ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року
м. Київ
справа №380/16510/22
адміністративне провадження № К/990/19911/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників адміністративну справу № 380/16510/22
за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління ДМС України у Львівській області про визнання протиправними дій
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2023 року, ухвалене суддею Качур Р.П.
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Большакової О.О., Качмара В.Я.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та суть спору
1. ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду із позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДМС у Львівській області), в якому просила:
1.1. визнати протиправними дії відповідача (відповідь № В-1443/6/4601-22/4650/32-22 від 05.10.2022) щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
1.2. зобов'язати відповідача оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачка та її донька звернулися до відповідача із заявою про оформлення і видачу паспорта громадянина України ОСОБА_2 у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ. У цій заяві повідомлено, що у зв'язку із релігійними переконаннями ОСОБА_2 відмовляється від оформлення і отримання паспорта у формі пластикової ID-картки з безконтактним електронним носієм інформації та не надає згоди на обробку персональних даних. До заяви долучили необхідні документи. За результатами розгляду заяви відповідачем відмовлено у видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року. Відтак позивачка звернулася до суду із цим позовом в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 .
Установлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 та її неповнолітня донька, ОСОБА_2 , звернулися до ГУ ДМС у Львівській області із заявою від 04.10.2022 у якій просили оформити та видати ОСОБА_2 паспорт зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки. До вказаної заяви позивачкою додано: заяву ОСОБА_2 (за формою відповідно до наказів МВС України від 13.04.2012 № 320 та від 06.06.2019 № 456); свідоцтво про народження ОСОБА_2 ; дві фотокартки розміром 35х45 мм.
4. Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 станом на день подання цієї заяви та станом на день розгляду справи виповнилося 14 років.
5. Відповідач листом від 05.10.2022 № В-1443/6/4601-22/4650/32-22 відмовив позивачці у виготовленні її неповнолітній доньці паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, оскільки оформлення такого виду паспорта припинено в 2016 році. Також, зазначив, що відповідно до пункту 3 Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.06.2019 № 456, оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України особі, яка досягла 16-річного віку - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто; особі, яка досягла 16-річного віку та яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
6. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.01.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2023, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
6.1. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, із висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що як на час звернення позивачки до відповідача, так і на час розгляду справи в суді, ОСОБА_2 не досягла 16-річного віку, а тому не має права на отримання паспорта громадянина України у вигляді книжечки.
6.2. Так, судами зазначено, що чинним законодавством передбачено форму паспорта громадянина України у вигляді книжечки і картки. Разом із тим, право на оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ виникає у особи після досягнення 16-річного віку, за умови звернення із відповідною заявою, передбаченою цим Положенням. Тобто, паспорт громадянина України у вигляді книжечки може бути виданим особі, яка досягла 16-річного віку.
6.3. Оскільки, станом на день подання заяви про оформлення паспорта ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виповнилося 14 років, за висновком судів попередніх інстанцій, вимоги позивачки про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови ОСОБА_2 в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки та зобов'язання відповідача оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки є передчасними.
6.4. При цьому, як зауважили суди, ОСОБА_2 не позбавлена права в майбутньому після досягнення 16-річного віку звернутися до суду за захистом своїх прав щодо зобов'язання оформити та видати їй паспорт громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
7. Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій позивачка просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.01.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі № 380/16510/22 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
8. Ця касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), із посиланням у касаційній скарзі на те, що в оскаржуваному судовому рішенні суди першої та апеляційної інстанцій застосували приписи Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 № 5492-VI та Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII (далі - Положення № 2503-XII) без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17 та постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 420/4049/20, від 21.12.2022 у справі № 420/5353/20, від 17.05.2023 у справі № 420/12574/21.
8.1. В обґрунтування підстав касаційного оскарження за вказаним пунктом скаржниця зазначає, що фактично суди проігнорували вимоги Закону № 5492-VI, відповідно до положень якого кожен громадянин України зобов'язаний отримати паспорт громадянина України, починаючи з 14 років. Натомість суд апеляційної інстанції зазначив, що отримання паспорта громадянина України є правом громадянина України, хоча частиною другою статті 21 цього Закону визначено обов'язок, а не право громадян України, які досягли чотирнадцятирічного віку отримати паспорт громадянина України.
8.2. За твердженнями позивачки, суди попередніх інстанції невірно зазначили про те, що спірні відносити регулюються лише Положенням № 2503-ХІІ в частині обов'язкового 16-ти річного вікового цензу для отримання особою паспорта громадянина України зразка 1994 року, оскільки спірні відносини також регулюються Законом № 5492-VI.
