
В п.7.1. сторони погодили, що у випадку прострочення термінів оплати (у т.ч. кожного з платежів), встановлених умовами цього договору покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме в період нарахування пені). Пеня нараховується за весь період прострочення аж до моменту фактичної оплати всієї суми заборгованості. Період нарахування пені не обмежується шестимісячним строком, визначеним ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.
Відповідно до п. 7.2 договору, керуючись ст.625 Цивільного кодексу України, сторони домовилися, що у разі прострочення термінів оплати (у т.ч. кожного з платежів), встановлених умовами цього договору покупець сплачує продавцю 40 % річних від простроченої суми та суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Права та обов'язки сторін цього договору виникають в момент його підписання та припиняються належним виконанням сторонами всіх його умов, а також в інших випадках, передбачених законом (п.5.1. договору).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 21.10.2021 відповідач, на виконання п.2.3.1. договору, перерахував позивачу 412075,35 грн., що еквівалентно 13500 євро (курс євро на переддень 30,5241).
На виконання умов договору 25.10.2021 позивач передав у власність відповідача товар - плуг оборотний KUHN MULTI-LEADER 8T (5+3) LPO, що підтверджується актом № 1 приймання - передачі техніки і видатковою накладною №36117 та не заперечується відповідачем.
Згодом, на виконання п.2.3.2 договору, відповідач 25.04.2022 оплатив 464561,51 грн, 13.05.2022 - 200000,00 грн., 17.05.2022 - 200000,00 грн, 19.05.2022 - 100000,00 грн, що загалом становить 1376636,86 грн. - вартість товару, визначену у видатковій накладній №36117 від 25.10.2021 з врахуванням курсу євро на МВРУ станом на 24.02.2022.
Вказані обставини не заперечуються сторонами, однак, позивач вказав, що за умовами п.2.2. договору на момент укладення договору вартість товару становила 1370547,00 грн - грошовим еквівалентом в іноземній валюті було 45000, 00 євро. Станом на момент оплати товару відповідачем було сплачено 1376636,86 грн, що в перерахунку до визначеного договором грошового еквівалента в іноземній валюті становило 42381,51 євро.
Таким чином, на переконання позивача, відповідач оплатив товар частково, відтак його заборгованість перед позивачем, станом на момент звернення до місцевого господарського суду з даним позовом, становила 2618,49 євро (45000,00 євро - 42381,51 євро), гривневий еквівалент, якої згідно курсу продажу євро на МВРУ на момент закриття торгів на день, який передує дню пред'явлення даного позову (25.04.2023 - 40,6203 грн за один євро) становив 106363,85 грн.
За порушення строку здійснення оплати поставленого товару позивач, на підставі п.7.1. договору, нарахував відповідачу пеню в сумі 53603,58 грн., а також, керуючись ст.625 Цивільного кодексу України та п.7.2. договору, 60847,58 грн - 40% річних, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
За змістом п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).
На підставі господарського договору між суб'єктами господарювання виникають господарські зобов'язання, в силу яких один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173, 174 ГК України).
За змістом ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтями 525, 526, 530 ЦК України унормовано, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
За умовами ст.524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч. 2 ст. 533 ЦКУ).
Але при цьому грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях (ч. 1 ст. 533 ЦКУ).
Отже, з наведеного слідує, що сума, яка підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається у гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц).
В даному випадку, сторони в п. 2.2 договору погодили, що розмір курсу продажу євро на міжбанківському валютному ринку України на момент закриття торгів, які застосовуються при визначенні грошового еквіваленту за цим договором, визначаються на підставі даних оприлюднених на Українському фінансовому сервері (http://minfin.com.ua).
В п.2.3. договору сторони встановили наступний порядок здійснення оплати товару:
- п. 2.3.1. Платіж в розмірі 411164 (чотириста одинадцять тисяч сто шістдесят чотири ) грн 10 коп., в т.ч. ПДВ 20 % , здійснюється покупцем до 21 жовтня 2021 року. Грошовий еквівалент в іноземній валюті становить 13500, 00 євро (тринадцять тисяч п'ятсот євро), який визначено по курсу продажу євро на МВРУ на момент закриття торгів на день, який передує дню підписання цього договору і становить 30,4566 гривень за один євро.
п. 2.3.2. Платіж в розмірі 959382 (дев'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч триста вісімдесят дві ) грн 90 коп., в т.ч. ПДВ 20 %, здійснюється покупцем до 21 квітня 2022 року. Грошовий еквівалент в іноземній валюті становить 31500, 00 євро (тридцять одна тисяча п'ятсот євро), який визначено по курсу продажу євро на МВРУ на момент закриття торгів на день, який передує дню підписання цього договору і становить 30,4566 гривень за один євро.
Водночас, пунктом 2.4 договору сторони уточнили порядок визначення оплати у гривнях з прив'язкою до курсу продажу грошового еквіваленту в іноземній валюті, зокрема, у вказаному пункті договору йдеться про обов'язок покупця здійснити оплату за цим договором, таким чином, що сума у гривнях, що підлягає сплаті покупцем на виконання ним зобов'язань за п.2.3., визначається шляхом множення зазначеного в цьому пункті грошового еквіваленту в іноземній валюті, на відповідний курс продажу євро на МВРУ (що вказаний у графі «міжбанк», «курс продажу») на момент закриття торгів, на день, який передує дню фактичного здійснення платежу покупцем, при цьому, додаткових угод та надсилання повідомлень покупцю не вимагається.
