Справа № 201/11611 /23
Провадження №2/201/3665/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
03 листопада 2023р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого: судді - Ткаченко Н.В.
за участю секретаря - Покопцевої Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
25.09.2023р. АТ КБ “ПриватБанк” звернулося до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 93 622 грн. 74коп. (а.с. №4-6).
Разом з позовною заявою до суду надійшло клопотання представника позивача Кіріченка В.М. (діє на підставі довіреності від 10.08.2022р. - а.с.№64) про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. №90).
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 28.09.2023р. було відкрито провадження по справі та відповідно до положень ч.2,3 ст.274, ч.5 ст.279 ЦПК України призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. №98).
В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяви посилався на те, що 29.03.2011р. ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим відповідачем була підписана анкета-заява б/н від 29.03.2011р., після підписання якої ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Підписавши анкету-заяву від 29.03.2011р., відповідач погодився з запропонованими йому Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які разом з заявою складають Договір про надання банківських послуг. Зобов'язання за Договором про надання банківських послуг банк виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кошти та можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, не здійснив в повному обсязі сплату отриманих кредитних коштів, відсотків, передбачених договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 04.04.2023р. становить суму у розмірі 93 622 грн. 74коп., з яких: 76 577 грн. 96 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 17 044 грн. 78 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.
Зазначену суму заборгованості позивач просив суд стягнути з відповідача, а також понесені ним судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 684 грн.
В судові засідання 13.10.2023р. та 03.11.2023р. представник позивача не з'явився, про дату та час слухання позивач повідомлявся належним чином, шляхом направлення повідомлення про виклик до суду на електрону адресу, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази (а.с. № 98, 102). Разом з позовною заявою суду надійшла заява представника позивача - Кіріченка В.М., в якій представник позивача зазначив, що позов підтримує в повному обсязі та просить суд його задовольнити з підстав викладених в позовній заяві та згідно доказів, наявних в матеріалах справи, розгляд справи просив проводити за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. № 91).
Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання 13.10.2023р. та 03.11.2023р. двічі поспіль не з'явився, про дату та час слухання справи був повідомлений за можливостями суду по повідомленню сторін у справі, які станом на 03.11.2023р. проживають (або зареєстровані) на тимчасово окупованих територіях України або в зоні бойових дій, а саме шляхом розміщення оголошень на сайті «Судова влада України» (а.с.№ 100, 104).
Відправлення поштової кореспонденції за останньою відомою адресою зареєстрованого місця проживання відповідача (м. Маріуполь Донецької області - а.с. №61-63) є неможливим у зв'язку з тим, що м. Маріуполь Донецької області наразі є тимчасово окупованою територією України, що підтверджується відповіддю наданою ДД АТ «Укрпошта» від 12.10.2022р. (а.с.№ 97).
Втім, відповідач про судові засідання 13.10.2023р. та 03.11.2023р. був повідомлений шляхом sms-повідомлень на номер телефону зазначений у позові, sms-повідомлення на 13.10.2023р. ОСОБА_1 отримав вчасно, а sms-повідомлення на 03.11.2023р. не доставлено з технічних причин (а.с. №99, 103).
Отже, належним чином повідомлений про розгляд справи судом відповідач в судові засідання повторно не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, а також не скористався правом ознайомлення з матеріалами справи та подачі відзиву на позов.
Згідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомленого про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що відповідач, виходячи з положень ст.128 ЦПК України, вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, згідно до ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст.89 ЦПК України, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
29.03.2011р. ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим ним була підписана заява №б/н від 29.03.2011р., згідно якої ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. З підписанням відповідної анкети-заяви, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява разом з запропонованими йому для ознайомлення Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг (а.с. №29).
Відповідно до ч.1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.
Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 статті 1048 ЦК України).
За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ ПриватБанк). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно до ч.1 ст.76, ч.2 ст.77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частина 5 ст.263 ЦПК України визначає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 29.03.2011р. станом на 04.04.2023р. у розмірі 93 622 грн. 74коп., з яких: 76 577 грн. 96 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 17 044 грн. 78 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.
Відповідний розмір заборгованості позивачем визначений згідно до розрахунку заборгованості (а.с.№ 7-14), який долучений до позовної заяви. Відповідність розрахунку та розміру заборгованості не були спростовані відповідачем ані змістовними запереченнями, ані окремим контррозрахунком, а тому при ухваленні рішення суд керується розрахунком позивача.
З розрахунку вбачається, що після укладення договору, ОСОБА_1 користувався наданими банком кредитними коштами, проте допустив прострочення погашення заборгованості по тілу кредиту та заборгованість винесена на прострочку.
Також судом встановлено, що 22.02.2022р. відповідачем було підписано довідку про умови кредитування (паспорт споживчого кредиту) (а.с. №30-34).
