Справа №760/30852/21
2-др/760/110/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
/ додаткове /
31 жовтня 2023 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.
за участю секретаря - Мех В.Ю.
розглянувши заяву представника відповідача - адвоката Вихрицького Р.П. про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Дев'ята Київська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Халявка Наталія Миколаївна про визнання заповіту недійсним, суд
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24 серпня 2023 року провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Дев'ята Київська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Халявка Н.М. про визнання заповіту недійсним закрито.
30 серпня 2023 року представник відповідача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути з позивача понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 42 000, 00 гр.
Зазначає, що понесені відповідачем витрати на правову допомогу підтверджуються договором про надання правової допомоги №0712-ДЮ від 07 грудня 2021 року, звітом адвоката №1 від 24 серпня 2023 року про надані послуги за договором №0712-ДЮ від 07 грудня 2021 року, рахунком на оплату №64 від 07 грудня 2021 року, рахунком на оплату №10 від 26 січня 2022 року, рахунком на оплату №15 від 15 лютого 2022 року, рахунком на оплату №1210 від 12 жовтня 2022 року, рахунком на оплату №2408 від 24 серпня 2023 року, актом надання послуг №1210 від 12 жовтня 2022 року, актом надання послуг №2408 від 24 серпня 2023 року, копії яких додаються до цієї заяви.
Враховуючи те, що під час постановлення судом ухвали про закриття провадження у справі питання щодо компенсації на користь відповідача витрат на правову допомогу у відповідності до попереднього розрахунку розміру судових витрат відповідача, поданого одночасно з відзивом, вирішено не було, просить задовольнити заяву.
Відповідно до ч.ч. 2,3,4 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Сторони в судове засідання не викликалися.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24 серпня 2023 року провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Дев'ята Київська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Халявка Н.М. про визнання заповіту недійсним закрито.
При постановленні ухвали питання про стягнення судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу судом вирішено не було.
Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України во витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
З аналізу ч. 5 ст. 142 ЦПК України вбачається, що у разі закриття провадження у справі відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
З матеріалів справи вбачається, що 07 грудня 2021 року між ОСОБА_2 та Адвокатським об'єднанням «Протас, Сорокін та партнери» укладено Договір № 0712-ДЮ про надання правничої допомоги.
Відповідно до п. 4.1. Договору юридичну допомогу, що надається адвокатським об'єднанням, клієнт оплачує шляхом переказу суми, що зазначена в рахунку, або на підставі Акту наданих послуг з розрахунку 3 000, 00 гр. за одну годину роботи адвоката, якщо інше не погоджено сторонами.
Крім того, в п. 4.1. Договору сторони узгодили, що клієнт сплачує Адвокатському об'єднанню кошти в сумі 9 000, 00 гр. за правовий аналіз справи.
Відповідно до Звіту голови Адвокатського об'єднання «Протас, Сорокін та партнери» № 1 від 24 серпня 2023 року про надані послуги за договором № 0712-ДЮ від 07 грудня 2021 року ОСОБА_2 надано наступну правову допомогу:
- підготовка відзиву на позовну заяву з додатками тривалістю 3 години та вартістю 9 000, 00 гр.;
- підготовка заперечення на клопотання про призначення експертизи з додатками тривалістю 2 години та вартістю 6 000, 00 гр.;
- підготовка апеляційної скарги на ухвалу суду від 30 листопада 2021 року тривалістю 2 години та вартістю 6 000, 00 гр.;
- підготовка апеляційної скарги на ухвалу суду від 26 січня 2022 року тривалістю 2 години та вартістю 6 000, 00 гр.;
- підготовка заяви про розподіл судових витрат з додатками тривалістю 1 година та вартістю 3 000, 00 гр.;
- участь у судових засіданнях 16 грудня 2021 року, 12 січня 2022 року, 14 серпня 2023 року, 24 серпня 2023 року.
З долучених актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1210 від 12 жовтня 2022 року на суму 27 500, 00 гр. та №2408 від 24 серпня 2023 року на суму 29 000, 00 гр. не вбачається деталізації наданих відповідачу послуг.
