Справа № 461/8818/23
Провадження № 2-н/461/1339/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.11.2023 року. м. Львів.
Суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є., розглянувши матеріали заяви Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення, -
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшла заява ЛМКП «Львівводоканал» про видачу судового наказу, в якій просить солідарно стягнути із боржників заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.10.2021 р. до 01.09.2023 р. в розмірі 3243,93 грн., заборгованість за абонентське обслуговування постачання води у сумі 351,63 грн. та заборгованість за абонентське обслуговування відведення води в сумі 230,38 грн. за період з 01.03.2022 р. до 01.09.2023 р., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 268,40 грн.
Дослідивши матеріали заяви, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини третьої статті 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно з відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявник просить солідарно стягнути заборгованість, в тому числі й з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.10.2021 р. У той час як остання досягла повноліття лише 02.01.2022 року.
Відповідно до ст. 47 ЦПК України цивільну процесуальну дієздатність мають фізичні особи, які досягли повноліття.
Неповнолітні особи віком від 14 до 18 років можуть особисто виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з вимогами ст. 64, 160 ЖК України повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із договору найму.
Статтею 156 ЖК України передбачено, що повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території.
Тобто, витрати по утриманню будинку (квартири) несуть виключно повнолітні особи.
Оскільки ОСОБА_2 до 02.01.2022 року є неповнолітньою особою, тому не може нести відповідальність за утворену заборгованість за період з 01.10.2021 р. Відтак, існує спір про право.
За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу (ч. 2 ст. 167 ЦПК України).
Пунктом 8 ч.1 ст.165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
З урахуванням наведених норм та викладених обставин, зважаючи, що ОСОБА_2 на момент виникнення зобов'язань була особою, яка не досягла повноліття, судом не встановлено виникнення права грошової вимоги до нього у вказаний період, тому суд вважає необхідним відмовити заявнику у видачі судового наказу.
Згідно з ч.1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Згідно з ч.2 ст.164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Тому, відповідно до ч.2 ст.164 ЦПК України, внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
Керуючись ст.ст. 162, 163, 165, 166, 260, 353 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Відмовити Львівському міському комунальному підприємству «Львівводоканал» у видачі судового наказу про солідарне стягнення з боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.Є. Радченко