Справа № 201/13514/23
Провадження № 2-о/201/474/2023
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження
09 листопада 2023р. суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Ткаченко Н.В., ознайомившись із матеріалами заяви ОСОБА_1 (заінтересована особа - ОСОБА_2 ) про встановлення фату перебування дитини на утриманні матері,
ВСТАНОВИЛА:
02.11.2023р. в системі «Електронний суд» до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1 (заінтересована особа - ОСОБА_2 ) про встановлення фату перебування дитини на утриманні матері.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою по справі визначена суддя Ткаченко Н.В.
Ознайомившись із матеріалами заяви, вважаю за необхідне відмовити у відкриті провадження по справі з наступних підстав.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Стаття 315 ЦПК України визначає перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження, зокремЮа про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження по справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019р. у справі № 320/948/18 зазначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Отже, визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення юридичного факту у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Зі змісту заяви вбачається, що у сторін є спільна донька, яка фактично проживає з заявницею, перебуває на її утриманні, батько дитини не цікавиться матеріальним та моральним станом дитини, не допомагає їй, є інвалідом, отримує мінімальний дохід від держави, має проблеми з алкоголем. Заявниця зазначила, що справа про стягнення аліментів була зупинена нею, а з 2017р. у ОСОБА_2 народилося ще дві дитини. Останні 10 років для заявниці проблематично без дозволу батька дитини зробити дитині паспорт, зареєструвати її місце проживання, оформити довіреність, оскільки батько губить документи, телефон та зникає в невідомому напрямку.
Відповідно до ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Відповідно до ч. 5 ст. 157 СК України той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, та у разі, якщо йому відомо місце проживання іншого з батьків, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов'язки, інформує його шляхом надсилання рекомендованого листа про тимчасовий виїзд дитини за межі України, мету виїзду, державу прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Враховуючи зміст заяви про встановлення факту перебування дитини на утриманні матері, вважаю, що встановлення факту фактично ґрунтується на доведенні ухилення батька дитини від виконання своїх обов'язків щодо утримання, виховання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже рішення суду про встановлення заявленого факту матиме преюдиційне значення для подальших спорів щодо стягнення аліментів, позбавлення батьківських прав, визначення місця проживання дитини тощо.
При цьому, враховано, що хоча заявниця і посилається на те, що необхідність звернення до суду із заявою про встановлення факту перебування дитини на утриманні, пов'язана з необхідністю отримання в державі Ізраїль статусу біженця, жодних документів на підтвердження звернення до відповідного органу або відмови в отриманні такого статусу суду не надано.
Отже, встановлення факту перебування дитини на утриманні матері пов'язане зі спірними питаннями між батьками дитини, а тому у відкритті провадження по справі слід відмовити.
Роз'яснити заявниці, що вона має право звернутися з даними вимогами у позовному провадженні, подавши відповідний позов про розв'язання спору між батьками щодо проживання та утримання дитини, пред'явивши його до суду за правилами підсудності, встановленими ч. 1 ст. 27 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись постановою Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019р., у справі № 320/948/18, ст. ст. 260, 293, 315, 353 ЦПК України, суддя,
УХВАЛИЛА:
У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 (заінтересована особа - ОСОБА_2 ) про встановлення фату перебування дитини на утриманні матері - відмовити.
Роз'яснити заявниці, що вона має право звернутися з даними вимогами у загальному позовному провадженні, подавши відповідний позов про розв'язання спору між батьками щодо проживання та утримання дитини, пред'явивши його до суду за правилами підсудності, встановленими ч. 1 ст. 27 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: Ткаченко Н.В.