Справа № 362/3943/23
Провадження № 2/362/1789/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.10.23 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Кравченко Л.М.,
за участі: секретаря судового засідання Шмагун М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Боярської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Боярської міської ради (далі - відповідач) про визначення додаткового строку тривалістю два місяці для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її тітки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Представник позивачки подав до суду заяву, в якій позов підтримав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи судом повідомлений належно.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим місто Ялта, про що видано свідоцтво про смерть, виданого Ялтинським міським відділом записів актів громадянського стану Департамента запису актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим від 22.08.2018 р., актовий запис № 1274.
15.07.2008 р. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишила заповіт на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , завірений Державним нотаріусом Першої Ялтинської державної нотаріальної контори Шедько Л. К., реєстрованого за номером - 2046.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну ділянку в с. Дзвінкове, Фастівського (Васильківського) району, Київської області, яку позивачка має право успадкувати як єдиний спадкоємець.
Водночас, судом установлено, що з метою встановлення факту сметрі ОСОБА_2 , позивачка зверталась до суду у порядку окремого провадження з відповідною заявою.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.05.2023 р. (справа № 369/7404/23) заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Боярський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті - задоволено. Встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки м. Новомосковськ, Тульської області, що настала ІНФОРМАЦІЯ_4 ру. Місце смерті: м. Ялта, Автономна Республіка Крим, Україна.
31.05.2023 р. Боярським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) видано свідоцтво серії НОМЕР_1 про смерть ОСОБА_2 .
У подальшому, з метою прийняття спадщини ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса Першої васильківської державної нотаріальної контори Хоменка С. А. з заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 .
Однак, з огляду на копію спадкової справи, постановою державного нотаріуса Першої васильківської державної нотаріальної контори Хоменка С. А. від 12.06.2023 р. № 403/02-14 відмовлено ОСОБА_1 в оформленні спадщини після смерті ОСОБА_2 , мотивовано тим, що заявницею пропущено строк встановлений законом для прийняття спадщини.
З огляду на такі обставини позивачка звернулася до суду з цим позовом за захистом порушених її прав та інтересів.
За приписами статті 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Нормами частини першої статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Водночас, статтею 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Позивачка пропустила встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно з пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
За змістом статті 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 26.09.2012 р. у справі № 6-85цс12, від 04.11.2015 р. у справі № 6-1486цс15, від 14.09.2016 р. у справі № 6-1215цс16.
Проаналізувавши встановлені обставини у справі, оцінивши надані в силу положень статті 80 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивачка пропустила строк прийняття спадщини, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Керуючись статтями 80, 81, 258, 259, 263- 265 ЦПК України, статтями 1269-1272 ЦК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Боярської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю два місяці для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її тітки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Кравченко