Постанова від 31.10.2023 по справі 755/9425/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 755/9425/22

провадження номер: 22-ц/824/11644/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Нежури В.А., Соколової В.В.

за участю секретаря - Мазурок О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Тукмана Юрія Вікторовича на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 08 червня 2023 року у складі судді Коваленко І.В., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зоріна Світлана Миколаївна, про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зоріна С.М., в якому просила визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , який посвідчений 19 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М. та визнати за нею, ОСОБА_2 , право власності в порядку спадкування на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 .

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат позивачки- ОСОБА_4 , який за життя, 06 червня 1995 року, склав заповіт, яким заповів належну йому на праві особистої власності 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 . Будучи обізнаною про такий заповіт, після здійснення обряду поховання ОСОБА_4 , позивачка звернулась із заявою про прийняття спадщини до Другої Київської державної нотаріальної контори, де дізналась, що спадкова справа була відкрита 13 травня 2022 року приватним нотаріусом Зоріною С.М. за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом від 19 червня 2020 року.

Зазначала, що заповіт на ім'я відповідачки, складений від імені ОСОБА_4 , імовірно останнім не видавався та не підписувався, оскільки за життя ОСОБА_4 жодного разу не згадував у розмові про те, що він залишив заповіт на особу, яка не пов'язана з ним родинними зв'язками. Навпаки, ОСОБА_4 заперечував навіть імовірність такого заповіту, оскільки був за природою довірливою людиною, хвилювався за корисливість намірів відповідача та її близьких, стосунки між померлим та відповідачкою не були настільки близькими. Також ОСОБА_4 у період імовірного складення заповіту від 19 червня 2020 року мав загострення хвороби та не виходив із житла через складність у пересуванні, що підтверджується копіями медичної документації та показами свідків. Вказувала, що ці обставини свідчать про те, що факт видачі ОСОБА_4 19 червня 2020 року заповіту є малоймовірним, як і наявність у померлого волі на його видачу.

Разом з позовною заявою представник ОСОБА_2 - адвокат Богуш М.К. заявила клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, посилаючись на те, що у період імовірного складення заповіту від 19 червня 2020 року ОСОБА_4 мав загострення хвороби та не виходив із житла через складність у пересуванні (хвороба мала ускладнення на нижні кінцівки та заважала йому вільно пересуватись), що підтверджується копіями медичної документації, а також може бути підтверджений показами свідків. Вказувала, що це свідчить про те, що факт видачі ОСОБА_4 19 червня 2020 року заповіту є малоймовірним, як і наявність у померлого волі на його видачу (заповіт підписувався не ОСОБА_4 або ж ним, однак у стані зміненої свідомості в хворобливому стані чи в стані зміненої свідомості під дією медикаментозних препаратів, в якому він не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними).

З урахуванням наведеного, представник позивачки просила призначити судову почеркознавчу експертизу у справі, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експертизи поставити такі питання:

1. Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_4 у заповіті, виданому ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , що посвідчений 19 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М. на бланку НАО 7566675 у графі «ПІДПИС:» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи іншою особою ?

2. Чи виконано напис (текст) від імені ОСОБА_4 у заповіті, виданому ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , що посвідчений 19 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М. на бланку НАО 7566675 над графою «ПІДПИС:» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи іншою особою ?

3. Чи є ознаки виконання тексту від імені ОСОБА_4 у заповіті, виданому ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , що посвідчений 19 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М. на бланку НАО 7566675 над графою «ПІДПИС:» та підпису і тексту від імені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у цьому ж документі у графі «ПІДПИС:» різними особами ?

4. Якщо відповідь на перше питання свідчить про виконання підпису ОСОБА_4 , то чи виконано підпис від імені ОСОБА_4 у заповіті, виданому ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , що посвідчений 19 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М. на бланку НАО 7566675 у графі «ПІДПИС:» під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)? Якщо так, то якими є такі збивачі фактори ?

5. Якщо відповіді на перше та/чи друге питання свідчать про виконання підпису ОСОБА_4 , то чи є ознаки виконання підпису та тексту від імені ОСОБА_4 у заповіті, виданому ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , що посвідчений 19 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М. на бланку НАО 7566675 над графою «ПІДПИС:» та підпису у графі «ПІДПИС:» цього документу в будь-якому зміненому психо-фізичному стані або в незвичайних умовах? Якщо так, то яким є такий стан ?

