Справа № 752/9298/22
Провадження №: 1-кп/752/1070/23
УХВАЛА
09.11.2023 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
провівши в приміщенні суду судове засідання кримінального провадження №12022100010000373, №12022100010001750 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_6 ,
встановив:
в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває вказане вище кримінальне провадження.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01.08.2023 року було задоволено клопотання прокурора про розшук обвинуваченого та дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 для участі у розгляді відносно нього клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На виконання вищезазначеної ухвали, 09.11.2023 року місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, останнього затримано в порядку ст. 191 КПК України та доставлено до Голосіївського районного суду м. Києва для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просила задовольнити клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, посилаючись на те, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 19.05.2023 року, зокрема, ОСОБА_4 було змінено запобіжний захід із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з покладенням ряду обов'язків, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду строком дії до 17.07.2023 року. Прокурор зазначає, що в порушення вищезазначеного обов'язку ОСОБА_4 на судові засідання призначені на 08.06.2023 року, 27.06.2023 року та 17.07.2023 року, будучи належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив. Вказує, що ОСОБА_4 тривалий час перебував у розшуку, що свідчить про те, що він схильний й надалі порушувати законодавчі приписи, оскільки незважаючи на отриману довіру від суду та прийняте рішення про зміну йому запобіжного заходу, не з'являвся до суду. Вважає, що вказані дії обвинуваченого ОСОБА_4 вказують на наявність ризиків переховування обвинуваченого від суду, а також можливого вчинення інших кримінальних правопорушень, тобто існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Разом з тим, прокурор звернула увагу суду на те, що обвинувачений надав документи про його мобілізацію, тому нині провадження у справі підлягає зупиненню.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 заперечували щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_4 проходить військову службу і є мобілізованою особою.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_7 в судове засідання не з'явились, про дату та час повідомлені належним чином.
Заслухавши сторін, вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього додатки, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п'ять років.
Відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, зокрема ті, що перелічені цією статтею. Так, суд враховує, зокрема, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків.
Судом встановлено, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 19.05.2023 року, зокрема, ОСОБА_4 було змінено запобіжний захід із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з покладенням ряду обов'язків: прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатись з місця домашнього арешту без дозволу суду, за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги»; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, здати на зберігання уповноваженій особі свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну строком дії до 17.07.2023 року.
Разом з цим, ОСОБА_4 зухвало проігнорував ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 19.05.2023 року, яка є обов'язковою для виконання відповідно до ст. 129-1 Конституції України, оскільки в засідання призначені на 08.06.2023 року, 27.06.2023 року, 17.07.2023 року та 01.08.2023 року не з'явився, причини неявки не повідомив, та, як було встановлено судом, за останнім відомим місцем проживання не проживав з 24.05.2023 року.
Зважаючи на таку поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 , ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01.08.2023 року останнього оголошено в розшук, надано дозвіл на його затримання, а кримінальне провадження зупинено.
Тобто, обвинувачений ОСОБА_4 , порушивши обов'язки, покладені на нього ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 19.05.2023 року, навмисно переховувався від суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин та своїми діями перешкоджав подальшому об'єктивному та повному розгляду справи, а тому суд вважає, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим та доцільним за вищевказаних обставин.
Разом з цим, відповідно до вимог ст. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби.
Указом Президента України № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Відповідно до Указу Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року оголошено та почато проведення загальної мобілізації.
27.07.2023 року прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Відповідно до вимог Закону України «Про оборону України», - особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
З довідки військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та військового квитка на ім"я ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_4 призваний під час мобілізації та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 НГУ з 07.07.2023 року.
Слід зазначити, що зупинення судового провадження у кримінальному провадженні є тимчасовою перервою у здійсненні провадження судом, що викликана однією із визначених у статті 335 КПК обставин, після усунення якої судове провадження продовжується. При цьому перебування обвинуваченого на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період унеможливлює проведення судового провадження щодо нього та вимагає його зупинення, очевидною метою чого є максимально мобілізувати ресурси для надання збройної відсічі державі-агресору.
Зважаючи на те, що обвинувачений просить про зупинення провадження у зв'язку із тим, що він призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, і зупинення провадження за наведених підстав не є правом, а є обов"язком суду, а також враховуючи те, що під час судового засідання знайшов підтвердження факт проходження ОСОБА_4 військової служби на особливий період, суд не вбачає за таких обставин за доцільне на даний час обирати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою і приходить до висновку про необхідність зупинити судове провадження до звільнення ОСОБА_4 з військової служби, а тому в задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 слід відмовити.
Крім того,відповідно до вимог ст.ст. 334, 217 КПК України, у зв"язку з тим, що суд на стадії заяв, доповнень та клопотань до судового розгляду призначив у даній справі слідчий експеремент за обов"язкової участі обох обвинувачених, і виділення матеріалів відносно ОСОБА_4 в окреме провадження негативно вплине на повноту судового розгляду, не забезпечить належного виконання завдань кримінального провадження та не відповідатиме положенням ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, підстав для виділення матеріалів відносно ОСОБА_4 в окреме провадженя немає.
Керуючись ст.ст. 177,178, 183, 194, 335 КПК України, суд
ухвалив:
в задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - відмовити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з під варти в залі суду негайно.
Кримінальне провадження №12022100010000373, №12022100010001750 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, зупинити до звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з військової служби за призовом під час мобілізації.
Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1