Справа №369/7127/21. Провадження №11-кп/824/2015/2023. Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1
Категорія: ч. 1 ст. 125 КК України. Суддя-доповідач у апеляційній інстанції - ОСОБА_2
УКРАЇНА
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
02 листопада 2023 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , яка діє у захист прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_7 , на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 грудня 2022 року, ухвалений щодо ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 125 КК України,
за участю сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_8
потерпілого - ОСОБА_9
за участю сторони захисту - адвоката ОСОБА_10
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
УСТАНОВИЛА:
Цим вироком у кримінальному провадженні під №12020115380001125, внесеному до ЄРДР 25.12.2020 року, ухваленим щодо обвинуваченого:
ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Рокитне Сарненського району Рівненської області, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
який визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і призначено йому покарання у виді штрафу розміром 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. на користь держави.
Цивільний позов потерпілого задоволено частково. Стягнено з обвинуваченого ОСОБА_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь потерпілого ОСОБА_9 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. моральної шкоди. В решті позову відмовлено.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнаний винуватим в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження.
Як визнав установленим у вироку суд першої інстанції, кримінальне правопорушення вчинене за таких обставин.
24 грудня 2020 року близько 11 години ОСОБА_7 , перебуваючи поблизу магазину-кафе, розташованого за адресою: вул. Горького, 7, с. Софіївська Борщагівка, Бучанський район, Київська область, маючи прямий умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 , тобто посягаючи на найвищу соціальну цінність - здоров'я людини, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з потерпілим наніс удар металевим прутом по спині ОСОБА_9 , від отриманого удару останній, не втримавшись на ногах, впав на коліна на асфальтоване покриття.
Відповідно до висновку експерта № 130/Д від 20.05.2021 року при судово-медичному огляді у ОСОБА_9 виявлений синець в ділянці спини, який утворився від дії тупого предмету за механізмом - удар та має ознаки легкого тілесного ушкодження.
Вимоги апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
Не погодившись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, адвокат ОСОБА_11 , яка діє у захист прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, якій просить: вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.12.2022 року у справі №369/7127/21 - скасувати, а кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12020115380001125 від 25.12.2020 за ч. 1 ст. 125 КК України - закрити на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України; у задоволенні позову потерпілого ОСОБА_9 про стягнення з ОСОБА_7 моральної шкоди - відмовити.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що вирок ухвалений з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, прийнятий внаслідок неповного судового розгляду, оскільки матеріалами справи та безпосередньо у судовому засіданні не було належним чином доведено, що кримінальне правопорушення мало місце, воно було вчинене обвинуваченим і в його діях є склад кримінального правопорушення.
Зазначає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалось неповноважним дізнавачем, оскільки в матеріалах справи відсутнє доручення на проведення досудового розслідування надане т.в.о. дізнавача Бучанського РУП ГУНП у Київській області ОСОБА_12 . Так, вказує, що витяг з ЄРДР не є процесуальним рішенням, а отже, не породжує правових наслідків щодо визначення дізнавача, групи дізнавачів, які здійснюватимуть досудове розслідування.
Крім того, вказує, що за умови відсутності у матеріалах кримінального провадження постанови про призначення дізнавача у кримінальному провадженні, обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані особою, яка не мала на те законних повноважень, що не було враховано судом першої інстанції при постановлені вироку.
Звертає увагу на те, що 28.12.2020 року дізнавачем СД Вишнівського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_13 було винесено постанову про закриття кримінального провадження, яка була скасована постановою Першою заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_14 від 06.05.2021 року. Однак, постанови про закриття кримінального провадження та про скасування постанови про закриття кримінального провадження у матеріалах справи відсутні.
Наголошує на тому, що між датою винесення постанови про закриття кримінального провадження та постанови прокурора про скасування постанови про закриття кримінального провадження минуло понад 5 місяців, всупереч обумовленому ч. 6 ст. 284 КПК України строку на скасування, а саме 20 днів з моменту отримання копії.
Вважає, що останнім днем повідомлення про підозру є 12 год. 47 хв. 21.05.2021 р., проте обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 було направлено лише 26.05.2021 року, що підтверджується відміткою канцелярії Києво-Святошинскього районного суду Київської області за №23150 (а.с.1), тобто за межами строку.
Зазначає, що судом першої інстанції було порушено таємницю нарадчої кімнати. Так, вказує, що 07 грудня 2022 року, після заслуховування останнього слова обвинуваченого, суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення, яке проголосив після виходу з нарадчої кімнати 08 грудня 2022. Проте, всупереч вимогам ст. 322, 366, 367 КПК України, 07.12.2022, під час перебування головуючої судді ОСОБА_1 , у нарадчій кімнаті для постановлення вироку, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, суддя ОСОБА_1 ухвалила інші рішення.
Вказує, що при розгляді судом першої інстанції було безпідставно відмовлено у дослідженні фотодоказів, а також відеозаписів, що надавались обвинуваченим. Також під час досудового розслідування у справі, обвинувачений надав пояснення щодо подій, які мали місце 24.12.2020 р., однак стороною обвинувачення не було долучено вказані пояснення до матеріалів справи, чим порушено право ОСОБА_7 на надання пояснень щодо суті пред'явленого обвинувачення та права на захист.
Крім того, зазначає, що судом безпідставно не прийнято до уваги покази свідка ОСОБА_15 , так як суд зазначив, що відхилив її покази з підстав, що остання не була очевидицею конфлікту.
Вважає, що розмір визначеного судом першої інстанції відшкодування моральної шкоди не відповідає вимогам розумності, виваженості та справедливості. Так, зазначає, що доказів підтвердження моральної шкоди потерпілий ОСОБА_9 суду першої інстанції не надав. Вказує. що в матеріалах справи відсутні докази систематичного звернення ОСОБА_9 за кваліфікованою медичною допомогою, як це ним стверджувалось у тексті цивільного позову.
Іншими учасниками кримінального провадження вирок не оскаржений.
Позиції учасників судового розгляду стосовно поданої апеляційної скарги
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_10 , яка діє у захист прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_7 , заявила клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та просила: задовольнити клопотання; вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 грудня 2022 року, ухвалений щодо ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 125 КК України, скасувати зі звільненням ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України та кримінальне провадження закрити.
Заслухавши суддю-доповідача щодо доводів, висловлених у клопотанні захисника обвинуваченого, а також думку обвинуваченого, який підтримав клопотання свого захисника; вислухавши доводи прокурора ОСОБА_8 , який підтримав клопотання захисника, думку потерпілого, який підтримав прокурора, вивчивши та перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши й обміркувавши доводи клопотання, - колегія суддів апеляційної інстанції уважає клопотання таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження. За правилами ч. 8 вказаної статті, закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї ж статті, не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України визначено, що в разі, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Ця норма, як і положення ст. 49 КК України є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов'язок розглянути відповідне питання.
Правилами ч. 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_7 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком та був вчинений обвинуваченим 24.12.2020 року.
Санкція ч. 1 ст. 125 КК України передбачає покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року.
Таким чином строки давності, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України у вигляді двох років, закінчилися.
Обставини, наведені у ч. ч. 2-5 ст. 49 КК України, у даному кримінальному провадженні відсутні, тому обвинувачений підпадає під дію зазначеної норми закону.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 КПК України, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Враховуючи, що адвокат ОСОБА_10 , яка діє у захист прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_7 , заявила вищевказане клопотання та просила закрити провадження у зв'язку із закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, що не є реабілітуючою обставиною, а обвинувачений підтримав дане клопотання, матеріали судового провадження не містять даних про переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування або суду, а також щодо вчинення останнім нового кримінального правопорушення, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування вироку суду першої інстанції, закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 125 КК України на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 417 КПК України та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України.
Під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 свою вину визнав. В судовому засіданні зазначив, що не заперечує проти закриття провадження на підставі ст. 49 КК України.
Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 р. (справа №566/554/16-к), роз'яснено, що визнання винуватості не є умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК, у зв'язку з чим незалежно від визнання вини, особа звільняється від кримінальної відповідальності, а провадження відносно неї підлягає закриттю.
При цьому апеляційний суд роз'яснює обвинуваченому ОСОБА_7 , що закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України не є реабілітуючою обставиною.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження.
Таким чином, колегія суддів вбачає у кримінальному провадженню наявність правових підстав для часткового задоволення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 , яка діє у захист прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_7 , шляхом звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, тому вважає за необхідне клопотання задовольнити, вирок суду першої інстанції скасувати та звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження щодо нього, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України закрити.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 417, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання адвоката ОСОБА_6 , яка діє у захист прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_7 , - задовольнити.
Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 грудня 2022 року, ухвалений у кримінальному провадженні під №12020115380001125, внесеному до ЄРДР 25.12.2020 року, щодо ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 125 КК України, - скасувати.
Звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України і закрити кримінальне провадження щодо нього на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4