З матеріалів справи вбачається, що у підготовчому засіданні позивач ОСОБА_5 та її представник - адвокат Богуш М.К. підтримали клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та просили його задовольнити.

Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Тукман Ю.В. у підготовчому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. Щодо клопотання представника позивачки про зобов'язання відповідачки надати оригінал заповіту, представник відповідачки заперечував з тих підстав, що оригінал заповіту відсутній у відповідачка, а сама відповідачка знаходиться за межами України і фізично не зможе виконати вимоги ухвали. Представник відповідачки просив не ставити на вирішення експертів питання № 5 через його відсутність у переліку орієнтовних питань, вказаних у Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 08 червня 2023 року клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Богуш М.К. про призначення судової почеркознавчої експертизи - задоволено.

Призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України в місті Києві.

На вирішення експертів поставлено наступні питання:

1. Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_4 у заповіті, виданому ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , що посвідчений 19 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М. на бланку НАО 7566675 у графі «ПІДПИС:» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи іншою особою ?

2. Чи виконано напис (текст) від імені ОСОБА_4 у заповіті, виданому ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , що посвідчений 19 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М. на бланку НАО 7566675 над графою «ПІДПИС:» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи іншою особою ?

3. Чи є ознаки виконання тексту від імені ОСОБА_4 у заповіті, виданому ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , що посвідчений 19 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М. на бланку НАО 7566675 над графою «ПІДПИС:» та підпису і тексту від імені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у цьому ж документі у графі «ПІДПИС:» різними особами?

4. Якщо відповідь на перше питання свідчить про виконання підпису ОСОБА_4 , то чи виконано підпис від імені ОСОБА_4 у заповіті, виданому ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , що посвідчений 19 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М. на бланку НАО 7566675 у графі «ПІДПИС:» під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)? Якщо так, то якими є такі збивачі фактори ?

5. Якщо відповіді на перше та/чи друге питання свідчать про виконання підпису ОСОБА_4 , то чи є ознаки виконання підпису та тексту від імені ОСОБА_4 у заповіті, виданому ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , що посвідчений 19 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М. на бланку НАО 7566675 над графою «ПІДПИС:» та підпису у графі «ПІДПИС:» цього документу в будь-якому зміненому психо-фізичному стані або в незвичайних умовах? Якщо так, то яким є такий стан ?

Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.

Оплату послуг експерта покладено на позивачку ОСОБА_2 .

Зобов'язано відповідачку ОСОБА_1 на час проведення судової почеркознавчої експертизи надати експертам оригінал заповіту складеного від імені ОСОБА_4 , посвідченого 19 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М. на бланку НОА 756675, зареєстрований в реєстрі за №175.

На дослідження експертам надано цивільну справу №755/9425/22 та оригінали наступних документів:

- медичну карту амбулаторного хворого №6803/19 ОСОБА_4 ;

- виписний епікриз ОСОБА_4 з КНП «Київський міський клінічний онкологічний центр» від 16.06.2021 р.;

- справу №1 ОСОБА_4 РНОКПП: НОМЕР_1 , № договору 233762711, Том (Частина) №1, заведеної 09 червня 2015 року публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (оригінал договору №2337627 від 09.06.2015 р. про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, Додатки 1 та 2 до Договору №2337627, завірена копія картки платника податків, завірена копія паспорту, заява-анкета на відкриття рахунку);

- заява ОСОБА_4 від 3 січня 2001 року про видачу паспорта, виконана на бланку форми №1 до п. 10 Тимчасової Інструкції;

- довіреність від 19 червня 2020 року, видана ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_1 , посвідчена 19 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М. на бланку НОА 756676, зареєстрований в реєстрі за №176, які в оригіналі приєднано до матеріалів справи до розгляду справи по суті.

Провадження у цивільній справі №755/9425/22 зупинено на період проведення почеркознавчої експертизи.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідачку надати оригінал заповіту, представник ОСОБА_1 - адвокат Тукман Ю.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить її в цій частині скасувати, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оригінал заповіту уже витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зоріної С.М. ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 грудня 2022 року, на виконання якого нотаріус направила лист від 15 грудня 2022 року №112/01-16, в якому повідомила, про готовність надати оригінал заповіту при призначенні судової почеркознавчої експертизи судом першої інстанції.

Вказує, що відповідачка не має можливості виконати ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 08 червня 2023 року в частині надання експерту оригіналу заповіту, складеного від імені ОСОБА_4 , посвідченого 19 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М., оскільки зазначений оригінал заповіту знаходиться у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зоріної С.М.

