Єдиний унікальний номер 243/5318/23
Провадження номер 1-кп/243/877/2023
ВИРОК
Іменем України
09 листопада 2023 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі наказу № 29 “Про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області” від 10.05.2022 матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12023052510000618 від 11 вересня 2023 за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП:відомості відсутні, уродженця с.Октябрське Слов'янського району Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, працюючого без оформлення трудових відносин, не одруженого, раніше не судимого в силу ст.89 КК України, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
24 лютого 2022 указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” введено воєнний стан на всій території України. Згідно Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, дію воєнного стану продовжено. У подальшому воєнний стан на всій території України неодноразово продовжувався та його дія триває до теперішнього часу.
08.09.2023 у вечірній час ОСОБА_7 прийшов до території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . В цей час у ОСОБА_7 виник корисливий протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаний із проникненням у сховище, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 08.09.2023 приблизно о 19 год. 00 хв., ОСОБА_7 , діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, впевнившись, що оточуючих поблизу не має та його дії залишаються непомітними для оточуючих, переліз через паркан домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , таким чином ОСОБА_7 проник на територію вищевказаного домоволодіння, яке є сховищем.
Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна , в умовах воєнного стану, ОСОБА_7 , перебуваючи на території вказаного домоволодіння, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність і соціально-небезпечний характер своїх дій, викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_4 , а саме велосипед “Україна” синього кольору вартістю 666 гривень 67 копійок, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 666 гривень 67 копійок.
Відповідно до положень статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться стосовно ОСОБА_7 лише в межах висунутого обвинувачення, викладеного у обвинувальному акті від 30 вересня 2023 року.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю та пояснив, що з потерпілою він мешкав разом, потім посварився. Потерпіла пробила йому два колеса на велосипеді, він кинув велосипед в очерет, забрав її велосипед, що знаходився на території домоволодіння, та поїхав на ньому. До домоволодіння потерпілої він потрапив через паркан, через сусідський город. Цей велосипед він залишив вдома, на подвір'ї, зараз велосипед потерпілій повернуто. Він добровільно проникнув на територію домоволодіння та забрав велосипед. У вчиненому розкаюється.
Потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що пояснення обвинуваченого відповідають дійсності, претензій до обвинуваченого вона не має.
Приймаючи до уваги, що обвинуваченим не оспорюються викладені в обвинувальному акті обставини скоєння злочину, враховуючи, що учасники судового провадження проти цього не заперечують, та немає сумнівів у тому, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і роз'яснення суду щодо позбавлення у даному випадку права їх оскарження у апеляційному порядку, добровільності такої позиції, суд у відповідності до положень частини третьої статті 349 КПК України визнає недоцільним дослідження зазначених обставин у кримінальному провадженні, тому вважає необхідним обмежитись допитом обвинуваченого, потерпілої та дослідженням даних щодо його особи та речових доказів.
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини у кримінальному провадженні, суд вважає встановленим, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в сховище, вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа “Довженко проти України”) зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_7 у відповідності до ст. 65 КК України суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого обвинуваченим, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (вчинений злочин віднесений до категорії тяжких злочинів), сукупність усіх обставин вчинених кримінальних правопорушень, характер, ступінь їх суспільної небезпеки, предмет злочину (велосипед вартістю 666,67 грн.), відомості про особу обвинуваченого (раніше не судимий в силу ст.89 КК України, працює без оформлення трудових відносин, за медичною допомогою до психіатра не звертався, перебуває під наглядом нарколога, за місцем мешкання характеризується посередньо), позицію потерпілої ОСОБА_4 , яка не наполягала на суворому покаранні.
Відповідно до досудової доповіді органу пробації від 12.10.2023, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, середню ймовірність вчинення повторного правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб).
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , відповідно до ст. 66 КК України, судом визнається щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_7 буде досягнуто при призначенні йому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.4 ст. 185 КК України у мінімальному розмірі із застосуванням положень ст.75 КК України, оскільки вважає, що ОСОБА_7 не знятої і не погашеної судимості не має, має постійне місце мешкання, працює без оформлення трудових відносин, викрадене майно добровільно надав для вилучення працівникам поліції, тому саме таке покарання буде необхідним і достатнім для попередження вчинення ним нових злочинів. Суд зазначає, що звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідатиме загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Суд вважає необхідним встановити іспитовий строк тривалістю в 2 роки для того щоб ОСОБА_7 в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення.
Ухвалою слідчого судді від 27.09.2023 до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, який слід продовжити до набрання вироком законної сили у зв'язку з відсутністю підстав для його зміни або скасування.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, процесуальні витрати відсутні, цивільний позов не заявлявся.
Питання по речовим доказам вирішити відповідно до положень статті 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
В силу ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням протягом 2 (двох) років іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов?язки.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України зобов?язати ОСОБА_7 періодично з?являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
До набрання вироком законної сили застосований відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання - залишити без змін.
Речовий доказ: велосипед “Україна” синього кольору, що зберігається у потерпілої ОСОБА_4 , залишити за належністю цьому власнику.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Слов?янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1