КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
єдиний унікальний номер справи: №756/2998/21
номер провадження №22-ц/824/8617/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Білич І.М.
суддів Шебуєва В.А., Слюсар Т.А.
секретаря Рагушіній І.В.
за участі: представника позивача - адвоката Горбового В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Горбового Володимира Анатолійовича на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Оболонського районного суду міста Києва Белоконної І.В.
у цивільній справі №756/2998/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,-
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 за результатами розгляду якого, просила стягнути частину понесених додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 7 678 Євро, та витрати на правничу допомогу у у розмірі 20 805 грн. 50 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначаючи, що у 2011 році сторони створили та зареєстрували ТОВ «Анімар Україна», статутний капітал якої сформовано у розмірі 150 000 грн., який сторони внесли у рівних частинах. Сторони однією сім'єю не проживали, у зареєстрованому шлюбі не перебували, спільного господарства не вели. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_3 . З моменту народження син проживає разом з позивачем в Австрії. Постановою Київського апеляційного суду від 16 січня 2021 року у справі № 756/8039/20 з відповідача стягуються аліменти на утримання сина у розмірі 20 000 грн. щомісячно. Відповідач має регулярний дохід, інших осіб на утриманні немає. Відповідач має заборгованість зі сплати аліментів на суму більше 150 000 грн. За період з 2017 року по 2020 роки, позивачем були понесені додаткові витрати на дитину, а саме: оплату дитячого садочка; оплата послуг логопеда; заняття із тренером по катанню на ковзанах; заняття по музиці, у сумі 15 357 Євро, а відтак, остання вважає, що має право на стягнення з відповідача їх частини.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Горбовий В.А. подав апеляційну скаргу за результатами розгляду якої, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у сумі 20 805 грн. 50 коп.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначаючи, що висновки суду першої інстанції про те, що витрати позивача на оплату дитячого садочка та позашкільних занять, не є додатковими витратами на дитину, є помилковими. Суд першої інстанції залишив поза увагою невиконання відповідачем свого обов'язку по сплаті аліментів. Довідка про доходи відповідача, на яку посилався суд у оскаржуваному рішенні, не є належним доказом у справі, оскільки підписана відповідачем, містить інформацію за період з 01 січня 2020 року по 31 серпня 2020 року та не стосується предмету доказування. Висновки суду щодо відсутності підтверджень факту внесення відповідачем внеску у статутний капітал ТОВ «АВТОПАТІ», суперечить виписці з Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Також, вказуючи, що у оскаржуваному рішенні судом зазначено неповні відомості по справі, не зазначено всі заяви по суті справи, тому встановлені судом обставини є неповними.
19 червня 2023 року на електронну адресу, а 20 червня 2023 року на поштову адресу Київського апеляційного суду надійшли відзиви відповідача на апеляційну скаргу. Із зазначених відзивів вбачається, що відповідач не погоджується із доводами апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін. Вказуючи, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження необхідності спільного сина, у відвідуванні приватного, а не державного дитячого садочка. Той факт, що позивач не користується пільгами, які діють у Австрії, вказує на наявність у неї фінансової можливості на оплату приватного дитячого садочка. Наявні у матеріалах справи довідки, спростовують твердження позивача про значний дохід відповідача та наявність у нього можливості сплачувати додаткові витрати на дитину. Також вказуючи, що наразі він немає доходу, нерухомого майна на праві власності та можливості сплачувати додаткові витрати на дитину.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити з підстав, зазначених у ній.
Відповідач та його представник до суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується звітами про доставку судових повісток-повідомлень на їх електронні адреси, зазначені у відзиві на апеляційну скаргу.
Колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися в силу вимог передбачених положеннями ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Судом при розгляді справи встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 02 березня 2015 року (т. І а.с. 08).
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року у справі 756/8039/20 вирішено стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3 000 грн., щомісячно з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з 06 липня 2020 року і до повноліття дитини (т. І а.с. 11-13).
