Справа № 361/7591/23
Провадження № 2-н/361/1823/23
02.11.2023
УХВАЛА
02 листопада 2023 року суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г., вивчивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ”Селтік ТБО” до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті послуг поводження з побутовими відходами (твердих, великогабаритних, ремонтних), -
ВСТАНОВИВ:
05 вересня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю ”Селтік ТБО” звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості по оплаті послуг поводження з побутовими відходами (вивезення побутових відходів (твердих, великогабаритних, ремонтних) за період з вересня 2020 року по червень 2023 року в сумі 6 938 грн. 41 коп., а також судовий збір в сумі - 268 грн. 40 коп.
05 вересня 2023 року заяву про видачу судового наказу згідно з протоколу авторозподілу передано судді Сердинському В.С.
На підставі розпорядження щодо повторного автоматизованого розподілу судової справи № 828 від 16 жовтня 2023 року, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали цивільної справи передані на розгляд судді Радзівіл А.Г.
Згідно з п. 3 ч.1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Між тим, п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановленому законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Згідно зі ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Так, в поданій до суду заяві про видачу судового наказу стягувач зазначає період виникнення боргу з 01.09.2020 року по 30.06.2023 рік, однак заяву подано до суду 05 вересня 2023 року, що перевищує строк позовної давності.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
В даному випадку з заяви і доданих до неї документів вбачається спір, що за правилами п. 3 ч. 1 ст.165 ЦПК України є підставою для відмови у видачі судового наказу. Тому, враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити заявнику у видачі судового наказу, оскільки заявлений спір має бути вирішений у порядку позовного провадження.
Частиною ч. 2 ст. 164 ЦПК України визначено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 165,166, 167, 354 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю ”Селтік ТБО” до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті послуг поводження з побутовими відходами (твердих, великогабаритних, ремонтних).
Копію ухвали разом із заявою та доданими до неї матеріалами надіслати заявнику.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстави передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.
Роз'яснити заявнику, що внесена сума судового збору поверненню не підлягає. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Апеляційна скарга може бути подана в строк визначений статтею 354 ЦПК України шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Суддя Радзівіл А.Г.