8.3. Отже, як зазначає касатор, суди попередніх інстанцій застосували у спірних правовідносинах не спеціальний Закон, а підзаконний нормативно-правовий акт (Положення № 2503-ХІІ), який обмежує право дитини на оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року, починаючи з 14 років. Така позиція судів суперечить позиції Верховного Суду у подібній категорії спорів, викладеній у вище вказаних постановах.
8.4. Не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, на думку позивачки, і положення Тимчасового порядку оформлення та видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 №456, оскільки вони не можуть застосовуватися на цій стадії адміністративних послуг з причини іншого правового регулювання відносин, які виникають після ухвалення рішення суду про зобов'язання оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (пункт 1 розділу І Тимчасового порядку оформлення та видачі паспорта громадянина України).
8.5. Крім того, як зазначає позивачка, суд апеляційної інстанції не надав оцінку доводам апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо безпідставних посилань суду першої інстанції на постанову Верховного Суду у справі № 200/10469/19-а, оскільки у цій постанові суд касаційної інстанції не формував висновку про можливість або неможливість оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року, з досягненням особою 14 років.
9. Ухвалою Верховного Суду від 06.06.2023 відкрите касаційне провадження за цією касаційною скаргою.
10. Ухвалою Верховного Суду від 08.11.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позиція інших учасників справи
11. На адресу Суду від ГУ ДМС у Львівській області надійшов відзив на зазначену касаційну скаргу, в якій відповідач просить відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити в силі з огляду на їх законність та обґрунтованість.
Позиція Верховного Суду
Джерела права, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.
12. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
13. Водночас згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
14. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.
15. Спір цій справі виник у зв'язку із відмовою ГУ ДМС у Львівській області у видачі ОСОБА_2 , 2008 року народження, паспорта громадянина України у вигляді книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ.
16. У межах цієї справи спірним є також питання віку, з якого особі має видаватися паспорт у формі книжечки, ураховуючи приписи статті 21 Закон № 5492-VI, якими встановлено обов'язок громадянина України, який досяг 14-річного віку отримати паспорт громадянина України, проте приписами Положення № 2503-ХІІ передбачено отримання паспорта по досягненню особою 16-річного віку.
17. Відповідно до частини другої статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
18. Згідно з частиною першою статті 92 Конституції України, виключно законами України, зокрема, визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; громадянство, правосуб'єктність громадян, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.
19. Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи визначено Законом № 5492-VI (далі - у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
20. За змістом частини першої статті 4 Закону № 5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
21. Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
22. Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 5492-VI документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України.
23. За приписами частини третьої статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
24. Згідно з частинами першою, другою статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
25. Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
26. Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у частині сьомій статті 21 Закону № 5492-VI, відповідно до якої такий містить, зокрема, унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.
27. Відповідно до пунктів 1, 2, Положення № 2503-ХІІ (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.
28. Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
29. Згідно з пунктами 12, 13 Положення № 2503-ХІІ видача та обмін паспорта провадиться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина.
30. Для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
31. Кабінетом Міністрів України 25.03.2015 прийнято постанову № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова № 302).
32. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 745 (далі - Постанова № 745), яка набрала чинності з 01.11.2016, внесено зміни до Постанови № 302, і з цієї ж дати паспорт громадянина України оформляється у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою № 302.
33. Згідно з підпунктом 1 пункту 7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою № 302 (у редакції постанови Уряду № 745), оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
34. Пунктом 131 вказаного Порядку також передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація, зокрема, як: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи. Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи.
35. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 398 внесено зміни до пункту 3 Постанови № 302 (далі - Постанова № 398), доповнивши його абзацом такого змісту: "Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.".
36. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456 "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України" (далі - Тимчасовий порядок № 456), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за №620/33591, відповідно до абзацу 5 пункту 3 Постанови № 302 та Постанови № 398 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України.
37. Згідно з пунктом 1 Тимчасового порядку № 456 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до Постанови № 302, Постанови № 398, Положення №2503-XII, визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
38. Відповідно до пункту 2 Тимчасового порядку № 456 паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 № 353 "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України".
39. Пунктом 3 Тимчасового порядку передбачено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС), зокрема, особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.
40. За приписами пунктів 4, 5 Тимчасового порядку № 456, оформлення і видача паспорта здійснюються протягом 30 календарних днів з дня подання особою до територіального підрозділу ДМС заяви та документів для оформлення і видачі паспорта. Заява та документи для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для вклеювання фотокартки) подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за зареєстрованим місцем проживання особи.
41. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрите з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
42. Питання права особи по досягненню нею 14-річного віку на отримання паспорта України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ, у зв'язку з ненаданням нею згоди на обробку персональних даних, було предметом дослідження Верховного Суду за наслідками якого сформовано висновок у постановах від 18.11.2021 у справі № 420/4049/20, від 21.12.2022 у справі № 420/5353/20 та у подальшому підтримано у постанові від 17.05.2023 у справі № 420/12574/21 за подібних правовідносин із справою, що розглядається. Висновки, наведені у вказаних постановах, є релевантними до обставин цієї справи, тож колегія суддів не бачить підстав для відступу від них і надалі зауважує таке.
43. Так, у постанові від 18.11.2021 у справі № 420/4049/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що питання стосовно права особи на отримання паспорта України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ, у зв'язку із ненаданням нею згоди на обробку персональних даних було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі, за результатами розгляду якої 19.09.2018 була винесена постанова у справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18).
44. В означеному рішенні Велика Палата констатувала, що норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення № 2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом") не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції.
45. На переконання Великої Палати, позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
46. У цій же постанові Велика Палата вказала, що висновки у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення № 2503-ХІІ.
47. За встановлених обставин цієї справи ОСОБА_1 та її неповнолітня донька, ОСОБА_2 , звернулися до ГУ ДМС у Львівській області із заявою від 04.10.2022 у якій просили оформити та видати ОСОБА_2 паспорт зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ.
48. У вказаній заяві також повідомлялося, що у зв'язку із релігійними переконаннями ОСОБА_2 відмовляється від оформлення і отримання паспорта у формі пластикової ID-картки з безконтактним електронним носієм інформації та не надає згоди на обробку персональних даних.
49. Таким чином, висновки, викладені у вищевказаній постанові Великої Палати у справі № 806/3265/17 та постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 420/4049/20 є застосовними і до обставин цієї справи.
50. Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог у цій справі, визнали правомірною відмову ГУ ДМС у Львівській області у виготовленні ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, вказавши, що на момент звернення із відповідною заявою ОСОБА_2 ще не було досягнуто 16-річного віку, а тому, в силу приписів Положення № 2503-ХІІ та Тимчасового порядку № 456, остання не має права на отримання паспорта громадянина України у вигляді книжечки.
51. У цьому аспекті Суд зауважує, що у постановах від 18.11.2021 у справі № 420/4049/20, від 21.12.2022 у справі № 420/5353/20 Верховний Суд, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону № 5492-VI, який має вищу юридичну силу, ніж Положення № 2503-ХІІ та Тимчасовий порядок.
52. Окрім того, Верховним Судом наголошено на імперативності приписів Закону № 5492-VI, адже ними встановлено обов'язок кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку отримати паспорт громадянина України.
53. Також окрему увагу Верховний Суд у цих постановах звернув на те, що відповідно до частини першої статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Тому, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що, в свою чергу, може створювати перешкоди у реалізації позивачем своїх громадянських прав.
54. У подальшому, аналогічна правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду від 17.05.2023 у справі № 420/12574/21.
55. Наведене у сукупності свідчить про те, що на час розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій вже був сформований правовий висновок Верховного Суду щодо порушених у цій справі питань, однак який, всупереч вимогам частини п'ятої статті 242 КАС України, не був урахований судами в оскаржуваних рішеннях.
56. Варто також зауважити на тому, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
57. З огляду на вище вказане, та ураховуючи вимоги статті 7 КАС України та сформовані Верховним Судом висновки у подібних правовідносинах, колегія суддів уважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що паспорт громадянина України у вигляді книжечки може бути виданим особі, яка досягла 16-річного віку.
58. Отже доводи касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.
59. Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції повно встановили обставини справи, але допустили неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень.
60. Відповідно до частин першої та третьої статті 351 КАС суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
61. Беручи до уваги, що у цій справі вирішення спору залежить від застосування норм матеріального права, а у питанні застосування та тлумачення норм матеріального права Верховний Суд є судом, який має повну юрисдикцію, то Суд за правилами частини першої статті 351 КАС України, уважає за необхідне ухвалити нове рішення, не направляючи справу на новий судовий розгляд.
62. Підсумовуючи колегія суддів доходить до висновку про протиправність відмови ГУ ДМС у Львівській області в оформленні та видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, відповідно до Положення № 2503-ХІІ. З огляду на це відповідача необхідно зобов'язати оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки.
63. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у справі № 380/16510/22 скасувати та ухвалите нове рішення, яким позов задовольнити.
3. Визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (відповідь № В-1443/6/4601-22/4650/32-22 від 05.10.2022) щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
4. Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
В.М. Соколов
А.Г. Загороднюк
Судді Верховного Суду