Постановою Київського апеляційного суду від 16 січня 2021 року зазначене рішення суду скасовано та ухвалено нове, яким вирішено стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 20 000 грн., щомісячно, починаючи з 03 липня 2020 року, і до повноліття дитини (т. І а.с. 14-17).
На підтвердження заявлених позовних вимог, позивачем надані чеки та розрахунки понесених ОСОБА_1 витрат:
840 євро - послуги логопеда, № 0007174 від 13 серпня 2019 року; № 0007183 від 14 серпня 2019 року; № 0007221 від 20 серпня 2019 року; № 0007455 від 12 вересня 2019 року; № 0007493 від 17 вересня 2019 року; № 0007763 від 10 жовтня 2019 року (т. І а.с. 18-23);
14 162 євро - оплата дитячого садочка, що підтверджується підтвердженням приватного дитячого садочка від 31 січня 2020 року (т. І а.с. 24);
155 євро - музичні заняття, що підтверджується розрахунком від 25 листопада 2019 року (т. І а.с. 25);
200 євро - заняття по катанню на ковзанах , що підтверджується розрахунком від 08 листопада 2019 року (т. І а.с. 26-27).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що наведені позивачем витрати на утримання дитини не є додатковими.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон який їх регулює, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
За приписами ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Додаткові витрати на дитину не є аліментами (коштами на утримання дитини).
У постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17 зроблено висновок, що СК України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.
У постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17, від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18, від 08 грудня 2021 року у справі № 607/12170/20 викладено правові висновки про те, що положення ст.185 СК України стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких надається у зазначеній статті. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними фактами (хворобами), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструмента, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.
Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17, від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18.
Верховний Суд у постанові від 26 серпня 2020 року у справі № 336/1488/19 дійшов висновку про те, що особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред'явила такий позов.
Так, звертаючись до суду з позовом, позивач посилалася на те, що протягом 2017 - 2020 років, нею були понесені додаткові витрати на утримання спільного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 15 357 Євро, а саме, на: оплату дитячого садочка; оплату послуг логопеда; заняття по катанню на ковзанах; заняття по музиці.
Однак, в супереч вимогам ч. 3 ст. 12 ЦПК України, згідно якої, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, позивач не довела наявності особливих обставин, які б свідчили про необхідність понесення нею зазначених витрат. Зокрема, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що малолітній син сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потребував занять з логопедом.
Також, позивачем не надано й доказів на підтвердження того, що витрати понесені нею на оплату занять по катанню на ковзанах та по музиці, зумовлені особливими обставинами, пов'язаними з розвитком певних здібностей дитини, а витрати понесені на відвідування сином саме приватного дитячого садочка, зумовлені відсутністю у місті державного садочка чи його вартістю.
Позивачем не доведено погодження з відповідачем необхідності у відвідуванні приватного дитячого садочка, занять з логопедом, занять по катанню по ковзанах та по музиці.
З огляду на наведене, слід погодитися з висновками суду першої інстанції про те, що понесенні позивачем витрати не можна вважати додатковими витратами на дитину.
При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в частині того, що у відповідача наявна заборгованість зі сплати аліментів, оскільки встановлення зазначеної обставини не є необхідною для вирішення питання про стягнення додаткових витрат на дитину.
Також колегія суддів відхиляє посилання скаржника необґрунтованість висновків суду в частині того, що відповідач не в змозі забезпечити оплату додаткових витрат, оскільки у даному випадку, позивач не довела необхідність понесення витрат, що полягають в оплаті приватного дитячого садочка, занять з логопедом, з музики та з катання на ковзанах, що є самостійною підставою для відмови у задоволенін позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування на підставі доводів викладених у апеляційній скарзі немає.
Керуючись ст.ст.368, 372, 374, 375, 381-384, 387 ЦПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Горбового Володимира Анатолійовича залишити без задоволення.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови суду складено 31 жовтня 2023 року.
Суддя-доповідач:
Судді: