КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 369/2973/23
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/10938/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Сушко Л.П., Музичко С.Г.,
при секретарі Пановій К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення державного виконавця, заінтересовані особи: державний виконавець Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Хайдарі Рустам Рахманович, акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_2 ,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 квітня 2023 року, постановлену під головуванням судді Дубас Т.В.,-
встановив:
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названою скаргою.
Скаржник просив: визнати неправомірним рішення державного виконавця Хайдарі Р.Р. про відмову у відшкодуванні витрат, пов'язаних із зберіганням майна, внаслідок примусового виселення Боржника ОСОБА_2 з будинку АДРЕСА_1 ; зобов'язати державного виконавця Хайдарі Р.Р. (або іншу уповноважену посадову особу) відшкодувати витрати в сумі 615 038 грн 33 коп, пов'язані із зберіганням вказаного майна, в межах та за рахунок грошей від реалізації вказаного майна (ВП НОМЕР_1).
Скарга обґрунтована тим, що в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1, постановою державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби Бучанського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Хайдарі Р.Р. від 31 травня 2021 проведено опис та арешт майна боржника ОСОБА_2 , призначено відповідальним зберігачем ОСОБА_1 .
Скаржник звернувся із заявою до Вишневого відділу державної виконавчої служби Бучанського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про відшкодування витрат виконавчого провадження, на яку отримав відповідь, що у разі відсутності договору на зберігання майна, йому запропоновано звернутись до відповідного суду з приводу вирішення питання щодо стягнення витрат за зберігання майна з боржника.
ОСОБА_1 вважав, що йому мають бути відшкодовані витрати в сумі 615 038 грн 33 коп, пов'язані із зберіганням вказаного майна, а рішення державного виконавця Хайдарі Р.Р. про відмову у задоволенні заяви є незаконним.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 квітня 2023 року у задоволенні скарги відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та задовольнити вимоги скарги в повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про його час і місце повідомлені належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки сторонами не було узгоджено перелік послуг, що будуть входити до зберігання майна, розмір їх оплати та порядок виплати винагороди, то у державного виконавця відсутній обов'язок відшкодування ОСОБА_1 витрати, пов'язані із зберіганням майна.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.
Встановлено, що 31 травня 2021 року було здійснено примусове виселення боржника ОСОБА_2 у ВП НОМЕР_1 з будинку АДРЕСА_1 , а майно, яке там перебувало, було описано та передано ОСОБА_1 на відповідальне зберігання державним виконавцем Хайдарі Р.Р. відповідно до документу під назвою «Постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 31 травня 2021 року».
25 липня 2022 року головним державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби Бучанського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Стебловською Ю.О. складено акт № НОМЕР_1 про проведення електронних торгів.
26 липня 2022 року ОСОБА_1 подав заяву до Вишневого відділу державної виконавчої служби Бучанського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відшкодування витрат виконавчого провадження, заява задоволена не була.
Також, ОСОБА_1 була подана скарга на дії державного виконавця від 08 вересня 2022 року на ім'я в.о. начальника Вишневого відділу Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Хайдарі Р.Р., яка була залишена без задоволення.
Ухвалою від 03 лютого 2023 року по справі № 369/12255/22 визнано неправомірною бездіяльність Державного виконавця Хайдарі Р.Р. та зобов'язано розглянути викладені у заяві від 26 липня 2022 року питання про відшкодування витрат.
На адресу ОСОБА_1 надійшов лист Міністерства юстиції України від 18 листопада 2022 року, а також листи Державного виконавця Хайдарі Р.Р. від 23 серпня 2022 року та від 16 вересня 2022 року, у яких зазначено, що у разі відсутності договору на зберігання майна заявнику запропоновано звернутись до відповідного суду з приводу вирішення питання щодо стягнення витрат за зберігання майна з боржника.
Обґрунтовуючи подану скаргу, ОСОБА_1 зазначив, що у зв'язку із реалізацією арештованого майна внаслідок електронних торгів, зберігання майна припинено та у нього є право на відшкодування витрат, пов'язаних із зберіганням майна, а саме: перевезення частини майна (яке не вбудоване до будинку) із залученням перевізників та вантажників; проведення незалежної оцінки майна; послуги ріелтора за розшук складу для збереження майна; оренда складу для збереження частини майна; залучення охоронної фірми до охорони майна (яке вбудоване до будинку).
Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» також визначено, що майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у ч.8 ст.56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам, що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов'язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).
У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім'ї, вона може одержувати за зберігання майна винагороду, розмір та порядок виплати якої визначаються договором між зберігачем та виконавцем.
Оплата послуг зберігання арештованого майна іншими особами, крім боржника та членів його сім'ї, організатора (крім випадку, передбаченого абзацом дванадцятим цього пункту), залучених ним третіх осіб, здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що в рамках виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 не було визначено розмір та порядок виплати винагороди зберігачу майна - ОСОБА_1 , оскільки відповідного договору, який передбачено ч. 3 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», між зберігачем та виконавцем не було укладено.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції при постановленні ухвали про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 не правильно застосовано норми процесуального та матеріального права, колегія суддів відхиляє, оскільки законодавець чітко визначив, що у випадку передачі арештованого майна на зберігання іншій особі (зберігачу) така особа може отримати винагороду за зберігання, і саме для визначення її розміру та порядку виплати укладається відповідний договір.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 квітня 2023 року постановлена з додержанням норм процесуального права, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 квітня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст складено 09 листопада 2023 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: Л.П. Сушко
С.Г. Музичко