Ухвала від 10.11.2023 по справі 515/1517/23

Справа № 515/1517/23

Провадження № 2/515/1993/23

Татарбунарський районний суд Одеської області

УХВАЛА

іменем України

про забезпечення позову

10 листопада 2023 року Татарбунарський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Зубова О.С., секретар судового засідання Коренчук О.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Татарбунари заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

встановив:

В провадженні Татарбунарського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа №515/1517/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за аліментами та пені за несвоєчасну сплату аліментів. Ухвалою суду від 10 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі.

Згідно з ухвалою суду від 18 вересня 2023 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви; накладено арешт на майно та кошти, що належать або підлягають передачі чи сплаті ОСОБА_3 у межах ціни позову у розміру 327 022,08 грн.

08 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулася з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на особистий рахунок, майно та кошти ОСОБА_4 у межах ціни позову у розміру 327 022,08 грн, яка представляє інтереси боржника ОСОБА_3 в рамках виконавчого провадження № 72299200 та на рахунок якої надходять кошти, що підлягають арешту на виконання ухвали суду про забезпечення позову від 18 вересня 2023 року. З вказаного вбачається, що боржник й надалі має доступ до коштів, що підлягають передачі за відкритим виконавчим провадженням, тобто умисно ухиляється від виконання ухвали суду шляхом переведення коштів третій особі. Крім того, просить також забезпечити позов шляхом зобов'язання приватного виконавця Качурки В.В. зупинити передачу стягнутих коштів та/або майна у межах вказаного виконавчого провадження (вх. №6300/23-вх 09.11.2023).

За правилами ч.1 ст.153 ЦПК України заява розглядалась без повідомлення учасників справи.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, прийшов до таких висновків.

За змістом ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.п.1,2 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Підставами для забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме та рухоме майно, грошові кошти є належність цього майна, коштів відповідачеві, їх знаходження в нього чи в інших осіб.

Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2,18,153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що предметом позову є стягнення з відповідача (батька дитини) заборгованості зі сплати аліментів, індексації та пені за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 327 022,08 грн. Дана заборгованість виникла внаслідок несплати аліментів, присуджених судовим рішенням (справа №501/2390/16-ц).

Відповідно до ухвали суду від 18 вересня 2023 року забезпечено вказаний позов шляхом накладення арешту на майно та кошти, що належать або підлягають передачі чи сплаті ОСОБА_3 у межах ціни позову у розміру 327 022,08 грн.

З копії постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурки В.В. про відкриття виконавчого провадження №72299200 від 19 липня 2023 року вбачається, що на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист №501/2092/19, виданий 29 червня 2023 року Іллічівським міським судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 ринкової вартості 1/2 частини об'єкту незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , без врахування земельної складової у розмірі 543 700,00 грн.

06 вересня 2023 року боржник ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_4 представляти його інтереси в усіх установах, підприємствах, організаціях будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у тому числі і в органах державної виконавчої служби, у приватних виконавців виконавчого округу Одеської області; представляти його інтереси з питань виконання судових рішень, брати участь у виконавчих провадженнях з усіма права, наданими останньому Законом України "Про виконавче провадження", Інструкцією про проведення виконавчих дій та іншими нормативно-правовими актами України, у т.ч. представляти інтереси стягувача у виконавчому провадженні №72299200 та отримувати стягнені з боржника ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 543 700,00 грн шляхом перерахування їх приватним виконавцем на банківський рахунок, відкритий на ім'я уповноваженого представника.

11 вересня 2023 року стягувач ОСОБА_3 надав приватному виконавцю реквізити банківського рахунку для перерахування стягнених з боржника коштів.

Накласти арешт на рахунок, майно та кошти іншої особи позивач просить з метою подальшого виконання судового рішення заборгованості зі сплати аліментів, індексації та пені за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 327 022,08 грн.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права.

Згідно з ч.1 ст.1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Окрім національного законодавства, також і прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Оскільки з матеріалів заяви вбачається наявність спору, враховуючи характер та зміст заявлених позовних вимог, які виходять із неналежного виконання відповідачем аліментних зобов'язань, від виконання яких боржник ухилявся, що свідчить про умисний характер його дій, наведені заявницею мотиви необхідності вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованими, так як не вжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду в разі, якщо поданий позов буде задоволено, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню шляхом накладення арешту на кошти, належні ОСОБА_3 та які будуть перераховані на рахунок ОСОБА_4 в рамках виконавчого провадження №72299200 та зобов'язання державного виконавця перераховувати кошти ОСОБА_3 на депозитний рахунок до вирішення спору у справі про стягнення заборгованості за аліментами та пені за несвоєчасну сплату аліментів.

В іншій частині заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки накладення арешту на особистий рахунок, майно та кошти ОСОБА_4 призведе до втручання у право власності останньої. Крім того, заявником не надано доказів в обґрунтування співмірності виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, зокрема щодо співмірності ціни позову із вартістю, на який заявник просить накласти арешт: позивач не надала до суду відомості майна та докази, що ціна майна іншої особи дорівнює ціні позову.

Щодо зустрічного забезпечення, суд не вбачає підстав для його застосування, оскільки судом не встановлено обставин, передбачених ч.3 ст.154 ЦПК України.

Керуючись ст. 149-153 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовільнити частково.

В порядку забезпечення позову накласти арешт на кошти, що належать або підлягають передачі чи сплаті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та будуть перераховані на ім'я ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , на рахунок НОМЕР_3 , відкритий в АТ "Ощадбанк", МФО 328845, у межах ціни позову у розміру 327 022,08 грн (триста двадцять сім тисяч двадцять дві грн 08к.).

Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурку В'ячеслава Вікторовича перераховувати кошти, які будуть надходить ОСОБА_3 в рамках виконавчого провадження № 72299200, на депозитний рахунок приватного виконавця без подальшого перерахування стягувачу, до вирішення спору у справі №515/1517/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за аліментами та пені за несвоєчасну сплату аліментів.

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

Боржник: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Отримувач коштів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

В іншій частині заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Роз'яснити заявнику, що:

-у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня подання заяви про забезпечення позову.

-у разі неподання заявником відповідної позовної заяви, заходи забезпечення позову скасовуються судом.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, для чого належно завірену копію даної ухвали негайно видати заявниці для направлення (передачі) її в термін 3 робочих днів державному виконавцю Татарбунарського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Після спливу 5 днів з дня видачі копії даної ухвали заявниці, направити копії даної ухвали іншим учасникам справи для відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.С.Зубов

Попередній документ
114821442
Наступний документ
114821444
Інформація про рішення:
№ рішення: 114821443
№ справи: 515/1517/23
Дата рішення: 10.11.2023
Дата публікації: 13.11.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Татарбунарський районний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено за підсудністю (20.12.2023)
Дата надходження: 29.09.2023
Предмет позову: Про стягнення заборгованості по аліментам
Розклад засідань:
03.11.2023 14:00 Татарбунарський районний суд Одеської області
28.11.2023 14:30 Татарбунарський районний суд Одеської області
01.02.2024 09:30 Саратський районний суд Одеської області
07.02.2024 14:00 Саратський районний суд Одеської області
27.02.2024 14:00 Саратський районний суд Одеської області
29.02.2024 14:00 Саратський районний суд Одеської області
30.04.2024 10:30 Одеський апеляційний суд
04.06.2024 11:00 Одеський апеляційний суд