ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року
м. Київ
справа №560/11237/22
адміністративне провадження № К/990/33522/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року (судді: Драчук Т.О., Смілянець Е.С., Полотнянко Ю.П.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області (далі - відповідач), у якому просив:
визнати протиправною та скасувати постанову № 3384870 від 11 жовтня 2022 року Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби з безпеки на транспорті про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності у вигляді штрафі у сумі 17 000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, 28 лютого 2023 року Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 березня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали надати оригінал документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року повернуто апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року у справі №560/11237/22 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (не усунення недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк).
17 серпня 2023 року Державна служба України з безпеки на транспорті вдруге подала апеляційну скаргу, у якій просила поновити строк на апеляційне оскарження з підстав введення воєнного стану на території України та ракетних обстрілів критичної інфраструктури.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року; визнано неповажними причини пропуску Державною службою України з безпеки на транспорті строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року.
Ухвалюючи таке рішення суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач не вказав належних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію його права на апеляційне оскарження судового рішення.
Відхиляючи покликання відповідача на введення воєнного стану, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем не обґрунтовано, яким чином запровадження воєнного стану вплинуло на спроможність апелянта своєчасно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги при зверненні з апеляційною скаргою в межах строку на апеляційне оскарження, передбаченого Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Щодо збройної агресії суд апеляційної інстанції вказав, що відповідач не припиняв, не зупиняв свою діяльність на період війни, тому його доводи в цій частині не знаходять свого підтвердження.
При цьому суд апеляційної акцентував, що можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстави для поновлення пропущеного процесуального строку у цьому випадку відсутні.
Іншою ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали звернутися із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження або вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвалюючи таке рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення суду першої інстанції було прийняте 16 січня 2023 року та оскаржене відповідачем до суду апеляційної інстанції вперше 28 лютого 2023 року. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року апеляційну скаргу відповідача на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року було повернуто. Вказана ухвала апеляційного суду отримана відповідачем цього ж дня. Вдруге з апеляційною скаргою відповідач звернувся 17 серпня 2023 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
08 вересня 2023 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтовуючи яке, відповідач зазначив, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року не було направлене відповідачу засобами поштового зв'язку. При цьому відповідач зауважив, що саме по собі направлення процесуального документа до електронного кабінету Укртрансбезпеки не свідчить про дійсне отримання такого документа відповідачем. Також відповідач послався на введення на території України воєнного стану.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року у справі №560/11237/22 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції вказав на те, що відповідач зареєстрований в підсистемі Електронний Суд та отримує судові рішення через вказану підсистему до електронних кабінетів, тому його доводи щодо неотримання копії оскаржуваного рішення є необґрунтованими.
Щодо покликань відповідача на введення воєнного стану суд апеляційної інстанції вкотре наголосив, що відповідач не обґрунтував, яким чином запровадження воєнного стану вплинуло на неспроможність відповідача своєчасно звернутись з апеляційною скаргою в межах строку на апеляційне оскарження передбаченого КАС України.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі Державна служба України з безпеки на транспорті, покликаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Скаржник зазначає, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції не урахував доводи відповідача щодо поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги.
Зокрема, скаржник вказує на те, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року засобами поштового зв'язку та на електронну адресу не отримував, тому доводить, що вперше подав апеляційну скаргу у встановлений законом строк.
Скаржник звертає увагу на те, що після повернення вперше поданої апеляційної скарги ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року скаржник не мав змоги повторно подати апеляційну скаргу у зв'язку з неможливістю сплати судового збору. Відтак, користуючись правом на повторне звернення з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції в найкоротший термін після сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі повторно подав апеляційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року.
Наведені фактичні обставини, за доводами скаржника, обумовили наявність поважних підстав для несвоєчасного звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року.
Позиція інших учасників справи
Від позивача відзив на касаційну скаргу не надходив, що відповідно до приписів частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року у справі № 560/11237/22.
Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 08 листопада 2023 року призначено справу до розгляду.
Джерела права та акти їхнього застосування, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За правилами пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Тобто, вказаною нормою закону однією з обставин, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, є визнання неповажними наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (при цьому поважність причин повинен доводити скаржник).
Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами).
