Справа № 367/4493/23
Провадження №2/367/4413/2023
РІШЕННЯ
Іменем України
28 вересня 2023 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Шестопалової Я.В.,
при секретарі судових засідань Балинської О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини. В обґрунтування позову вказала, що 25 травня 2013 року між ОСОБА_1 (надалі - Позивач) та ОСОБА_2 (надалі - Відповідач) було зареєстровано шлюб відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Бердичеву реєстраційної служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції у Житомирській області, про що складено відповідний актовий запис № 168. У спільному шлюбі народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначає, що спільне життя з Відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства. Мають різні погляди на життя. Подальше сумісне життя і збереження сім'ї стало неможливими. Фактичні шлюбні відносини між ними припинені, вже тривалий час проживають окремо. За таких обставин вважає, що подальше спільне життя з Відповідачем та збереження шлюбу є неможливим і суперечить інтересам Позивача.
Щодо вимог про стягнення аліментів на утримання дитини зазначає, що малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з Позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідач матеріально допомагає, але Позивач має бажання, щоб це було оформлено офіційно та в розмірі необхідному для забезпечення гармонійного розвитку дитини, зокрема, забезпечення належного рівня життя їх спільного сина, його фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
За таких обставин просить розірвати шлюб між сторонами та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до повноліття дитини.
Ухвалою суду від 27.06.2023 року відкрито загальне позовне провадження в цивільній справі та призначено підготовче судове засідання за участю сторін в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області.
Позивач в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. До суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовну заяву просила задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату судового розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі, розгляд справи просив проводити без його участі.
Відповідно до положень ч. ч. 3,4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у звязку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Оскільки відповідач визнав, пред'явлений позов і визнання позову не суперечить закону, тому суд за згодою сторін та враховуючи положення ч. ч. 3,4 ст. 200, ст. 206 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у даному підготовчому судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам наявним у справі, в їх сукупності, дотримуючись принципів об'єктивності, диспозитивності цивільного судочинства, приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що 25 травня 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Бердичеву реєстраційної служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції у Житомирській області, про що складено відповідний актовий запис № 168, що підтверджується копіє свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 25.05.2013 року.
У шлюбі народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 20.12.2017 року.
Дитина проживає з матір'ю та перебуває на її утриманні.
Згідно із ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Оскільки, судом встановлено, що сторони остаточно припинили шлюбно-сімейні відносини через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на сімейне життя, приймаючи до уваги, що сім'я в розумінні ч. 2 ст. 3 СК України, фактично припинила своє існування і формальне збереження шлюбу сторін буде суперечить правам та інтересам подружжя, термін на примирення позитивного результату не дасть, суд приходить до висновку, що шлюб підлягає розірванню, так як подальше проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки, позивачка при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право залишити його після розірвання шлюбу.
У відповідності до ст. ст. 180, 181 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, кошти на утримання дітей стягуються в судовому порядку у частці від доходу батьків чи у твердій грошовій сумі.
Згідно із ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частинами 1, 2 ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ч. 1 ст. 191 СК України).
Виходячи з системного тлумачення зазначених норм права, вибір способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина, і який є позивачем у справі про стягнення аліментів. Тобто, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів).
При визначенні способу стягнення аліментів суд погоджується з обраним позивачем способом стягнення аліментів та вважає, що він повинен бути визначений у частці від заробітку платника аліментів за вибором позивача.
Водночас, враховуючи визнання позовних вимог та бажання відповідача брати участь в утриманні своєї дитини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, дослідивши докази, долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд вважає за можливе стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23 червня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та стягувати з відповідача із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 червня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.
В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, суд покладає на відповідача.
Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь держави також підлягає судовий збір.
У відповідності до положень ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, позивачу належить повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, та стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування витрат зі сплати судового збору 496 грн. 20 коп.
Оскільки позивач за категорією справ про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору, а відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, тому з відповідача на користь держави за позовну вимогу про стягнення аліментів слід стягнути судовий збір в розмірі 536,80 грн., а за позовну вимогу про розірвання шлюбу з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 536,80 грн., а з державного бюджету позивачу повернути судовий збір в розмірі 536,80 грн.
На підставі ст.ст. 104, 105, 110, 112, 114, 180, 181, 182, 183, 191 СК України, керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 141, 142, 200, 206, 258, 259, 263-265, 354, 430 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ід.номер НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ід.номер НОМЕР_4 ) зареєстрований 25 травня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Бердичеву реєстраційної служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції у Житомирській області, актовий запис № 168.
Стягувати із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ід.номер НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ід.номер НОМЕР_3 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 червня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Допустити негайне виконання судового рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ід.номер НОМЕР_4 ), на користь держави судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ід.номер НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ід.номер НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ід.номер НОМЕР_3 ), з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно квитанції про сплату №11440 від 15.06.2023 року у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Я.В. Шестопалова