Номер провадження 2/754/5528/23
Справа №754/13926/23
РІШЕННЯ
Іменем України
09 листопада 2023 року м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя: О. Грегуль, секретар судового засідання: І. Вакуленко, справа № 754/13926/23
ОСОБА_1 - позивач
Товариство з обмеженою відповідальністю «Грасса груп» - відповідач
Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Строй-3» - третя особа
Вимоги позивача: визнання майнового (речового) права на об'єкт незавершеного будівництва
ВСТАНОВИВ:
Позивач подано позов з проханням визнати за позивачем майнове (речове) право на об'єкт незавершеного будівництва: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:096:0031 обґрунтовуючи позовні вимоги порушення права власності позивача неналежним виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо своєчасної передачі у власність об'єктів інвестування.
Ухвалою від 06.10.2023 у справі № 754/13926/23 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Про час і місце розгляду справи всі учасники справи повідомлялись належним чином через повідомлені і доступні суду засоби зв'язку відповідно: поштою, електронною поштою, SMS, а також інформація про рух справи розміщується на офіційному сайті суду і є загальнодоступною.
Учасники справи в судове засідання не з'явились і доказів про поважність причин своєї неявки суду не надали.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, 1. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. 2. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Заяв/клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
З урахуванням викладеного і ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд у судовому засіданні встановив наступне.
Між ТОВ «Глобалстрой-3», ТОВ «Київмонтажбуд» і позивачем, укладено договір № КМБ/01/050 купівлі-продажу майнових прав від 16.09.2014 за умовами якого ТОВ «Київмонтажбуд», як продавець, продає позивачеві майнові права на об'єкт нерухомості за будівельною адресою: АДРЕСА_1 з наступними характеристиками: секція 1, об'єкт квартира № 41, кількість кімнат 1, загальна площа 42,55 кв. м., поверх 5. Запланований термін будівництва та введення в експлуатацію об'єкта капітального будівництва - 3 квартал 2015 року (стаття 2 договору). Майнові права на об'єкт нерухомості за цим договором передаються покупцеві не пізніше 60 робочих днів з дати оплати 100 % загальної площі об'єкта нерухомості (стаття 3 договору). Орієнтовна загальна вартість майнових прав на об'єкт нерухомості в день укладення договору складає 315295,50 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 52549,30 грн..
30.03.2016 між ТОВ «Глобалстрой-3», ТОВ «Київмонтажбуд» і позивачем, укладена додаткова угода до договору № КМБ/01/050 купівлі-продажу майнових прав від 16.09.2014 за умовами якої сторони домовились, що об'єкт нерухомості, майнові права на який передаються за договором, є квартира, що розташована в 1 секції об'єкту капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_1 з наступними характеристиками: квартира № 31 , кількість кімнат 1, загальна площа 43,40 кв. м., поверх 5. Покупець зобов'язується не пізніше 05.04.2016 сплатити на поточний рахунок продавця визначений у цій угоді грошову суму в розмірі 5192 грн. у якості доплати за додаткові 0,85 кв. м..
Відповідно до виданої 11.04.2016 довідки ТОВ «Київмонтажбуд» про фінансування 100 % майнових прав об'єкта нерухомості до договору № КМБ/01/050 купівлі продажу майнових прав від 16.09.2014, позивач сплатив продавцю грошові кошти в розмірі: 320488 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 53414,67 грн., що складає 100 відсотків вартості майнових прав об'єкта нерухомості, що знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_1.
26.07.2017 між ТОВ «Глобал Строй-3», ТОВ «Євро-Клінт» (правонаступник ТОВ «Київмонтажбуд»), позивачем і ТОВ «Грасса груп» укладена додаткова угода про заміну сторони у зобов'язанні до договору № КМБ/01/050 купівлі-продажу майнових прав від 16.09.2014 за умовами якого ТОВ «Київмонтажбуд» замінюється на ТОВ «Грасса груп».
Згідно ст. 331 ЦК України, 1. Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. 2. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. 3. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності або спеціального майнового права на нього відповідно до закону.