До матеріалів справи представником відповідача також було долучено рахунки на оплату №64 від 07 грудня 2021 року на суму 9 000, 00 гр., №10 від 26 січня 2022 року на суму 9 000, 00 гр., №15 від 15 лютого 2022 року на суму 3 500, 00 гр., №1210 від 12 жовтня 2022 року на суму 6 000, 00 гр., №2408 від 24 серпня 2023 року на суму 29 000, 00 гр.
Проте доказів документального підтвердження оплат долучено не було.
З матеріалів справи вбачається, що 07 вересня 2023 року представником позивача було подано клопотання про зменшення судових витрат з наступних підстав.
Зазначає, що документами, копії яких долучені до заяви про стягнення витрат на правову допомогу не доведено понесення відповідачем будь-яких витрат на користь адвоката та відсутні докази того, що такі витрати будуть понесені в подальшому.
Відмічає, що п. 4.2. Договору встановлено, що оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку чи підписання акту наданих послуг клієнт може здійснювати попередню оплату послуг на підставі цього Договору.
Крім того, наголошує на тому, що відповідно до наданих доказів заявником надано три різні суми понесених відповідачем витрат, а саме:
- відповідно до рахунків сума наданих послуг становить 47 500, 00 гр.;
- відповідно до актів здачі-приймання робіт сума наданих послуг становить 56 500, 00 гр.;
- відповідно до звіту № 1 про надані послуги наданих послуг становить 42 000, 00 гр.
Крім того, відмічає, що кожен із наданих рахунків містить графу кількість послуг і у всіх без виключення рахунках зазначено таку кількість послуг «1», що може свідчити про одну годину роботи адвоката, натомість їх вартість не узгоджується з умовами договору.
Всупереч узгодженим між сторонами умовам договору, оплата послуг адвоката здійснена не була.
Вважає, що сума судових витрат, зазначена відповідачем, є суттєво завищеною та необґрунтованою.
З огляду на це, просить відмовити відповідачу у стягненні судових витрат з позивача.
Статтею 59 Конституції закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до п.п.6, 9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову.
З точки зору ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні розміру судових витрат, які підлягають відшкодуванню на користь відповідача, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України за клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою та не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Це відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постановіВеликої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При визначенні суми до стягнення суд виходить з чисельної практики Верховного Суду, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, згідно з якою зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу можливе лише у разі подання відповідного клопотання сторони.
Судом враховуються твердження представника позивача про відсутність документального підтвердження понесених витрат.
Проте, твердження щодо відсутності детального опису робіт не береться судом до уваги через наявність в матеріалах справи Звіту голови Адвокатського об'єднання «Протас, Сорокін та партнери» № 1 від 24 серпня 2023 року про надані послуги за договором № 0712-ДЮ від 07 грудня 2021 року.
В постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 509/5043/17 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
У постанові від 28 грудня 2020 року в справі №640/18402/19 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.
Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.
У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
До клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу представником відповідача не було надано документального підтвердження понесення вказаних витрат.
Проте, суд виходить з того, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду, а саме: у додатковій постанові від 23 грудня 2021 року в справі № 923/560/17, постанові від 10 листопада 2021 року у справі № 329/766/18 / провадження № 61-17688св20 /, постанові від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 / провадження № 61-3157 св 21 /.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 201/14495/16 від 30 вересня 2020 року, в окремих випадках суд може самостійно зменшувати розмір відшкодуваня витрат на правову допомогу.
Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц) вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд враховує, що справа розглядалася судом у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Із наданих суду доказів вбачається перелік послуг, наданих відповідачу, пов'язаних з підготовкою та розглядом справи судом.
В той же час, суд зважає на те, що справа не представляє собою особливої складності для фахового адвоката,по даній категорії справ давно склалася усталена судова практика, а тому суд вважає, що адвокатом у акті зазначено наднормову кількість часу для підготовки відзиву, а тим більше для написання заперечень на клопотання про призначення експертизи на фактично 3 аркушах.
Враховуючи викладене вище, предмет спору сторін та складність справи, характер та обсяг виконаної роботи адвокатом, принцип співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, предмет позову, клопотання представника позивача про зменшення судових витрат та їх неспіврозмірність, відсутність доказів фактичного понесення витрат, суд приходить до висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 20 000, 00 гр.
Керуючись ст.ст. 133, 134, 141, 270 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Заяву відповідача задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 20 000, 00 гр. витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Л.А. Шереметьєва