Справа № 530/1673/23
Номер провадження 2-н/530/160/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.2023 року суддя Зіньківського районного суду Полтавської області Должко С.Р., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", місце знаходження: м.Київ, вул.Шолуденка, 1 до ОСОБА_1 , місце проживання: с.Кияшківське, Миргородського району, Полтавської області про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий газ, -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Зіньківського районного суду Полтавської області із заявою до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий газ.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а відповідно до правила ч.1ст. 19 цього ж Кодексу суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до ст.162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно із статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вивчивши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень частини третьої статті 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Статтею 160 ЦПК України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з пунктом 3 частиною першою статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст 163 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
2. У заяві повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;
4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
3. До заяви про видачу судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника;
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
У відповідності до частини третьої статті 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Крім того, у пункті 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», у частині, що не суперечить нормам чинного цивільного процесуального законодавства, роз'яснено, що якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання цих послуг. У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи,
що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.
Також, у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються і перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги (пункти 4, 5 частина друга статті 163 ЦПК України).
У даному випадку зазначена заява від імені заявника була підписана та подана до суду його представником Радзієвською К.Р. і додатком 2 до заяви додано копію документа на право підпису Довіреність ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".
Разом з тим у преамбулі заяви не зазначено про те, що заява від імені заявника подається його представником і не зазначено ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, його місце проживання або місцезнаходження. Таким чином заява не відповідає вимогам ч. 2 ст. 163 ЦПК України.
Відповідно пункту 1) частини 1, ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Таким чином, якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок у силу вимог чинного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Відповідо до частини 3 статті 163 Цивільного процесуального кодексу України, "до заяви про видачу судового наказу додаються:
...копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред"явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості".
...інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обгрунтовує свої вимоги.
До заяви додано копію договору, суду невідомо, який був зміст договору на стан підписанання згідно заяви приєднання. До заяви додано Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб станом на 25.07.2023 року, а не на день звернення до суду. Заява про стягнення заборгованості подана до суду станом на 26.10.2023 року, а тому суду не відомо, чи вносилися зміни у даний витяг. Відмітка про це відсутня. Не додатно доказів неможливості досудового врегулювання спору, тобто того, що боржник повідомлявся про існування заборгованості.
В заяві вказується про заявник здійснює свою діяльність на основі ліцензії, копії якої не додано, як те вимагає закон. Заявник зазначає про те, що начебто він належним чином виконав свої зобов'язання по наданню послуг, при цьому до кінця незрозуміло, що саме він робив, які послуги він виконував і в чому саме вони полягають.У додатках до заяви відсутні відомості, що боржник отримував відповідні послуги від заявника.
Отже, подана ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" заява не відповідає вимогам статті 163 ЦПК України.
Частиною другою статті 167 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що наявні підстави, зокрема визначені пунктом 1 частини 1 статті 165 ЦПК України для відмови у видачі судового наказу, заява подана з порушенням вимог статті 163 цього кодексу.
Керуючись ст. 163,165,166, 167, 258-261 ЦПК України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у видачі судового наказу по заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", місце знаходження: м.Київ, вул.Шолуденка, 1 до ОСОБА_1 , місце проживання: с.Кияшківське, Миргородського району, Полтавської області про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий газ.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 165 Цивільного процесуального Кодексу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Крім того, заявник має право звернутися до суду з аналогічними вимогами у спрощеному позовному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена протягом п"ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Зіньківського районного суду
Полтавської області С.Р.Должко