Справа № 157/1574/23
Провадження №2/157/315/23
РІШЕННЯ
Іменем України
08 листопада 2023 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Антонюк О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кисляка Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини, з якою проживає дитина,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом, у якому просить стягувати з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття та на її утримання у розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, до досягнення дочкою трирічного віку. В обґрунтування вимог зазначає, що 15 вересня 2021 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб. Від цього шлюбу є дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вже 9 місяців вона з дитиною проживає окремо від чоловіка у своїх батьків у с. Сільце Ковельського району Волинської області. Дитина перебуває на її повному матеріальному утриманні, а відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дочки не надає. ЇЇ матеріальне становище не дозволяє самостійно утримувати дитину, оскільки вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення останньою трирічного віку та отримує лише допомогу у розмірі 860 гривень. Вважає, що для забезпечення мінімальних потреб дитини, з відповідача необхідно стягувати аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. У зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення трирічного віку і відсутністю самостійного заробітку, вважає, що відповідач зобов'язаний платити аліменти і на її утримання. Відповідач добровільно коштів на її утримання також не надає. Відповідач знаходиться у працездатному віці, а тому має можливість працювати та утримувати її до досягнення дитиною трирічного віку. Також відповідач постійно виїжджає на заробітки в межах України та має можливість сплачувати аліменти.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Михалик Г.В. не заперечує проти частково задоволення позовних вимог, просить стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_5 у твердій грошовій сумі у розмірі 1200 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, на утримання позивачки, як дружини, з якою проживає дитина, по 500 гривень щомісячно до досягнення дочкою сторін трирічного віку, мотивуючи тим, що сплачувати аліменти на утримання дитини та дружини у тому розмірі, про який зазначила позивачка у позовній заяві, відповідач не в змозі. Позивачка зверталась до відповідача щодо вирішення питання добровільної сплати аліментів на утримання дочки, при цьому останній їй повідомив, що не працює, але при наявності у нього певного заробітку згідний надавати матеріальну допомогу на утримання дитини та відкладатиме певні кошти на банківський рахунок дитини. Нарівні з цим питанням обговорювався й спосіб спілкування-батька з дитиною, на що позивачка категорично відмовила ОСОБА_2 у спілкуванні з дочкою, погрожуючи викликом поліції у разі приїзду батька до дитини. На теперішній час відповідач ОСОБА_2 офіційно не працює та не може працевлаштуватися, має лише тимчасові нерегулярні заробітки, за межі країни на сезонні роботи виїжджати не в змозі, оскільки через введення воєнного стану в Україні на виїзд за кордон осіб чоловічої статі призовного віку встановлено обмеження. Отже, відповідач намагається підзаробити невеликі кошти дрібним послугами, через що має лише не регулярний та мінливий дохід. Крім того, нерухомого та рухомого майна у володінні відповідач ОСОБА_2 не має, грошові кошти на збереженні відсутні, проживає у батьківському будинку зі своїми батьками-пенсіонерами, яким допомагає у веденні домашнього господарства. Позивачка до суду подала лише докази щодо отримання нею одноразової допомоги при народженні дитини та щодо спільного проживання зі своєю матір'ю та братом. При цьому, не подала доказів щодо наявності або відсутності особистих доходів, доходів своєї матері та її можливості надавати утримання позивачці, наявність у своєму володінні нерухомого та рухомого майна.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, із змісту позовної заяви вбачається, що вона просить справу розглянути у її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився. Із змісту поданого відзиву на позовну заяву вбачається, що його представник ОСОБА_6 просить розглянути справу у його та відповідача відсутності.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково, зважаючи на таке.
Суд встановив, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно із ст. 180 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Отже, сторони у справі як батьки малолітньої дочки ОСОБА_5 зобов'язані утримувати її до досягнення нею повноліття.
Малолітня дочка сторін ОСОБА_7 проживає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою старости Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області ОСОБА_8 про склад сім'ї та проживання № 606 від 18 липня 2023 року, і такі обставини представник відповідача у відзиві не заперечив.
Відповідач ОСОБА_2 матеріальну допомогу на утриманні своєї малолітньої дитини не надає.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно зі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Тлумачення зазначеної норми закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітньої дитини, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживає дитина, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на дитину можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Згідно з частинами 1, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму з 1 січня 2023 року для дітей віком до 6 років становить 2272 гривні.
Між сторонами немає домовленості про спосіб, розмір і порядок сплати аліментів на утримання малолітньої дочки ОСОБА_5 .
