УХВАЛА
про відмову у відкритті касаційного провадження
09 листопада 2023 року
м. Київ
справа №640/19798/21
провадження № К/990/36545/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Стародуба О.П., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023 у справі №640/19798/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій,
УСТАНОВИВ:
У 2021 році ОСОБА_1 (далі- позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі- відповідач), у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача, який 13.04.2018 отримав та прийняв до розгляду видану військовим комісаром Київського міського військового комісаріату самоправно, без списку, підроблену, без журнального обліку довідку про розмір грошового забезпечення на ім'я позивача від 13.04.2018 №ФА №100324/__, чим порушив статтю 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», який введений в дію Постановою Верховної Ради Україні №2262-ХІІ від 09.04.1992, пункти 2, 3 Порядку проведення перерахунку пенсій призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених військової служби, та деяких інших осіб» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахуйте пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінет Міністрів України від 17.07.1992 №393»;
- визнати протиправними дії відповідача, який 19.04.2018 провів перерахунок пенсії пенсійної справи №ФА100324 позивачеві на підставі підробленої самоправно виданої без списку, без журнального обліку довідки від 13.04.2018 №ФА №100324/___, чим порушив статтю 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», який введений в дію Постановою Верховної Ради Україні №2262-ХІІ від 09.04.1992, пункти 2, 3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених військової служби, та деяких інших осіб» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахуйте пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінет Міністрів України від 17.07.1992 №393».
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києві від 20.07.2021 провадження у цій справі відкрито (суддя Мамедова Ю.Т.).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києві від 23.05.2022 прийняти справу до провадження (суддя Клименчук Н.М.).
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX, який набув чинності 15.12.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано.
Пунктом 2 розділу ІІ цього Закону установлено, що Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2023, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023, позовну заяву повернуто позивачеві.
Зі змісту касаційної скарги видно, що позивач оскаржує ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2023 (хоча зазначає від 23.05.2023 про залишення позовної заяви без руху, яка не оскаржується ні у апеляційному, ні у касаційному порядку) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023 у справі №640/19798/21).
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Водночас, згідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень з питань повернення позовної заяви, поставивши можливість такого оскарження у залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування єдиної правозастосовної практики.
Аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики з питань застосування відповідних норм права.
Колегія суддів зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» у праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Керуючись ст. 333 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023 у справі №640/19798/21.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб
Суддя С.М. Чиркін