Представник позивачки - адвокат Богуш М.К. подала відзив на апеляційну скаргу, у якому вказує, що оскільки представник відповідачки додав до відзиву на позов копію заповіту, то це свідчить про те, що оригінал заповіту знаходиться у неї. Натомість подання цієї апеляційної скарги є лише намаганням відповідачки унеможливити проведення експертизи у даній справі. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з ч.4. ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, враховуючи доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні суду першої інстанції перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зоріна С.М., в якому позивачка просить визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , посвідчений 19 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М. та визнати за нею, ОСОБА_2 , право власності в порядку спадкування на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що заповіт підписувався не ОСОБА_4 або ж ним, однак у стані зміненої свідомості в хворобливому стані чи в стані зміненої свідомості під дією медикаментозних препаратів, в якому він не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Тобто, предметом спору у даній справі є наявність чи відсутність волевиявлення ОСОБА_4 щодо підписання заповіту, який посвідчений 19 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М.

Задовольняючи клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, суд першої інстанції виходив із того, що вирішення питання щодо перевірки виконання підпису в оспорюваному заповіті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , потребує спеціальних знань в області почеркознавства.

Також суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника позивачки про зобов'язання відповідачку надати експертам оригінал заповіту, складеного від імені ОСОБА_4 , посвідченого 19 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М., оскільки зазначений документ необхідний для проведення експертизи.

Однак повністю з вказаними висновками суду першої інстанції погодитись не можна з таких підстав.

Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов'язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.

Згідно з положеннями ч.1 ст.102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. ( ч.2 ст.102 ЦПК України).

Згідно зі ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Така правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 січня 2018 року в справі №907/425/16 та від 24 січня 2018 року в справі №917/50/17.

У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду

Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу I Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня1998 року № 53/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 жовтня 1998 року за № 705/3145, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Об'єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Отже, враховуючи, що предметом спору у даній справі є наявність чи відсутність волевиявлення ОСОБА_4 щодо підписання заповіту, який посвідчений 19 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М., то з урахуванням вказаних вище вимог чинного законодавства для проведення у даній справі судової почеркознавчої експертизи надання оригіналу заповіту є обов'язковим.

За змістом положень ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст.129 Конституції.

Відповідно до положень ст.ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 грудня 2022 року за клопотанням представника позивачки витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зоріної С.М., зокрема, оригінал заповіту, виданого від імені ОСОБА_4 , 19 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М. (а.с.182-184, т.1)

На виконання даної ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 07 грудня 2022 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зоріна С.М. у своєму листі від 15 грудня 2022 року за №112/01-16 повідомила про готовність надання оригіналу заповіту, складеного від імені ОСОБА_4 , який посвідчений 19 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М., лише для огляду судом за мотивованою ухвалою суду чи за клопотання експерта для проведення відповідної експертизи (а.с.212, т.1).

Отже, у даній справі наявні належні та допустимі докази того, що оспорюваний заповіт перебуває на зберіганні у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зоріної С.М.

Разом з тим, відповідачка ОСОБА_1 категорично заперечує, що оригінал заповіту знаходиться в неї.

Наведені обставини свідчать про те, що ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 08 червня 2023 року про призначення судової почеркознавчої експертизи в частині зобов'язання ОСОБА_1 надати експертам оригінал оспорюваного заповіту, не буде виконаний з об'єктивних причин.

У той же час, як зазначалося вище, для проведення у даній справі судової почеркознавчої експертизи надання оригіналу оспорюваного заповіту є обов'язковим.

Тобто, ненадання в розпорядження експертів оригіналу оспорюваного заповіту в цілому виключає можливість проведення призначеної судом судової почеркознавчої експертизи.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку, не з'ясувавши належним чином, де перебуває оспорюваний оригінал заповіту, суд першої інстанції призначив судову почеркознавчу експертизу без попереднього ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін, що суперечить правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16 та від 24 січня 2018 року у справі №917/50/17 та є порушенням норм процесуального права.

Відповідно до положень ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскільки оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, тому суд апеляційної інстанції на підставі ч.4. ст.367 ЦПК України не обмежується вимогами апеляційної скарги, та приходить до висновку, що ухвала суду підлягає скасуванню у повному обсязі на підставі ст.379 ЦПК України, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Тукмана Юрія Вікторовича задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 08 червня 2023 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: