КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа №754/14153/21 Головуючий у І інстанції - Галась І.А.
апеляційне провадження №22-ц/824/13236/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Гуля В.В.,
суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.
за участю секретаря судового засідання Ковтун М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 05 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 про скасування розпорядження та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у спілкуванні та вихованні,-
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 про скасування розпорядження.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 19 липня 2022 року цивільну справу №754/14153/21 за позовом ОСОБА_1 до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 про скасування розпорядження об'єднано в одне провадження з цивільною справою №754/15682/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкування з дитиною, визначення способу участі у вихованні.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 12 травня 2023 року зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною визнання способу участі у вихованні залишено без розгляду.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 12 травня 2023 року цивільну справу №754/14153/21 за позовом ОСОБА_1 до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 про скасування розпорядження об'єднано в одне провадження з цивільною справою №754/18866/21 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкування з дитиною визнання способу участі у вихованні.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 05 липня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Не погоджуючись з указаною ухвалою, позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У мотивування скарги зазначає, що 03 липня 2023 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на електронну пошту суду та засобами поштового зв'язку було направлено заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням на лікарняному.
Зауважує, що справа призначалась у підготовче засідання неодноразово, у справі закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не відбулось, тобто розгляд справи перебував на стадії підготовчого процесу, у зв'язку з чим уважає, що суд першої інстанції не мав підстав застосовувати положення статті 257 ЦПК України.
Інші учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що у судові засідання 05 червня 2023 року, 05 липня 2023 року позивач та представник позивача за позовом ОСОБА_1 не з'явились, про час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать розписки представника позивача - адвоката Опришко Е.В., клопотання представника позивача - адвоката Опришко Е.В., підтвердження про отримання смс повідомлень особисто позивачем.
Заяв про розгляд справи за відсутності позивача до суду не надходило.
Статтею 263 ЦПК України установлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Проте, оскаржувана ухвала не відповідає указаним нормам, що згідно статті 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За вимогами статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик, а судові повідомлення - судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Згідно частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, правом на залишення позовної заяви без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, яка у такому разі визначається як друга поспіль неявка, при ненадходженні від позивача заяви про розгляд справи за його відсутності.
З матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 про скасування розпорядження.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 14 вересня 2021 року в справі було відкрито провадження, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 19 липня 2022 року цивільну справу №754/14153/21 за позовом ОСОБА_1 до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 про скасування розпорядження об'єднано в одне провадження з цивільною справою №754/15682/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 12 травня 2023 року зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні залишено без розгляду.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 12 травня 2023 року цивільну справу №754/14153/21 за позовом ОСОБА_1 до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 про скасування розпорядження об'єднано в одне провадження з цивільною справою №754/18866/21 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні.
Згідно протоколу судового засідання від 12 травня 2023 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 05 червня 2023 року о 10:00.
05 червня 2023 року у зв'язку з неявкою позивача за первісним позовом у підготовчому засіданні оголошено перерву до 05 липня 2023 року о 10:00.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 05 липня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду, у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву для розгляду позовної заяви ОСОБА_4 .
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду з підстав повторної неявки позивача у підготовче засідання.
Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Таким чином, підготовче судове провадження - це стадiя судового прoцесу, в якoму рoзглядається предмет спoру, позoвні вимoги, заперечення на позoвні вимoги, склад учасників судовoго процесу, вирішення відводів, xарактер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкoдного розгляду справи пo суті, іншими словами, це - важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.
Підготовче засідання проводиться судом із повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України).
Частиною другою статті 198 ЦПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у підготовчому засіданні.
За змістом частин першої-другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Виходячи зі змісту вказаних процесуальних норм, підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.
Відповідно до частини першої статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.
Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу).
Стаття 223 ЦПК України, яка, зокрема, передбачає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору, стосується розгляду справи по суті, у зв'язку з чим регулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок неявки позивача у підготовче засідання.
Аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з'явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання (Правовий висновок у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі №759/15271/17).
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №761/8849/19 (провадження №61-21428св19), від 18 січня 2021 року у справі №760/22245/18 (провадження №61-15715св19), від 20 січня 2021 року у справі №569/5089/17 (провадження №61-19799св19), від 10 лютого 2021 року у справі №598/2250/19 (провадження №61-19688св20).
Згідно частини третьої статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (частина перша статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя. У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці «право на суд» передбачено, зокрема, що особа повинна мати доступ до незалежного, неупередженого та компетентного суду.
У своєму рішенні в справі «Голдер проти Сполученого Королівства», 1975 року суд відзначив: «Було б неприйнятним, на думку Суду, якби частина перша статті 6 детально визначала процесуальні гарантії сторонам у судовому провадженні, не забезпечивши, насамперед, того, без чого користування такими гарантіями було б неможливим, а саме: доступу до суду. Характеристики «справедливості, публічності та оперативності судового провадження були б марними за відсутності судового провадження». Тож право на доступ до правосуддя має дуже важливе значення і без сумніву його необхідно вважати засадою.
Матеріалами справи встановлено, що закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті станом на час постановлення оскаржуваної ухвали не відбулось.
Таким чином, за обставин, коли підготовче провадження закрито не було та призначення справи до судового розгляду по суті не відбулося, тобто розгляд справи перебував на стадії підготовчого процесу, у суду першої інстанції були відсутні підстави для застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України та залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.
Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду оскаржуваної ухвали та є обґрунтованими.
З вищенаведених підстав колегія суддів не погоджується з постановленою ухвалою та уважає, що відповідно до вимог статті 379 ЦПК України остання підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 05 липня 2023 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Головуючий В.В. Гуль
Судді Ю.О. Матвієнко
Я.С. Мельник