Отже, зі змісту п. 2.4 договору слідує, що покупець зобов'язаний здійснювати оплату вартості товару з врахування курсу продажу євро на МВРУ, на момент закриття торгів, на день, який передує дню фактичного здійснення платежу покупцем.
З п. 2.3.2 договору вбачається, що платіж еквівалентний 31500, 00 євро мав бути здійснений покупцем до 21.04.2022. Однак, з матеріалів справи вбачається, а сторонами не заперечується, що відповідач здійснював оплату означеного платежу поступово, частинами. Так, 25.04.2022 відповідачем було перераховано 464561,51 грн., що еквівалентно 13910,19 євро; 13.05.2022 - 200000,00 грн., що еквівалентно 5988,53 євро; 17.05.2022 - 200000,00 грн., що еквівалентно 5988,53 євро та 19.05.2022 100000,00 грн., що еквівалентно 2994,26 євро. Таким чином, з врахуванням п. 2.4 договору, відповідач, здійснюючи оплату частинами, зобов'язаний був сплачувати суму в гривнях з врахуванням курсу євро, який передував дню здійснення кожної фактичної оплати.
Враховуючи здійснену оплату від 21.10.2021 на суму 412075,35 грн., що еквівалентно 13500 євро, та оплату здійснену відповідачем частинами на загальну суму 964561,51 грн., що еквівалентно 28881,51 євро, відтак, відповідач загалом за поставлений товар оплатив 1376636,86 грн., що еквівалентно 42381,51 грн. Однак, умовами договору (п. 2.2) визначено, що грошовим еквівалентом ціни даного договору в іноземній валюті є 45000,00 євро. Отож, у відповідача перед позивачем, станом на день звернення до суду з даним позовом, наявна заборгованість 2618,49 євро, що еквівалентно 106363,85 грн. (по курсу євро станом на день, що передує 25.04.2023).
Варто зауважити, що п. 2.3.1 договору сторони погодили вартість першого платежу, який становив 411164,10 грн., що еквівалентно 13500 євро. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було здійснено перший платіж в сумі 412075,35 грн., що еквівалентно 13500 євро. З наведеного слідує, що сума першого платежу, здійсненого відповідачем, відмінна від суми у гривнях, визначеної у п. 2.3.1 договору. Таким чином, з наведеного можна дійти висновку про те, що відповідач чітко розумів та усвідомлював необхідність коригування вартості платежу у гривнях на курс євро, який передував дню фактичного здійснення платежу.
Частина 1 ст. 627 ЦК України презюмує, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір, за змістом ст.629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на наведене, судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду про неясність тлумачення умов договору, як таких, які спрямовані на покращення становища позивача за рахунок відповідача, та вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 106363,85 грн., що еквівалентно 2618,49 євро, такими, що підлягають задоволенню, як обґрунтовані та підставно заявлені.
Щодо невиставлення рахунків продавцем, суд зазначає, що рахунок на оплату за своєю правовою природою не є первинним бухгалтерським документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за товар, тобто носить інформаційний характер, відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 29.04.2020 у справі № 915/641/19.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Стаття 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Пунктом 7.1. договору сторони визначили, що у випадку прострочення термінів оплати (у т.ч. кожного з платежів), встановлених умовами цього договору покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме в період нарахування пені). Пеня нараховується за весь період прострочення аж до моменту фактичної оплати всієї суми заборгованості. Період нарахування пені не обмежується шестимісячним строком, визначеним ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2).
В п. 7.2 договору сторони домовилися, що у разі прострочення термінів оплати (у т.ч. кожного з платежів), встановлених умовами цього договору покупець сплачує продавцю 40 % річних від простроченої суми за весь час прострочення.
З огляду на порушення відповідачем умов договору в частині своєчасності здійснення ним обумовлених платежів, позивач, на підставі п. 7.1 та п 7.2 договору, нарахував відповідачу 53603,58 грн. пені та 60847,58 грн - 40% річних. Здійснивши перевірку нарахованих позивачем пені та відсотків річних, судова колегія вважає, що такий розрахунок є обґрунтованим, арифметично вірним, а тому підлягає задоволенню в заявленому обсязі, а рішення місцевого господарського суду про відмову в задоволенні стягнення 46354,92 грн. пені та 46350,29 грн. 40% річних підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій покладається на відповідача.
Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 277, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайтен Машинері Україна» задоволити.
Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.2023 у справі № 909/410/23 скасувати в частині відмови у позові.
В решті рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.2023 у справі № 909/410/23 залишити без змін, у зв'язку з чим викласти п. 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:
«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консервний завод «Консерваторія», вул. Д. Січинського, буд. 53, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78200 (код 35185378) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайтен Машинері Україна», вул. Машинобудівників, буд.1, смт. Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область, 08162 (код 38379774) 106363 (сто шість тисяч триста шістдесят три) грн 85 коп. основного боргу, 53603 (п'ятдесят три тисячі шістсот три) грн 58 коп. - пені та 60847 (шістдесят тисяч вісімсот сорок сім) грн 58 коп. - 40% річних.»
Судові витрати покладаються на відповідача.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консервний завод «Консерваторія», вул. Д. Січинського, буд. 53, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78200 (код 35185378) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайтен Машинері Україна», вул. Машинобудівників, буд .1, смт. Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область, 08162 (код 38379774) 7879 (сім тисяч вісімсот сімдесят дев'ять) грн 07 коп. судового збору за розгляд справи судом першої та апеляційної інстанцій.
Господарському суду Івано-Франківської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.
Справу повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено 09.11.2023.
Головуючий суддя Г.В. Орищин
суддя Н.А. Галушко
суддя М.Б. Желік