Справа № 761/37248/23
Провадження № 1-кс/761/24096/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду скаргу ОСОБА_3 щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
УСТАНОВИВ:
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві (далі - ТУ ДБР у м. Києві), щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
На обґрунтування скарги заявник зазначив, що він 13.09.2023 шляхом поштового відправлення звернувся до вказаного вище органу досудового розслідування з заявою від 12.09.2023 про вчинення адвокатами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та суддями Верховного Суду ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1, 2, 3 ст. 382, ст. 364 КК України.
Заява органом досудового розслідування отримана 21.09.2023, однак на день звернення зі скаргою до слідчого судді відомості за заявою ОСОБА_3 до ЄРДР не внесені.
Вважаючи викладене бездіяльністю посадових осіб ТУ ДБР у м. Києві, заявник просив зобов'язати уповноважену особу вказаного органу досудового розслідування внести відповідні відомості до ЄРДР.
У судове засідання заявник, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, не прибув, просив розгляд справи проводити за його відсутності.
Враховуючи обмежені законом строки вирішення скарг зазначеної категорії, наявність документів, що дозволяють встановити необхідні обставини, слідчий суддя вважав за можливе провести розгляд скарги без участі заявника.
Представник ТУ ДБР у м. Києві до суду також не з'явився, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу, долучені документи, дійшов висновку про таке.
У силу ст. 1 Кримінального кодексу України завданням зазначеного нормативно-правового акту є правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.
Для здійснення цього завдання КК України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та, які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
Завданнями кримінального провадження у силу ст. 2 КПК є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання наведеного завдання і покликана, з одного боку, забезпечити оперативне реагування на кожне повідомлення про кримінальне правопорушення, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення громадян до кримінального процесу.
Згідно з ч.1 ст. 214 КПК слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відповідно до п. 2 Розділу II Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (затв. наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 № 298), відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення, тобто обставини, що є достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення.
До ЄРДР серед іншого вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені у ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Наведений висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 17.06.2020, відповідно до якого встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту.
Також, відповідно до практики Касаційного кримінального суду, якщо не було події кримінального правопорушення або у діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Таким чином, зазначений обов'язок слідчого не є абсолютним, оскільки наведені вище положення Закону покладають на слідчого обов'язок внести до Реєстру відомості про вчинене кримінальне правопорушення, тобто передбачене Кримінальним кодексом суспільно небезпечне винне діяння (або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Сукупність вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що до ЄРДР мають вноситися лише ті заяви чи повідомлення, що можуть об'єктивно свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
На переконання слідчого судді, не є виправданим здійснення досудового розслідування у тих випадках, коли безпосередньо з самої заяви не вбачається наявність хоча би загальних ознак кримінального правопорушення.
Як вбачається з долучених до скарги документів, ОСОБА_3 звернувся до ТУ ДБР у м. Києві із заявою щодо вчинення адвокатами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та суддями Верховного Суду ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1, 2, 3 ст. 382, ст. 364 КК України.
Обґрунтовуючи свою заяву ОСОБА_3 зазначив, що рішеннями Верховного Суду у складі колегії суддів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 скасовано певні рішення Північного апеляційного господарського суду. Однією зі сторін у цих справах виступили як представники адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Дії вказаних осіб, на думку заявника, спрямовані на привласнення належного йому ( ОСОБА_3 ) майна.
Отже, з викладеного вбачається, що заявник, звертаючись до ТУ ДБР у м. Києві із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, фактично не погоджується із прийнятими рішеннями касаційної інстанції.
Вказане свідчить про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР та оскарження бездіяльності слідчого ТУ ДБР у м. Києві.
За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку щодо відсутності у заяві ОСОБА_3 достатніх даних, які б свідчили про вчинення кримінальних правопорушень.
На підставі викладеного слідчий суддя вважає, що підстави для задоволення скарги відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 214, 303, 304, 307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 12.09.2023 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена упродовж п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1