Визначаючи розмір аліментів на дитину, суд враховує матеріальне становище відповідача, який не працевлаштований, однак є працездатним та, як вбачається із відзиву на позовну заяву, отримує доходи, хоч і мінливі, відсутність у нього інших утриманців, відсутність відомостей про незадовільний стан здоров'я останнього, а також матеріальне становище дитини сторін, мати якої у зв'язку з доглядом за цією дитиною до досягнення дитиною трирічного віку позбавлена можливості працювати, та стан здоров'я дитини, який є задовільним, і потреби дитини в їжі, одязі, засобах особистої гігієни, забезпеченні належних побутових умов та умов для належного гармонійного розвитку, та доходить висновку, що позовну вимогу про стягненні аліментів на дитину у зазначеному позивачкою розмірі належить задовольнити повністю, аліменти стягувати щомісячно, починаючи з 22 серпня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
При визначенні розміру аліментів на утримання малолітньої дитини суд також бере до уваги і те, що відповідач не надав суду доказів про неможливість працевлаштування, на обліку у центрі зайнятості як безробітний останній не перебуває, жодних відомостей про розмір отримуваних ним доходів, хоч і мінливих та нерегулярних, не надав.
Згідно зі ст. 195 СК України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.
Таким чином, якщо батько дитини не працює і не став на облік як безробітний у Центрі зайнятості аліменти можуть нараховуватися, виходячи з розміру середньої заробітної плати за місцем реєстрації, яка визначається на підставі довідки статистики.
Відповідач не надав суду жодних доказів про те, що може сплачувати аліменти на утримання своєї малолітньої дитини лише у мінімальному розмірі.
Батько зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів з метою отримання законних джерел для забезпечення гідних умов проживання й розвитку дитини, оскільки він не є непрацездатною особою. Це відповідає інтересам дитини та захищає її права.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7 та ч. 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Якщо відповідач не має можливості працевлаштуватися, то він вправі зареєструватися як безробітна особа, і в такому випадку аліменти у розмірі 1/4 частки будуть обчислюватися із допомоги по безробіттю, а не із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, та розмір цих аліментів може обмежитися лише встановленим законом мінімальним, тобто 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно із ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Згідно з ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Частинами 2, 4, 6 ст. 84 СК України передбачено, що дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідач працездатний, інших утриманців, крім малолітньої дитини ОСОБА_5 , не має, відомості про незадовільний стан його здоров'я відсутні, на обліку у центрі зайнятості як безробітний не перебуває, а відтак, з врахуванням і того, що відповідач частково визнав позов у цій частині, суд дійшов висновку, що останній може утримувати свою дружину, яка доглядає за дитиною до досягнення останньою трирічного віку.
Враховуючи майновий стан позивачки, яка не працевлаштована, оскільки здійснює догляд за дитиною до трирічного віку, та майновий стан відповідача, який офіційно не працевлаштований, має не регулярний дохід, суд доходить висновку, що з відповідача належить стягувати на утримання дружини аліменти у розмірі 1/12 частки його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 22 серпня 2023 року і до досягнення дитиною трьох років.
Позивачка не надала суду жодних доказів, що відповідач може надавати матеріальну допомогу на її утримання у зазначеному нею у позовній заяві розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Отже, законодавством чітко встановлено, що суд визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі лише за заявою одержувача аліментів.
Оскільки позивачка просить суд аліменти стягувати у частці від заробітку (доходу) відповідача, тому за відсутності відповідної заяви позивачки немає підстав для стягнення аліментів з відповідача у твердій грошовій сумі, як про це у відзиві на позовну заяву просить його представник.
Питання щодо розміру доходів матері позивачки та можливості матері надавати позивачці матеріальну допомогу, яке порушено представником відповідача у відзиві на позовну заяву, не є предметом дослідження у цій справі, оскільки позовні вимоги заявлено позивачкою до відповідача як до батька дитини та чоловіка.
Відсутність домовленості між сторонами щодо участі батька у вихованні дитини і щодо побачень з нею, не звільняє відповідача від встановленого ст. 180 СК України обов'язку утримувати неповнолітню дитину.
Враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави належить стягнути судовий збір у встановленому законом мінімальному розмірі 1073 гривень 60 копійок.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в межах стягнення сум платежів аліментів на утримання дитини та на утримання дружини, з якою проживає дитина, за один місяць, належить допустити до негайного виконання.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 78 - 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 280, 281, 284, 352, 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини, з якою проживає дитина, задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) в користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 серпня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) аліменти на її утримання у розмірі 1/12 частки заробітку (доходу), починаючи з 22 серпня 2023 року і до досягнення дитиною ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.
Рішення суду в межах стягнення сум платежів аліментів на утримання дитини та на утримання дружини, з якою проживає дитина, за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Головуючий: О. В. Антонюк