Справа № 522/3647/22
Провадження по справі №1-кп/522/3095/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження №12022164500000201 від 17.02.2022 на підставі обвинувального акту стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Роскопіль, Березівського району Одеської області, громадянки України, маючу середню освіту, не працевлаштованої, не маючої на утриманні малолітніх дітей, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
18.02.2022, приблизно о 18:30 годині, ОСОБА_3 знаходилась у торгівельному залі магазину «СRОРР», що належить ТОВ ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» та розташований за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька 5/2.
Маючи намір, направлений на вчинення крадіжки чужого майна та переслідуючи ціль незаконного збагачення, впевнившись що її дії залишаються непомітними для оточуючих, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, ОСОБА_3 , шляхом вільного доступу, взяла з полиць магазину футболку жіночу, вартістю 159, 20 гривень; сумку жіночу, вартістю 79,20 гривень; капелюх жіночій, вартістю 287,20 гривень; спідницю жіночу, вартістю 527,20 гривень; футболку чоловічу, вартістю 447,20 гривень та пішла з ними у примірочну кабіну вказаного магазину.
Надалі, ОСОБА_3 , продовжуючи свій злочинний намір, направлений на вчинення крадіжки чужого майна, перебуваючи у примірочній кабінці, зняла з вказаних товарів бірки, після чого помістила їх до паперового пакету.
Надалі, ОСОБА_3 , не розрахувавшись за вищевказаний товар на касі магазину, пройшла повз лінію контролю та намагалася покинути місце вчинення кримінального правопорушення, тим самим таємно викрасти майно і спричинити ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП»» матеріальну шкоду на загальну суму 1500 гривень, однак, довести свій злочинний намір до кінця не змогла по незалежним від її волі обставинам, так як була зупинена співробітником магазину при виході з нього.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 винною себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України визнала в повному обсязі та підтвердила обставини справи, які описані у обвинувальному акті. Просила суд суворо її не карати, урахувати її щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також те що шкода кримінальним правопорушенням не завдана, цивільні позови під час досудового розслідування так і в ході судового розгляду справи не заявлені. Крім того, ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомила, що вона дійсно кається у вчиненому кримінальному проступку, яка вона вчинила ще до початку війни. На даний час вона змінила свій образ життя, бажає вступити до лав ЗСУ.
Предстаник потерпілого не з?явився, надавши заяву щодо розгляду обвинувального акту за їх участі та щодо відсутності матеріальних претензій до обвинуваченої у зв?язку із поверненням майна.
Суд з'ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції, їм було роз'яснено про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини у апеляційному порядку.
При таких обставинах, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів по справі, докази у судовому засіданні не досліджувались, згідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України.
Приймаючи до уваги вищевказане, суд вважає, що винність обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, повністю доведена.
Дії обвинуваченої ОСОБА_3 містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка раніше не судима.
Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, суд відносить - щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Щире каяття характеризує суб'єктивне ставлення винного до вчиненого кримінального правопорушення, яке полягає в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію, що склалася.
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у своїй постанові від 22 березня 2018 року у справі № 759/7784/15-к вказала про те, що розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Під час судового розгляду обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 встановлено, що обвинувачена визнала свою вину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію. За таких обставин суд вважає, що щире каяття обвинуваченої підтверджується об'єктивними обставинами.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої - не встановлено.
Враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , а саме, що обвинувачена щиро розкаялась у вчиненому кримінальному правопорушенні, тобто висловила щирий жаль з приводу вчиненого та осуд своєї поведінки, а також те що ОСОБА_3 на обліку у психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, дають у своїй сукупності підстави суду вважати, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 можливо без ізоляції від суспільства і необхідності призначення їй покарання у виді штрафу, оскільки саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 і для попередження вчинення ОСОБА_3 нових злочинів.
Позовна заява,- відсутня.
Судові витрати,- відсутні.
Питання речових доказів слід вирішити, керуючись правилами, викладеними ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374, 375, 376, 381-382, ч. 15 ст. 615 КПК України суд,-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався.
Речові докази по даному кримінальному провадженню, а саме: футболку жіночу, сумку жіночу, капелюх жіночій, спідницю жіночу, футболку чоловічу, надані на зберігання представнику потерпілого,-вважати повернутими за належністю;
-ДВД диск з відеозаписами,- зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_5
09.11.2023