Справа № 525/1153/23
Провадження №3/525/563/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2023 селище Велика Багачка
Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Прасол Я.В.,
секретаря судових засідань Хоменка М.М.,
з участю прокурора Чуйка Д.М.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області в режимі відеоконференції адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Миргород, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця, до адміністративної відповідальності раніше не притягався, є особою з інвалідністю ІІ групи безтерміново,
за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, в умовах особливого періоду (воєнного стану), вчинив недбале ставлення до військової служби, а саме: всупереч вимогам п.п. 22.5, 22.6 глави 22 розділу 2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, своїх функціональних обов'язків, за відсутності свідоцтва про хворобу, без погодження довідки ВЛК штатною ВЛК регіону, у період з 29 червня 2022 року по 20 вересня 2022 року підписав документи у третьому відділі РТЦК та СП, що стали підставою для виключення з військового обліку офіцерів запасу: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Прокурор Чуйко Д.М. викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення обставини, підтримав, посилався на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, та просив застосувати адміністративне стягнення у виді мінімального штрафу, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, у редакції, яка діяла на момент вчинення адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, суду пояснив, що дійсно допустив порушення, яке зазначене у протоколі про адміністративне правопорушення, порушення допустив через неуважність та значну зайнятість, обов'язки, які він виконував на момент вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення були новими для нього, наразі порушення усунуто, усі особи поновлені на військовому обліку. Просив застосувати до нього положення ст. 22 КУпАП та звільнити від адміністративної відповідальності, у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення.
Суд, заслухавши думку прокурора, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши наявні матеріали справи в їх сукупності та взаємозв'язку і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП є доведеною поза розумним сумнівом.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно до вимог ст. ст. 245, 252 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення і обов'язком органу, який її розглядає, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом. Докази, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, цей орган оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною другою статті 172-15 КУпАП визначено адміністративне стягнення за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Під недбалим ставленням до військової служби слід розуміти невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх обов'язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який діє і донині.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами ( ст. 23 КУпАП).
За загальними правилами ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 суд визнає щире каяття. Обставин, що обтяжують його відповідальність, судом не встановлено.
У відповідності до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Аналізуючи обставини справи, вчинене діяння, яке є військовим адміністративним правопорушенням, вчинене в умовах особливого періоду - воєнного стану, суд приходить до переконання про не можливість застосування до ОСОБА_1 положень ст. 22 КУпАП, оскільки вказане правопорушення, на переконання суду, не є малозначним.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням суті та характеру вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, того, що раніше він до адміністративної відповідальності не притягався, відсутність обставин, що обтяжують, наявність обставин, що пом'якшують його відповідальність, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає за необхідне застосувати відносно гр. ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді мінімального штрафу у межах санкції ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, в редакції, яка діяла на момент вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У відповідності до статті 8 КУпАП, якою врегульовано чинність закону про відповідальність за адміністративні правопорушення, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до положень п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей інвалідів і недієздатних інвалідів.
Під час розгляду справи встановлено, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності з 27.03.2023 встановлено ІІ групу інвалідності, тому судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає, його слід віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23-24, 40-1, ч. 2 ст. 172-15, 268, 283-284 КУпАП,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2465 (дві тисячі чотириста шістдесят п'ять) гривень на користь держави.
Судовий збір віднести за рахунок держави.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Великобагачанський районний суд Полтавської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Я.В. Прасол