Справа № 946/9983/21
Провадження № 2/946/977/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2023 року
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого Жигуліна С.М.
при секретарі Шарові Є.В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Ізмаїлі
справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3
про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням
ВСТАНОВИВ:
Позивач пояснив, що технічним паспортом на садибний (індивідуальний)житловий будинок АДРЕСА_1 , який виготовлений станом на 31 липня 2017 року він та ОСОБА_2 є власниками вказаного будинку, звідки самостійно знялась з реєстрації ОСОБА_4 . Вказані відповідач та ОСОБА_4 отримали право власності за свідоцтвом про право на спадщину за законом від 01 вересня 2000 року після смерті його дружини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_4 з урахуванням розірвання шлюбу мала прізвище ОСОБА_6 , з урахуванням чого в будинку була зареєстрована її донька ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказані особи в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 не проживають більше трьох років, з урахуванням чого просить визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідачі в судове засідання не з'явились, надали довіреності на позивача щодо розпорядження будинку АДРЕСА_1 та правом представляти інтереси в суді.
Вислухавши пояснення, думку захисту, суд вважає доведеним наступне.
У відповідності до вимог ст. 13 ч.1 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи в межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих у порядку, передбаченому ст. 81-89 ЦПК України.
Долученою до матеріалів справи документацією доведено, що технічним паспортом на садибний (індивідуальний)житловий будинок АДРЕСА_1 , який виготовлений станом на 31 липня 2017 року позивач та ОСОБА_2 є власниками вказаного будинку, звідки самостійно знялась з реєстрації ОСОБА_4 .
Суд також звертає увагу на те, що будь-яке судове рішення повинно бути направлене на настання відповідних юридичних наслідків, а судовий розгляд повинен мати ознаки ефективності. За наявними доказами суд повинен задовольнити вимоги або ж відмовити в їх задоволенні, належним чином вмотивувавши таке рішення. При цьому, суд у процесі розгляду справи повинен керуватися реальними, а не уявними мотивами ухвалюючи відповідне рішення, унеможливлюючи зловживання сторонами своїх прав, спрямоване на затягування процесу. Відповідно до ст.ст. 1-2, 11-13 ЦПК України сторона, звертаючись до суду з відповідними вимогами, повинна чітко дотримуватися основних засад судочинства, враховуючи специфіку відповідного процесу, виконувати свої обов'язки та користуватися наданими їй процесуальними правами, не допускаючи при цьому зловживання ними. Окрім вказаного суд зауважує, що цивільний процес має змагальний характер, а тому на сторону покладається відповідний набір процесуальних обов'язків, в тому числі щодо надання необхідних доказів стосовно спірного питання, включно з власного ініціативою в процесі збирання цих доказів.
Вказані відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_9 отримали право власності за свідоцтвом про право на спадщину за законом від 01 вересня 2000 року після смерті його дружини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З урахуванням розірвання шлюбу ОСОБА_4 мала прізвище ОСОБА_6 , з урахуванням чого в будинку була зареєстрована її донька ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Реєстрація відповідачів підтверджена даними домової книги, а відсутність за адресою АДРЕСА_1 підтверджена довіреністю ОСОБА_2 від 29 вересня 2917 року та ОСОБА_3 від 24 жовтня 2021 року.
Вказані особи в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 не проживають більше шести місяців, що у свою чергу відповідно до вимог ст. 71, 72 ЖК України є підставою для задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 141-142 ЦПК України розподіляються судові витрати.
Керуючись ст. 263-267 ЦПК України
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати такими, що втратили право користування житловим приміщенням ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою житлового будинку АДРЕСА_1 .
Скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку у порядку, передбаченому ст.354 ч.2 ЦПК України.
Суддя: С.М.Жигулін