В кінці довідки відповідач підписом погодив наступне: ''Підтверджую отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних мною умов кредитування. Підтверджую отримання мною всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до моїх потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для мене, в тому числі у разі невиконання мною зобов'язань за таким договором''.
Підписана відповідачем довідка про умови кредитування (паспорт споживчого кредиту) містить наступні умови: тип кредиту - відновлювана кредитна лінія, шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитній картці; сума ліміту по карті до 200 000 грн. ; строк договору, строк кредитування (місяців) - 12 місяців ; пільговий період - до 55 днів; процентна ставка: у пільговий період 0,00001 % річних, поза межами пільгового періоду 42% річних, процентна ставка при невиконанні зобов'язання - 84,00% річних, тип процентної ставки - фіксована, розрахунок процентної ставки - виходячи з 360 днів у році.
Отже, сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитування карткового рахунку. Заперечень щодо підпису довідки (паспорту споживчого кредиту) відповідачем не надано.
Підписання відповідачем довідки про умови кредитування (паспорту споживчого кредиту) є належним доказом ознайомлення його з умовами кредитування, що підтверджено постановами Верховного Суду від 23.12.2019р. у справі №572/1169/17, від 12.02.2020р. у справі №382/327/18.
Крім того, долучена до позову виписка з карткового рахунку відповідача також вказує, що відповідач активно користувався грошовими коштами (використовував для власних потреб в межах розміру встановленого на карту ліміту, отримував кошти шляхом зняття готівки в банкоматі, здійснював розрахунки за покупки через термінали, інші платежі), здійснював поповнення карткового рахунку для погашення заборгованості по тілу кредиту та відсоткам, а отже, прийняв запропоновані банком умови щодо розміру кредитного ліміту та умов кредитування (а.с. №70-88).
Виписка з банківського рахунку - це документ, що видається фінансовою установою, в якому містяться відомості про рух грошових коштів та має статус первинного документу, який містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача, операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції). Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом МЮУ від 12.04.2012р. № 578/5.
Факт користування відповідачем кредитними коштами з використання платіжного засобу не спростовано відповідачем іншими належними доказами. Матеріали справи не містять даних, щодо незаконного зняття коштів з використанням кредитної картки та незаконну видачу кредитної карти на ім'я ОСОБА_1 третім особам.
Отже, доказом фактів: встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок, користування відповідачем кредитними коштами є виписка по рахунку, яка є належним доказом надання кредитних коштів. Відповідний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 20.10.2020р. у справі №456/3643/17 (провадження № 61-9882 св20).
Таким чином, згідно наданих суду документів вбачається, що після укладення договору, ОСОБА_1 користувався наданими банком кредитними коштами, здійснював часткове погашення заборгованості за наданим кредитом, проте допустив прострочення погашення заборгованості по тілу кредиту, а тому заборгованість була винесена на прострочку, а отже, відповідач, повністю зобов'язання по погашенню боргу не виконав, чим порушив вимоги ст.ст.1049, 1054 ЦК України, у зв'язку з чим, позивач має право вимагати стягнення заборгованості за наданим кредитом у розмірі 76 577 грн. 96 коп.
Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
У довідці про умови кредитування (паспорт споживчого кредиту) зазначена базова відсоткова ставка за користування кредитом по карті преміальна “Універсальна” - 0,00001% річних у межах пільгового періоду та 42 % річних за межами пільгового періоду, а також процентна ставка, яка використовується при невиконанні зобов'язань щодо повернення кредиту - 84,00% річних, а тому, враховуючи, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, чим порушив вимоги ст. 1048 ЦК України, та під час розгляду справи наявність та розмір простроченої заборгованості, відповідність розрахунку не були спростовані відповідачем належними доказами, суд приходить до висновку, що заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 17 044 грн. 78 коп. підлягає стягненню з відповідача.
Також, позивач, обґрунтовуючи право вимоги заборгованості по відсоткам, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 29.03.2011р. також посилався на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, як невід'ємні частини договору.
Таким чином, позовні вимоги АТ КБ “ПриватБанк” підлягають задоволенню та стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає заборгованість за договором про надання банківських послуг б/н від 29.03.2011р. станом на 04.04.2023р. у розмірі 93 622 грн. 74коп., з яких: 76 577 грн. 96 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 17 044 грн. 78 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст.141 ЦПК України з урахуванням задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 684 грн. (а.с.№2).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 634, 638, 648, 1054 ЦК України, постановами Верховного Суду від 23.12.2019р. у справі №572/1169/17, від 12.02.2020р. у справі №382/327/18, від 20.10.2020р. у справі №456/3643/17, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, ч.4 ст.223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, ч.2,3 ст. 274, ч.5 ст. 279, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за договором про надання банківських послуг б/н від 29.03.2011р. станом на 04.04.2023р. у розмірі 93 622 грн. 74коп., з яких: 76 577 грн. 96 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 17 044 грн. 78 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 684 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.289 ЦПК України, а саме, заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: Ткаченко Н.В.