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Переконуючи у поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначав, що копію рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року відповідач засобами поштового зв'язку не отримував та вперше подав апеляційну скаргу у встановлений КАС України строк. Відповідач звертав увагу на те, що вдруге звернувся з апеляційною скаргою у найкоротший строк після сплати судового збору. При цьому відповідач зазначив, що не мав змоги повторно подати апеляційну скаргу у зв'язку з неможливістю сплати судового збору.
У цьому контексті колегія суддів звертає увагу, що згідно із частинами першою, п'ятою, шостою та сьомою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Положенням про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 липня 2021 року №1845/0/15-21 (далі - Положення) визначено порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Згідно із пунктом 8 підрозділу 1 Підсистема «Електронний кабінет» розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС" підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.
Пунктом 17 цього ж підрозділу визначено, що особам, які зареєстрували «Електронний кабінет», суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до «Електронного кабінету» таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно із пунктом 24 підрозділу 2 «Підсистема «Електронний суд» розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Пунктом 37 підрозділу 2 «Підсистема «Електронний суд» цього розділу визначено, що підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи.
Відповідно до пункту 38 підрозділу 2 «Підсистема «Електронний суд» вказаного розділу інформація про надходження до «Електронного кабінету» відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його «Електронного кабінету».
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що функціонування «Електронного кабінету» та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, в яких особи, що беруть в них участь пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС пов'язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації «Електронного кабінету» з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
При цьому, колегія суддів зазначає, що наведеними вище нормами Положення передбачене надсилання відповідних документів саме до «Електронного кабінету» користувача.
Указаний порядок надсилання учасникам справи процесуальних документів у справі за допомогою засобів ЄСІТС узгоджується з положеннями частин п'ятої і шостої статті 251 КАС України, згідно з якими учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Згідно з матеріалами справи, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Повний текст судового рішення виготовлено 16 січня 2023 року.
Довідкою Хмельницького окружного адміністративного суду засвідчено доставлення рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року до «Електронного кабінету» відповідача 17 січня 2023 року о 20:24.
Однак з апеляційною скаргою на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року відповідач звернувся вперше 28 лютого 2023 року, вдруге 17 серпня 2023 року, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження.
У контексті доводів відповідача щодо неможливості своєчасного звернення з апеляційною скаргою у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування Суд зазначає таке.
Верховний Суд зауважує, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів на сплату судового збору не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, а обставини щодо сплати судового збору 16 травня 2023 року, тобто через три місяці після завершення строку на апеляційне оскарження, не є непереборними обставинами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою повторно. При цьому такі обставини є внутрішніми питаннями організації роботи відповідача, та не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку.
У статті 8 КАС України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відповідно до якого, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Стаття 44 КАС України передбачає обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі жодним чином не впливає на неухильність виконання своїх процесуальних обов'язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, пов'язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ, а особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Така правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 01 серпня 2019 року у справі №1440/1822/18, від 22 липня 2021 року у справі №640/13056/19, від 30 листопада 2021 року у справі № 560/6797/20, від 14 квітня 2022 року у справі № 420/3670/20, від 05 квітня 2023 року у справі № 300/8677/21.
Щодо посилання скаржника на запровадження воєнного стану, Суд зазначає, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 року №573/2022, від 07 листопада 2022 року №757/2022, від 06 лютого 2023 року № 58/2023.
Водночас введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
Саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
У постанові від 28 листопада 2022 року у справі № 140/11951/21 Верховний Суд вказував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції мотивовано зазначив, що посилання відповідача на загальні обставини введення в Україні воєнного стану, без обґрунтування і надання доказів на підтвердження того, яким саме чином введення воєнного стану перешкодило йому звернутись з апеляційною скаргою у встановлений КАС України строк, не свідчать про поважність причин пропуску цього строку.
Суд враховує, що дійсно у позивача могли бути об'єктивні підстави несвоєчасної реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, проте, неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатися отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі, і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Аналогічний висновок Верховного Суду міститься у постановах від 26 січня 2022 року у справі №380/22655/21, від 06 грудня 2022 року у справі №160/195/22.
Отже, наведені скаржником обставини, якими обґрунтовано поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року не пов'язані з об'єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо неповажності наведених скаржником причин та відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
За таких обставин Суд уважає, що висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З урахуванням викладеного, Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Судові витрати
З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.
Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року у справі №560/11237/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк
судді Л.О. Єресько
В.М. Соколов