Згідно ст. 629 ЦК України, 1. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 12.01.2022 у справі № 344/12729/17: «Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що включення в договір купівлі-продажу положення про одержання однією стороною від іншої грошових коштів, у тому числі до підписання договору, є звичайною діловою практикою, зокрема при укладенні договорів фізичними особами, і така практика не суперечила закону в правовідносинах, щодо яких виник спір. Тому Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 308/13400/14-ц від 21 березня 2018 року, та у справі № 361/558/15-ц від 17 квітня 2019 року". У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21) зазначено, що: "13 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в межах справи № 760/17864/16-ц (провадження № 61-699св17) підтвердив раніше сформовану позицію, викладену в постановах від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц (провадження № 14-39цс19) та від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц (провадження № 14-606цс18), яка полягає в тому, що в разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов'язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків, ефективним способом захисту порушених прав є визнання майнових прав на об'єкт інвестування. Інвестор після виконання ним фінансових зобов'язань за укладеними договорами купівлі-продажу цінних паперів та резервування об'єкта нерухомості (чи аналогічними правочинами, що підтверджують здійснення інвестування) отримує документи, які підтверджують реальність такого правочину та встановлюють для нього його особисті майнові права на конкретний об'єкт нерухомого майна. Для отримання права власності на такий об'єкт нерухомості інвестор має трансформувати свої майнові права у власність шляхом державної реєстрації речових прав на цей об'єкт нерухомості, але виконати це можна лише за умов завершення будівництва новоствореного об'єкта нерухомості відповідно вимог чинного законодавства та прийняття такого нерухомого майна до експлуатації (статті 328, 331 ЦК України). Отже саме інвестор є особою, яка первісно набуває право власності на об'єкт нерухомого майна, що споруджений за його кошти. Разом з тим у разі вчинення самочинного будівництва об'єкту нерухомого майна інвестор, рівно як і забудовник, не набуває права власності на об'єкт самочинного будівництва (стаття 376 ЦК України). Інвестор наділений правами, тотожними правам власника нерухомого майна, пов'язаними зі створенням об'єкту нерухомого майна, а тому в разі порушення його речових прав він має право на звернення до суду за їх захистом шляхом пред'явлення позову про визнання за ним його майнових прав та витребування своєї власності з незаконного володіння іншої особи (статті 392, 388 ЦК України). При цьому не вимагається визнання недійсними нікчемних правочинів, які спрямовані на незаконне заволодіння майном інвестора іншими особами (стаття 228 ЦК України)". У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року в справі № 344/16879/15-ц (провадження № 14-31цс20) вказано, що: "практика визнання права власності на об'єкти нерухомості, розміщені у введених в експлуатацію будинках та спорудах, з огляду на відсутність у позивачів можливості оформити право власності в позасудовому порядку як ефективного способу захисту порушених прав підтримується й Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц (провадження № 14-606цс18), від 03 квітня 2019 року у справі № 1609/6643/12 (провадження № 14-107цс19), від 15 травня 2019 року у справі № 522/102/13-ц (провадження № 14-38цс19), від 29 травня 2019 року у справі № 1609/6645/12 (провадження № 14-220цс19), від 26 червня 2019 року у справі № 761/3428/15-ц (провадження № 14-268цс19). Отже, у випадку оспорювання чи невизнання за інвестором, який виконав умови договору інвестування, первісного права власності на новостворений об'єкт інвестування, введений в експлуатацію, ефективним способом захисту такого права є визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України. З огляду на те, що у випадку набуття права власності на новостворене нерухоме майно саме інвестор набуває первинне право власності, на яке раніше не було і не могло бути зареєстроване право власності інших осіб, віндикація не може бути застосована. Ефективним та належним способом захисту прав інвестора у такому випадку буде визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України. Ураховуючи особливість перетворення права на майнові права у право на новостворений об'єкт нерухомого майна, саме інвестор є першим власником за договором купівлі-продажу майнових прав на певне нерухоме майно, яке фактично існує, однак набуває формальних ознак об'єкта цивільних прав лише після його державної реєстрації. Вказане узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21).».
Будь-яких конкретних правових доказів, які б повністю або частково спростовували позовні вимоги суду не надано.
За таких обставин позов задовольняється.
При поданні позову позивачем судовий збір не сплачувався, як споживачем.
Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, 1. У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ, 1. Судовий збір справляється: у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.
Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Задовольнити позов.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) майнове (речове) право на об'єкт незавершеного будівництва: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:096:0031.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Грасса груп» (місцезнаходження: м. Київ, пр. Степана Бандери, 28 А, ЄДРПОУ: 40994849) у дохід держави: 3204,88 грн. - судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ: