Ухвала від 31.10.2023 по справі 947/519/231-кс/947/13101/23

Номер провадження: 11-сс/813/1741/23

Справа № 947/519/23 1-кс/947/13101/23

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 12.10.2023 у кримінальному провадженні №12022162480001181 від 30.09.2023, відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка селище Шах 10 Володарського Свердловського району Ворошиловградської області, українка, громадянка України, працює ПП «Городок» робітницею з прибирання, зареєстрована та мешкаюча за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 12.10.2023 частково задоволено клопотання старшого слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 погоджене з прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_10 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до ОСОБА_7 .

Застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби строком до 29 листопада 2023 року включно за адресою: АДРЕСА_1 із забороною підозрюваній ОСОБА_7 залишати місце свого проживання у період часу з 24 год 00 хв до 05 год 00 хв. кожного дня з покладенням відповідних обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України

Рішення слідчого судді мотивоване тим, що встановлені у судовому засіданні обставини ймовірного вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, а також характеризуючи дані підозрюваного та обставини щодо існування ризиків, свідчать про можливість запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції рішенням захисник підозрюваної ОСОБА_7 - ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу.

Доводи обґрунтовує тим, що в матеріалах справи не міститься доказів підтвердження існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Вказує, що ОСОБА_7 є пенсіонеркою, будучи на пенсії працює у ПП «Городок - КВП» на посаді робітник прибирання прибудинкової території та отримує зарплату у середньому 3642 грн, знаходиться у шлюбі з ОСОБА_11 , який є інвалідом другої групи та фактично прикований до ліжка. ОСОБА_7 добре характеризується на роботі та користується повагою в колективі.

Просить ухвалу слідчого судді скасувати, відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_7 , та обмежитися її особистим зобов'язанням виконувати обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Захисник підозрюваної ОСОБА_7 - ОСОБА_8 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі, у зв'язку з чим колегія суддів з урахуванням думки прокурора, вважає можливим розглянути справу за відсутності захисника підозрюваної.

Позиції учасників судового розгляду.

Заслухавши: суддю-доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції, переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Слід зазначити, що найбільш значущою гарантією прав людини, встановленою ст. 29 Конституції України, є право на свободу та особисту недоторканність. Відповідно до цієї статті передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З мотивувальної частини ухвали вбачається, що слідчий суддя зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону виконав в повному обсязі та врахував їх при постановленні ухвали, в зв'язку з чим доводи апеляційної скарги захисника є необґрунтованими, з огляду на таке.

Так, з клопотання слідчого вбачається, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Наявність на даній стадії у кримінальному провадженні обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_7 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, долученими до клопотання слідчого та ніким з учасників не оспорюється, а тому не перевіряється апеляційним судом.

Крім того, зважаючи на обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_7 злочинів, тяжкості, а також можливої міри покарання, яка може бути їй призначена у разі визнання винною, колегія суддів вважає, що рішення суду 1-ої інстанції є законним, оскільки є об'єктивні підстави вважати, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховування підозрюваної від суду.

При цьому, апеляційний суд враховує, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений (підозрюваний) може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицький проти Польщі», «Храїда проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.

Таким чином, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочинів один з яких є тяжким, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, апеляційний суд вважає правильним висновок слідчого судді про необхідність застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, оскільки більш м'які запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим ризикам та належної процесуальної поведінки підозрюваної, а доводи захисників з цього приводу в судовому засіданні ними жодним чином не доведені.

Апеляційний суд приймає до уваги, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, однак вважає, що зазначені соціальні фактори не спростовують викладені в ухвалі висновки слідчого судді та не дають достатніх підстав вважати, що вони можуть мати стримуючу дію та сприятимуть зменшенню існуючого ризику.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновок слідчого судді про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах справи, а застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваної та виконання нею процесуальних обов'язків.

Стороною захисту не наведено інших доводів щодо існування обставин, які могли би бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 183, 196, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_7 - ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 12.10.2023 у кримінальному провадженні №12022162480001181 від 30.09.2023, відносно ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
114820772
Наступний документ
114820774
Інформація про рішення:
№ рішення: 114820773
№ справи: 947/519/231-кс/947/13101/23
Дата рішення: 31.10.2023
Дата публікації: 13.11.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Одеський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; домашній арешт
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (31.10.2023)
Дата надходження: 17.10.2023
Розклад засідань:
31.10.2023 10:00 Одеський апеляційний суд